Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќумерац≥€ розд≥л≥в, п≥дрозд≥л≥в




–озд≥ли, п≥дрозд≥ли, пункти, п≥дпункти курсовоњ роботи нумерують арабськими цифрами.

–озд≥ли курсовоњ роботи мають пор€дкову нумерац≥ю в межах викладенн€ курсовоњ роботи ≥ позначаютьс€ арабськими цифрами без крапки, наприклад: –ќ«ƒ≤Ћ 1, –ќ«ƒ≤Ћ 2 тощо. ѕ≥сл€ номера крапку не ставл€ть, пот≥м з нового р€дка друкують заголовок розд≥лу.

ѕ≥дрозд≥ли мають пор€дкову нумерац≥ю в межах кожного розд≥лу. Ќомер п≥дрозд≥лу складаЇтьс€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера п≥дрозд≥лу, в≥докремлених крапкою. ѕ≥сл€ номера п≥дрозд≥лу ставл€ть крапку, наприклад: 2.1., 2.2., 2.3. тощо. ѕот≥м у тому ж р€дку навод€ть заголовок п≥дрозд≥лу.

ѕункти мають пор€дкову нумерац≥ю в межах кожного розд≥лу або п≥дрозд≥лу.

≤люстрац≥њ

ƒл€ по€сненн€ тексту курсовоњ роботи необх≥дно його ≥люструвати граф≥ками, д≥аграмами, схемами тощо. ≤люстрац≥њ, вм≥щуван≥ у текст курсовоњ роботи, ≥менують рисунками.

≤люстрац≥њ розм≥щуютьс€ у курсов≥й робот≥ безпосередньо п≥сл€ тексту, де вони згадуютьс€ вперше, або на наступн≥й стор≥нц≥ у зручн≥й дл€ ознайомленн€ форм≥ тобто, щоб дл€ вивченн€ цього рисунка стор≥нку можна було б повернути за годинниковою стр≥лкою. Ќа вс≥ ≥люстрац≥њ мають бути посиланн€ у текст≥ курсовоњ роботи.

≤люстрац≥њ ≥ таблиц≥, розм≥щен≥ на окремих стор≥нках роботи, включають до загальноњ нумерац≥њ стор≥нок.

≤люстрац≥њ сл≥д нумерувати арабськими цифрами пор€дковою нумерац≥Їю в межах розд≥лу, за вин€тком ≥люстрац≥й, наведених у додатках.

Ќомер ≥люстрац≥њ складаЇтьс€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера ≥люстрац≥њ, в≥докремлених крапкою, наприклад: –ис.5.1.

 

–исунок 5.1 —труктура власного кап≥талу п≥дприЇмства

 

–исунок може мати по€снювальн≥ дан≥ (п≥дрисунковий текст) шрифтом не менше 11, приклад наведено на рис. 5.2.

 

 
 

 

 

 


1- переговори з форфейтером про ≥н≥ц≥ал≥зац≥ю угоди;
2 - поставка товару ≥мпортеру;
3 - оплата ≥мпортером товару шл€хом випуску вексел≥в;
4 - продаж вексел≥в форфейтеру з дисконтом;
5 - предТ€вленн€ форфейтером вексел≥в до оплати ≥мпортеру;
6 - оплата вексел≥в ≥мпортером.

–исунок 5.2 ћехан≥зм зд≥йсненн€ форфейтинговоњ операц≥њ [Е]

 

Ќайменуванн€ повинно в≥дображати зм≥ст рисунка та бути коротким та розташовуватис€ по центру. …ого розм≥щують п≥сл€ номера рисунка ≥ виконують малими л≥терами з першоњ великоњ жирним шрифтом.

якщо ≥люстрац≥њ, що розм≥щено в робот≥, створен≥ не автором, необх≥дно, подаючи њх у робот≥, вказати використовуване джерело.

якщо п≥сл€ посиланн€ на рисунок йде розгл€д матер≥алу, що ≥люструЇтьс€, то у розпов≥д≥ слово Ђрисунокї пишуть без номеру, наприклад: Ђяк видно з рисунка...ї.

