Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јктивне виборче право __ 4 страница




__________________________________________________________

 

ќсновн≥ ознаки федеративноњ держави______________________________

__________________________________________________________

 

ќсновн≥ ознаки конфедерац≥њ_____________________________________

__________________________________________________________

 

       
 
   
œ
 

 


јбсолютна монарх≥€ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д парламентськоњ________________

__________________________________________________________

 

ќсновними ознаками парламентськоњ республ≥ки Ї ___________________

__________________________________________________________

 

ќсновними ознаками президентськоњ республ≥ки Ї___________________

__________________________________________________________

 

 

œ
 ожний з республ≥канських р≥зновид≥в державного правл≥нн€ маЇ своњ переваги, так само маЇ ≥ застереженн€. ќтож, марно шукати, €кий з них Ї безперечно досконалим. Ѕудь €ка форма державного правл≥нн€ встановлюЇтьс€ у сусп≥льств≥ в≥дпов≥дно до стану справ у ньому, до особливостей його пол≥тичного розвитку, традиц≥й культури тощо.

 


       
 
   
œ
 
 

 

 


 

ѕ≥двод€чи п≥дсумок сл≥д в≥дзначити, що за д≥ючою  онституц≥Їю (ст.1).

œ
”крањна проголошуЇтьс€ демократичною, правовою, соц≥альною державою. «розум≥ло, що це положенн€ в≥ддзеркалюЇ €к≥сний стан, €кого ми прагнемо дос€гнути в найближч≥ дес€тил≥тт€ ’’≤ ст. в процес≥ сусп≥льного розвитку.

 

 

 


Ќазва теор≥й та њх представники ќсновний зм≥ст теор≥й
“еолог≥чна (≤деологи рел≥г≥й —тародавнього —ходу, католицькоњ церкви, ≥сламу) ѕо€снюЇ походженн€ держави Ѕожою волею. ¬иводитьс€ залежн≥сть держави в≥д рел≥г≥йних орган≥зац≥й (церкви).    
ѕатр≥архальна ( онфуц≥й, јристотель)   ƒоводить, що держава Ц це результат розвитку с≥мТњ.    
ƒогов≥рна (√.√рац≥й, “.√оббс, ∆.∆.–уссо) ƒержава Ц це результат договору м≥ж правителем ≥ людьми. ѕо€в≥ держави передував Ђприродн≥ станї, коли люди мали Ђприродн≥ праваї (∆.∆.–уссо), або коли йшла Ђв≥йна вс≥х проти вс≥хї (“.√оббс).    
ѕсихолог≥чна (Ћ.ѕетражицький, ƒж.‘резер та ≥н.) ƒержава Ц орган≥зац≥€, €ка утворилась дл€ кер≥вництва сусп≥льством з боку визначних ос≥б.    
“еор≥€ насильства (Ћ.√умплович, ™.ƒюр≥нг) ѕоходженн€ держави по€снюЇтьс€ завоюванн€м одного народу ≥ншим.    
ћарксистська (класова) ( .ћаркс, ‘.≈нгельс) ƒержава виникаЇ одночасно з под≥лом сусп≥льства на класи. —уть держави Ц диктатура економ≥чно пануючого класу.  

œ
2. √ромад€нське сусп≥льство

 

√ромад€нське сусп≥льство Ц це сукупн≥сть м≥жособист≥сних в≥дносин, родинних, сусп≥льних, економ≥чних, культурних, рел≥г≥йних та ≥нших структур, €к≥ розвиваютьс€ в сусп≥льств≥ поза межами ≥ без втручанн€ держави.

