Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќов≥тн≥ у€вленн€ в≥тчизн€них вчених про розвиток ф≥нансовоњ науки




ƒо XV ст. ф≥нансовоњ науки €к окремоњ галуз≥ наукових знань не ≥снувало, хоча окрем≥ њњ аспекти розгл€дались ф≥лософ≥Їю, зокрема представниками античноњ науки јристотелем, ѕлатоном,  сенофонтом, ÷ицероном та ≥ншими. ѕрактичн≥ питанн€ ф≥нанс≥в за час≥в рабовласницького ладу вир≥шувалис€ державною ел≥тою у контекст≥ задоволенн€ державних потреб. ѕоширеними на той час були натуральн≥ повинност≥, податки ≥ збори у грошов≥й форм≥. —тавленн€ до податк≥в б≥льшост≥ член≥в сусп≥льства було негативним, хоча у ‘лоренц≥њ ≥ ¬енец≥њ можна було спостер≥гати усп≥шну орган≥зац≥ю практичних ф≥нанс≥в.

XIV ст. пов'€зане з по€вою великих монарх≥й, необх≥дн≥стю утриманн€ величезних арм≥й, розширенн€м сфери ≥ функц≥й правл€чих структур, що зумовило зростанн€ потреби у великих обс€гах кошт≥в. ¬ир≥шенн€ цих завдань було можливим за умови пошуку додаткових джерел доход≥в. —аме на цей час припадаЇ розкв≥т ф≥нансовоњ науки, налагодженн€ њњ зв'€зку ≥з ф≥нансовою практикою.

” –ос≥њ терм≥н "ф≥нанси" з'€вивс€ наприк≥нц≥ XVIII ст. внасл≥док запозиченн€ з французькоњ л≥тератури. ƒо цього використовувавс€ терм≥н "казна".

Ќауков≥ ≥ практичн≥ ф≥нансов≥ проблеми розгл€далис€ у прац€х ≤. ѕосошкова (" нига о скудности и багатстве", XVIII ст.), ќ. –адищева ("«аписки о подат€х", XVIII ст.), ћ. “ургенЇва ("ƒосв≥д теор≥њ податк≥в, XIX ст.), ≤. √орлова, ƒ. “олстого, ћ. ќрлова, Ќ. ћордв≥нова, ≤. янджула, Ћ. ’омського, ћ.  апуст≥на та ≥н.

«начний внесок у розвиток ф≥нансовоњ науки, у тому числ≥ св≥товоњ, зробив рос≥йський ф≥нансист ≤. ќзеров, п≥дручник "ќснови ф≥нансовоњ науки" €кого ≥ нин≥ Ї суттЇвим науковим доробком ≥з детальним висв≥тленн€м фундаментальних положень ф≥нансовоњ теор≥њ ≥ практики.

—еред видатних украњнських представник≥в ф≥нансовоњ науки ч≥льне м≥сце займаЇ ≤. ‘ранко, €кий присв€тив ф≥нансовим проблемам б≥льше 40 праць. јктуальн≥сть багатьох порушених ≤. ‘ранком ф≥нансових проблем не викликаЇ сумн≥в≥в ≥ сьогодн≥. ƒосить ц≥кавою Ї його прац€ "—ила податкова √аличини", у €к≥й досл≥джуЇтьс€ податкова система јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ.

¬агомий внесок у розвиток ф≥нансовоњ науки в ”крањн≥ зробив ћ. “уган-Ѕа-рановський, €кий виступав проти запровадженн€ прогресивного оподаткуванн€, досл≥джував ф≥нансов≥ можливост≥ держави, п≥дприЇмц≥в, прац≥вник≥в.

—учасна ф≥нансова наука, маючи м≥цну теоретичну базу, вир≥шуЇ дуже складн≥ питанн€ сусп≥льного житт€. –озширилась сфера досл≥джень, ускладнилис€ завданн€ науки.

—учасн≥ науковц≥ основну увагу прид≥л€ють розв'€занню проблем, пов'€заних ≥з пошуком додаткових джерел доход≥в, €к≥ можна спр€мувати на подоланн€ б≥дност≥, безроб≥тт€, зростанн€ обс€г≥в та €кост≥ сусп≥льних благ.

ќсобливост€ми сучасноњ ф≥нансовоњ науки Ї в≥дсутн≥сть ≥деолог≥чного тиску. —учасн≥ науков≥ досл≥дженн€ базуютьс€ не на ≥деолог≥чних засадах пол≥тичних парт≥й, а на основ≥ глибокого анал≥зу теоретичних положень, статистичноњ ≥нформац≥њ, практичних даних.

