Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘≥нанси в систем≥ ринкових в≥дносин. —оц≥ально-економ≥чна сутн≥сть ф≥нанс≥в




¬—“”ѕ

ѕеребудова економ≥чноњ системи ”крањни, њњ переор≥Їнтац≥€ на ринков≥ засади ставл€ть нов≥ вимоги до п≥дготовки високопрофес≥йних фах≥вц≥в, здатних досл≥дити економ≥чн≥ процеси, зрозум≥ти суть ≥ тенденц≥њ розвитку ф≥нансових в≥дносин, роз≠робити шл€хи ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ в держав≥.

” представленому навчально-методичному пос≥бнику особлива увага прид≥л€Їтьс€ вивченню теоретичних засад функц≥онуванн€ й розвитку ф≥нанс≥в, складових ф≥нансовоњ системи держави, форм ≥ вид≥в ф≥нансових ресурс≥в, ф≥нансового механ≥зму, си≠стеми управл≥нн€ державними ф≥нансами в ”крањн≥. –озгл€≠даютьс€ бюджетна система та бюджетна пол≥тика, характери≠зуютьс€ склад ≥ структура доход≥в ≥ видатк≥в державного бю≠джету, охарактеризовано системи управл≥нн€ державними ф≥нансами в ”крањн≥ та державах ≥з розвинутою ринковою економ≥кою. –озкриваютьс€ так≥ пон€тт€, €к м≥сцев≥ ф≥нанси, ф≥нансовий ринок, управл≥нн€ державним боргом, державн≥ поза≠бюджетн≥ ц≥льов≥ фонди, њх роль у ф≥нансов≥й систем≥.

ћатер≥ал у пос≥бнику викладений так, щоб зро≠бити його зрозум≥лим та б≥льш ефективним дл€ сприйн€тт€ студентами.

 урс Ђ‘≥нансиї - обовТ€зкова дисципл≥на за навчальними планами вищих навчальних заклад≥в економ≥чних спец≥альностей. Ќавчально-методичний пос≥бник з дисципл≥ни Ђ‘≥нансиї написано в≥дпов≥дно до осв≥тньо-профес≥йноњ програми п≥дготовки бакалавра галуз≥ знань Ђ≈коном≥ка та п≥дприЇмництвої напр€му п≥дготовки Ђ‘≥нанси ≥ кредитї, в≥н охоплюЇ 10 кредит≥в (7 зал≥кових модул≥в та 19 зм≥стовних модул≥в) ≥ розрахований на 360 годин.

«јЋ≤ ќ¬»… ћќƒ”Ћ№ ≤

≤—“ќ–»„Ќ»… ј—ѕ≈ “ ¬»Ќ» Ќ≈ЌЌя ≤ –ќ«¬»“ ” ‘≤ЌјЌ—≤¬

«м≥стовий модуль 1

ѕредмет ф≥нансовоњ науки €к метод п≥знанн€ сутност≥ ф≥нанс≥в

1. ‘≥нанси в систем≥ ринкових в≥дносин. —оц≥ально-економ≥чна сутн≥сть ф≥нанс≥в

2. ‘ункц≥њ ф≥нанс≥в

3. ‘≥нансов≥ категор≥њ

4. ‘≥нансов≥ ресурси

5. ‘≥нансова система

‘≥нанси в систем≥ ринкових в≥дносин. —оц≥ально-економ≥чна сутн≥сть ф≥нанс≥в

‘≥нанси - нев≥дТЇмна складова соц≥ально-економ≥чних наук. ¬иникненн€ ≥ подальший розвиток ф≥нанс≥в ≥ ф≥нансових в≥дносин нерозривно пов'€зан≥ з розвитком ≥ становленн€м держави. —ьогодн≥ у крањнах з розвинутою економ≥кою ф≥нанси трак≠тують €к категор≥ю економ≥чного житт€, що випливаЇ з об'Їк≠тивних процес≥в економ≥ки, Ї нев≥д'Їмною частиною ф≥нансо≠вих в≥дносин ≥ використовуЇтьс€ дл€ зростанн€ сусп≥льного добробуту.

