В). Порядок сортировки користувача

Вiдкрийте дiалогове вiкно Параметры сортировки.

У полi Сортировка по первому ключу, котре мiстить список розроблених користувачем способiв сортировки,спочатку зав­жди видiлений елемент Не производится.

Якщо жоден з запропонованих порядкiв вас не задовольняє, задайте свiй. Для цього виберiть у меню Сервис команду Параметры i у дiалоговому вiкнi, що з’явилося перейдiть на вкладку Списки. Ви­берiть елемент Новий список, у наслiдок цього у полi Элементы списка з’явиться курсор вводу. Введiть елементи списку у потрiбнiй послiдовностi, завершуючи ввiд кожного з них клавішею [Enter].

Пiсля завершення вводу елементiв списка слiд натиснути кнопку Добавить для включення зіставленого списку у перелiк iснуючих.

V. Фiльтрацiя даних. Переваги Фільтру перед формою даних у тому,що результат за­просу можна скопiювати у окрему область таблицi i одразу ж вико­ристовувати у пiдрахунках. При фiльтрацiї записи, котрi не вiдповiдають заданому критерію,не вiдображаються, однак порядок їх розташування залишається колишнiм.

А). Функцiя автофiльтру Функцiя автофiльтру дозволяє проводити вiдбiр даних одразу на ро­бочому листi. При цьому можливо задати цiлий ряд критерiїв. Функцiя автофiльтру викликається за допомогою команди Фильтр/Автофильтр меню Данные. Фiльтри встановлюються тiльки у тому випадку, якщо вказiвник на комірку знаходиться у се­рединi списку.

Пiсля встановлення автофiльтру можна використовувати у якостi критерiю вмiст будь-якої комірки, крiм заголовкiв стовпцiв. Для цього необхiдно клацнути на кнопцi зi стрiлкою у рядку заголовка i вибрати потрiбний елемент зi списку. При цьому у рядку стану з’явиться повiдомлення про те,скiльки записiв з, вiдповiдних зада­ному критерiю, знайдено у списку.

Вiдбiр записiв можна продовжувати, задаючи критерiї у iнших сто­впчиках. Кожний новий критерiй зв’язується з попереднiм умовним оператором I.

За допомогою елементу (Первые 10…) користувач може створити но­вий список, що складється з 10-ти найбiльших або найменших чисел попереднього списку.Пiсля вибору елементу (Первые 10…) вiдкривається дiалогове вiкно Наложение условия по списку з трьома полями для вводу. Праве поле призначене для вказання кiлькостi елементів списку. Значення элэмэнтов списка та % от ко­личества элэмэнтов дозволяють встановити числове чи процентне обмеження на кiлькiсть виводимих на екран елементів списку. При використаннi функцiї автофiльтру можна задавати критерiї ко­ристувача для фiльтрацiї даних. Вiдкрийте поле списку стовпця, данi котрого ви хочете вiдфiльтрувати, та виберiть елемент Условие. Дiалогове вiкно Пользовательский автофильтр надає можливiсть задати комплекснi критерiї об’єднанi за допомогою умовних опера­торiв И та ИЛИ. У цьому вiкнi можна вказати, наприклад, границi областi, котра буде використана у якостi критерiю фiльтру.

Б). Розширений фiльтр. Основою розширеного фiльтру є множина критерiїв, для задання котрих слiд вставити декiлька порожнiх рядкiв у початок таблиці.

Тепер у комірку пiд вiдповiдним заголовком можна вставити критерiй. Критерiї,введенi в одному рядку, об’єднуються умовним оператором I, а критерiї у рiзних рядках оператором АБО. У випадку необхiдностi разом з критерiєм у комірку вводять оператор порiвняння.

При заданнi критерiїв знак (=) не використовується, оскiльки у цьому випадку програма iнтерпретує критерiй як формулу i видає значення помилки.

