Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќпрацюванн€ л≥тературних джерел, збиранн€ та обробка фактичного матер≥алу




 

—тудент повинен ознайомитис€ з нормативно-правовою базою Ц в≥д  одекс≥в та «акон≥в ”крањни до внутр≥шньоњ нормативноњ бази п≥дприЇмства (—татут≥в, засновницьких документ≥в, ф≥нансовоњ зв≥тност≥), а також л≥тературними та електронними (б≥бл≥ограф≥чними) джерелами, €к≥ Ї теоретичними основами обраноњ дл€ досл≥дженн€ проблеми.

Ќа п≥дстав≥ анал≥зу законодавчих норм та б≥бл≥ограф≥чних джерел досл≥дник узагальнюЇ ≥снуюч≥ п≥дходи до розвТ€занн€ проблеми й обірунтовуЇ методичний фундамент досл≥джень.

”же на цьому етапов≥ досл≥дженн€ сл≥д прийн€ти до уваги, що у методолог≥њ наукових досл≥джень вид≥л€ють два р≥вн€ п≥знанн€:

Ц теоретичний Ц висуненн€ ≥ розвиток наукових г≥потез ≥ теор≥й, формулюванн€ закон≥в та виведенн€ з них лог≥чних насл≥дк≥в, з≥ставленн€ р≥зних г≥потез ≥ теор≥й;

Ц емп≥ричний Ц спостереженн€ ≥ досл≥дженн€ конкретних €вищ, експеримент, а також групуванн€, класиф≥кац≥€ та опис результат≥в досл≥дженн€ ≥ експерименту, впровадженн€ њх у практичну д≥€льн≥сть людей.

–≥вн€м п≥знанн€ в≥дпов≥дають так≥ методи наукового п≥знанн€ €к загальнонауков≥ ≥ конкретно-науков≥ (емп≥ричн≥). —л≥д звернути увагу молодих досл≥дник≥в на те, що методолог≥€ економ≥чного досл≥дженн€ не зводитьс€ лише до анал≥зу, а охоплюЇ також синтез, ≥ндукц≥ю ≥ дедукц≥ю, аналог≥ю ≥ моделюванн€, абстрагуванн€ ≥ конкретизац≥ю, системний анал≥з, функц≥онально-варт≥сний анал≥з.

¬≥дпов≥дно до емп≥ричних метод≥в досл≥дженн€ в≥днос€ть формал≥зац≥ю, г≥потетичний ≥ акс≥оматичний методи, створенн€ теор≥њ, а також спостереженн€, опитуванн€, експеримент ≥ впровадженн€ результат≥в досл≥дженн€ у практичну д≥€льн≥сть.

«а допомогою обраних метод≥в та ≥нструментар≥ю досл≥дженн€ проводитьс€ д≥агностика об'Їкта досл≥дженн€, визначаютьс€ на€вн≥ труднощ≥ ≥ причини њхнього виникненн€. ÷е, у свою чергу, Ї основою дл€ розробки й обірунтуванн€ альтернативних пропозиц≥й щодо визначенн€ найб≥льш доц≥льного шл€ху розвТ€занн€ визначених проблем та ≥снуючих задач.

 

«ј√јЋ№Ќ≤ ¬»ћќ√» ƒќ ќ‘ќ–ћЋ≈ЌЌя —“–” “”–Ќ»’ ≈Ћ≈ћ≈Ќ“≤¬  ”–—ќ¬ќѓ –ќЅќ“»

 

“итульний лист

“итульний лист Ї першою стор≥нкою курсовоњ роботи ≥ м≥стить так≥ дан≥:

- в≥домост≥ про назву навчального закладу, ≥нституту, факультету кафедри;

- повна назва теми роботи;

- ≥н≥ц≥али та пр≥звища в≥дпов≥дальних ос≥б, в т.ч. виконавц€ (студента);

- р≥к складанн€ курсовоњ роботи.

—лово У ”–—ќ¬ј –ќЅќ“јФ пишуть (друкують) великими л≥терами посередин≥ р€дка жирним шрифтом. Ќазву роботи пишуть (друкують) великими л≥терами жирним шрифтом.

ѕереноси сл≥в у заголовках титульного листа не допускаЇтьс€.

“итульний лист виконуЇтьс€ за установленою ћќЌ ”крањни формою, наведеною в ƒодатку ј.