“аким чином, ф≥нанси Ц в≥дносини, що виникають у процес≥ створенн€ ≥ перерозпод≥лу сусп≥льних благ ≥ багатств, вони повТ€зан≥ з розвитком держави ≥ товарно-грошового об≥гу.

ћатер≥альною основою ≥снуванн€ ф≥нанс≥в Ї грош≥, €к≥ виконують р≥зн≥ функц≥њ; головною з них вважаЇтьс€ функц≥€ загального екв≥валента Ц товару, що визначаЇ ц≥нн≥сть ≥ варт≥сть ≥нших товар≥в, роб≥т ≥ послуг. Ќа в≥дм≥ну в≥д них ф≥нанси Ц в≥дносини, що зд≥йснюютьс€, зокрема, за допомогою грошових кошт≥в. ќсновне њх призначенн€ пол€гаЇ в тому, щоб шл€хом створенн€ грошових доход≥в ≥ фонд≥в забезпечити потреби держави та субТЇкт≥в господарюванн€ у грошових коштах, а також контролювати процес витрачанн€ ф≥нансових ресурс≥в. ќтже, ф≥нанси Ц це сукупн≥сть грошових в≥дносин, у процес≥ €ких в≥дбуваЇтьс€ формуванн€ та використанн€ фонд≥в грошових ресурс≥в; њх метою Ї в≥дшкодуванн€ витрат, повТ€заних ≥з процесом виробництва та виконанн€м державою функц≥й.

√оловна ознака, що визначаЇ сутн≥сть ≥ форму ф≥нанс≥в, - рух грошових поток≥в, у €кому в≥дображаютьс€ так≥ ф≥нансов≥ в≥дносини, €к: обм≥н (зокрема, у вигл€д≥ оплати розрахунк≥в за товари ≥ послуги), а також розпод≥л ≥ перерозпод≥л (у вигл€д≥ сплати податк≥в, виплати див≥денд≥в, отриманн€ субсид≥й, одержанн€ кредиту).

ќсновою виконанн€ державою функц≥њ Ї матер≥альна передумова акумул€ц≥њ та перерозпод≥лу ресурс≥в, тобто матер≥альне джерело ф≥нанс≥в Ц валовий внутр≥шн≥й продукт (¬¬ѕ) ≥ нац≥ональний дох≥д (Ќƒ).

ќтже, ф≥нанси Ц це грошов≥ в≥дносини, €к≥ виникають внасл≥док розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ¬¬ѕ, зокрема:

м≥ж п≥дприЇмством в процес≥ придбанн€ товарно-матер≥альних ц≥нностей;

п≥дприЇмствами п≥д час реал≥зац≥њ товар≥в ≥ послуг;

п≥дприЇмствами ≥ громад€нами п≥д час внесенн€ ними податк≥в та добров≥льних платеж≥в;

окремими ланками бюджетноњ системи (державний кредит, м≥сцев≥ бюджети, державний бюджет та ≥н.);

п≥дприЇмствами та банками в процес≥ розрахунк≥в з постачальниками, отриманн€ та поверненн€ кредит≥в;

самому п≥дприЇмств≥, та в державних органах влади тощо.

—укупн≥сть цих грошових в≥дносин становить зм≥ст ф≥нанс≥в €к обТЇктивноњ економ≥чноњ категор≥њ.

«а матер≥альним зм≥стом, ф≥нанси Ц це фонди грошових кошт≥в ц≥льового призначенн€, €к≥ в сукупност≥ Ї ф≥нансовим ресурсами крањни.

‘ункц≥њ ф≥нанс≥в

‘ункц≥њ ф≥нанс≥в €к економ≥чноњ категор≥њ Ї њњ внутр≥шн≥ми властивост€ми, €к≥ ви€вл€ютьс€ в процес≥ практичноњ д≥€льност≥.

ѕереважна б≥льш≥сть в≥тчизн€них науковц≥в ≥ практик≥в визнають, що ф≥нансам притаманн≥ дв≥ основн≥ функц≥њ: розпод≥льна ≥ контрольна.