Для активiзацiї функцiї розширеного фiльтру виберiть команду Фильтр/Автофильтр, в меню Данные. Пiсля цього на екранi з’явиться дiалогове вiкно Расширенный фильтр, у якому слiд вказати дiапазон критерiїв та позицію списку, створеного за допо­могою фiльтру.

Спочатку вкажiть нову позицiю вибраних записiв. Якщо акти­вiзована опцiя Скопировать результат в другое место, у полi Поместить результат в диапазон слiд вказати адресу комірки, починаючи з якої будуть розмiщуватися вiдповiднi критерiям записи. Якщо вказiвник комірки знаходиться у списку, поле Исходный диапазон мiстить адреси першої та останньої комірок списку. Список, що фiльтрується завжди можна визначити заново, установивши курсор вводу у поле Исходный диапазон i ви­дiливши комірки на робочому листi за допомогою мишi. Щоб задати діапазон комірок, шт мiстять критерiї, помiстiть курсор вводу у поле Диапазон условий i вiдмiтьте потрiбнi комірки, включаючи заго­ловки стовпцiв. У результатi встановлення опцiї Только уникальные записи iз отриманого списку будуть виключенi записи з загальними елементами. При вказувані дiапазону критерiїв слiд видiляти тiльки запов­ненi рядки, так як порожнiй рядок iнтерпретується програмою як критерiй зв’язаний з iншими критерiями умовним оператором ИЛИ. Якщо діапазон критерiїв мiстить порожнiй рядок (порожній рядок вiдповiдає будь-яким даним), то у пiдсумковому списку будуть представленi усi записи вихiдного (початкового) списку.

34 питання Макрос Excel - це програмка, написана на мові VBA (Visual Basic for Applications), і покликана автоматизувати яку-небудь задачу. Це може бути виконання рутинної операції з використання формату комірки або однакових дій над великою кількістю записів таблиці і т.п. За формою - це записаний за певними правилами текст програми, який зберігається в тих же файлах, що і листи робочої книги, тільки в особливих областях, званих модулями.

Припустимо, треба часто застосовувати напівжирний шрифт Arial 12-го розміру як стиль форматування символів комірок робочих аркушів, до яких треба привернути особливу увагу. З метою скорочення часу, необхідного для форматування тексту, треба записати макрос, який вибирає напівжирний шрифт Arial 12-го розміру і застосовує це форматування до будь-якої комірки або діапазону комірок поточного виділеного фрагмента.

Оскільки необхідно, щоб макрос працював з будь-якою виділеною коміркою або діапазоном комірок, стартовими умовами для цього макросу є відкрита робоча книга з виділеним діапазоном комірок в активному робочому аркуші.

Для запуску макрорекордера в Excel, призначення імені макросу, вибору місця для збереження нового макросу і вибору додаткових опцій треба виконати наступне:
• Вибрати команду "Сервис-Макрос-Начать запись";
• У текстовому вікні "Имя макроса" в якості імені макросу ввести наприклад - ArialBold12. Таке ім'я дозволить запам'ятати, що виконує макрос;
• У полі "Описание" додати наступний текст: Форматує виділені комірки Arial, Bold, 12;
• Список "Сохранить в" слід використовувати для вибору місця, в якому буде збережений записаний макрос. Доступними варіантами є: "Личная книга макросов", "Новая книга", "Эта книга". Оскільки необхідно, щоб цей макрос був доступний у всіх робочих книгах, треба вибрати " Личная книга макросов ";
• Якщо майбутній макрос планується використовувати досить часто, можна призначити для його запуску гарячу клавішу;

• Для початку запису макросу необхідно натиснути кнопку "ОК". Про процес запису макросу свідчить наявність панелі " Остановить запись", при цьому, у лівому нижньому кутку вікна книги Excel з'являється напис " Запись ". За замовчуванням панель "Зупинити запис" в Excel містить дві командні кнопки. Ліва кнопка - кнопка "Стоп"; служить для завершення процесу запису макросу. Права кнопка - кнопка " Относительная ссылка ". За замовчуванням Excel записує абсолютні посилання на клітинки у макроси. Якщо, наприклад, почати запис у виділеній комірці А5, а потім виділити клітинку праворуч від А5, тобто В5, то записаний макрос також буде виділяти комірку В5.

