Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√енезис ф≥нанс≥в €к економ≥чноњ категор≥њ




« метою п≥знанн€ сусп≥льних €вищ ≥ правильного розум≥нн€ њх сутност≥ потр≥бно звернутис€ до генезису Ц моменту зародженн€ ≥ подальшого процесу розвитку, €кий зумовив певний стан, ви€в того чи ≥ншого €вища.

—л≥д зазначити важлив≥ методолог≥чн≥ аспекти досл≥дженн€ будь-€ких сусп≥льних €вищ, у тому числ≥ ф≥нанс≥в, а саме:

потреба ≥сторичного п≥дходу п≥д час вивченн€ €вищ;

в≥дображенн€ при цьому часового звТ€зку, в≥домоњ ЂспадкоЇмност≥ї у зм≥ст≥ того чи ≥ншого €вища;

Ђетапн≥стьї розвитку €вища, що впливаЇ на зм≥ст останнього.

‘≥нанси Ч важлива, складна та багатогранна економ≥чна категор≥€. ѕон€тт€ "ф≥нанси" походить в≥д лат. Finansia Ч "плат≥ж". ¬перше цей терм≥н був застосований в ≤тал≥њ у ’Ў ст., зокрема у ‘лоренц≥њ, ¬енец≥њ, √енуњ, де були добре розвинен≥ торг≥вл€, грошов≥ розрахунки та банк≥вська справа. ÷им пон€тт€м позначалис€ платеж≥ та внески, що зд≥йснювалис€ на користь держави. Ќадал≥ пон€тт€ набуло поширенн€ в ≥нших крањнах ≥ використовувалос€ у зв'€зку з системою грошових в≥дносин м≥ж державою ≥ населенн€м з приводу формуванн€ централ≥зованого фонду грошових кошт≥в. як об'Їктивна економ≥чна категор≥€, ф≥нанси Ч абстракц≥€, що ви€вл€Їтьс€ у грошових в≥дносинах, тобто матер≥альною основою ≥снуванн€ ф≥нанс≥в Ї грошов≥ кошти. ‘≥нанси виражають економ≥чн≥ в≥дносини, оск≥льки пов'€зан≥ з рухом грошовоњ форми вартост≥. ÷е означаЇ, що ф≥нанси базуютьс€ на економ≥чних в≥дносинах, в≥дносинах власност≥ €к первинних.

—усп≥льне в≥дтворенн€ передбачаЇ на€вн≥сть таких стад≥й, €к виробництво, розпод≥л, обм≥н ≥ споживанн€. ‘≥нанси виражають не вс≥ економ≥чн≥ в≥дносини, а лише т≥, що виникають на стад≥њ розпод≥лу.  ожний суб'Їкт д≥лить дох≥д на дв≥ частини: споживанн€ ≥ нагромадженн€. ” розпод≥льному процес≥ бере участь держава, €ка централ≥зуЇ частину кошт≥в через податки, обов'€зков≥ платеж≥, позики, а пот≥м њх перерозпод≥л€Ї м≥ж територ≥€ми, галуз€ми, сферами д≥€льност≥, п≥дприЇмствами, ф≥зичними особами. ѕ≥дприЇмства, отримавши дох≥д в≥д своЇњ д≥€льност≥, сплачують податки в бюджети, обов'€зков≥ внески Ч у позабюджетн≥ фонди. « особистих доход≥в громад€ни оплачують р≥зн≥ послуги, сплачують податки, погашають позички банк≥в. ” сусп≥льств≥ перерозпод≥льн≥ в≥дносини в≥дбуваютьс€ безперервно.

