Виявлення та оцінка резервів росту продуктивності праці на підприємстві

Резерви, тобто невикористані можливості росту продуктивності праці, визначаються ступенем використання на конкретному підприємст­ві або в галузі досягнутого рівня розвитку науки і техніки, органі­зації виробництва, соціального розвитку. У залежності від особли­востей виявлення та використання їх можна розділити на дві групи:

І) резерви зниження трудомісткості, тобто можливості скорочен­ня витрат праці робітників, фахівців та інших категорій працюючих на одиницю виготовленої продукції в результаті механізації та авто­матизації виробничих процесів, вдосконалення організації виробницт­ва і праці;

2) резерви кращого використання робочого часу в результаті лік­відації його втрат, усунення непродуктивних витрат праці (пов'яза­них з браком, відхиленням від технології і т.д.), покращання умов праці на робочому місці.

Для виявлення резервів і розробки конкретних заходів їх вико­ристання необхідно знати фактори, тобто рушійні сили або об’єктивн1 умови, які визначають можливості підвищення продуктивності праці. Усі ці фактори можна поділити на чотири основні групи: матеріально-технічні, організаційні, економічні та соціальні.

Матеріально-технічні фактори пов’язані з науково-технічним про­гресом, який забезпечує підвищення ефективності техніки, удоскона­лення технології, підвищення якості матеріалів.

Важливе значення в забезпеченні росту продуктивності праці мають організаційні фактори, пов’язані із підвищенням рівня концен­трації, спеціалізації та кооперування, раціональним розміщенням підприємств, забезпеченням ефективності організації виробничих про­цесів, праці та заробітної плати.

Економічні фактори росту продуктивності праці пов’язані з впро­вадженням у виробництво економічних методів управління, заснованих на використанні принципів матеріальної зацікавленості та відповідаль­ності, із вдосконаленням ціноутворення, фінансово-кредитного механіз­му.

Великий вплив на підвищення продуктивності праці мають соціаль­ні фактори, тобто все те, що зв’язане з умовами діяльності людини, у виробництві та Інших сферах життя (покращання умов праці, побуту, відпочинку, якості освіти та медичного обслуговування).

Усі чотири групи факторів росту продуктивності праці діють не ізольовано, а в тісному взаємозв'язку, доповнюючи один одного.

Ріст продуктивності праці в результаті вводу прогресивного об­ладнання розраховується за формулою:

(4.11)

де П_об - збільшення продуктивності нового обладнання в порівнянні із старим, %;

Пв_р - питома вага чисельності робітників, зайнятих на новому обладнанні в загальній чисельності робітників, %.

Ріст продуктивності праці в результаті кращого використання ро­бочого часу,

(4.12)

де - втрати робочого часу в базовому і плановому періодах, у % до номінального фонду.

Ріст продуктивності праці в результаті збільшення питомої ваги основних виробничих робітників, Р_р:

(4.13)

де - питома вага основних виробничих робітників у пла­новому і базовому періодах.

Ріст продуктивності праці тісно пов’язаний із ростом фондооз­броєності праці, який зумовлений збільшенням технічного оснащення ви­робництва. Рівень продуктивності праці визначається рівнем фондооз­броєності та фондовіддачі.

(4.14)

де В - обсяг виробленої продукції, грн;

Ч - чисельність працівників, чол.;

Ф_сер. - вартість основних виробничих фондів, грн.;

Ф_озбр. - фондоозброєність, грн.;

Ф_в - фондовіддача, грн.