Якщо натиснути кнопку "Относительная ссылка", Excel запише відносне посилання на клітинку кожен раз, коли виділяється якась клітинка. Якщо виділеної в даний момент ми знаходимось в комірці А5 і вибирається комірка праворуч від неї під час запису з відносними посиланнями, то Excel записує, що була виділена комірка, що знаходиться на 1 стовпець і 0 рядків правіше від поточної вибраної комірки. Коли макрос буде запущений, то він виділить комірку, що знаходиться безпосередньо праворуч від активної клітинки.

35 питання База даних (БД) -- це сукупність взаємозв'язаних даних, що зберігаютьсяразом. Основними та невід'ємними властивостями БД є такі:- для даних допускається така мінімальна надлишковість, яка сприяє їхоптимальному використанню в одному чи кількох застосуваннях;- незалежність даних від програм;- для пошуку та модифікації даних використовуються спільні механізми;- як правило, у складі БД існують засоби для підтримки її цілісності тазахисту від неавторизованого доступу Системи управління базами даних – це програмні засоби, за допомогою якихможна створювати бази даних, заповнювати їх та працювати з ними.

Об’єкти БД:

1. Таблиці – основні об’єкти БД, в них зберігається структура БД (поля, їх типи і властивості).

2. Запити – служать для отримання даних із таблиць і представлення їх користувачеві в зручному вигляді. З допомогою запитів виконують такі операції як відбір даних, сортування, фільтрацію

3. Форми – це засоби для вводу даних. Переваги форм розкриваються наглядно тоді, коли відбувається введення даних і заповнення бланків (наприклад, АС "Диплом", заповнення анкет студентів)

4. Звіти – призначені для виводу даних на друкуючий пристрій. Передбачає спеціальні елементи оформлення, характерні для друкуючих документів. Наприклад, АС "Диплом", друк заявок на дипломи (фірмовий бланк, внизу – дата, печатка, підпис керівника).

Встановлення зв’язків між таблицями

Якщо база даних містить кілька таблиць, то під час розробки складних форм та звітів, які використовують ці таблиці, потрібно між ними (таблицями) встановити зв’язки. Для цього:

1. У вікні бази даних відкриваємо вкладку Таблицы і вико-
нуємо команду Сервис/Схема данных. З’явиться вікно Схема данных. Якщо зв’язки встановлюються вперше, то воно міститиме діалогове вікно Добавление таблицы, як зображено на рисунку.

2. Вибираємо таблицю, яку хочемо використати при встановленні зв’язку, потім натискаємо кнопку Добавить, щоб додати таблицю у вікно Схема данных. Після закінчення додавання таблиць натискуємо на кнопку Закрыть.

3. Для створення зв’язку між таблицями виділяємо поле в першій таблиці, потім лівою кнопкою миші переносимо на поле, розташоване в іншій таблиці. Після відпускання лівої кнопки миші з’являється діалогове вікно Связи.

4. За потреби вибираємо відповідні режими. Натискаємо кнопку Создать, для створення зв’язку між таблицями.

Повторюємо пункти 1—4 потрібну кількість разів для створення необхідних зв’язків.

Для перегляду зв`язків між таблицями: Сервис→Схема даннях.

36 питання С творення та використання запитів. Запити використовуються для пошуку з однієї чи кількох таблиць та видачі на екран даних, які відповідають умові, визначеній користувачем.

Для створення запиту вручну виконують такі дії.

1. У вікні бази даних відкриємо вкладку Запросы. Даємо команду Создать. З’явиться діалогове вікно Новыйзапрос.

