Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«м≥ст системи ф≥нансових наукових знань та ≥нструментар≥й ф≥нансовоњ науки




‘≥нансова наука Ч дуже розгалужена ≥ диференц≥йована система наукових знань, вид≥в ≥ форм науковоњ д≥€льност≥.  ожна њњ структурна частина зумовлена потребами п≥знавальноњ ≥ практичноњ ф≥нансовоњ д≥€льност≥ та в≥дображаЇ багатоаспектне ≥ багатоц≥льове призначенн€ ф≥нанс≥в €к науки.

” ц≥лому зм≥ст ф≥нансовоњ науки складають так≥ блоки наукових ф≥нансових знань:

фундаментальн≥ теоретичн≥ й ≥сторичн≥ основи ф≥нанс≥в;

методолог≥€ ф≥нанс≥в (парадигми, методи побудови наукових знань, теоретичних та емп≥ричних досл≥джень);

системи наукових ф≥нансових знань галузевого ≥ проблемного характеру;

системи ф≥нансових наукових знань прикладного характеру, що в≥дображають пор€док, форми, методи, прийоми, засоби р≥зноман≥тних вид≥в ф≥нансовоњ д≥€льност≥.

«м≥ст системи наукових ф≥нансових знань складають теор≥њ, ф≥нансова наука, ф≥нансова думка, вченн€, доктрини, концепц≥њ, науков≥ закони, судженн€, умовиводи, постулати та акс≥оми, проблеми, г≥потези, науков≥ парадигми, методи, пон€тт€ та категор≥њ, науков≥ факти, науков≥ результати.

ќхарактеризуЇмо основн≥ складов≥ системи наукових ф≥нансових знань.

ѕ≥д ф≥нансовою теор≥Їю розум≥ють об'Їднаний Їдиною внутр≥шньою п≥знавальною лог≥кою, взаЇмопов'€заний у його частинах, зак≥нчений на певний момент комплекс по€снень факт≥в ≥ осмислень ф≥нансовоњ д≥йсност≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ф≥нансовоњ теор≥њ, ф≥нансова наука Ч впор€дкований процес одержанн€ знань, њхньоњ орган≥зац≥њ та систематизац≥њ у св≥тл≥ певноњ парадигми, а також сума знань про €вища м≥жнародних, державних та приватних ф≥нанс≥в ≥ достов≥рно встановлен≥ законом≥рност≥ њх функц≥онуванн€. ‘≥нансова наука характеризуЇтьс€ доказов≥стю ≥ достов≥рн≥стю щодо зм≥сту, систематизован≥стю щодо форми, обірунтован≥стю положень ≥ висновк≥в.

‘≥нансова думка в≥дображаЇ сукупн≥сть наукових тем, порушених проблем, в≥дкритих ≥стин та способ≥в њхнього доведенн€.

ѕ≥д вченн€м про ф≥нанси розум≥ють сукупн≥сть теоретичних положень щодо ф≥нанс≥в, систему погл€д≥в мисленн€ на ф≥нанси.

‘≥нансову доктрину трактують €к систематизоване вченн€ про ф≥нанси, ц≥л≥сну концепц≥ю, сукупн≥сть принцип≥в.

‘≥нансова концепц≥€ Ц певний спос≥б розум≥нн€, тлумаченн€, ≥нтерпретац≥њ ф≥нансових положень, ≥дей, €вищ, процес≥в, головний погл€д на них, сукупн≥сть ≥дей њх системного висв≥тленн€. ќтже, п≥д концепц≥Їюрозум≥ють систему доказ≥в певного положенн€ або систему погл€д≥в на те чи ≥нше ф≥нансове €вище.

Ќауков≥ закони Ч внутр≥шн≥ суттЇв≥ зв'€зки ф≥нансових ≥дей, €вищ, що зумовлюють њхн≥й законом≥рний розвиток.

ƒл€ доведенн€ закону наука використовуЇ судженн€. —удженн€ Ч думка, у €к≥й за допомогою зв'€зку ф≥нансових €вищ, пон€ть чи процес≥в стверджуЇтьс€ або заперечуЇтьс€ що-небудь.