ѕосилюютьс€ морально-етичн≥ аспекти ф≥нансовоњ науки, €к≥ набувають глибшого зм≥сту. ќдночасно ф≥нансова наука стаЇ пром≥жним ≥ дуже важливим ≥нструментом впливу на економ≥ку ≥ пол≥тику, на сп≥вв≥дношенн€ м≥ж центром, рег≥онами ≥ м≥сцевим самовр€дуванн€м.

’арактерною рисою сучасноњ ф≥нансовоњ науки Ї плюрал≥зм погл€д≥в, дискус≥€, пост≥йний прагматизм досл≥джень з позиц≥й сусп≥льних ≥нтерес≥в.

ƒосить складним ≥ важливим завданн€м сучасноњ ф≥нансовоњ науки Ї напрацюванн€ деф≥н≥ц≥й ≥ пон€ть, €к≥ б в≥дпов≥дали р≥вню розвитку ф≥нанс≥в, особливост€м њхнього функц≥онуванн€ в умовах глобал≥зац≥њ.

” центр≥ ф≥нансовоњ науки XXI ст. перебувають не т≥льки проблеми глобальн≥ й макрор≥внев≥, а й вивчаютьс€ ф≥нансов≥ проблеми, пов'€зан≥ з повед≥нкою окремих громад€н, соц≥альних ≥ пол≥тичних груп, парт≥й при прийн€тт≥ р≥шень щодо параметр≥в державних доход≥в ≥ видатк≥в.

—учасна парадигма ф≥нансовоњ науки, €к зазначаЇ ¬. јндрущенко, характеризуЇтьс€ такими ознаками:

за способом досл≥дженн€ Ч методолог≥чним ≥ндив≥дуал≥змом, що передбачаЇ анал≥з ф≥нансових €вищ через призму погл€д≥в, повед≥нки, ≥нтерес≥в ≥ндив≥дуум≥в;

за розум≥нн€м природи ф≥нанс≥в Ч ≥нтерпретац≥Їю державних ф≥нанс≥в €к грошовоњ субстанц≥њ, двоЇдиноњ у своњй схожост≥ й в≥дм≥нност≥ щодо ≥нших грошових форм;

за соц≥альною спр€мован≥стю Ч в≥дмовою в≥д старомодних у€влень про ф≥скальну експлуатац≥ю народних мас державою;

за етикою науковоњ полем≥ки Ч визнанн€м суперечливост≥ й багато-вар≥антност≥ наукового п≥знанн€ д≥йсност≥, толерантним ставленн€м до протилежних погл€д≥в.

Ќа особливост≥ сучасноњ ф≥нансовоњ науки впливають рег≥ональн≥, нац≥ональн≥ та глобальн≥ проблеми.

Ќайскладн≥шими глобальними проблемами, що потребують посилених ф≥нансових наукових розробок, Ї пол€ризац≥€ у р≥вн€х розвитку м≥ж багатими ≥ б≥дними державами, боротьба з б≥дн≥стю, стих≥йними лихами, стар≥нн€ населенн€ у багатих, економ≥чно розвинутих крањнах, швидк≥ темпи зростанн€ населенн€ у б≥дних крањнах, еколог≥чн≥ проблеми (забрудненн€ навколишнього природного середовища, глобальне потепл≥нн€ тощо), урбан≥зац≥€.

 

—в≥това ф≥нансова наука

‘≥нансова наука €к соц≥альне €вище сформувалос€ недавно. ¬она виникла у середин≥ ’V ст., коли в економ≥ц≥ крањн «ах≥дноњ ™вропи в≥дбулас€ низка серйозних зм≥н, повТ€заних ≥з зм≥ною типу економ≥чноњ системи. ’V-’V≤≤ ст. у «ах≥дн≥й ™вроп≥ Ц епоха перв≥сного нагромадженн€ кап≥талу ≥ бурхливого розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥. ‘≥нансов≥ досл≥дженн€ вчених ц≥Їњ епохи мали виключно практичний характер. ”чен≥-меркантил≥сти ототожнювали пон€тт€ Ђбагатствої з грошима ≥ головним завданн€м ф≥нансовоњ д≥€льност≥ вважали залученн€ в крањну б≥льшоњ маси грошей за рахунок перевищенн€ товарного експорту над ≥мпортом.