2. У діалоговому вікні Новый запрос виберемо пункт Конструктор і натиснемо кнопку ОК. У результаті відкриється вікно конструктора запиту з діалоговим вікном Добавление таблицы.

3. На вкладці Таблицы або Таблицы и запросы вибираємо потрібні таблиці та натискуємо кнопку Добавить.

4. Після закриття діалогового вікна Добавление таблицы на весь екран розкриється вікно конструктора запиту, яке містить вікно таблиць і запитів, що використовуються у створюваному запиті.

Вікно конструктора запиту поділено на дві частини. У верхній частині міститься вікно таблиць і запитів, які використовуються у створюваному запиті, а нижня частина містить бланк запиту QBE, в якому задаються поля, ім’я таблиці (чи таблиць), порядок сортування, умови відбору.

Для додавання полів у запит переміщуємо їх з вікна таблиць у рядок Поле. Потім у рядку Условия отбора задаємо умови відбору у вигляді виразів. У полях Сортировка задаємо порядок сортування По возрастанию або Поубыванию. В рядку Вывод на экран можна управляти виводом на екран полів.

5. Після створення запиту й установки всіх його параметрів запит можна виконати. Для цього натискуємо на кнопку Запуск панелі інструментів або використовуємо команду Запрос/За­пуск. Запит відбирає дані і відображає результати в динамічному наборі.

Запит можна зберегти командою Файл/Сохранить. Запит можна надрукувати, давши команду Файл/Печать.

Види запитів: запити на вибірку (використовуються для відбору потрібної користувачеві інформації, що міститься в таблицях. Вони створюються тільки для зв’язаних таблиць. ); запити на вибірку з полем, що обчислюється; підсумкові запити; запити з параметром (Спеціальний тип запитів, що називається запитом з параметрами, дозволяє користувачеві самому ввести критерій відбору даних на етапі запуску запиту. Цим прийомом забезпечується гнучкість роботи з базою.); перехресні запити( це запити, у яких відбувається статистична обробка даних, результати якої виводяться у вигляді таблиці, дуже схожої на зведену таблицю Excel. Перехресні запити мають наступні переваги:

- можливість обробки значного обсягу даних і виводу їх у форматі, який дуже добре підходить для автоматичного створення графіків і діаграм;

- простота й швидкість розробки складних запитів з декількома рівнями деталізації.)

запити на зміни (активні запити - називають запит, який за одну операцію вносить зміни в кілька записів. Існує чотири типи запитів на зміну: на видалення, на відновлення й додавання записів, а також на створення таблиці.) (на оновлення, на створення таблиці, на знищення, на додавання).

37 питання. При створенні форми зручно користуватися діалоговим вікном Нова форма Відображувати це вікно на екрані можна наступними способами:

§ виділити таблицю або запит в базі даних і вибрати команду Форма (Form) у меню Вставка (Insert);

§ натискувати кнопку Новий об'єкт (New Object) на панелі інструментів і в списку, що розкривається, вибрати Форма

§ у вікні бази даних на вертикально розташованій панелі Об'єкти (Objects) виділити значок Форми і натискувати на панелі інструментів кнопку Створити (New).

Форми нагадують паперові бланки і часто розробляються для відображення одного запису таблиці даних або запиту на екрані. В формах Access можна відображати дані з кількох пов’язаних між собою таблиць. Використання форм для введення і редагування даних має деякі переваги перед введенням даних в саму таблицю даних. При використанні таблиць даних перегляд всіх полів окремого запису (якщо в ньому багато полів) часто неможливи й, а форми дають змогу вибрати зручне розмі-щення полів на екрані і забезпечити перегляд графічних об’єктів (наприклад, рисунків), що зберігаються в полях об’єкта OLE.