 

 

 


√ромад€нське сусп≥льство ≥ держава т≥сно взаЇмоповТ€зан≥. Ѕез держави неможливе громад€нське сусп≥льство, без громад€нського сусп≥льства неможлива повноц≥нна правова держава. ¬они Ї сторонами одного ц≥л≥сного житт€ людини, нерозривними сферами сучасного цив≥л≥зованого сусп≥льного бутт€. √ромад€нське сусп≥льство потребуЇ ≥снуванн€ правовоњ держави €к своЇњ передумови. –азом ≥з тим, т≥льки розвинуте стаб≥льне громад€нське сусп≥льство уможливлюЇ утворенн€ правовоњ держави, Ї основною стаб≥льного демократичного пол≥тичного режиму й авторитетноњ, лег≥тимноњ влади.

 


       
 
   
œ
 

 


ƒержава «м≥ст:сфера реал≥зац≥њ сусп≥льних загальновизнаних ≥нтерес≥в соц≥альних груп, клас≥в, етнос≥в. «асоби реал≥зац≥њ: конституц≥€, влада, примус, право. ќснови держави: пол≥тичн≥ ≥нститути, органи законодавчоњ, виконавчоњ ≥ судовоњ влади, л≥дери, ел≥та.

√ромад€нське сусп≥льство «м≥ст: сфера реал≥зац≥њ повс€кденних ≥нтерес≥в ≥ндив≥д≥в. «асоби реал≥зац≥њ:переконанн€, правов≥ ≥ моральн≥ норми, традиц≥й, звичањ, мистецтво. ќснови громад€нського сусп≥льства: в≥льний ≥ндив≥д з нев≥дТЇмними правами ≥ непол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, за допомогою €ких в≥н њх реал≥зуЇ.

 

 

ѕол≥тичн≥ сили: парт≥њ, рухи, Ђгрупи ≥нтерес≥вї.

 

 

¬исновки

___________________________________________________

___________________________________________________________

___________________________________________________________

œ    
ѕитанн€ дл€ самоконтролю

  1. ўо ви розум≥Їте п≥д пон€тт€м Ђдержаваї? ќхарактеризуйте њњ основн≥ функц≥њ.
  2. „ому ≥ €к виникла держава? Ќазв≥ть ≥ визначте сутн≥сть основних теор≥й походженн€ держави.
  3. ўо сл≥д розум≥ти п≥д формою державного правл≥нн€? ¬изначте основн≥ форми державного правл≥нн€.
  4. ƒайте пор≥вн€льний анал≥з основних форм республ≥канського правл≥нн€.
  5. ўо ви розум≥Їте п≥д формою державного устрою? ¬изначить основн≥ форми державного устрою.
  6. ќхарактеризуйте пол≥тичну систему —Ўј.
  7. ќхарактеризуйте форму державного правл≥нн€ в сучасн≥й ‘ранц≥њ.
  8. ќхарактеризуйте форму державного правл≥нн€ у ¬еликобритан≥њ.
  9. ƒайте характеристику форми державного правл≥нн€ сучасноњ ”крањни.
  10. «д≥йсн≥ть пор≥вн€льний анал≥з основних форм державного устрою.
  11. ƒайте характеристику форми державного устрою сучасноњ ”крањни.
  12. –озкрийте сутн≥сть пон€тт€ Ђправова державаї ≥ Ђсоц≥альна державаї.
  13. ўо таке громад€нське сусп≥льство?
  14. як≥, на ¬аш погл€д, особливост≥ формуванн€ громад€нського сусп≥льства в сучасн≥й ”крањн≥?

 

“≈ћј 7. ѕќЋ≤“»„Ќ≤ ѕј–“≤ѓ, √–ќћјƒ—№ ќ-ѕќЋ≤“»„Ќ≤ ќЅ`™ƒЌјЌЌя “ј –”’»

ѕлан лекц≥њ

1. ѕол≥тичн≥ парт≥њ ≥ громадсько-пол≥тичн≥ обТЇднанн€ €к пол≥тичн≥ ≥нститути.

2. ѕон€тт€ ≥ типи парт≥йних систем.

 

–екомендован≥ джерела:

ќсновн≥: 1, 2, 3, 5, 6, 7.

ƒодатков≥: 15, 19, 22, 25, 28.