” ’V≤≤ ст. значний внесок у розвиток ф≥нансовоњ науки зробили англ≥йськ≥ вчен≥ “.ћен, ƒж.Ћокк, “.√оббс. Ќабагато випередили епоху економ≥чн≥ ≥дењ шотландц€ ƒж.Ћо (1671-1729), автора книги Ђ√рош≥ ≥ торг≥вл€ з пропозиц≥Їю: €к забезпечити нац≥ю грошимаї.

” ’V≤≤≤ ст. н≥мецький учений ≤.ёст≥ в робот≥ Ђ—истема ф≥нансового господарстваї вперше системно викладаЇ основн≥ положенн€ ф≥нансовоњ науки. ѕитанн€ ф≥нанс≥в досл≥джували також вчен≥ Ћ. фон —екондор, ≤.«оннельфельд.

–одоначальником класичноњ школи пол≥тичноњ економ≥њ вважаЇтьс€ ¬.ѕетт≥, котрий у 1662 р. оприлюднив свою головну працю Ђ“рактат про податки ≥ збориї, в €к≥й зд≥йснив досл≥дженн€ проблем оподаткуванн€ та ф≥нанс≥в.

Ќаприк≥нц≥ ’V≤≤≤ ст. в≥дбуваЇтьс€ становленн€ класичноњ школи пол≥тичноњ економ≥њ. ¬≥домими њњ представниками були ‘. ене, ј.–.-∆. “юрго, ј.—м≥т, ƒ.–≥кардо, ∆.-Ѕ. —ей, —.ћ≥лль. ќсновним постулатом школи була здатн≥сть ринковоњ економ≥ки до саморегулюванн€, а завданн€м держави Ц забезпеченн€ економ≥чно-сприйн€тливих умов дл€ накопиченн€ кап≥талу.

Ќайв≥дом≥ший представник класичноњ школи ј.—м≥т (1723-1790) у фундаментальн≥й прац≥ Ђƒосл≥дженн€ про природу ≥ причини багатства народ≥вї (1776) узагальнив ≥ систематизував накопичен≥ економ≥чн≥ знанн€ та зд≥йснив теоретичне досл≥дженн€ ринковоњ економ≥ки. ¬≥н сформулював Ђчотири основних правила оподаткуванн€ї: пропорц≥йн≥сть, визначен≥сть, зручн≥сть, необт€жлив≥сть.

Ќайобдарован≥шим ≥ найв≥дом≥шим учнем ј.—м≥та був ƒ.–≥кардо (1772-1823), €кий у головн≥й прац≥ Ђѕочатки пол≥тичноњ економ≥њ ≥ податкового обкладанн€ї (1817) розвинув та поповнив ≥дењ свого вчител€. ƒ.–≥кардо вважав, що вс≥ податки у будь-€кому раз≥ впливають або на кап≥тал, або на дох≥д. ¬≥н д≥йшов такого висновку: податки Ц це Ђвелике злої. «≥ зб≥льшенн€м оподаткуванн€ або ур€дових витрат зменшуЇтьс€ споживанн€ населенн€, що в≥дображаЇтьс€ на виробництв≥.

Ќайвищого р≥вн€ розвитку св≥това ф≥нансова наука дос€гла у XX ст. ” цей час формуютьс€ ф≥нансов≥ науков≥ школи, розробл€ютьс€ нов≥ теоретичн≥ положенн€, доктрини, ф≥нансова наука набуваЇ особливого забарвленн€. ѓњ результатами керуютьс€ п≥дприЇмц≥, вчен≥, державн≥ ≥ пол≥тичн≥ д≥€ч≥, кер≥вники м≥ждержавних ≥нституц≥й.

 ласикою нормативноњ теор≥њ сусп≥льного вибору стали прац≥ ¬. ѕаретто, Ћ.–обб≥нса, ј. Ѕергсона, Ќ.  алдора, ј. Ћ€рнера, ј. ѕ≥гу, ѕ. —амуельсона, ƒж.√рааффа та ≥н.

¬. ѕаретто запропонував етичний ≥деал сусп≥льного добробуту Ч оптимум за ѕаретто, зг≥дно з €ким умовою зростанн€ сусп≥льного добробуту Ї покращенн€ добробуту одних людей без одночасного пог≥ршенн€ стану ≥нших. ÷ей стан р≥вноваги ув≥йшов у науку п≥д назвою умови або ефективност≥ за ѕаретто. ¬одночас ¬. ѕаретто вважаЇтьс€ родоначальником так званоњ новоњ теор≥њ добробуту за формулою "найвище щаст€ Ч дл€ найб≥льшоњ к≥лькост≥ людей".

