Поняття та склад оборотних засобів

Поряд з основними фондами для роботи підприємства важливе значення має наявність оптимальної кількості оборотних засобів. Оборотні засоби є важливим ресурсом у забезпеченні поточного функціонування підприємства, тобто виробництва і реалізації продукції, одним із основних чинників здійснення виробничого процесу.

Оборотні засоби (активи) – грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом 12 місяців з дати балансу.

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку прийнята наступна класифікація оборотних засобів:

1) запаси;

2) кошти та розрахунки.

Запаси – це активи, які утворюються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Запаси діляться на:

1) Виробничі запаси – це запаси сировини, матеріалів, купованих напівфабрикатів та комплектувальних виробів, палива, будівельних матеріалів, запасних частин, тари та інших матеріалів. Вони призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

2) Малоцінні та швидкозношувані предмети – предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу. Це – господарський інвентар, інструменти та пристосування, технологічне оснащення, спеціалізований одяг, взуття тощо.

3) Незавершене виробництво - продукція у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів, незакінчених технологічних процесів, а також виробів, що не укомплектовані, не пройшли випробувань і технологічного приймання.

4) Молодняк тварин на вирощуванні та відгодівлі – це по суті незавершене виробництво для сільськогосподарських підприємств.

5) Готова продукція – продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, що передбачені договором або іншими нормативно-правовими документами.

6) Товари – матеріальні цінності, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу (найбільш характерна в торгівлі).

Кошти та розрахунки – частина оборотних засобів, які функціонують у сфері купівлі-продажу і обслуговують процес руху готової продукції. Це:

1) Грошові кошти – це готівка, кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

2) Дебіторська заборгованість – сума заборгованості юридичних та фізичних осіб на певну дату, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству суму грошей, їх еквівалентів або інших активів.

3) Витрати майбутніх періодів – грошові витрати, що мали місце протягом поточного періоду, але належать до наступних звітних періодів.

4) Векселі одержані – це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену їм продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена виданими ними векселями.

5) Поточні фінансові інвестиції – це інвестиції, що легко реалізуються та призначені для утримання протягом терміну, що не перевищує один рік. До таких інвестицій підприємства належать придбання короткострокових комерційних ринкових паперів; казначейських векселів, короткострокових боргових паперів; депозитних сертифікатів та інших ринкових цінних паперів, придбаних з метою їх перепродажу протягом терміну, що не перевищує один рік (акції, облігації, сертифікати, казначейські зобов’язання).