Access дозволяє швидко створювати форми з допомогою Мастера форм. Можна також розробляти форми вручну, відкривши пусту форму і перетягнувши об’єкти (наприклад, поля, текст і графіку) в потрібне місце форми. Можна поєднувати автоматизовану і ручну розробку. Наприклад, за допомогою Мастера форм можна створити основу форми, а потім відкрити форму в режимі Конструктор формы і внести зміни вручну.

У вікні бази даних виберіть вкладення Формы (Forms) і клацніть мишкою на кнопці Создать (New). З’явиться діалогове вікно (рис. 3.14) Новая форма (New Form).

В діалоговому вікні клацніть мишкою на пункті Мастер форм (Form Wizard), і в списку внизу діалогового вікна виберіть таблицю (або запит), на підставі якої буде створюватися форма.

Дійте відповідно до вказівок, що з’являються у вікнах Мастера форм (Form Wizard). Після завершення процесу Мастер форм дозволяє відкрити форму в режимі форми з вміщеними в ній даними або в режиміКонструктор форм (Design View), де можна вручну внести додаткові зміни. В діалоговому вікні Новаяформа (New Form), крім пункт у Мастерформ (FormWizard), є й інші пункти.

38 питання Звіти: використовуються для більш зручного представлення даних при друці, створюються на базі значень таблиці і запитів. Створення: в основному вікні БД відкриваємо вкладку Отчеты – Мастер Отчета. Потім у вікні списку таблиці Запроси вибирають таблицю або запит на базі яких створюємо звіт, з»являється вікно «Доступні поля», вибираємо кнопку >, далі вибираємо поле, по якому відбувається групування даних, активізуємо поле і >. В цьому вікні можна визначити критерії для групування значень. В наст. вікні визначають які підсумки будуть розраховуватися. В наст. вікні – критерії сортування значень. В наст.вікнах вибираємо вид та стиль звіту, в останньому – назву, кнопка”Готово”. Для роботи зі звітами використ.такі графічні елементи: кн.”Надпісь” для створ.текстових полів, кнопка “Поле“ для створ.розрахункових полів. Для створ.текстового поля активіз.кнопку”Надпісь” вказівник стає + і малюємо поле. Для створ.розрахункового поля актив.кнопку”Поле”,з”являється 2 поля: для назви і визначення значень, активізуємо поле і свойства.

Типи звітів:

- рядкові

- звіти в стовпчик

- звіти для розсилок

- поштові наклейки

1. Вибрати вкладнику Отчеты, натиснути на кнопку Соз­дать, вибрати Мастер отчетов та натиснути на кнопку Ok.

2. Вибрати потрібну таблицю або запит та поля

3. Задати рівні групування, а саме поля, для яких у звіті бу­дуть виводитися проміжні підсумки (Наприклад, НАЗВА МІСЯ­ЦЯ). Натиснути на кнопкуДалее (рис. 10.151).

4. Визначити порядок сортування записів у звіті та, натисну­вши на кнопку Итоги, задати підсумкові операції (рис. 10.152). Натиснути на кнопкуДалее.

5. Вибрати макет для звіту (рис. 10.153). Натиснути на кнопку Далее.

6. Вибрати стиль звіту. Натиснути на кнопку Далее.

7. Увести назву звіту і натиснути на кнопку Готово.

8. Переглянути звіт, вибравши його у вікні бази даних та на­тиснувши на кнопку Просмотр.