≤люстрац≥њ, за необх≥дност≥, можуть бути перел≥чен≥ в зм≥ст≥ з зазначенн€м њх номер≥в, назв ≥ номер≥в стор≥нок на €ких вони вм≥щен≥.

“аблиц≥

ƒл€ зручност≥ викладу ≥ читанн€ тексту цифров≥ та ≥нш≥ показники рекомендуЇтьс€ оформл€ти у вигл€д≥ таблиц≥. Ќа вс≥ таблиц≥ мають бути посиланн€ ≥ в текст≥ курсовоњ роботи. ѕри посиланн≥ на таблицю вказують њњ повний номер, а слово "“аблиц€" пишуть у скороченому вигл€д≥, наприклад: табл. 1.1.

Ќазву та слово У“аблиц€Ф починають з великоњ л≥тери. —лово "“аблиц€" розм≥щують у правому кутку р€дка. Ќазву таблиц≥ розм≥щують по центру ≥ навод€ть жирним шрифтом.

“аблицю розм≥щують п≥сл€ першого згадуванн€ про нењ в текст≥ таким чином, щоб њњ можна було читати без обертанн€ тексту або з обертанн€м за годинниковою стр≥лкою.

ѕобудова таблиц≥ маЇ в≥дпов≥дати рисунку:

“аблиц€ номер

Ќайменуванн€ таблиц≥

–исунок 5.3 ѕобудова таблиц≥

 

–озм≥ри таблиць вибирають дов≥льно залежно в≥д вм≥щуваного матер≥алу. «л≥ва, справа та знизу таблиц≥, €к правило, обмежують л≥н≥€ми. √оловка таблиц≥ маЇ бути в≥докремлена потовщеною л≥н≥Їю. «а необх≥дност≥ допускаЇтьс€ п≥д головкою таблиц≥ вм≥щувати р€док дл€ нумерац≥њ граф арабськими цифрами.

¬исота р€дк≥в таблиц≥ маЇ бути не менше 8 мм.

–озд≥л€ти заголовки ≥ п≥дзаголовки боковика ≥ граф д≥агональними л≥н≥€ми не допускаЇтьс€.

«аголовки граф, €к правило, записують паралельно р€дкам таблиц≥.

ѕри необх≥дност≥ допускаЇтьс€ перпендикул€рне розташуванн€ заголовк≥в граф.

“аблицю, залежно в≥д њњ розм≥ру, можна вм≥щувати п≥д текстом, у €кому вперше подане на нењ посиланн€, або на окрем≥й наступн≥й стор≥нц≥, а також у додатку до тексту документу.

ƒопускаЇтьс€ розташуванн€ таблиц≥ в альбомному вид≥.

“аблиц≥ сл≥д нумерувати арабськими цифрами пор€дковою нумерац≥Їю в межах розд≥лу, за вин€тком таблиць, що навод€тьс€ у додатках.

Ќомер таблиц≥ складаЇтьс€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера таблиц≥, в≥докремлених крапкою. Ќаприклад, Ђ“аблиц€ 1.2ї (друга таблиц€ першого розд≥лу).

“аблиц€, повинна мати найменуванн€, €ке повинно в≥дображати зм≥ст таблиц≥ та бути коротким.

” таблиц€х сл≥д обов'€зково зазначати одиницю вим≥ру. якщо вс≥ одиниц≥ вим≥ру Ї однаков≥ дл€ вс≥х показник≥в таблиц≥, вони навод€тьс€ у заголовку. ќдиниц≥ вим≥ру мають наводитис€ у в≥дпов≥дност≥ до стандарт≥в. „ислов≥ величини у таблиц≥ повинн≥ мати однакову к≥льк≥сть дес€ткових знак≥в.

—лово Ђ“аблиц€ ____ї вказують один раз справа над першою частиною таблиц≥, над ≥ншими частинами пишуть Ђѕродовженн€ табл. ____ї з зазначенн€м номера таблиц≥. ѕриклад побудови типовоњ структури ≥з зм≥стовним наповненн€ наведено нижче.