Ќа перш≥й стад≥њ розпод≥лу сусп≥льного продукту вид≥л€Їтьс€ варт≥сть використаних засоб≥в виробництва у вигл€д≥ амортизац≥йних в≥драхувань, придбанн€ нових матер≥ал≥в, палива, електроенерг≥њ. ¬≥дшкодуванн€ цих витрат Ї необх≥дною умовою виробництва, ≥ ф≥нанси тут мають лише опосередкований вплив. Ќа друг≥й стад≥њ розпод≥лу нац≥ональний дох≥д под≥л€Їтьс€ на фонд нагромадженн€ ≥ фонд споживанн€, сп≥вв≥дношенн€ м≥ж €кими залежить в≥д сусп≥льного устрою, економ≥чного розвитку, стратег≥њ ур€ду тощо. ¬кладенн€ кошт≥в у розширене в≥дтворенн€ може в≥дбуватис€ за рахунок кошт≥в бюджет≥в, кредит≥в банку, приватних доход≥в, ≥ноземних ≥нвестиц≥й. „астково кошти нагромаджуютьс€ у резервних ≥ страхових фондах з метою ф≥нансуванн€ непередбачених витрат.

‘онд споживанн€ складаЇтьс€ ≥з сусп≥льних фонд≥в споживанн€ ≥ фонду особистого споживанн€, сп≥вв≥дношенн€ м≥ж €кими залежить в≥д соц≥альноњ пол≥тики крањни. ‘≥нанси обслуговують процес формуванн€ ≥ використанн€ сусп≥льних фонд≥в споживанн€, €к≥ в основному проход€ть через бюджетн≥ видатки на утриманн€ установ соц≥ального забезпеченн€, зд≥йсненн€ соц≥ального захисту населенн€, наданн€ безплатних послуг соц≥альноњ сфери. ќсобисте споживанн€ включаЇ отриманн€ таких доход≥в: зароб≥тна плата, соц≥альн≥ допомоги, див≥денди, в≥дсотки за депозитними вкладами тощо. ” ринков≥й економ≥ц≥ переважаЇ обс€г фонду особистого споживанн€, тому що це даЇ стимули до активноњ трудовоњ д≥€льност≥, посилюЇ в≥дпов≥дальн≥сть особи за св≥й матер≥альний добробут. ќднак держава повинна зд≥йснювати регулюючий вплив на ринок прац≥ з метою створенн€ нових робочих м≥сць, використовуючи дл€ цього кошти бюджет≥в та в≥дпов≥дних соц≥альних позабюджетних фонд≥в. „астина доход≥в громад€н може бути ≥нвестована в акц≥њ, обл≥гац≥њ, що спри€тиме розвитку п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥ та слугуватиме джерелом додаткових надходжень у вигл€д≥ див≥денд≥в ≥ в≥дсотк≥в.

ќсновн≥ пропорц≥њ м≥ж складовими нац≥онального доходу у процес≥ його розпод≥лу й перерозпод≥лу встановлюютьс€ законодавчою ≥ виконавчою владою з урахуванн€м д≥њ економ≥чних закон≥в, сусп≥льного устрою, стану економ≥ки, соц≥альноњ ситуац≥њ, нац≥ональних особливостей тощо. “ак, надм≥рне зростанн€ обс€гу фонду споживанн€ спричинюЇ зростанн€ ≥нфл€ц≥њ, знец≥ненн€ грошей, пад≥нн€ реального р≥вн€ житт€ населенн€, внасл≥док чого держава маЇ зб≥льшувати обс€ги соц≥альних виплат, зароб≥тноњ плати прац≥вникам бюджетних установ, що ускладнюЇ збалансуванн€ бюджет≥в. «ростанн€ видатк≥в зумовлюЇ зб≥льшенн€ ≥ податкових надходжень. якщо держава буде ст€гувати у вигл€д≥ податк≥в б≥льше 30% нац≥онального доходу, то не залишить суб'Їктам господарюванн€ кошт≥в, необх≥дних дл€ модерн≥зац≥њ та розширенн€ виробництва.

ќтже, ф≥нанси €к економ≥чна категор≥€ виражають розпод≥льн≥ в≥дносини, що виникають з приводу розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту та нац≥онального доходу у грошовому вираженн≥.

‘≥нансов≥ в≥дносини супроводжуютьс€ рухом грошових кошт≥в у процес≥ розпод≥лу й обм≥ну. Ќа стад≥њ розпод≥лу в≥дбуваЇтьс€ односторонн≥й рух грошовоњ форми вартост≥, а п≥д час обм≥ну Ч двосторонн≥й рух вартостей, коли варт≥сть у грошов≥й форм≥ обм≥нюЇтьс€ на товарну.

