Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јктивне виборче право __ 1 страница




ѕлан

1. ѕол≥тика €к сусп≥льно-≥сторичне €вище.

2. —тановленн€ ≥ розвиток пол≥толог≥њ €к науки ≥ навчальноњ дисципл≥ни.

 

–екомендован≥ джерела:

ќсновн≥: 1, 2, 3, 4, 5, 7.

ƒодатков≥: 13, 14, 19, 20, 22.

≤нтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

 

ћ≥н≥-лексикон:

влада, держава, пол≥тика, пол≥тична сфера сусп≥льства, пол≥толог≥€.

 

1. ѕол≥тика €к сусп≥льно-≥сторичне €вище

 

“ерм≥н Ђпол≥тикаї вв≥в у науковий об≥г видатний мислитель античност≥ јристотель. —лово Ђпол≥тикаї походить в≥д давньогрецького слова Ђpolisї(м≥сто-держава) та його пох≥дних: Ђpolitikeї (мистецтво управл€ти державою), Ђpoliticaї (державний д≥€ч).

 

 

 


Ќазва ≥ сутн≥сть парадигми ѕер≥од функц≥онуванн€ «асновники ≥ розробники парадигми
1.Ђƒержавноцентристськийї ѕол≥тика €к д≥€льн≥сть держави, нос≥й верховноњ влади над громад€нами. IV ст. до н.е. Ц XVII ст. јристотель, ѕлатон, ћ.ћак≥авелл≥
2. ѕерех≥дний в≥д Ђдержаво- центризмуї до Ђсоц≥оцентризмуї. ѕол≥тика розгл€далась €к взаЇмод≥€ держави ≥ сусп≥льства. јле держава Ї базовий-основний субТЇкт пол≥тики пор≥вн€но з √ромад€нином. XVII ст. Ц к≥нець X≤X ст. ƒж. Ћокк, Ў.ћонтескТЇ, ∆.∆.–уссо, √.√егель,  .ћаркс.
3. Ђ—оц≥оцентриськийї. ѕерех≥д в≥д державного моноцентризму до соц≥ального плюрал≥зму, участ≥ в пол≥тиц≥ вс≥х основних груп ≥ верств громад€н, узгодженн€ ≥нтерес≥в вс≥х соц≥альних груп. XX ст. Ц наш час. ћ.¬ебер, “.ѕарсонс, ƒ.≤стон, √.ћерр≥ам, √.Ћассуел, ƒж. етл≥ та ≥н.

œ
ќтже, з становленн€м в б≥льшост≥ сучасних розвинутих крањн системи демократичних ≥нститут≥в €к≥сно зм≥нюЇтьс€ баченн€ пол≥тики ≥ вс≥Їњ пол≥тичноњ сфери, в≥д Їдиного ≥ непод≥льного суверен≥тету ƒержави до участ≥ у влад≥ вс≥х основних груп ≥ верств громад€н, формально в≥ддаючи тим самим пр≥оритет вже не держав≥ ≥ њњ ≥нститутам, а сусп≥льству ≥ люд€м, €к≥ його складають.

 

–≥зноман≥тн≥ трактуванн€ пол≥тики Ц концептуальн≥ п≥дходи - можна охарактеризувати наступним чином:

       
 
   
œ
 

 


ѕол≥тична сфера д≥€льност≥ сусп≥льства Ц одна з сфер пор€д з господарсько-економ≥чною, соц≥альною, духовною, повТ€зана з в≥дносинами щодо встановленн€, орган≥зац≥њ, зм≥н влади у сусп≥льств≥ та держав≥, це принципи, норми, напр€ми д≥€льност≥ дл€ зд≥йсненн€ державноњ ≥ в ц≥лому сусп≥льноњ влади.

 

 

       
   
œ
 
 

 


ѕќЋ≤“» ј Ц орган≥зац≥йна, регул€тивна ≥ контрольна сфера сусп≥льства, в межах €коњ зд≥йснюЇтьс€ соц≥альна д≥€льн≥сть, спр€мована головним чином на дос€гненн€, утриманн€ й реал≥зац≥ю влади ≥ндив≥дами й соц≥альними групами задл€ зд≥йсненн€ власних запит≥в ≥ потреб

 

       
   
 
 

 


œ

—убТЇкти пол≥тики:

Ц ≤ндив≥ди (€к перес≥чн≥, так ≥ л≥дери).

Ц —оц≥альн≥ групи (етн≥чн≥, класи, пол≥тичн≥ ел≥ти, народи тощо).

Ц ѕол≥тичн≥ ≥нститути (органи державноњ влади, пол≥тичн≥ парт≥њ, громадсько-пол≥тичн≥ ≥нститути ≥ рухи).