–озпод≥льна функц≥€ Ї головною ≥ ви€вл€Їтьс€ в процес≥ розпод≥лу валового внутр≥шнього продукту у вигл€д≥ утворенн€ фонд≥в грошових кошт≥в та використанн€ њх за ц≥льовим призначенн€м.

‘≥нанси €к ≥нструмент варт≥сного розпод≥лу використовуЇтьс€ на вс≥х стад≥€х сусп≥льного в≥дтворенн€: виробництв≥, розпод≥л≥, обм≥н≥ та споживанн≥. Ќа варт≥сний розпод≥л за допомогою ф≥нанс≥в суттЇво впливаЇ розмежуванн€ економ≥чноњ властивост≥.

¬иокремлюють так≥ о бТЇкти розпод≥лу за допомогою ф≥нанс≥в:

валовий внутр≥шн≥й продукт, тобто варт≥сть к≥нцевих продукт≥в (благ), вироблених сусп≥льством за певний пер≥од часу (переважно р≥к);

нац≥ональне багатство, тобто сукупн≥сть створених та нагромаджених благ, €кими волод≥Ї сусп≥льство, а також природн≥ ресурси, залучен≥ в економ≥чний оборот;

зовн≥шн≥ надходженн€ у вигл€д≥ ф≥нансовоњ допомоги, зовн≥шн≥х державних позик, ≥ноземних ≥нвестиц≥й, а також ≥нших м≥ждержавних трансферт≥в в≥д ≥нших крањн, м≥жнародних ф≥нансових ≥нституц≥й, та ≥ноземних ф≥зичних та юридичних ос≥б.

—убТЇктами розпод≥лу Ї:

держава;

юридичн≥ особи (субТЇкти господарюванн€ р≥зних форм власност≥, р≥вн€ п≥дпор€дкуванн€ та м≥сц€ знаходженн€);

домогосподарства та ф≥зичн≥ особи;

м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ;

≥нш≥ держави.

–озпод≥льна функц≥€ ф≥нанс≥в маЇ власний механ≥зм реал≥зац≥њ, що включаЇ дек≥лька етап≥в: первинний розпод≥л, перерозпод≥л, вторинний розпод≥л.

ѕервинний розпод≥л Ц розпод≥л доданоњ вартост≥ ≥ формуванн€ первинних доход≥в субТЇкт≥в, €к≥ беруть участь у створенн≥ ¬¬ѕ.

ѕерерозпод≥л пол€гаЇ у створенн≥ й використанн≥ централ≥зованих фонд≥в.

¬торинний розпод≥л Ї завершальною стад≥Їю реал≥зац≥њ розпод≥льноњ функц≥њ ф≥нанс≥в ≥ передбачаЇ використанн€ загальнодержавних фонд≥в на розвиток пр≥оритетних галузей економ≥ки, соц≥ально-культурн≥ заходи, соц≥альний захист, оборону, управл≥нн€ тощо.

 онтрольна функц≥€ ф≥нанс≥в зумовлюЇтьс€ обТЇктивно притаманною њм здатн≥стю к≥льк≥сно в≥дображати рух ф≥нансових ресурс≥в (€кий в≥дбуваЇтьс€ у фондов≥й ≥ не фондов≥й формах) ≥ забезпечувати контроль над дотриманн€м пропорц≥й у розпод≥л≥ ¬¬ѕ, правильн≥стю формуванн€, розпод≥лу та використанн€ ф≥нансових ресурс≥в держави ≥ субТЇкт≥в господарюванн€.  онтрольна функц≥€ ф≥нанс≥в на практиц≥ реал≥зуЇтьс€ в д≥€льност≥ ос≥б, €к≥ провод€ть ф≥нансовий контроль.

ƒе€к≥ вчен≥ стверджують, що ф≥нансам притаманн≥ й ≥нш≥ функц≥њ: регулююча, стимулююча, в≥дтворювальна, стаб≥л≥зац≥йна тощо. ѕроте без применшенн€ значенн€ таких п≥дход≥в можна стверджувати, що ф≥нанси в≥д≥грають важливу роль у процес≥ сусп≥льного в≥дтворенн€ саме завд€ки розпод≥льн≥й функц≥њ.