≤нтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

 

ћ≥н≥-лексикон:

пол≥тична парт≥€, партолог≥€, Ђкадров≥ї ≥ Ђмасов≥ парт≥њї, парт≥йна система, група ≥нтерес≥в, громадсько-пол≥тична орган≥зац≥€, громадсько-пол≥тичний рух, парламентська парт≥€.

 

1. ѕол≥тичн≥ парт≥њ та громадсько-пол≥тичн≥ обТЇднанн€ €к пол≥тичн≥ ≥нститути

ѕол≥тичн≥ парт≥њ, громадсько-пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ та рухи Ї субТЇктами пол≥тичноњ системи. —аме через них в≥дбуваЇтьс€ участь народу в управл≥нн≥ сусп≥льними справами. ¬ њх д≥€льност≥ ви€вл€ютьс€ засаднич≥ принципи сучасноњ демократ≥њ Ц пол≥тичний плюрал≥зм, представництво, виборн≥сть, зд≥йснюЇтьс€ становленн€ ≥ саморегул€ц≥€ громадського сусп≥льства, реал≥зац≥€ ≥нтерес≥в народних мас.

œ


¬ пол≥толог≥њ розповсюджена запропонована ћ.¬ебером пер≥одизац≥€ ≥стор≥њ становленн€ ≥ розвитку сучасних пол≥тичних парт≥й:

а) аристократичн≥ гуртки (котер≥њ);

б) пол≥тичн≥ клуби;

в) масов≥ парт≥њ.

 

 ласиф≥кац≥ю запропоновану ћ.¬ебером можна представити у вигл€д≥ такоњ схеми.

 

 


       
 
   
œ
 

 

 


 ритер≥њ класиф≥кац≥њ “ипи пол≥тичних парт≥й
«а типом орган≥зац≥йноњ структури «а класовим характером ≥ соц≥альною сутн≥стю     «а способом функц≥онуванн€ «а способами пол≥тичноњ д≥€льност≥   «а ставленн€м до ≥снуючого сусп≥льного ладу «а м≥сцем ≥ роллю в пол≥тичн≥й систем≥ сусп≥льства «а м≥сцем у спектр≥ пол≥тичних сил «а пол≥тичними ц≥л€ми та ≥деолог≥Їю    адров≥, масов≥, парт≥њ виборц≥в.   –об≥тнич≥, буржуазн≥, сел€нськ≥, пом≥щицьк≥, м≥ж класов≥: роб≥тничо-сел€нськ≥, буржуазно-пом≥щицьк≥, науково-техн≥чноњ ≥нтел≥генц≥њ, нац≥онал≥стичн≥, конфес≥ональн≥ та ≥н.   ƒемократичн≥, авторитарн≥, тотал≥тарн≥.   1. ѕереважно парламентськ≥. 2.ѕереважно непарламентськоњ д≥€льност≥.   –еволюц≥йн≥, реформ≥стськ≥.     ѕравл€ч≥ або не правл€ч≥, легальн≥ або нелегальн≥, опозиц≥йн≥.   Ћ≥в≥, центристськ≥, прав≥.      омун≥стичн≥, соц≥ал-демократичн≥, л≥беральн≥, консервативн≥, нац≥онал≥стичн≥ та ≥н.

 

ЂЋ≥визнаї в пол≥тиц≥ означаЇ ор≥Їнтац≥ю на б≥льшу соц≥альну р≥вн≥сть, на њњ дос€гненн€ ≥ використанн€ €к орган≥зац≥йного чинника, а Ђправизнаї Ц на меншу соц≥альну р≥вн≥сть, на б≥льшу соц≥альну нер≥вн≥сть. “ому комун≥стичн≥ парт≥њ скр≥зь л≥в≥, а буржуазн≥ Ц прав≥. ÷ентристи ж поЇднують ц≥ ор≥Їнтац≥њ.