Ц Ќепол≥тичн≥ ≥нститути (групи ≥нтерес≥в).

 

       
 
—убТЇкт пол≥тики Ц__________________________________________________________________________________________________
 
   
ќбТЇкт пол≥тики Ц _________________________________________________

 

 


ѕол≥тика маЇ своњ властивост≥:

 

Ц ¬ерховенство обумовлено обовТ€зков≥стю прийн€тих закон≥в, наказ≥в тощо.

Ц ≤нклюзивн≥сть означаЇ здатн≥сть Ђпроникатиї в ус≥ сфери сусп≥льного житт€.

Ц —п≥вучасть передбачаЇ кооперац≥ю, сп≥впрацю, а директивн≥сть Ц виконанн€ р≥шень субТЇкт≥в пол≥тики.

Ц ‘ункц≥ональн≥сть Ц здатн≥сть служити сусп≥льству, орган≥зувати його житт€.

 

2. —тановленн€ ≥ розвиток пол≥толог≥њ €к науки ≥ навчальноњ дисципл≥ни

Ўл€х становленн€ пол≥толог≥њ €к науки ≥ навчальноњ

дисципл≥ни:

           
 
ѕол≥тична думка, ѕол≥тична думка, знанн€ про пол≥тику виникли понад 2,5 тис. рок≥в тому назад. ѕерш≥ погл€ди про пол≥тику повТ€зан≥ з ≥менами таких вчених, €к  онфуц≥й, ѕлатон, јристотель. __________________________________________________________________________
 
 
ѕол≥тичн≥ знанн€ €к самост≥йна сфера знань, €ка виокремилась ≥з загально ф≥лософських теор≥й, виникаЇ на рубеж≥ —ередньов≥чч€ та Ќового часу __________________________________
   
œ
 
 
 

 


« к≥нц€ ’≤’ Ц прот€гом ’’ ст. формуютьс€ науков≥ пол≥толог≥чн≥ школи. « 1948 р. за рекомендац≥Їю ёЌ≈— ќ пол≥тична наука вивчаЇтьс€ у вс≥х вищих навчальних закладах р≥зних крањн св≥ту ____________________________________________________________________________________________

 

ѕол≥толог≥€ €к наука маЇ св≥й обТЇкт ≥ предмет.

       
   

 


œ
¬ пол≥толог≥њ вид≥л€ють три групи законом≥рностей пол≥тичноњ сфери

 

ѕол≥толог≥€ Ц наука про пол≥тику, про пол≥тичне управл≥нн€ сусп≥льством. ѓњ обТЇктом Ї пол≥тична сфера житт€ сусп≥льства, а предметом Ц законом≥рност≥ боротьби ≥ функц≥онуванн€ пол≥тичноњ влади.

 

¬исновки

________________________________________________________

_______________________________________________________________

œ
ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. –озкрийте зм≥ст пон€тт€ Ђпол≥тикаї ≥ проанал≥зуйте походженн€ самого слова (етимолог≥ю пон€тт€).

2. ¬ чому пол€гаЇ сутн≥сть субстанц≥онального п≥дходу до визначенн€ пол≥тики ≥ хто Ї засновником ц≥Їњ концепц≥њ?

3. ¬ чому пол€гаЇ сутн≥сть соц≥олог≥чного п≥дходу до визначенн€ пол≥тики ≥ хто Ї засновниками ц≥Їњ концепц≥њ?

4. ќхарактеризуйте сутн≥сть ≥нституц≥йного п≥дходу до визначенн€ пол≥тики. ’то Ї засновниками ц≥Їњ концепц≥њ?

5. ќхарактеризуйте сутн≥сть телеолог≥чного п≥дходу до визначенн€ пол≥тики. ’то Ї засновниками ц≥Їњ концепц≥њ?

6. –озкрийте зм≥ст натурал≥стичного п≥дходу до визначенн€ пол≥тики. Ќазв≥ть засновник≥в ц≥Їњ концепц≥њ.

7. –озкрийте зм≥ст конфл≥ктно-консенсусного п≥дходу до визначенн€ пол≥тики. Ќазв≥ть засновник≥в цього п≥дходу.

8. ќхарактеризуйте пол≥тику €к соц≥альне €вище.

9. Ќазв≥ть основн≥ структурн≥ елементи пол≥тики.

10. Ќадайте характеристику основним ун≥версальним властивост€м пол≥тики.

11. ўо сл≥д розум≥ти п≥д субТЇктом ≥ обТЇктом пол≥тики?

12. ѕроанал≥зуйте основн≥ етапи становленн€ пол≥тичноњ науки.