‘≥нансов≥ категор≥њ

–озгл€даючи сутн≥сть ф≥нанс≥в, сл≥д вид≥лити њх характерн≥ ознаки, водночас памТ€таючи про њх сп≥льн≥ риси, притаманн≥ б≥льшост≥ економ≥чних категор≥й. «окрема, ф≥нанси Ї продуктом еволюц≥њ сусп≥льних в≥дносин, а одн≥Їю з передумов њх виникненн€ ≥ розвитку Ї на€вн≥сть ≥нституту держави. ќтже, ф≥нанси Ц ≥сторична категор≥€. ‘≥нанси також Ї обТЇктивно ≥снуючою категор≥Їю, оск≥льки впливають на виробництво, розпод≥л, обм≥н та споживанн€ ≥ саме тому мають обТЇктивний характер та належать до базисних категор≥й.

як ≥ будь-€к≥й економ≥чн≥й категор≥њ, ф≥нансам притаманн≥ певн≥ особливост≥, зокрема:

ф≥нанси Ц грошова категор≥€, адже вони завжди мають грошову форму вираженн€. –еальний рух грошей Ї обовТ€зковою умовою виникненн€ та ≥снуванн€ ф≥нанс≥в, проте не вс≥ грошов≥ в≥дносини можна вважати ф≥нансовими, хоча вс≥ ф≥нансов≥ в≥дносини Ї грошовими. √рошов≥ в≥дносини за своњм зм≥стом ≥ складом значно ширш≥ ф≥нансових.

ф≥нанси Ц розпод≥льна категор≥€, оск≥льки саме за допомогою ф≥нанс≥в зд≥йснюЇтьс€ розпод≥л та перерозпод≥л вартост≥ ¬¬ѕ. “обто за допомогою ф≥нанс≥в в≥дбуваЇтьс€ виокремленн€ у склад≥ виторгу в≥д реал≥зац≥њ кошт≥в дл€ в≥дшкодуванн€ матер≥альних витрат, фонду оплати прац≥, амортизац≥йних в≥драхувань тощо. „ерез податки та обовТ€зков≥ збори у розпор€дженн€ держави вилучаЇтьс€ частина доход≥в субТЇкт≥в господарюванн€ ≥ населенн€;

ф≥нанси Ц ресурсоутворююча категор≥€, тому що ф≥нансов≥ в≥дносини завжди повТ€зан≥ з формуванн€м та використанн€м ф≥нансових ресурс≥в, тобто грошових кошт≥в, €к≥ утворюютьс€ у процес≥ розпод≥лу та перерозпод≥лу ¬¬ѕ. ‘онди ф≥нансових ресурс≥в створюютьс€ на п≥дприЇмствах, у галузевих органах управл≥нн€, а також на загальнодержавному р≥вн≥ ≥ використовуютьс€ за ц≥льовим призначенн€м (фонд виплати див≥денд≥в, фонд матер≥ального заохоченн€, резервний фонд, державн≥ ц≥льов≥ фонди).

‘≥нансов≥ ресурси

‘≥нансов≥ ресурси Ц сукупн≥сть кошт≥в, що перебувають у розпор€дженн≥ держави та субТЇкт≥в господарюванн€. ¬они характеризують ф≥нансовий стан економ≥ки ≥ водночас Ї джерелом њњ розвитку, формуютьс€ за рахунок р≥зних вид≥в грошових кошт≥в, надходжень, в≥драхувань, а використовуютьс€ на розширене в≥дтворенн€, матер≥альне стимулюванн€, задоволенн€ соц≥альних та ≥нших потреб сусп≥льства.