«авданн€ на курсову роботу Ї документом, що визначаЇ обс€ги ≥ пор€док виконанн€ роботи. Ѕланк завданн€ на курсову роботу оформлюЇтьс€ на типографських бланках, виконаних на двох стор≥нках аркуша (ƒодаток Ѕ), ≥ розм≥щуЇтьс€ п≥сл€ титульного листа.

–еферат призначений дл€ ознайомленн€ з курсовою роботою. –еферат маЇ бути розм≥щений безпосередньо за завданн€м на курсову роботу, починаючи з новоњ стор≥нки.

–еферат повинен м≥стити: в≥домост≥ про обс€г курсовоњ роботи, текст реферату, перел≥к ключових сл≥в. ќбс€г реферату не повинен перевищувати одн≥Їњ стор≥нки (ƒодаток ¬).

ƒо в≥домостей про обс€г курсовоњ роботи включають: к≥льк≥сть стор≥нок, к≥льк≥сть ≥люстрац≥й, таблиць, джерел ≥нформац≥њ та додатк≥в.

“екст реферату повинен в≥дображати основний зм≥ст курсовоњ роботи, включаючи €комога б≥льше ≥нформац≥њ про обТЇкт виконанн€ ≥, €к правило, виконуЇтьс€ у так≥й посл≥довност≥:

Ц об'Їкт досл≥дженн€;

Ц предмет досл≥дженн€;

Ц мета роботи;

Ц методи досл≥дженн€;

Ц результати досл≥дженн€;

Ц основн≥ положенн€ роботи;

Ц значим≥сть роботи та висновки.

“екст реферату на пункти не под≥л€ють.

ѕерел≥к ключових сл≥в

 лючовими словами називаютьс€ слова або словосполученн€ з тексту курсовоњ роботи, €к≥ з точки зору ≥нформац≥йного пошуку несуть смислове навантаженн€. ѕерел≥к ключових сл≥в повинен давати у€вленн€ про зм≥ст курсовоњ роботи ≥ включати 5-7 сл≥в (словосполучень) у називному в≥дм≥нку, виконаних у р€док через кому, великими л≥терами. ‘орма запису надана у приклад≥.

ѕриклад.

 лючов≥ слова: Ћ≤ ¬≤ƒЌ≤—“№ ЅјЋјЌ—”, ѕЋј“ќ—ѕ–ќћќ∆Ќ≤—“№, ј “»¬» ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј, ѕј—»¬» ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј.

«м≥ст

«м≥ст Ц це перел≥к розд≥л≥в та ≥нших складових частин курсовоњ роботи. –озташовуЇтьс€ зм≥ст безпосередньо п≥сл€ реферату, починаючи з новоњ стор≥нки.

ƒо зм≥сту структурних елемент≥в курсовоњ роботи включають у так≥й посл≥довност≥:

- завданн€ на курсову роботу;

- реферат;

- перел≥к умовних позначень, символ≥в, одиниць, скорочень ≥ терм≥н≥в;

- вступ;

- найменуванн€ розд≥л≥в, п≥дрозд≥л≥в та, при необх≥дност≥, пункт≥в основноњ частини;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки з њх позначенн€ми та найменуванн€ми.

Ќайменуванн€ структурних елемент≥в курсовоњ роботи друкують великими л≥терами. Ќайменуванн€ п≥дрозд≥л≥в та пункт≥в (п≥дпункт≥в) записують малими л≥терами з першоњ великоњ.

Ќайменуванн€ розд≥л≥в, п≥дрозд≥л≥в та пункт≥в (п≥дпункт≥в) указують разом з њх пор€дковими номерами.

Ќомери стор≥нок, на €ких розм≥щуЇтьс€ початок елемент≥в, мають бути розташованими один п≥д одним.

ѕриклад оформленн€ зм≥сту наведено в ƒодатку ƒ.

ѕерел≥к умовних позначень

якщо у текст≥ документа застосовуютьс€ умовн≥ позначенн€, скороченн€, символи, одиниц≥ вим≥рюванн€, €к≥ не передбачен≥ чинними стандартами, а також специф≥чна терм≥нолог≥€, то њх перел≥к маЇ бути поданий у вигл€д≥ окремого списку, починаючи з новоњ стор≥нки (ƒодаток ∆).

ѕерел≥к розташовуЇтьс€ стовпцем, у €кому зл≥ва в алфав≥тному пор€дку навод€тьс€ умовн≥ позначенн€, скороченн€ тощо, а справа Ц њх детальна роз шифровка.