13. ўо виступаЇ обТЇктом ≥ що предметом пол≥толог≥њ €к науки?

14. як≥ можна вид≥лити законом≥рност≥ пол≥тичноњ сфери?

15.  оли остаточно сформувалась пол≥толог≥€ €к самост≥йна наукова ≥ €к навчальна дисципл≥на?

 

“≈ћј 2. ќ—Ќќ¬Ќ≤ ≈“јѕ» –ќ«¬»“ ” ѕќЋ≤“»„Ќќѓ ƒ”ћ »

ѕлан лекц≥њ

  1. —усп≥льно-пол≥тичн≥ у€вленн€ давнього св≥ту ≥

—ередньов≥чч€.

  1. ѕол≥тична думка Ќового часу.
  2. —учасна пол≥тична думка. ќсновн≥ пол≥толог≥чн≥ школи.

 

–екомендован≥ джерела:

ќсновн≥: 1, 2, 4, 5, 7, 9, 11, 12.

ƒодатков≥: 16, 19, 21, 27, 28.

≤нтернет-ресурси: 29, 30, 31, 32, 33.

 

ћ≥н≥-лексикон:

пол≥тична думка, монарх≥€, тиран≥€, аристократ≥€, ол≥гарх≥€, демократ≥€, охлократ≥€, теор≥€ сусп≥льного договору, теор≥€ под≥лу влад, л≥берал≥зм, соц≥ал≥зм, консерватизм, пол≥тична наука, пол≥толог≥чна школа.

 

1. —усп≥льно-пол≥тичн≥ у€вленн€ давнього св≥ту ≥ —ередньов≥чч€

 

ќсновн≥ етапи ќсобливост≥ розвитку та характерн≥ риси ќсновн≥ представники
ѕол≥тичн≥ вченн€ стародавнього —ходу 1. ѕо€ва перших пол≥тичних знань, повТ€заних ≥з виникненн€м перших держав 2. ‘ормулюванн€ правил управл≥нн€ державою
œ    
 онфуц≥й,

ћо-цзи,

Ћао-÷зи,

«аратустра

ѕол≥тичн≥ вченн€ ƒавньоњ √рец≥њ ≥ ƒавнього –иму 1. ѕо€ва перших пол≥тичних категор≥й ≥ деф≥н≥ц≥й 2. ѕод≥л ≥ анал≥з правильних ≥ неправильних форм правл≥нн€ 3. —творенн€ пол≥тичноњ юриспруденц≥њ ѕлатон, јр≥стотель, ÷ицерон, ѕол≥б≥й
ѕол≥тичн≥ вченн€ Ївропейського —ередньов≥чч€ та епохи ¬≥дродженн€ 1. –озмежуванн€ ф≥лософ≥њ, етики ≥ пол≥тичноњ науки (ћа- к≥авелл≥) 2. ‘ормулюванн€ правил завоюванн€ ≥ утриманн€ влади “.јкв≥нський, ћ.ѕадуанський, Ќ.ћак≥авелл≥

 

¬идатн≥ пол≥тичн≥ мислител≥ давнього св≥ту ≥ середньов≥чч€:

 

 онфуц≥й ( унцзи). ƒавньокитайський мислитель.√оловний тв≥р ЂЋунь юй ї. ќсновн≥ ≥дењ:

_________________________________________________________

ѕлатон. ƒавньогрецький мислитель. ќсновн≥ твори Ђƒержаваї, Ђѕол≥тикї, Ђ«акониї. ќсновн≥ ≥дењ:

_________________________________________________________

 

јр≥стотель. ƒавньогрецький ф≥лософ, один з Ђотц≥в пол≥толог≥њї. ќсновн≥ твори Ђѕол≥тикаї, Ђјф≥нська пол≥т≥€ї.

ќсновн≥ ≥дењ:_____________________________________________

___________________________________________________________

Ќ≥кколо ћак≥авелл≥. ≤тал≥йський пол≥тичний мислитель. ‘ундатор пол≥тичноњ теор≥њ Ќового часу. √оловн≥ прац≥ Ђƒержавецьї, Ђ≤стор≥€ ‘лоренц≥њї. ќсновн≥ ≥дењ:

______________________________________________________

œ


¬ ц≥лому пол≥тичн≥й думц≥ давнього св≥ту ≥ середньов≥чч€ були притаманн≥ так≥ риси та ≥дењ:

 

І ≤деал≥зм; пошук ≥деальноњ форми державного правл≥нн≥, образу ≥деального правител€.