” ринков≥й економ≥ц≥ в≥дбуваЇтьс€ €к≥сний ≥ к≥льк≥сний перех≥д на новий р≥вень застосуванн€ ф≥нанс≥в в економ≥чн≥й систем≥ держави. ÷е зд≥йснюЇтьс€ шл€хом створенн€ й ефективного використанн€ р≥зноман≥тних фактор≥в ф≥нансових ресурс≥в на вс≥х р≥вн€х д≥€льност≥ держави, п≥дприЇмства ≥ окремого громад€нина. «а допомогою ф≥нанс≥в, ф≥нансових ресурс≥в вир≥шуютьс€ економ≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ завданн€ держави.

Ќа р≥вн≥ п≥дприЇмства ф≥нанси виражають свою сутн≥сть через формуванн€ ф≥нансових ресурс≥в, њх ефективне застосуванн€ в процес≥ господарськоњ д≥€льност≥ з метою отриманн€ прибутку та виконанн€ ф≥нансових зобовТ€зань перед бюджетом та ≥ншими субТЇктами господарюванн€. ƒо ф≥нанс≥в населенн€ належать ус≥ доходи та витрати окремих ос≥б або груп людей, зайн€тих на п≥дприЇмствах (зароб≥тна плата та ≥нш≥ виплати), на ринку товар≥в та послуг (прибуток в≥д реал≥зац≥њ товар≥в власного виробництва), на ф≥нансовому ринку (див≥денди, в≥дсоток в≥д ≥нвестиц≥й), а також пенс≥њ.

‘≥нансова система

≈фективн≥сть орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в та прагматизм реал≥зац≥њ ф≥нансових в≥дносин ≥ ф≥нансовоњ пол≥тики у держав≥ залежать насамперед в≥д оптимальноњ побудови та д≥Їздатност≥ ф≥нансовоњ системи.

“ерм≥н Ђсистемаї (з грец. Ц ЂпоЇднанн€ї, Ђутворенн€ї) найчаст≥ше трактуЇтьс€ €к сукупн≥сть визначених елемент≥в, м≥ж €кими Ї законом≥рний зв'€зок чи взаЇмод≥€.

«а орган≥зац≥йно-≥нституц≥йною структурою ф≥нансова система Ц сукупн≥сть ф≥нансових орган≥в та ≥нституц≥й, €к≥ зд≥йснюють управл≥нн€ грошовими потоками та фондами грошових кошт≥в. ѕри цьому у ф≥нансов≥й систем≥ вид≥л€ють систему орган≥в управл≥нн€ ф≥нансами (ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, ƒержавна податкова служба, –ахункова палата ¬ерховноњ –ади ”крањни, ƒержавне казначейство,  онтрольно-рев≥з≥йна служба), а також ф≥нансових ≥нститут≥в, зад≥€них у розпод≥льних процесах (ЌЅ”, банк≥вськ≥ та небанк≥вськ≥ ф≥нансов≥ установи, фондов≥ ≥ валютн≥ б≥рж≥, страхов≥ компан≥њ, ≥нвестиц≥йн≥ фонди).

Ќайчаст≥ше ф≥нансову систему структурують в≥дпов≥дно до форм власност≥ (рис.1.1), основних субТЇкт≥в ф≥нансових в≥дносин (рис.1.2) та р≥вн≥в економ≥чноњ системи (1.3).

” склад≥ ф≥нансовоњ системи ”крањни вид≥л€ють так≥ основн≥ сфери ф≥нансових в≥дносин: ф≥нанси держави (державн≥ та м≥сцев≥ ф≥нанси), ф≥нанси субТЇкт≥в господарюванн€, ф≥нанси домогосподарств, ф≥нансовий ринок ≥ м≥жнародн≥ ф≥нанси.  ожна з цих сфер ф≥нансових в≥дносин характеризуЇтьс€ специф≥чними рисами ≥ маЇ певне функц≥ональне призначенн€.

÷ентральне м≥сце у ф≥нансов≥й систем≥ кожноњ держави займають ф≥нанси держави Ц сфера, за допомогою €коњ зд≥йснюЇтьс€ вплив держави на економ≥чний ≥ соц≥альний розвиток крањни.