 

       
 
   
œ
 

 

 


√ромадсько-пол≥тичн≥ обТЇднанн€ та рухи

 

 


√ромадсько-пол≥тичн≥ рухи характеризуЇтьс€ такими рисами:


ќбТЇднують широк≥ кола населенн€ довкола певноњ мети;

 

¬≥дображають ≥нтереси не одного класу або групи, а широких верств населенн€;

 

¬они не Ї нос≥€ми Їдиноњ ≥деолог≥њ, обТЇднують людей р≥зних нац≥ональностей, ≥деолог≥чних, рел≥г≥йних та ≥нших переконань;

 

«деб≥льшого не мають однозначно виражених форм членства, норм повед≥нки. ¬елику роль у них в≥д≥грають емоц≥њ њх член≥в.

 

 

 


œ
√рупи ≥нтерес≥в, на в≥дм≥ну в≥д парт≥й, не прагнуть сам≥ до пол≥тичноњ влади, але мають значн≥ можливост≥ зд≥йснювати необх≥дний тиск на пол≥тичних д≥€ч≥в, державн≥ структури, з метою прийн€тт€ потр≥бних њм р≥шень. “ому вони можуть бути субТЇктами пол≥тики.

 

Ќайчаст≥ше групи ≥нтерес≥в класиф≥кують за сферами њх д≥€льност≥:

o ¬ економ≥чн≥й сфер≥ Ц профсп≥лки, обТЇднанн€ п≥дприЇмц≥в;

o ¬ соц≥альн≥й сфер≥ Ц товариства по захисту ≥нтерес≥в (товариство сл≥пих та ≥н.);

o ” сфер≥ дозв≥лл€ ≥ в≥дпочинку Ц спортивн≥ обТЇднанн€, гуртки художньоњ самод≥€льност≥;

o ” сфер≥ рел≥г≥њ, науки, культури Ц церкви, науков≥ асоц≥ац≥њ та ≥н.

 

√ромадсько-пол≥тичн≥ обТЇднанн€ Ї одним ≥з вид≥в груп ≥нтерес≥в, €к≥ д≥ють саме у сусп≥льно-пол≥тичн≥й сфер≥ ≥ характеризуютьс€ активною ≥ пост≥йною участю у пол≥тичному житт≥. ÷е можуть бути правозахисн≥, молод≥жн≥, еколог≥чн≥, ж≥ноч≥ обТЇднанн€. “ак≥ обТЇднанн€ називають групами тиску.

 

 


2. ѕон€тт€ ≥ типи парт≥йних систем

 

ѕол≥тичн≥ парт≥њ взаЇмод≥ючи м≥ж собою, з державою, а також з ≥ншими пол≥тичними ≥нститутами, утворюють парт≥йн≥ системи. ¬одночас сл≥д зауважити, що не кожна сукупн≥сть пол≥тичних парт≥й Ї парт≥йною системою.

 

 

 


œ
ѕарт≥йн≥ системи прийн€то класиф≥кувати за €к≥сними ≥ к≥льк≥сними критер≥€ми. “ак, залежно в≥д к≥лькост≥ парт≥й вид≥л€ють однопарт≥йн≥, двопарт≥йн≥ ≥ багатопарт≥йн≥ системи. ¬раховуючи характер правл≥нн€, можна говорити про демократичн≥, авторитарн≥ ≥ тотал≥тарн≥ парт≥йн≥ системи.