ѕерел≥к навод€ть у так≥й посл≥довност≥: скороченн€ (у тому числ≥ й абрев≥атурн≥); умовн≥ (л≥терн≥) позначенн€; одиниц≥ вим≥рюванн€; терм≥ни.

ƒл€ л≥терних позначень встановлюЇтьс€ наступний пор€док запису: спочатку повинн≥ бути наведен≥ в алфав≥тному пор€дку умовн≥ позначенн€ украњнського алфав≥ту, пот≥м Ц латинського, пот≥м Ц грецького.

Ќезалежно в≥д зазначеного за першоњ по€ви цих елемент≥в у текст≥ курсовоњ роботи навод€ть њх розшифровку.

¬ступ

√оловним завданн€м вступноњ частини (вступу) Ї обірунтуванн€ актуальност≥ ≥ практичноњ значущост≥ обраноњ теми курсовоњ роботи, особливостей постановки ≥ вир≥шенн€ питань стосовно конкретних умов досл≥дженн€.

” вступ≥ зазначаЇтьс€ стан науково-теоретичноњ розробки проблеми та нев≥дпов≥дност≥ процесу на практиц≥, €к≥ й виступають передумовою вибору теми досл≥дженн€.

Ћог≥ка написанн€ вступу маЇ в≥дпов≥дати вимогам та структур≥, подан≥й у табл.1.1.

 

“аблиц€ 1.1

“аблиц€ 1.1 - ќбовТ€зков≥ елементи дл€ роб≥т осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йних р≥вн≥в спец≥ал≥ст

≈лемент «м≥стовне наповненн€
јктуальн≥сть обраноњ тематики Ўл€хом критичного анал≥зу досв≥ду пров≥дних учених-економ≥ст≥в та емп≥ричного матер≥алу визначаЇтьс€ актуальн≥сть та доц≥льн≥сть виконанн€ роботи на обрану тему
ћета та завданн€ досл≥джень —л≥д звернути особливу увагу на в≥дпов≥дн≥сть мети та завдань €к обраним предмету та обТЇкта досл≥дженн€, так ≥ теми курсовоњ роботи
ќбТЇкт досл≥дженн€ ћоже бути лише €вище чи процес, що породжуЇ проблемну ситуац≥ю. ¬ ц≥лому дл€ напр€му п≥дготовки узагальнений обТЇкт можна визначити €к "процес обл≥ку, анал≥зу та аудиту Е"
ѕредмет досл≥дженн€ ћ≥ститьс€ в рамках обраного обТЇкта досл≥дженн€ (визначаЇ напр€мок спр€муванн€ уваги студента при розкритт≥ складових курсовоњ роботи)
ћетоди досл≥дженн€ –озкритт€ ≥нформац≥йноњ бази та використаних метод≥в досл≥дженн€. ќбран≥ методи повинн≥ спри€ти реал≥зац≥њ завдань роботи. Ѕажано коротко та зм≥стовно вказати, €ке завданн€ вир≥шувалось за допомогою €кого методу
ѕрактичне значенн€ одержаних результат≥в ¬≥домост≥ про практичне застосуванн€ одержаних результат≥в або реко≠мендац≥њ щодо њх використанн€
—труктура та обс€г курсовоњ роботи «азначаЇтьс€ структура та обс€г курсовоњ роботи

 

« огл€дом на важлив≥сть вступу, розгл€немо детально його елементи.

“екст вступу рекомендуЇтьс€ корегувати в останню чергу, коли робота практично гото≠ва, оск≥льки саме тод≥ легше обірунтувати подан≥ в робот≥ пропозиц≥њ та практичн≥ рекомендац≥њ.

јктуальн≥сть теми. ƒл€ обірун≠туванн€ актуальност≥ теми необх≥дно стисло викласти сучасний стан пробле≠ми, що розгл€даЇтьс€, њњ значенн€ дл€ економ≥ки в ц≥лому, наголосити на необх≥д≠ност≥ подальших досл≥джень у цьому напр€му. ѕри цьому називають вчених, €к≥ внесли знач≠ний вклад у розробку досл≥джуваних проблем.