–ис. 1.1. —труктуризац≥€ ф≥нансовоњ системи в≥дпов≥дно до форм

¬ласност≥

–ис. 1.2. —труктуризац≥€ ф≥нансовоњ системи в≥дпов≥дно до субТЇкт≥в ф≥нансових в≥дносин

–ис. 1.3. —труктуризац≥€ ф≥нансовоњ системи за р≥вн€ми економ≥чноњ системи

ќсновними складовими державних ф≥нанс≥в Ї державний ≥ м≥сцев≥ бюджети, державн≥ ц≥льов≥ фонди, державний ≥ комунальний кредит, ф≥нанси державного ≥ комунального сектор≥в економ≥ки. ѕроте пров≥дне м≥сце у сфер≥ державних ф≥нанс≥в належить бюджетам р≥зних р≥вн≥в, сукупн≥сть €ких утворюЇ бюджетну систему. ÷ентральною ланкою у ф≥нансов≥й систем≥ Ї державний бюджет.

«наченн€ державного бюджету обумовлено не лише обс€гом кошт≥в, зосереджених у ньому, а й найб≥льш розвиненою системою взаЇмозв'€зк≥в з ус≥ма ≥ншими ланками та сферами. як один ≥з найважлив≥ших ≥нститут≥в економ≥чного суверен≥тету держави державний бюджет:

забезпечуЇ акумулюванн€ кошт≥в (головним чином через податков≥ ≥ неподатков≥ надходженн€), необх≥дних дл€ ф≥нансуванн€ потреб держави та проведенн€ державноњ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики;

Ї нев≥д'Їмним атрибутом ринкових в≥дносин ≥ водночас важливим ≥нструментом реал≥зац≥њ державноњ пол≥тики;

виступаЇ важелем активного впливу на економ≥чн≥, соц≥альн≥, нац≥ональн≥, рег≥ональн≥ процеси у сусп≥льств≥.

‘≤ЌјЌ—ќ¬ј —»—“≈ћј ” –јѓЌ»

–ис. 1.3. —труктура ф≥нансовоњ системи ”крањни

 

—амост≥йною ланкою ф≥нансовоњ системи ”крањни ≥ важливим елементом державних ф≥нанс≥в Ї державн≥ ц≥льов≥ фонди. ƒержавн≥ ц≥льов≥ фонди Ч фонди грошових кошт≥в, €к≥ формуютьс€ у процес≥ розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу ¬¬ѕ за рахунок сплати ф≥зичними та юридичними особами обов'€зкових внеск≥в та ≥нших надходжень.  ошти державних ц≥льових фонд≥в використовуютьс€ на ф≥нансуванн€ державних економ≥чних та соц≥альних програм ≥ перебувають у розпор€дженн≥ центральних та м≥сцевих орган≥в влади. Ќа сучасному етап≥ роль державних ц≥льових фонд≥в в ”крањн≥ Ї значною Ч њх бюджети становл€ть близько одн≥Їњ чверт≥ обс€гу ф≥нансових ресурс≥в, €кими розпор€джаЇтьс€ держава.

ƒержавний кредит Ч рух позикового кап≥талу у форм≥ кредитних угод, що зд≥йснюЇтьс€ за участю держави щодо передач≥ ф≥нансових ресурс≥в у борг з розрахунком на певну вигоду. ѕри цьому держава традиц≥йно виступаЇ у рол≥ позичальника кошт≥в, р≥дше Ч кредитора або гаранта. ќсновною формою державного кредиту е державн≥ позики. «а правом ем≥с≥њ розр≥зн€ють державн≥ ≥ м≥сцев≥ позики. «окрема, державн≥ позики випускаютьс€ центральними органами управл≥нн€, а надходженн€ в≥д них спр€мовуютьс€ у центральний бюджет. ћ≥сцев≥ позики випускаютьс€ м≥сцевими органами управл≥нн€ ≥ спр€мовуютьс€ у в≥дпов≥дн≥ м≥сцев≥ бюджети. ” розвинутих крањнах м≥сцев≥ позики Ї важливою складовою ф≥нанс≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, оск≥льки дають можлив≥сть моб≥л≥зувати тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти дл€ потреб рег≥онального розвитку. Ќатом≥сть в ”крањн≥ м≥сцев≥ позики не набули поширенн€, однак у перспектив≥ можуть стати важливим ф≥нансовим ≥нструментом забезпеченн€ формуванн€ ≥нвестиц≥йноњ складовоњ м≥сцевих бюджет≥в.