”мовив≥д трактують €к розумову операц≥ю, за допомогою €коњ з певноњ к≥лькост≥ заданих суджень виводитьс€ ≥нше судженн€, €ке певним чином пов'€зане з вих≥дним.

ѕостулати та акс≥оми Ч вих≥дн≥, незалежн≥, несуперечлив≥ ≥ повн≥ твердженн€ або положенн€ наукових теор≥й, €к≥ за акс≥оматичноњ або дедуктивноњ побудови теор≥й сприймаютьс€ €к ≥стинн≥ ≥ з €ких вивод€тьс€, за прийн€тими у них правилами виводу, вс≥ ≥нш≥ положенн€ (основн≥ абстракц≥њ).

√≥потеза Ч таке наукове припущенн€, ≥стинн≥сть €кого не доведена ≥ потребуЇ експериментальноњ перев≥рки. ƒоведена г≥потеза стаЇ ≥стиною.

Ќаукова проблема €к суб'Їктивне у€вленн€ об'Їктивноњ д≥йсност≥ Ї видом знанн€, €ке ви€вл€Ї меж≥ незнанн€. якщо проблема сформульована ≥ поставлена правильно, то окреслен≥ й сфери можливих наукових в≥дпов≥дей, вар≥анти њњ потенц≥йного вир≥шенн€.

Ќаукова парадигма становить теоретико-методолог≥чну основу ф≥нансовоњ науки ≥ наукових досл≥джень. ѕарадигма Ч той чи ≥нший приклад або показовий випадок концепц≥й чи теоретичного п≥дходу.

ћетод Ч спос≥б в≥дображенн€ ≥ в≥дтворенн€ у мисленн≥ досл≥джуваного предмета. ”м≥ле застосуванн€ метод≥в Ї важливою передумовою одержанн€ нових ≥стинних наукових знань. √оловн≥ елементи методу: принципи, правила, прийоми, способи ≥ засоби. Ќауков≥ методи под≥л€ютьс€ на: загальн≥ методи вищого (ф≥лософського) р≥вн€, загальнонауков≥ методи, конкретно науков≥ методи, спец≥альн≥ методи.

ѕон€тт€ та категор≥њ, €кими оперуЇ ф≥нансова наука, Ї лог≥чним вираженн€м знань про њњ об'Їкт, предмет ≥ мету. ‘≥нансове наукове пон€тт€ Ч думка, в≥дображена в узагальнен≥й форм≥. ѕ≥д цими пон€тт€ми розум≥ють зм≥стовн≥, необх≥дн≥ ознаки ф≥нансових €вищ ≥ процес≥в, предметн≥ у€вленн€, що в≥дтворюють у мисленн≥ об'Їктивну суть таких €вищ ≥ процес≥в, ≥снують у н≥й, виражають специф≥чну ф≥нансову визначен≥сть цих процес≥в ≥ €вищ.

Ќауковий факт (науковий результат) Ч нове знанн€, здобуте у процес≥ ф≥нансових наукових досл≥джень та заф≥ксоване на нос≥€х науковоњ ≥нформац≥њ. ѕ≥д науковим фактом розум≥ють в≥дображену у висловлюванн≥ об'Їктивну реальн≥сть.

“аким чином, серед сукупност≥ системи ф≥нансових наукових знань центральне м≥сце в≥дводитьс€ ф≥нансов≥й теор≥њ, адже вона не безпосередньо, а ≥деал≥зовано в≥дображаЇ д≥йсн≥сть.

«м≥ст ф≥нансовоњ теор≥њ €к найвищоњ форми вираженн€ наукових знань найкраще в≥дображаЇтьс€ у виконуваних нею функц≥€х, основними з €ких Ї по€снювальна, передбачувальна, синтезуюча, методолог≥чна, практична.