Ќаприклад, дл€ теми Ујнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмстваФ: Уѕитанн€ методики анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмств активно розгл€даютьс€ в прац€х в≥домих в≥тчизн€них учених-економ≥ст≥в, зокрема ‘. ‘. Ѕутинц€, я. ¬. ћех, ѕ. я. ѕоповича, ћ. —. ѕушкар€, √. ¬. —авицькоњ, ¬. ¬. —опка, Ќ. ћ. “каченко, Ќ. ¬. „е- бановоњ, ћ. –. „умаченка, Ѕ. ‘. ”сача та ≥н. ѕроте низка проблем анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства до тепер потребують подальших досл≥≠джень та наукових розробокФ.

¬исв≥тленн€ актуальност≥ не повинно бути багатосл≥вним. ƒосить к≥лькома реченн€ми висловити головне.

ћета ≥ завданн€ досл≥дженн€. ћета роботи маЇ пол€гати в р≥шенн≥ проблемноњ ситуац≥њ шл€хом њњ анал≥зу та пошуку нових законом≥рностей м≥ж економ≥чними €вищами.

 еруючись метою роботи, необх≥дно ч≥тко визначити завданн€. «авданн€, €к≥ ставл€тьс€ в курсов≥й робот≥, повинн≥ розкривати зм≥ст њњ розд≥л≥в та п≥дрозд≥л≥в. Ќа њх основ≥ формуЇтьс€ структура курсовоњ роботи.

ƒл€ визначенн€ завдань роботи ставл€тьс€ запитанн€, на €к≥ сту≠денту необх≥дно дати в≥дпов≥дь дл€ реал≥зац≥њ мети досл≥дженн€ та ро≠зкритт€ зм≥сту розд≥л≥в ≥ п≥дрозд≥л≥в роботи. ÷е зазвичай робитьс€ у форм≥ перерахуванн€ (проанал≥зувати..., розробити..., узагальнити..., ви€вити..., довести..., впровадити..., показати..., розроби≠ти..., знайти..., визначити..., описати..., встановити..., з'€сувати..., дати рекомендац≥њ..., встановити взаЇмозв'€зок..., зробити прогноз... тощо). ‘ормулюванн€ завдань необх≥дно робити €комога б≥льш ретельно, оск≥льки опис њхнього р≥шенн€ маЇ в≥добразити зм≥ст складових частин роботи. ÷е важливо також ≥ тому, що заголовки розд≥л≥в ≥ п≥дрозд≥л≥в досить часто формуютьс€ на основ≥ завдань роботи. ” подальшому, при написанн≥ висновк≥в доц≥льно њх будувати з точки зору дос€гненн€ мети ≥ виконанн€ поставлених завдань.

ќб'Їкт досл≥дженн€ - це процес або €вище, що породжуЇ проблемну ситуац≥ю ≥ обране дл€ вивченн€. ѕредмет досл≥дженн€ - вузька частина об'Їкта досл≥дженн€, проблема (коло питань), що досл≥джуЇтьс€ в робот≥ на приклад≥ бази практики.

Ќаприклад, дл€ теми Ђјнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмстваї обТЇкт досл≥дженн€ може бути визначений €к Ђпроцес анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмстваї, а предмет - €к Ђсукуп≠н≥сть теоретичних, методичних та практичних аспект≥в анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмстваї.

ћетоди досл≥дженн€. —л≥д подати перел≥к використаних метод≥в досл≥дженн€. ƒл€ розкритт€ теми досл≥≠дженн€ широко використовують заальнонауков≥ методи: д≥алектич≠ний ≥ системний п≥дходи, метод ≥ндукц≥њ ≥ дедукц≥њ, анал≥з ≥ синтез. ѕор€д ≥з загальнонауковими методами можна використовувати спе≠циф≥чн≥ методи (прийоми), обумовлен≥ сутн≥стю самого предмета, технолог≥Їю обл≥ку, завданн€ми та вимогами до хронолог≥чного ≥ сис≠тематичного спостереженн€; вим≥рюванн€ господарських засоб≥в ≥ процес≥в; реЇстрац≥њ та класиф≥кац≥њ даних з метою њх систематизац≥њ; узагальненн€ ≥нформац≥њ з метою зв≥тност≥.

ѕерерахувати њх треба коротко та зм≥стовно, визначаючи, що саме досл≥джувалось тим чи ≥ншим методом.

ѕрактичне значенн€ одержаних результат≥в. ¬≥дзначаючи практичну ц≥нн≥сть одержаних результат≥в, необх≥дно подати ≥нформац≥ю щодо ступен€ готовност≥ або масштаб≥в використанн€.  оротко характеризуютьс€ основн≥ прикладн≥ результати роботи, визначаЇтьс€ можлива галузь њх впровадженн€ та њх вплив на проблему, €ка при цьому вир≥шуЇтьс€.