ћатер≥альними нос≥€ми ф≥нансових в≥дносин виступають ф≥нансов≥ ресурси, €к≥ формуютьс€ у суб'Їкт≥в господарюванн€, держави, домогосподарств за рахунок грошових доход≥в ≥ надходжень, а використовуютьс€ на розширене в≥дтворенн€, соц≥альн≥ та ≥нш≥ сусп≥льн≥ потреби.

” розпод≥л≥ валового внутр≥шнього продукту використовуютьс€ не лише ф≥нанси, а й ≥нш≥ економ≥чн≥ категор≥њ Ч ц≥на, зароб≥тна плата, кредит. ¬с≥ ц≥ важел≥ застосовуютьс€ по-р≥зному, кожний з них маЇ своњ особливост≥, однак ефективн≥сть сусп≥льного розвитку залежить в≥д њхнього узгодженого функц≥онуванн€. “ак, ц≥на Ї грошовим вираженн€м вартост≥ будь-€кого товару, виступаЇ вих≥дним ≥нструментом розпод≥лу вартост≥ валового внутр≥шнього продукту ≥ створюЇ умови дл€ його подальшого перерозпод≥лу. ¬ умовах в≥льного ц≥ноутворенн€ держава закладаЇ в ц≥ни податки та обов'€зков≥ платеж≥ в бюджети, внески в соц≥альн≥ позабюджетн≥ фонди, через норми амортизац≥њ регулюЇ суму в≥драхувань. ¬веденн€ нових податк≥в або зм≥на пор€дку сплати чинних може привести до зменшенн€ чи зб≥льшенн€ ц≥ни. « метою регулюванн€ виробництва або споживанн€ окремих товар≥в, послуг ур€д застосовуЇ ф≥нансов≥ важел≥: дотац≥њ, субсид≥њ, субвенц≥њ за рахунок бюджетних кошт≥в. «а реал≥зац≥њ товару на його ц≥ну впливаЇ сп≥вв≥дношенн€ попиту ≥ пропозиц≥њ, що в≥дображаЇтьс€ на ф≥нансових результатах суб'Їкта господарюванн€, доходах бюджету ≥ ф≥нансов≥й безпец≥ держави.

ƒ≥€ ф≥нанс≥в €к розпод≥льноњ категор≥њ ширша, тому що вони охоплюють не т≥льки первинний розпод≥л вартост≥ валового внутр≥шнього продукту, а й перерозпод≥л через бюджети, позабюджетн≥ фонди, ф≥нансовий ринок, централ≥зован≥ фонди ≥ резерви м≥н≥стерств.

«ароб≥тна плата Ї важливою складовою фонду споживанн€. ¬она п≥дл€гаЇ державному регулюванню шл€хом встановленн€ розм≥ру м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, прожиткового м≥н≥муму, посадових оклад≥в, надбавок ≥ доплат прац≥вникам державних орган≥зац≥й та установ. ѕодатки з доход≥в ф≥зичних ос≥б вилучають частину зароб≥тноњ плати в бюджети на сусп≥льн≥ потреби та зд≥йснюють перерозпод≥л доход≥в окремих громад€н. ‘ормуванн€ фонду зароб≥тноњ плати залежить в≥д певних виробничих та ф≥нансових показник≥в. ‘актичн≥ витрати на оплату прац≥ Ї об'Їктом оподаткуванн€ та нарахуванн€ обов'€зкових внеск≥в у соц≥альн≥ позабюджетн≥ фонди. ќтже, зароб≥тна плата пов'€зана з розпод≥лом частини вартост≥ валового внутр≥шнього продукту ≥ т≥сно взаЇмод≥Ї з ф≥нансами.

 редит зд≥йснюЇ перерозпод≥л в≥льних грошових кошт≥в. «а нестач≥ власних ф≥нансових ресурс≥в суб'Їкт (п≥дприЇмство, орган≥зац≥€, держава) залучаЇ кредитн≥ ресурси, а за надлишку Ч тимчасово розм≥щуЇ в кредитн≥й установ≥.  редиту притаманн≥ так≥ ознаки: платн≥сть, строков≥сть, поверненн€, двосторонн≥й рух вартост≥. ƒ≥€льн≥сть кредитних установ проводитьс€ на засадах комерц≥йного розрахунку.  редит спри€Ї перем≥щенню кошт≥в м≥ж суб'Їктами розпод≥лу, т≥сно взаЇмод≥ючи з ф≥нансами.