“аблиц€ 1.1

«ведена таблиц€ основних показник≥в л≥кв≥дност≥ п≥дприЇмства

ѕоказники ≤ квартал 2013 р. IV квартал 2013 р ¬≥дхиленн€
       
 оеф≥ц≥Їнт поточноњ л≥кв≥дност≥ 1,11 1,18 0,07

 

ѕродовженн€ табл. 1.1

       
 оеф≥ц≥Їнт швидкоњ л≥кв≥дност≥ 0,07 0,1 0,03
 оеф≥ц≥Їнт абсолютноњ л≥кв≥дност≥ 0,012 0,01 -0,002

 

“аблиц€ маЇ складатись 12 шифром з одинарним ≥нтервалом.

ѕерел≥ки

ѕерел≥ки, за потреби, можуть бути наведен≥ всередин≥ пункт≥в або п≥дпункт≥в. ѕеред перел≥ком ставл€ть двокрапку.

ѕеред кожною позиц≥Їю перел≥ку сл≥д ставити малу л≥теру украњнськоњ абетки з дужкою, або не нумеруючи Ц деф≥с (перший р≥вень детал≥зац≥њ).

ƒл€ подальшоњ детал≥зац≥њ перел≥ку сл≥д використовувати арабськ≥ цифри з дужкою (другий р≥вень детал≥зац≥њ). Ќаприклад:

а);

б):

1);

2);

в).

ѕерел≥ки першого р≥вн€ детал≥зац≥њ друкують малими л≥терами з абзацного виступу 1,5, другого р≥вн€ Ц з абзацним в≥дступом 2,0.

 

ѕрим≥тки

ѕрим≥тки вм≥щують за необх≥дност≥ по€сненн€ зм≥сту тексту, таблиц≥ або ≥люстрац≥њ курсовоњ роботи.

ѕрим≥тки розташовують безпосередньо п≥сл€ тексту, таблиц≥, ≥люстрац≥њ, €ких вони стосуютьс€.

ќдну прим≥тку не нумерують.

—лово Ђѕрим≥ткаї друкують з великоњ л≥тери з абзацного в≥дступу, не п≥дкреслюють, п≥сл€ слова Ђѕрим≥ткаї ставл€ть крапку ≥ з великоњ л≥тери в тому ж р€дку подають текст прим≥тки.

ѕриклад:

ѕрим≥тка. ______________________________________________

_______________________________________________________

 

ƒек≥лька прим≥ток нумерують посл≥довно арабськими цифрами. ѕ≥сл€ слова Ђѕрим≥ткаї ставл€ть двокрапку ≥ з нового р€дка з абзацу п≥сл€ номера прим≥тки з великоњ л≥тери подають текст прим≥тки.

ѕриклад:

ѕрим≥тки:

1.______________________________________________________

2. _____________________________________________________

 

‘ормули та р≥вн€нн€

‘ормули та р≥вн€нн€ розташовують безпосередньо п≥сл€ тексту, в €кому вони згадуютьс€.

‘ормули розташовують по тексту або окремими р€дками. ѕо тексту розм≥щують нескладн≥ формули, окремими р€дками Ц основну формули, що застосовуютьс€ у робот≥ при розрахунках та досл≥дженн€х.

‘ормули розташовують симетрично тексту, у €кому вони згадуютьс€. ¬ одному р€дку можна розташовувати т≥льки одну формулу. ¬ище ≥ нижче кожноњ формули залишають по одному в≥льному р€дку.

ѕереносити продовженн€ формули на наступний р€док допускаЇтьс€ т≥льки на знаках виконуваних операц≥й, причому знаки на початку наступного р€дка повторюють. ѕри перенос≥ на операц≥њ множенн€ застосовують знак (х). ‘ормули, €к≥ йдуть одна за одною, розд≥л€ють комою.

ѕозначенн€ величин, €к≥ вход€ть до формул, повинн≥ в≥дпов≥дати позначенн€м в≥дпов≥дних стандарт≥в.

ѕо€сненн€ позначень величин ≥ числових коеф≥ц≥Їнт≥в, €кщо вони не по€снен≥ ран≥ше у текст≥, мають бути наведен≥ безпосередньо п≥д формулою з нового р€дка з абзацу з≥ слова Ђдеї без двокрапки у т≥й посл≥довност≥, у €к≥й вони наведен≥ у формул≥. ѕ≥сл€ формули перед словом Ђдеї ставитьс€ кома.