—труктура та обс€г курсовоњ роботи. —л≥д подати ≥нформац≥€ про структуру та обс€г курсовоњ роботи.

ѕерший розд≥л Ц теоретичний ( теоретичн≥ основи орган≥зац≥њ, методики, ≥нструментар≥ю та технолог≥њ анал≥зу з в≥дпов≥дноњ теми ) - м≥стить 3 п≥дрозд≥ли.

“ак, у п≥дрозд≥л≥ 1.1 необх≥дно подати характеристику, категор≥аль≠ний апарат за проблематикою досл≥дженн€, критичний огл€д науковоњ думки ≥ нормативноњ бази щодо стану обТЇкта досл≥дженн€. ѕ≥дрозд≥л 1.2 доц≥льно присв€тити орган≥зац≥њ ф≥нансового анал≥зу з теми досл≥джень. ѕ≥дрозд≥л 1.3, €к пра≠вило, м≥стить ≥нформац≥ю щодо методики, ≥нструментар≥ю та технолог≥њ ф≥нансового анал≥зу.

«алежно в≥д обраноњ тематики, мети та завдань досл≥дженн€ роз≠д≥л може передбачати ≥нший склад та наповненн€ його п≥дрозд≥л≥в.

¬ажливе значенн€ у цьому розд≥л≥ маЇ обірунтуванн€ вибору ме≠тодики анал≥зу досл≥джуваних проблем, €ка буде застосована в анал≥≠тичному розд≥л≥ курсовоњ роботи. ќсобливу увагу сл≥д звернути на:

- €к≥сть ≥ глибину теоретико-методолог≥чного анал≥зу проблеми;

- на€вн≥сть та €к≥сть критичного огл€ду л≥тературних джерел;

- етику цитуванн€ (посиланн€ на використан≥ джерела);

- самост≥йн≥сть суджень при викладенн≥ матер≥алу.

 ожний п≥дрозд≥л необх≥дно завершувати короткими висновка≠ми, в €ких узагальнюютьс€ результати теоретико-методолог≥чних напрацювань з обраноњ теми, ви€влен≥ проблеми, €к≥ потребують пода≠льшого розвТ€занн€ у курсов≥й робот≥.

«агальний обс€г першого розд≥лу маЇ бути до 15 стор≥≠нок.

ƒругий розд≥л - а нал≥тичний розд≥л. јнал≥тичний розд≥л, забезпечуючи лог≥чну посл≥довн≥сть досл≥≠дженн€, маЇ стати перех≥дним до наступного третього розд≥лу ≥ поЇд≠нати набут≥ теоретичн≥ знанн€ та вм≥нн€ використовувати обран≥ ме≠тоди досл≥дженн€ ≥ певний методичний ≥нструментар≥й. ќпис, харак≠теристика сучасного стану субТЇкта господарюванн€, д≥агностуванн€ його д≥€льност≥ маЇ проводитис€ з використанн€м накопиченого фак≠тичного матер≥алу за обраним напр€мком досл≥дженн€.

” другому розд≥л≥ може бути три-чотири в≥дносно самост≥йних п≥дрозд≥ли. “ак, у п≥дрозд≥л≥ 2.1 рекомендуЇмо розкрити загальну ор≠ган≥зац≥йно-економ≥чну характеристику субТЇкт≥в господарюванн€ (до 5 стор≥нок), навести ≥нформац≥ю про найменуванн€ субТЇкта господа≠рюванн€, пер≥од його заснуванн€, орган≥зац≥йно-правову форму гос≠подарюванн€, орган≥зац≥йно-виробничу структуру та основн≥ види д≥€≠льност≥. ќбовТ€зково подаютьс€ результати ф≥нансового анал≥зу, в процес≥ €кого за допомо≠гою розрахунку в≥дпов≥дних коеф≥ц≥Їнт≥в визначаЇтьс€ майновий стан, л≥кв≥дн≥сть ≥ платоспроможн≥сть, ф≥нансова ст≥йк≥сть, д≥лова актив≠н≥сть ≥ рентабельн≥сть д≥€льност≥ субТЇкта господарюванн€. ‘≥нансо≠вий анал≥з проводитьс€ на основ≥ показник≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥ за останн≥ 3 роки.–езультати проведених розрахунк≥в сл≥д оформл€ти у вигл€д≥ в≥дпов≥дних таблиць з висновками, €к≥ мають висв≥тлювати причинно-насл≥дковий зв'€зок.