 

Ќин≥ в ”крањн≥ ≥снуЇ багатопарт≥йна система.___________________

______________________________________________________________________________

 

 


—исте- ма ’арактеристики
ќзнаки переваги Ќедол≥ки ѕриклади
ќднопарт≥йна ќдна легальна парт≥€, що в≥д≥граЇ дом≥нуючу роль у держав≥. Ўл€хом жорстокоњ дисципл≥ни здатна моб≥л≥зувати виробнич≥ та людськ≥ ресурси в критичн≥ дл€ держави часи. ¬исока людська ц≥на перемог ѕотенц≥йна нестаб≥льн≥сть ≥ крах системи внасл≥док перенапруженн€ ≥ виснаженн€ ресурс≥в. ≤тал≥€, Ќ≥меччина 20-40-х рр.. ’’ ст. —–—– 20-80-х рр. ’’ ст.  уба, ѕ≥вн≥чна  оре€, ≤рак, Ћ≥в≥€,  ен≥€.
√егемо-н≥стська ќдна пров≥дна парт≥€, ≥нш≥ парт≥њ Ц сател≥ти. —хож≥ з однопарт≥йною. —хож≥ з однопарт≥йною, б≥льш л≥беральн≥.  рањни —х≥дноњ ™вропи у 40-80-х рр.. ’’ ст.,  итай, ¬ТЇтнам.
ƒом≥нуванн€ Ѕагатопарт≥йн≥сть ¬ умовах конкурентноњ боротьби правл≥нн€ одн≥Їњ парт≥њ тривало понад 20 рок≥в. —таб≥льн≥сть однопарт≥йного ур€ду внасл≥док в≥дсутност≥ в ньому внутр≥шн≥х конфл≥кт≥в. Ќадм≥рна бюрократизац≥€ ≥ потенц≥йно висока корумпован≥сть структур.

œ
Ўвец≥€ (1932-1976рр.)

япон≥€

(1955-1995рр.).

ƒвопарт≥йна Ѕагатопарт≥йн≥сть. —еред цих парт≥й дв≥, €к≥ б≥льш потужн≥ш≥. —таб≥льн≥сть однопарт≥йного ур€ду внасл≥док в ньому внутр≥шн≥х конфл≥кт≥в. Ќадм≥рна концентрац≥€ сил на м≥жнародному протисто€нн≥  онсерватизм виборчого процесу. —Ўј, ¬еликобритан≥€, јвстрал≥€, Ќова «еланд≥€.
ќбмежуваного плюрал≥зму Ѕагатопарт≥йн≥сть. —еред цих парт≥й Ї потужними (представленими у парламент≥) Ц к≥лька, а в ур€д≥ Ц ще менше. ѕозасистемна опозиц≥€ в≥дсутн€. ƒемократичний пол≥тичний режим. ќр≥Їнтац≥€ парт≥й на участь в ур€д≥, в≥дсутн≥сть гострих ≥деолог≥чних суперечностей. …мов≥рна нестаб≥льн≥сть р€дових коал≥ц≥й. ‘–Ќ, ‘ранц≥€, Ћитва, Ѕолгар≥€, јвстр≥€.
ѕол€ризованого плюрал≥зму Ѕагатопарт≥йн≥сть. —еред цих парт≥й потужними Ї крайн≥ прав≥ та крайн≥ л≥в≥. ‘ормуванн€ ур€ду парт≥€ми центру. √остре ≥деолог≥чне розмежуванн€ м≥ж центром ≥ право л≥вою опозиц≥Їю. ƒемократичний пол≥тичний режим. ” раз≥ пол≥тичного центру стаб≥льний ур€д з одночасним представництвом у парламент≥ пол€рних ≥деолог≥й. ” раз≥ слабкост≥ пол≥тичного центру можлив≥сть приходу до влади крайн≥х сил. ≤тал≥€, Ћатв≥€, —ловаччина.
јтом≥зована Ѕагатопарт≥йн≥сть або парт≥й зовс≥м нема, к≥льк≥сть парт≥й значенн€ не маЇ, вс≥ вони невпливов≥.   ћожлив≥сть тимчасового зосередженн€ уваги на загально-нац≥ональних проблемах. ѕотенц≥йна нестаб≥льн≥сть ус≥Їњ пол≥тичноњ системи. ”крањна, ѕольща, √руз≥€, ѕоч. 90-х рок≥в.