ќтже, ф≥нанси ви€вл€ють своњ особливост≥ й переваги у розпод≥льних процесах разом ≥з ц≥ною, зароб≥тною платою та кредитом ≥ т≥льки њх комплексне використанн€ може забезпечити ефективне господарюванн€ суб'Їкта.

≈волюц≥€ ф≥нанс≥в

–озгл€даючи генезис ф≥нанс≥в, вид≥л€ють основн≥ етапи њх розвитку, тобто еволюц≥ю. «Т€суЇмо детальн≥ше еволюц≥ю форм ф≥нанс≥в та њх характерн≥ ознаки у взаЇмозвТ€зку ≥з сусп≥льно-≥сторичними формац≥€ми.

–озгл€немо важливу первинну форму ф≥нанс≥в Ч еволюц≥ю податку. ”  ињвськ≥й –ус≥, першому державному утворенн≥ предк≥в сучасних украњнц≥в, виникли зародков≥ форми ф≥нанс≥в, необх≥дн≥ дл€ утриманн€ верховноњ кн€з≥вськоњ та пом≥сноњ влади. —истема оподаткуванн€ була прим≥тивною ≥ здеб≥льшого представлена даниною, що сплачувалас€ €к у натуральному (хутром, шк≥рою, медом, зерном, худобою), так ≥ в грошовому вираженн≥. —початку данина виступала у форм≥ воЇнноњ контрибуц≥њ, тобто характер ф≥ску мав риси "ф≥нансового насилл€" ≥ застосовувавс€ до п≥дкорених ≥ поневолених народ≥в.

« часом данина набула форм пр€мого державного податку з переор≥Їнтац≥Їю державного скарбу на внутр≥шн≥ джерела доход≥в. ќдиницею оподаткуванн€ були "плуг", "рало", "дим", що вказувало на основних платник≥в Ч землероб≥в. « к≥нц€ XIст. об'Їктом обкладанн€ стаЇ кожне господарство (дим, соха). (—оха означала розм≥р земельного над≥лу, до €кого приписувалис€ сел€ни. √осподарства, включен≥ в соху, несли колективну в≥дпов≥дальн≥сть за сплату податк≥в.)

¬ажливим видом доход≥в було мито, що пов'€зано з≥ значним розвитком внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ƒл€ цього ≥сторичного етапу розвитку нашоњ крањни характерна зам≥на пр€мих податк≥в натуральними повинност€ми на буд≥вництв≥ дор≥г, мост≥в, фортець, що св≥дчило про нерозвинен≥сть товарно-грошових в≥дносин.

ѕодальший розвиток податк≥в характеризувавс€ такими особливост€ми:

зб≥льшенн€ к≥лькост≥ податк≥в та багаторазов≥сть њх ст€гненн€ (наприклад, мита);

запровадженн€ р≥зних об'Їкт≥в оподаткуванн€ на окремих територ≥€х (поголовщина, воловщина, подимщина);

встановленн€ диференц≥йованих ставок податк≥в залежно в≥д платника (прив≥лейован≥ особи платили менше);

на€вн≥сть домен≥в €к важливого джерела доход≥в держави, альтернативи оподаткуванн€.

ƒомени були доходом в≥д державноњ власност≥ та експлуатац≥њ земель, л≥с≥в, надр, веденн€ торг≥вл≥, рибноњ ловл≥, тобто вони надходили в≥д ус≥х ресурс≥в, що знаходилис€ у власност≥ корол€, правител€.