” наступних п≥дрозд≥лах другого розд≥лу залежно в≥д теми досл≥≠дженн€ рекомендуЇтьс€ проанал≥зувати вплив фактор≥в на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства та провести д≥агностику його зм≥ни на короткострокову перспективу.

Ѕажано ≥люструвати текст граф≥чними матер≥алами: схемами, граф≥ками, д≥аграмами тощо.

 ожний п≥дрозд≥л необх≥дно завершувати стислими висновками про ви€влен≥ проблеми ≥ недол≥ки в управл≥нн≥ господарською д≥€льн≥стю субТЇкта гос≠подарюванн€, на матер≥алах €кого виконувалас€ курсова робота.

«агальний обс€г другого розд≥лу маЇ бути в межах 25-30 стор≥≠нок.

“рет≥й розд≥л Ц рекомендац≥йний. ” даному розд≥л≥ подаютьс€ обірунтован≥ пропозиц≥њ щодо удосконаленн€ методики анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства та посиленн€ його ф≥нансовоњ ст≥йкост≥. «апропонован≥ рекомендац≥њ повинн≥ бути лог≥чним продовженн€м теоретико-методичного та анал≥тичного розд≥л≥в, м≥стити конкретн≥ пропозиц≥њ та рекомендац≥њ.

–екомендац≥йний розд≥л структурно маЇ вм≥щувати 1-2 п≥дрозд≥ли.

¬арто акцентувати увагу на питанн€х:

- лог≥чност≥ звТ€зку заход≥в, що пропонуютьс€ дл€ вир≥шенн€ проблеми, ≥з проведеним анал≥зом фактичних матер≥ал≥в, €к≥ ха≠рактеризують д≥€льн≥сть субТЇкта господарюванн€;

- обірунтуванн≥ ефективност≥ запропонованих р≥шень;

- можливост≥ впровадженн€ внесених пропозиц≥й у практичну д≥≠€льн≥сть субТЇкта господарюванн€.

–езультати проведених розрахунк≥в (аналог≥чно, €к у другому розд≥л≥) сл≥д оформл€ти у вигл€д≥ в≥дпов≥дних таблиць. ѕ≥сл€ кожноњ таблиц≥ сл≥д наводити ана≠л≥з показник≥в. ѕри цьому зазначаютьс€ зм≥ни показник≥в в абсолют≠них ≥ в≥дносних значенн€х, чим вони були обумовлен≥, чи це позитив≠ний чи негативний фактор.

 ожний п≥дрозд≥л третього розд≥лу завершуЇтьс€ короткими ви≠сновками, в €ких п≥дсумовуютьс€ розроблен≥ рекомендац≥њ та пропо≠зиц≥њ, њх результативн≥сть ≥ значущ≥сть.

ќбс€г розд≥лу маЇ бути в межах 10-15 стор≥нок.

¬исновки ≥ пропозиц≥њ Ї стислим викладенн€м п≥дсумк≥в проведеного досл≥дженн€. ѕропозиц≥њ ≥ висновки курсовоњ роботи повинн≥ мати високий р≥вень обірунтуванн€.

Ќа п≥дстав≥ отриманих висновк≥в у курсов≥й робот≥ сл≥д виклас≠ти конкретн≥ рекомендац≥њ. ¬они визначають необх≥дн≥, на думку ав≠тора, подальш≥ напр€ми вир≥шенн€ проблеми; м≥ст€ть пропозиц≥њ що≠до ефективного використанн€ результат≥в досл≥дженн€.

—тудент повинен стисло охарактеризувати проведений анал≥з д≥€≠льност≥ п≥дприЇмства та його ф≥нансового стану, узагальнити власн≥ пропозиц≥њ, оц≥≠нити њх ефективн≥сть, а також можливост≥ застосуванн€ на практиц≥.

ќзнайомленн€ з текстом висновк≥в повинно сформувати у€вленн€ про ступ≥нь реал≥зац≥њ автором курсовоњ роботи поставленоњ мети ≥ завдань.

ќбс€г висновк≥в - у межах 2-3 стор≥нок.

“иповий план курсовоњ роботи наведено у ƒодатку  .





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 566 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1976 - | 1880 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.047 с.