 

І јкцентуац≥€ на правильних ≥ неправильних формах державного правл≥нн€. ƒо правильних в≥дносили монарх≥ю ≥ аристократ≥ю, до неправильних Ц ол≥гарх≥ю ≥ демократ≥ю.

 

І ‘ормулюванн€ правил пол≥тичного мистецтва: завоюванн€ ≥ утриманн€ влади, управл≥нн€ державою.

 

І ”вага до правил ≥ закон≥в, €к≥ мають регулювати житт€ держави ≥ сусп≥льства.

 

І Ѕули сформован≥ перш≥ категор≥альн≥ пон€тт€ ≥ деф≥н≥ц≥њ пол≥толог≥чного зм≥сту Ц Ђпол≥тикаї та ≥н.

 

2. ѕол≥тична думка Ќового часу

 

ќсновн≥ етапи ќсобливост≥ розвитку та характерн≥ риси ќсновн≥ представники
ѕол≥тичн≥ вченн€ Ќового часу: друга половина 17 ст. - епоха ѕросв≥тництва (18 ст. Ц початок 19 ст.) 1.«ародженн€ основних ≥деолог≥чних доктрин Ц л≥берал≥зму, соц≥ал≥зму, консерватизму 2.  ритика необмеженоњ монарх≥њ, визнанн€ народу субТЇктом пол≥тики (ƒж.Ћокк, ∆.∆.–уссо) 3. ќбірунтуванн€ розпод≥лу державноњ влади (ƒж.Ћокк, Ў.-Ћ.ћонтескьЇ) “.√оббс, ƒж.Ћокк, Ў.-Ћ.ћонтескьЇ, ∆-∆.–уссо, ¬ольтер, √.√егель, ≤. ант
ѕол≥тичн≥ вченн€ середини 19 ст. Ц початку 20 ст. 1.«авершенн€ формуванн€ основних ≥деолог≥чних теч≥й 2. «авершенн€ оформленн€ пол≥тичних знань в академ≥чну науку ≥ навчальну дисципл≥ну 3. ‘ормуванн€ наукових шк≥л Ц школи ел≥тизму та ≥н.  .ћаркс, ‘.≈нгельс, ћ.¬ебер, √.ћоска, ¬.ѕаретто, –.ћ≥хельс  

 

 

œ
¬идатн≥ мислител≥ Ќового часу:

 

“омас √оббс. ¬идатний англ≥йський ф≥лософ. ќсновний тв≥р ЂЋев≥афанї. ќсновн≥ ≥дењ:

________________________________________________________

 

ƒжон Ћокк. ¬идатний англ≥йський ф≥лософ, засновник л≥берал≥зму та ≥дей ѕросв≥тництва. ќсновн≥ прац≥ Ц Ђƒва трактати про правл≥нн€ї. ќсновн≥ ≥дењ:

________________________________________________________

 

 

Ўарль Ћуњ ћонтескТЇ. ¬идатний французький ф≥лософ, один ≥з фундатор≥в французького ѕросв≥тництва. ќсновн≥ твори Ђѕро дух закон≥вї, Ђѕерськ≥ листиї.

ќсновн≥ ≥дењ:

_______________________________________________________

∆ан ∆ак –уссо. ‘ранцузький мислитель-енциклопедист, письменник. ќсновн≥ твори Ђѕро сусп≥льний догов≥р, або ѕринципи державного (публ≥чного праваї, Ђћ≥ркуванн€ про походженн€ ≥ основи нер≥вност≥ м≥ж людьмиї.

ќсновн≥ ≥дењ:

________________________________________________________

œ
≤мману≥л  ант. Ќ≥мецький ф≥лософ, один з фундатор≥в н≥мецькоњ пол≥тичноњ думки. ќсновн≥ твори Ђ ритика чистого розумуї, Ђ ритика практичного розумуї, Ђƒо в≥чного мируї.

ќсновн≥ ≥дењ ______________________________________________

__________________________________________________________

 арл ћаркс. Ќ≥мецький мислитель, економ≥ст, засновник марксизму. ќсновн≥ твори Ђ ап≥талї, у сп≥вавторств≥ з ‘.≈нгельсом Ђћан≥фест  омун≥стичноњ парт≥њї.

ќсновн≥ ≥дењ:_____________________________________________

_________________________________________________________

 

ћакс ¬ебер. Ќ≥мецький соц≥олог, ф≥лософ, економ≥ст. ќсновн≥ твори Ђѕротестантська етика та дух кап≥тал≥змуї, Ђ√осподарство ≥ сусп≥льствої.