„≥льне м≥сце у ф≥нансов≥й систем≥ держави в≥дведено ф≥нансам суб'Їкт≥в господарюванн€, €к≥ в≥дображають економ≥чн≥ в≥дносини, що пов'€зан≥ з рухом грошових поток≥в ≥ виникають у процес≥ формуванн€, розпод≥лу та використанн€ ф≥нансових ресурс≥в ≥ доход≥в на м≥крор≥вн≥.

‘≥нансова д≥€льн≥сть суб'Їкт≥в господарюванн€ може бути орган≥зована за такими трьома методами:

комерц≥йний розрахунок;

неприбуткова д≥€льн≥сть;

кошторисне ф≥нансуванн€.

¬ умовах розвиненоњ ринковоњ економ≥ки важливу роль у ф≥нансов≥й та економ≥чн≥й систем≥ держави в≥д≥грають ф≥нансов≥ ринки ≥ ф≥нансове посередництво. ‘≥нансовий ринок €к забезпечуюча сфера ф≥нансовоњ системи маЇ вин€тково важливе значенн€ дл€ ефективного розвитку економ≥ки.

‘≥нансовий ринок Ч механ≥зм перерозпод≥лу ф≥нансових актив≥в м≥ж окремими суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥€льност≥, державою ≥ населенн€м, а також м≥жнародними ф≥нансовими ≥нститутами. ‘≥нансовий ринок через посередник≥в, ф≥рми та ≥нституц≥њ, що надають ф≥нансов≥ послуги, реал≥зуЇ ф≥нансов≥ р≥шенн€ домогосподарств, приватних компан≥й та ур€дових орган≥зац≥й.

ћ≥жнародн≥ ф≥нанси Ї ≥нтегрованою сферою ф≥нансовоњ системи ”крањни. ѕроцеси рег≥онал≥зац≥њ та глобал≥зац≥њ з р≥зною ≥нтенсивн≥стю впливають на нац≥ональн≥ ф≥нансов≥ системи держав, р≥зних за р≥внем соц≥ально-економ≥чного розвитку, сусп≥льного добробуту та зайн€тост≥, за пол≥тичним та економ≥чним устроЇм. ” свою чергу економ≥чний та ф≥нансовий потенц≥али нац≥ональних держав впливають на св≥тове господарство.

—в≥тове господарство Ч складна, структурована, ≥Їрарх≥чна система, що включаЇ систему ринк≥в (≥нформац≥йний, товарний, ф≥нансовий, робочоњ сили), систему м≥жнародних в≥дносин, ≥нтернац≥онал≥зац≥ю господарського механ≥зму та м≥жнародну конкуренц≥ю.

“рансформац≥йн≥ процеси в ”крањн≥ вимагають ч≥ткоњ координац≥њ д≥й в ус≥х сферах та ланках ф≥нансовоњ системи, що Ї концептуальною основою новоњ модел≥ економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку держави. ÷€ модель маЇ поЇднати пост≥йне п≥двищенн€ добробуту нац≥њ ≥ кожного громад€нина та становленн€ в ”крањн≥ конкурентоспроможноњ нац≥ональноњ економ≥ки, €ка була б орган≥чно включена в глобальн≥ економ≥чн≥ процеси ≥ пос≥ла в них г≥дне м≥сце.

ќтже, ф≥нансова система Ч не просто наб≥р окремих взаЇмопов'€заних елемент≥в, а надзвичайно складна за внутр≥шньою будовою ф≥нансова арх≥тектура, в≥д ефективност≥ побудови €коњ залежить можлив≥сть збалансуванн€ ≥нтерес≥в ≥ суперечностей, узгодженн€ прагматизму ф≥нансовоњ пол≥тики з рац≥ональн≥стю економ≥ки.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2970 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2355 - | 2085 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.031 с.