” ц≥лому св≥това ф≥нансова наука у XX ст. розвивалас€ за двома напр€мами: класичним ≥ неокласичним.

 ласичний напр€м (¬. ѕетт≥, ј. —м≥т, ƒ. –≥кардо, ƒж. —. ћ≥лль) включав так≥ науков≥ школи:

камерал≥сти;

меркантил≥сти;

ф≥з≥ократи;

марксисти;

китайськ≥ соц≥ал≥сти;

австр≥йська (≈. —акс та ≥н.);

≥сторична (ј. ¬агнер та ≥н.).

Ќеокласичний напр€м (Ћ. ¬альрас, ‘. ¬≥зер, ≤. ƒжевонс, ј. ћаршалл,  . ћенгер, ¬. ѕарето, п. —амуельсон, ћ. ‘р≥дмен) включаЇ так≥ ф≥нансов≥ школи та напр€ми:

ф≥нансова думка крањн —х≥дноњ ™вропи ≥ —Ќƒ (включаючи украњнську ф≥нансову думку);

кейнс≥анство ≥ його еп≥гони;

сучасн≥ напр€ми ф≥нансовоњ думки «аходу (ј. ѕ≥гу, ƒж. ЅТюкенен, –.ћасгрейв та ≥н.);

≥тал≥йська школа (≈. Ѕароне, ћ. ѕантелеон≥ та ≥н.);

шведська школа ( . ¬ексель, ≈. Ћ≥ндаль, √. ћюрдаль).

¬ умовах командно-адм≥н≥стративноњ системи ф≥нансова наука практично не розвивалас€, хоча одна з найвидатн≥ших ф≥нансових роб≥т XX ст. Ч наукова прац€ ј. Ѕуковецького "¬ступ до ф≥нансовоњ науки" (1929 р.) вважалас€ найкращим навчальним пос≥бником не т≥льки у колишньому —–—–, але й в окремих Ївропейських крањнах. ” пос≥бнику автор аргументував зм≥ст ф≥нансовоњ науки, розвинув вченн€ про доходи, видатки, державний кредит, бюджет, ф≥нансовий контроль, ф≥нансове управл≥нн€, м≥сцев≥ ф≥нанси тощо.

” 1965 р. вперше за соц≥ал≥стичну добу була видана прац€ ј. јлександрова "‘≥нанси соц≥ал≥зму", у €к≥й з перших стор≥нок стверджувалос€, що вс≥ питанн€ стосовно вченн€ про ф≥нанси вже розгл€нут≥ у прац€х  . ћаркса, ‘. ≈нгельса, ¬. Ћен≥на, матер≥алах  ѕ–— ≥ досл≥джувати б≥льше вже немаЇ чого. јвтор вз€в на себе в≥дпов≥дальн≥сть стверджувати, що ф≥нанси Ч це сусп≥льна, а не самост≥йна, наука ≥ орган≥чна складова пол≥тичноњ економ≥њ.

≤нш≥ рад€нськ≥ вчен≥, зокрема √. “очильн≥ков, ¬. ƒь€ченко, ≈. ¬ознесенський, ј. Ѕ≥рман, Ѕ. Ѕолдарев, ѕ. ∆овт€к, ≈. Ѕрегель, ћ. јзарх, ƒ. јллаверд€н, ј. «вЇрЇв, ≤. «лоб≥н, ™. –ов≥нський, розгл€дали ф≥нанси суто з парт≥йних позиц≥й, дискус≥€ проводилась т≥льки стосовно функц≥й ф≥нанс≥в, що дл€ ф≥нансовоњ теор≥њ ≥ практики суттЇвого значенн€ не мало. ‘актично в умовах командно-адм≥н≥стративноњ системи ф≥нансовоњ науки не ≥снувало. ≈лементи ц≥Їњ науки з'€вилис€ напередодн≥ розпаду —–—–.

–азом ≥з цим вчен≥-марксисти у своњх роботах значно розширили сфери ф≥нансових в≥дносин, включивши до нењ ф≥нанси п≥дприЇмств, кредит, страхуванн€, резервн≥ фонди, ф≥нансовий контроль, що позитивно в≥добразилос€ на сучасних ф≥нансових наукових досл≥дженн€х.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 707 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2297 - | 2006 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.032 с.