ќсновн≥ ≥дењ: _____________________________________________

________________________________________________________

 

ѕол≥тичну думку Ќового часу можна охарактеризувати наступним чином:

 

o ¬≥дбулась рац≥онал≥зац≥€ пол≥тичних знань ≥ формуванн€ њх в окрему галузь науки.

o —формувались основн≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ доктрини, так≥ €к л≥берал≥зм, соц≥ал≥зм, консерватизм.

o —еред основних пол≥тичних ≥дей Ќового часу: догов≥рна теор≥€ походженн€ держави; обірунтуванн€ розпод≥лу державноњ влади на три г≥лки; ≥де€ народного суверен≥тету; ≥де€ лег≥тимност≥ пол≥тичноњ влади.

o Ѕуло сформовано конституц≥онал≥зм €к доктринальне пон€тт€.

o ¬≥дбулось зародженн€ наукових пол≥толог≥чних шк≥л.

o ѕол≥толог≥€ остаточно стала академ≥чною наукою ≥ навчальною дисципл≥ною.

 

œ
3. —учасна пол≥тична думка. ќсновн≥ пол≥толог≥чн≥ школи

 

ѕол≥тична думка нов≥тнього часу характеризуЇтьс€ великим д≥апазоном напр€мк≥в, наукових шк≥л ≥ пол≥тичних позиц≥й, €к≥ в значн≥й м≥р≥ по новому вир≥шують стар≥ питанн€ про те, що таке пол≥тика, влада, демократ≥€, держава тощо. ≈волюц≥€ сучасноњ заруб≥жноњ пол≥тичноњ думки в≥дображена в схем≥:

 

≈волюц≥€ сучасноњ заруб≥жноњ пол≥тичноњ думки

 ≥нець XIX - 40-≥ рр. XX ст.: теор≥€ зац≥кавлених груп - ј.Ѕентл≥; теор≥€ ел≥ти - √.ћоска, ¬.ѕаретто; соц≥олог≥чн≥ теор≥њ дер≠жави ≥ теор≥€ демократ≥њ - ћ.¬ебер; теор≥€ ол≥гарх≥зац≥њ влади - –.ћ≥хельс; психолог≥чна теор≥€ влади - √.Ћассуел.
 
 

 

 


√оловна увага прид≥л€Їть≠с€ досл≥дженню проблеми пол≥тичноњ влади ≥ њњ соц≥≠альних ≥нституц≥й

 

 ≥нець 40-х рр. - друга по≠ловина 70-х рр. XX ст.: нова теор≥€ демократ≥њ - ≤.Ўумпетер; плюрал≥стична теор≥€ демократ≥њ - –. ƒаль; теор≥€ партиципальноњ демократ≥њ -  . ћакферсон, ƒж. ¬альф; теор≥€ тотал≥таризму Ц ’.јренд, ‘.’аЇк, «.Ѕжезинський; концепц≥€ держа≠ви добробуту, соц≥альноњ держави.
 
 

 


јктивне розширенн€ сфер пол≥толог≥чних досл≥джень - поворот до проблеми л≥бе≠рал≥зац≥њ пол≥тичного житт€, демократ≥њ, соц≥альноњ пол≥≠тики держави

 

—ередина 70-х рр. XX ст. Ц дотепер: футуролог≥чна концепц≥€ Їдиноњ св≥товоњ держави; концепц≥€ пост≥ндустр≥ального сусп≥ль≠ства - ƒ.Ѕелл, –.јрон, ƒж. √елбрейт, «.Ѕжезинський; концепц≥€ ≥нформац≥йного сусп≥льства - ќ. “оффлер, ƒж. Ќейсб≥т, ≈. ћаруда.     ѕошук нових парадигм розвитку пол≥тичноњ науки - обірунтуванн€ адекват≠них сучасному етапу роз≠витку зах≥дного сусп≥ль≠ства теоретичних моделей ≥ концепц≥й влади

 

—еред найб≥льш вагомих пол≥толог≥чних теор≥й 20 Ц початку 21 стол≥тт€ сл≥д назвати: теор≥ю пол≥тичноњ системи сусп≥льства (ƒ.≤стон, √.јлмонд); теор≥ю пол≥тичноњ культури (—.¬ерба, √.јлмонд); теор≥ю демократ≥њ; теор≥ю тотал≥таризму; сучасн≥ теор≥њ ел≥т; теор≥ю модерн≥зац≥њ (—.Ћ≥псет,√.јлмонд); геопол≥тичну концепц≥ю (‘.–атцель, –.„еллен); концепц≥њ пост≥ндустр≥ального, ≥нформац≥йного сусп≥льства; концепц≥ю глобал≥зму (ƒ.ћедоуз, ј.ѕечче≥, ≈.Ћасло) та ≥н.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 763 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2303 - | 2011 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.085 с.