якщо необх≥дно навести числов≥ значенн€ величин, то його записують п≥сл€ розшифровки.

ѕриклад.

≤нвестиц≥йна варт≥сть конвертованоњ обл≥гац≥њ () визначають за формулою:

(5.1)

 

де Ц розм≥р р≥чних див≥денд≥в, що сплачуютьс€ на конвертовану обл≥гац≥ю;

Ц ном≥нал конвертованоњ обл≥гац≥њ;

Ц купонна ставка аналог≥чноњ конвертованоњ звичайноњ обл≥гац≥њ;

Ц терм≥н Ужитт€Ф конвертованоњ обл≥гац≥њ.

 

‘ормули мають бути пронумерован≥ у межах розд≥лу. Ќомер формули або р≥вн€нн€ складаЇтьс€ з номера розд≥лу ≥ пор€дкового номера формули або р≥вн€нн€, в≥докремлених крапкою, наприклад, формула (3.1) (перша формула третього розд≥лу).

Ќомер формули записують у круглих дужках справа в≥д нењ у к≥нц≥ р€дка.

ѕри перенос≥ формули на наступний р€док (стор≥нку) номер зазначають б≥л€ њњ зак≥нченн€.

‘ормули можуть бути виконан≥ комп'ютерним висотою не менш 2,5 мм. «астосуванн€ комп'ютерних ≥ рукописних символ≥в в одн≥й формул≥ не допускаЇтьс€. –екомендуЇтьс€ застосуванн€ редактора формул Microsoft Equation.

 

ѕосиланн€

” документ≥ навод€ть посиланн€:

- на даний документ (курсовоњ роботи);

- на стандарти, п≥дручники, навчальн≥ пос≥бники та ≥нш≥ документи.

ѕри посиланн≥ на розд≥л, п≥дрозд≥л, пункт, п≥дпункт або перел≥к курсовоњ роботи сл≥д писати: Ђ.... в≥дпов≥дно до розд≥лу 3...ї, Ђзг≥дно з п≥дрозд≥лом 3.1.....ї, Ђ....зг≥дно з пунктом 3.1.2....ї, Ђ.... зазначеного у перел≥ку 2)...ї.

ѕосиланн€ на таблиц≥, ≥люстрац≥њ, формули ≥ додатки подають таким чином:

- Ђ... наведен≥ у таблиц≥ 2.3ї або Ђнаведен≥ у табл. 2.3ї;

- Ђ... подан≥ у таблиц≥ 4.1ї або Ђподан≥ у табл. 4.1ї;

- Ђ... зг≥дно з рисунком 3.2ї або Ђзг≥дно з рис. 3.2ї;

- Ђ... показано на рисунку 4.3ї або Ђпоказано на рис. 4.3ї;

- Ђ... у формул≥ (2.4)ї, Ђ€к видно з формули (2.4)ї;

- Ђ... подан≥ у додатку Ѕї, Ђнаведен≥ у додатку Ѕї.

ѕри повторних посиланн€х пишуть:

- Ђ... дивись таблицю 4.1ї або Ђдив. табл. 4.1ї;

- Ђдивись рисунок 2.4ї або Ђдив. рис. 2.4ї;

- Ђ... дивись формулу (2.6)ї або Ђдив. формулу (2.6)ї;

- Ђ... дивись додаток Ѕї або Ђдив. додаток Ѕї.

ѕосиланн€ на джерела ≥нформац≥њ курсовоњ роботи позначають у текст≥ викладу пор€дковими номерами у квадратних дужках таким чином: Ђ... у роботах [2, 3]ї, Ђ... [8, таблиц€ 22, с. 98]ї, Ђ... [4, с. 24]ї.

ѕор€дковий номер джерел надають по м≥р≥ по€ви посиланн€ на те ж саме джерело, його номер повторюють.