ћетоди формуванн€ доход≥в державноњ казни, що базувалис€ на особливих прив≥ле€х ≥ правах держави, отримали назву регал≥й. ƒержава мала виключне право на експлуатац≥ю земл≥, надр, пов≥тр€, виробництво окремих товар≥в, що давало њй право на отриманн€ доход≥в в≥д цього. Ќайб≥льш поширеними були так≥ регал≥њ: судова, митна, л≥сова, монетна, мисливська, р≥чкова, морська, поштова, телеграфна, г≥рнича, винна, тютюнова та ≥н. –егал≥€м властив≥ риси податк≥в (мають примусовий характер) ≥ збор≥в (збираютьс€ за певну послугу, ≥нод≥ мають ц≥льове призначенн€). ќднак за своЇю економ≥чною природою регал≥њ Ч державн≥ монопол≥њ на веденн€ певноњ д≥€льност≥ або торг≥вл≥ окремими видами товар≥в. ѓх ≥снуванн€ стаЇ можливим лише завд€ки застосуванню державного примусу щодо обмеженн€ конкуренц≥њ та прав власност≥. ” подальшому багато вид≥в регал≥й трансформувалис€ у непр€ме оподаткуванн€ (акцизи на с≥ль, с≥рники, тютюн, цукор тощо).

’арактеристика доход≥в с≥чового скарбу св≥дчить, що на «апор≥жж≥, €к ≥ в ™вроп≥ в той час, ст€гувалис€ домени Ч доходи в≥д промисловоњ експлуатац≥њ загальнов≥йськових земель ≥ с≥льськогосподарських уг≥дь. « розвитком грошових в≥дносин домени поступово перейшли у регал≥њ €к форму отриманн€ доходу з тих тип≥в господарськоњ д≥€льност≥ держави, €к≥ мають монопольне становище ≥ не допускають приватноњ конкуренц≥њ.  ≥ш, €к центральний ур€д «апор≥зькоњ —≥ч≥, мав монопольне право щор≥чно розпод≥л€ти м≥ж курен€ми найприбутков≥ш≥ уг≥дд€. ќднак була незначна конкуренц≥€ м≥ж с≥човим, кур≥нним та приватними господарствами.  ≥ш ≥ курен≥ могли отримати середн≥й дох≥д в≥д промисл≥в, €кий мала ≥ будь-€ка приватна особа. –егал≥њ використовувалис€ €к особлива форма отриманн€ кошем доход≥в ≥ майже не в≥др≥зн€лис€ в≥д домен≥в, але були вже перех≥дним елементом до податк≥в.

« поступовим розвитком кап≥тал≥стичного способу виробництва так≥ форми доход≥в держави, €к домени ≥ регал≥њ, стали перешкоджати конкуренц≥њ й розвитку приватного п≥дприЇмництва. ¬≥дбувс€ перех≥д до податк≥в Ч основного джерела державних доход≥в.

” податков≥й систем≥ XVIIЧXVIII ст. регал≥њ зм≥нюютьс€ непр€мими податками, переважно на товари широкого вжитку, €к≥ сплачували вс≥ соц≥альн≥ групи населенн€ без урахуванн€ податкового ≥мун≥тету. ” –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ непр€м≥ податки займали б≥льше половини доход≥в державного бюджету ≥ включали акцизи на с≥ль, цукор, тютюн, с≥рники, газ та багато ≥нших товар≥в. ѕол≥тика ур€ду пол€гала в тому, що на дешев≥ товари встановлювалис€ вищ≥ ставки акцизу, н≥ж на дорог≥.

≤з розвитком кап≥тал≥стичного господарства вдосконалюютьс€ ≥нш≥ форми оподаткуванн€. Ќа початку XX ст. у –ос≥њ нарешт≥ був запроваджений подох≥дний податок зам≥сть подушного. ” цьому самому стол≥тт≥ продовжуютьс€ кардинальн≥ зм≥ни у податкових системах вс≥х крањн щодо зм≥ни ставок податк≥в, њх диференц≥ац≥њ залежно в≥д доход≥в, застосовуютьс€ неоподаткований м≥н≥мум, окрем≥ п≥льги тощо.

” роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни ур€д активно залучав податки з метою поповненн€ доход≥в державного бюджету. “ак, на початку в≥йни до подох≥дного ≥ с≥льськогосподарського податк≥в була встановлена стов≥дсоткова надбавка, €ку з с≥чн€ 1942 р. зам≥нили в≥йськовим податком, що мав подушний характер. Ѕули введен≥ податок з холост€к≥в, одиноких ≥ малос≥мейних громад€н —–—–, податок з видовищ, зб≥льшен≥ ставки ≥нших податк≥в.  р≥м податк≥в, основними формами залученн€ кошт≥в населенн€ були добров≥льн≥ внески ≥ пожертвуванн€ у фонди оборони та арм≥њ, використанн€ кошт≥в за ненадан≥ в≥дпустки, вклади в ощадкаси, в≥йськов≥ позики. ѕодатки з населенн€ виконали своЇ ф≥скальне призначенн€ ≥ дали близько 30 % в≥д ус≥х надходжень у державний бюджет.

—оц≥ал≥стичний спос≥б виробництва ≥ розпод≥лу нац≥онального фонду, всезагальн≥сть державноњ форми власност≥, адм≥н≥стративно-командне управл≥нн€ не давали реальних п≥дстав дл€ економ≥чного зростанн€ ≥ забезпеченн€ добробуту населенн€. ¬лада з певною пер≥одичн≥стю проводила економ≥чн≥ реформи, €к≥ стосувалис€ ≥ внесенн€ зм≥н у систему оподаткуванн€. “ак, р≥шенн€ми господарськоњ реформи 1965 р. були запроваджен≥ нов≥ пр€м≥ податки з юридичних ос≥б у бюджет: плата за фонди (прообраз податку на нерухом≥сть), ф≥ксован≥ (рентн≥) платеж≥, в≥льний залишок прибутку. ” 70-т≥ роки розпочалис€ економ≥чн≥ експерименти, €к≥ зм≥нили механ≥зм розпод≥лу прибутку ≥ платеж≥ в бюджет. ќднак поверхов≥ зм≥ни ≥ доповненн€ проблему наповненн€ дох≥дноњ частини бюджет≥в вир≥шували частково та не могли зрушити основи соц≥ал≥стичного ладу.

—ьогодн≥ державний бюджет незалежноњ ”крањни займаЇ основну частку у зведеному бюджет≥. Ѕюджетн≥ в≥дносини регулюютьс€ Ѕюджетним кодексом ”крањни, прийн€тим у 2002 р. —клад бюджетноњ системи з часу його введенн€ в д≥ю був зм≥нений, ≥ до м≥сцевих бюджет≥в в≥днесено бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.

ƒо особливостей сучасного державного бюджету сл≥д в≥днести вид≥ленн€ з 2000 p. у склад≥ доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в загального ≥ спец≥ального фонд≥в. ѕочинаючи з 1 с≥чн€ 2000 р. вс≥ позабюджетн≥ кошти установ ≥ орган≥зац≥й, що утримуютьс€ за рахунок бюджет≥в, включаютьс€ до спец≥ального фонду в≥дпов≥дного бюджету.

” бюджетному процес≥ важливе значенн€ маЇ бюджетне вир≥внюванн€. ƒо 1997 р. використовувавс€ метод розщепленн€ податк≥в м≥ж державним ≥ м≥сцевими бюджетами з метою збалансуванн€ њх доход≥в ≥ видатк≥в. « 1997Ч1998 p. закладено розпод≥л податк≥в м≥ж бюджетами. ƒо державного бюджету надход€ть непр€м≥ податки, €к≥ дають ст≥йк≥, значн≥ надходженн€. ћ≥сцев≥ бюджети не мають достатн≥х власних доход≥в ≥ отримують значн≥ суми м≥жбюджетних трансферт≥в, що послаблюють самост≥йн≥сть орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€.

ƒосл≥дженн€ еволюц≥њ державних ф≥нанс≥в показало, що кошти на забезпеченн€ виконанн€ державою своњх повноважень в основному зосереджувалис€ у бюджетах.

« проголошенн€м переходу до ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ в≥дбуваЇтьс€ застосуванн€ нових б≥льш досконалих форм ф≥нансових в≥дносин, €к≥ в≥дпов≥дають сусп≥льному розвитку.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 584 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

2264 - | 2166 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.