 

¬исновки

______________________________________________________________________________________

œ
____________________________

____________________________

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

  1. –озкрийте пон€тт€ Ђпол≥тична парт≥€ї. ¬изначить њњ основн≥ ознаки.
  2. ћ.¬ебер визначив основн≥ етапи становленн€ сучасних масових пол≥тичних парт≥й. Ќазв≥ть њх ≥ дайте стислу характеристику.
  3. як≥ функц≥њ виконують пол≥тичн≥ парт≥њ?
  4. «а €кими критер≥€ми зд≥йснюЇтьс€ типолог≥€ пол≥тичних парт≥й?
  5. «д≥йсн≥ть пор≥вн€льний анал≥з Ђмасовихї ≥ Ђкадровихї парт≥й.
  6. «а €кими ознаками можна в≥др≥знити Ђл≥в≥ї парт≥њ в≥д Ђправихї?
  7. «д≥йсн≥ть класиф≥кац≥ю сучасних украњнських парт≥й за ≥деолог≥чним критер≥Їм ≥ л≥во-право-центриським вим≥рами.
  8. –озкрийте пон€тт€ Ђпарт≥йна системаї.
  9. ƒайте характеристику основних тип≥в парт≥йних систем.
  10. ќхарактеризуйте тип парт≥йноњ системи сучасноњ ”крањни.
  11. «роб≥ть пор≥вн€льний анал≥з пон€ть Ђпол≥тична парт≥€ї, Ђгрупа ≥нтерес≥вї, Ђгромадсько-пол≥тичне обТЇднанн€ї, Ђгромадсько-пол≥тичний рухї.
  12. як≥, на ¬аш погл€д, необх≥дн≥ умови дл€ формуванн€ стаб≥льних ≥ сталих парт≥йних систем? як≥ з них в≥дсутн≥ в сучасн≥й ”крањн≥?
  13. як≥ особливост≥ процесу становленн€ сучасноњ парт≥йноњ системи в наш≥й крањн≥?

 

“≈ћј 8. ѕќЋ≤“»„Ќј  ”Ћ№“”–ј “ј ѕќЋ≤“»„Ќ≤ ≤ƒ≈ќЋќ√≤ѓ

ѕлан

  1. ѕон€тт€ пол≥тичноњ культури. —п≥вв≥дношенн€ пол≥тичноњ св≥домост≥ ≥ пол≥тичноњ культури.
  2. ≤деолог≥€ €к форма пол≥тичноњ св≥домост≥ ≥ ≥нтегральний елемент пол≥тичноњ культури.

 

œ

–екомендован≥ джерела:

ќсновн≥: 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8.

ƒодатков≥: 18, 19, 20, 21, 22, 23.

≤нтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

 

ћ≥н≥-лексикон:

пол≥тична культура, пол≥тична св≥дом≥сть, пол≥тична ≥деолог≥€, пол≥тична соц≥ал≥зац≥€, л≥берал≥зм, неол≥берал≥зм, консерватизм, неоконсерватизм, соц≥ал-демократ≥€, фашизм, нац≥онал≥зм.

 

1. ѕон€тт€ пол≥тичноњ культури. —п≥вв≥дношенн€ пол≥тичноњ св≥домост≥ ≥ пол≥тичноњ культури

ѕол≥тична культура ≥ пол≥тична св≥дом≥сть €к ч≥льн≥ пон€тт€ пол≥тичноњ науки характеризують субТЇктн≥ аспекти пол≥тики. ¬они м≥ст€ть у соб≥ чуттЇв≥ ≥ теоретичн≥, ц≥нн≥сн≥ й нормативн≥, рац≥ональн≥ ≥ п≥дсв≥дом≥ у€вленн€ громад€н. ќзначен≥ пон€тт€ допомагають усв≥домити ≥ наповнити житт€м всеб≥чн≥ звТ€зки людей з ≥нститутами влади ≥ м≥ж собою з приводу участ≥ у справах управл≥нн€ сусп≥льством та державою.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 575 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2347 - | 2075 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.071 с.