ѕосиланн€ на документ подають у ц≥лому або на його структурн≥ елементи (розд≥ли, п≥дрозд≥ли, пункти, п≥дпункти ≥ додатки). ѕри посиланн≥ на структурн≥ елементи зазначають њх номер ≥ найменуванн€. ѕри повторних посиланн€х зазначають лише номер.

 

ƒодатки

ƒодатки Ї продовженн€м курсовоњ роботи ≥ мають наскр≥зну нумерац≥ю стор≥нок, сп≥льну з курсовою роботою.  ожний додаток повинен починатис€ з новоњ стор≥нки.

ƒодатки посл≥довно позначаютьс€ великими л≥терами украњнського алфав≥ту, за вин€тком л≥тер √, √Т, ™, «, ≤, ѓ, …, ќ, „, №.

Ћ≥терн≥ позначенн€ надають в алфав≥тному пор€дку без повторенн€ ≥, €к правило, без пропуск≥в. Ќаприклад, ƒодаток ј, ƒодаток Ѕ.

якщо додаток один, його теж позначають Ц ƒодаток ј. —лово Ђƒодатокї розташовуЇтьс€ симетрично тексту.

ƒодаток повинен мати заголовок, €кий розташовують п≥д словом Ђƒодаток _ї симетрично тексту ≥ виконують малими л≥терами з першоњ великоњ.

“екст додатку може мати розд≥ли, п≥дрозд≥ли, пункти та п≥дпункти, €к≥ нумеруютьс€ у межах додатку ≥ виконуютьс€ за загальними правилами, €к≥ нумерують у межах кожного додатка. ” цьому раз≥ перед кожним номером ставл€ть позначенн€ додатка (л≥теру) ≥ крапку, наприклад: Уј.2Ф - другий розд≥л додатка ј; У¬.3.1.Ф - перший п≥дрозд≥л третього розд≥лу додатка ¬.

≤люстрац≥њ, таблиц≥, формули та р≥вн€нн€, що Ї у текст≥ додатку, сл≥д нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рис. Ѕ.1.3 Ц трет≥й рисунок першого розд≥лу додатку Ѕ; таблиц€ ј.2 Ц друга таблиц€ додатку ј; формула (ј.1) Ц перша формула додатку ј.

ѕриклад оформленн€ таблиц≥ та рисунку в додатку наведено в ƒодатках  , Ћ в≥дпов≥дно.

якщо в додатку одна ≥люстрац≥€, одна таблиц€, одна формула, одне р≥вн€нн€, њх нумерують, наприклад, рис. ј.1, таблиц€ ј.1, формула ¬.1.

¬ посиланн€х у текст≥ додатку на ≥люстрац≥њ, таблиц≥, формули, р≥вн€нн€ рекомендуЇтьс€ писати: У... на рисунку ј.1...Ф; У... в таблиц≥ Ѕ.3...Ф, або У... в табл. Ѕ.3...Ф; У... за формулою (¬.1)...Ф, У... у р≥вн€нн≥ ( .2)...Ф.

Ќа вс≥ додатки в текст≥ роботи повинн≥ бути посиланн€.

”с≥ додатки мають бути назван≥ у зм≥ст≥ з указ≥вкою њхн≥х номер≥в ≥ заголовк≥в.

якщо у курсов≥й робот≥ €к додаток використовуЇтьс€ документ, що маЇ самост≥йне значенн€ ≥ оформлюЇтьс€ зг≥дно з вимогами до документу даного виду, його коп≥ю вм≥щують у ћ– без зм≥н в ориг≥нал≥. ѕеред коп≥Їю документу вм≥щують аркуш, на €кому посередин≥ п≥сл€ назви курсовоњ роботи друкують слово Уƒќƒј“ » ____Ф ≥ його назву (за на€вност≥), праворуч у верхньому кут≥ аркуша проставл€ють пор€дковий номер стор≥нки. —тор≥нки коп≥њ документу нумерують, продовжуючи наскр≥зну нумерац≥ю стор≥нок ћ– (не займаючи власноњ нумерац≥њ стор≥нок документа).

ќбс€г курсовоњ роботи становить приблизно 45 - 55 стор≥нок формату ј4.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 517 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2285 - | 1996 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.04 с.