ѕо€снювальна функц≥€ пол€гаЇ у розкритт≥ законом≥рностей розвитку об'Їкт≥в ф≥нансовоњ теор≥њ, науковому обірунтуванн≥ цих законом≥рностей. ѕо€сненн€ може зд≥йснюватис€ багатьма методами, зокрема за допомогою суджень, що м≥ст€тьс€ у структур≥ ф≥нансовоњ теор≥њ. ÷е може стосуватис€ вих≥дних ≥ пох≥дних положень, поданих €к пон€ттЇво-категор≥йний апарат ф≥нансовоњ теор≥њ. ” процес≥ реал≥зац≥њ по€снювальноњ функц≥њ розкритт€ зм≥сту ф≥нансовоњ теор≥њ €к сукупност≥ взаЇмопов'€заних ≥ взаЇмозалежних складових даЇ можлив≥сть наукового передбаченн€.

—уть передбачувальноњ функц≥њ ви€вл€Їтьс€ у тому, що ф≥нансова теор≥€ даЇ змогу визначити тенденц≥њ розвитку ф≥нансових €вищ ≥ процес≥в, передбачити майбутн≥ под≥њ. ѕередбачувальна функц≥€ т≥сно пов'€зана з по€снювальною, оск≥льки кожне по€сненн€ м≥стить у соб≥ передбаченн€, а передбаченн€ неможливе без по€сненн€. ¬икористанн€ на практиц≥ ц≥Їњ функц≥њ даЇ можлив≥сть оптим≥зувати ф≥нансов≥ плани та прогнози, розробл€ти ≥ коригувати стратег≥чн≥ ≥ тактичн≥ засади ф≥нансовоњ пол≥тики.

—интезуюча функц≥€ розкриваЇ законом≥рн≥ зв'€зки м≥ж окремими частинами та елементами теоретичноњ системи, що даЇ змогу визначити принципово нов≥ ≥нтеграц≥йн≥ €кост≥, властив≥ ф≥нансов≥й теор≥њ €к ц≥л≥сн≥й систем≥ на противагу окремим частинам та елементам або прост≥й њхн≥й сукупност≥. ќдночасно систематизац≥€ знань у ф≥нансов≥й теор≥њ забезпечуЇ принципове њх спрощенн€, усуваЇ розр≥знен≥сть (наприклад, теор≥€ ф≥нанс≥в Ч теор≥€ державних ф≥нанс≥в Ч теор≥€ бюджету держави та ≥н.).

«м≥ст методолог≥чноњ функц≥њ пол€гаЇ у тому, що за певних умов ф≥нансова теор≥€ п≥сл€ в≥дпов≥дних зм≥н перетворюЇтьс€ на метод п≥знанн€, а окрем≥ методи ф≥нансового наукового досл≥дженн€ набувають €костей ф≥нансовоњ теор≥њ, теоретичного значенн€.

ѕрактична функц≥€ св≥дчить про ор≥Їнтац≥ю ф≥нансовоњ теор≥њ на практику, оск≥льки розробленн€ теор≥њ не Ї самоц≥ллю ф≥нансовоњ науки. —ама по соб≥ теор≥€ не мала б великого значенн€, €кби не була потужним засобом розвитку наукових знань, а також науковою, методолог≥чною основою ф≥нансовоњ практичноњ д≥€льност≥.

≤нструментар≥й ф≥нансовоњ науки визначаЇтьс€ њњ методолог≥Їю €к вченн€м про принципи, форми ≥ способи наукового п≥знанн€. ” науков≥й л≥тератур≥ розгл€дають багато концептуальних п≥дход≥в до зм≥сту методолог≥њ, њњ трактуванн€, €к≥ у ц≥лому звод€тьс€ до того, що пон€тт€ методолог≥€ маЇ два найважлив≥ших значенн€: по-перше, це сукупн≥сть засоб≥в, метод≥в, прийом≥в, €к≥ застосовують у певн≥й науц≥; по-друге, це галузь знань, €ка вивчаЇ засоби, принципи орган≥зац≥њ п≥знавальноњ ≥ практично-перетворюючоњ д≥€льност≥ людини.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 586 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2156 - | 2064 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.