39 питання Power Point – програма презентаційної графіки, яка дає змогу створювати презентації для перегляду на екрані монітора комп’ютера або на великому екрані за допомогою проекційної панелі і проектора.
Оскільки програма Power Point входить до складу MS Office, вона має аналогічну структуру вікна, а саме: рядок заголовку, рядок меню, панелі інструментів, робоче поле, область задач та рядок стану. Power Point пропонує п’ять режимів роботи зі слайдами (режим – це альтернативний спосіб перегляду вашої роботи).
За замовчуванням робота ведеться у режимі слайдів.
Режим слайдів займає всю робочу ділянку. Використовується для створення, редагування та заміни одного слайда.
Режим структури відображає на одному екрані зміст усіх слайдів без оздоблювальних ефектів. Зручний при роботі з текстами, внесення змін.
Режим сортувальника на робочій ділянці Power Point виводить мініатюрні зображення всіх слайдів презентації. Використовується для перегляду послідовності слайдів презентації.
Режим сторінок приміток пропонує вставляти у слайд службову інформацію (коментарі, пояснення), яка під час демонстрації не показується.
Режим показу слайдів призначений для демонстрації презентації. Показ здійснюється слайд за слайдом. Панелі інструментів та рядок меню сховані: зображення слайда виводиться на весь екран. Процесом демонстрації можна керувати – мишею або автоматично. Структура презентації І слайд – Титульний слайд. Інформація, що має на ньому відображатись міститься на малюнку:

ІІ – Зміст (відобразити план роботи, розділи, з яких складається презентація)

ІІІ – N – Сама презентація (слайди, що розкриваються тему)

N+1 – Заключний слайд. Якщо презентація робиться для демонстрації дослідницької теми, то перед останнім слайдом мають бути слайди з висновком, де по пунктах перераховано ключові моменти (або висновки) дослідження. На останньому слайді прийнято дякувати слухачам фразою «Дякую за увагу!»

У слайди можна помістити різні об'єкти: малюнки, діаграми, фотографії з графічних файлів, таблиці з Excel, ефекти WordArt, заготовки таблиць Word, а також елементи мультимедіа: відеокліпи, звукові кліпи з файлів чи дикторські тексти. Усе це роблять послуговуючись вкладкою Вставлення та групами інструментів у її стрічці: Таблиці, Зображення, Посилання, Текст, Медіакліпи. До об'єктів застосовують ефекти анімації із однойменної вкладки.

40 питання Щоб привернути увагу слухачів, на слайдах використовують анімаційні ефекти.

Анімація -це процес переміщення об'єктів на екрані.

Анімаційні ефекти створюють засобами вкладки Анімація (

Перед застосуванням ефекту об'єкт треба виділити. Ефекти анімації застосовують і до текстових кадрів, і до різних об'єктів на слайді. Щоб домогтися найкращого результату, анімацію об'єктів налаштовують послугою Настроювана анімація.

Тригер — це ніщо інше, як елемент на слайді PowerPoint (малюнок, фігура, кнопка, навіть абзац або текстова рамка), який, якщо його клацнути, запускає певну дію. Дією може бути відтворення звуку, відео або анімації, наприклад, поява на слайді раніше прихованого тексту. Приклад використання тригерів — розташування на слайді списку запитань, на які має відповісти учень, і варіантів відповідей. У цьому разі тригери мають висвічувати правильну або неправильну відповідь.

Про тригери треба знати декілька важливих фактів.

· Якщо на слайді є будь-який анімаційний ефект, фільм або звук, для нього можна налаштувати тригер. Можна сказати й інакше: для доступу до функції Тригер необхідно, щоб будь-який із цих елементів був на слайді.

· Щоб тригер спрацював, потрібно клацнути безпосередньо його (а не просто будь-яке місце на слайді).

Створення тригера

Тепер ми зв'яжемо ефект анімації з малюнком, щоб анімація запускалася після клацання цього малюнка.

1. Знов перейдіть до ефекту в області завдань, клацніть стрілку праворуч від нього, щоб відкрилося розкривне меню, і виберіть пункт Час.

2. Натисніть кнопку Тригери в лівому нижньому кутку діалогового вікна, що з'явиться.

3. Виберіть перемикач Почати виконання ефекту після клацання. Буде показано список приблизно такого вигляду.

4. Виберіть у списку графічний файл вставленого на слайд малюнка. У нашому прикладі це j0178808[1] — ім'я файлу картинки. Натисніть кнопку OK.

Тепер анімація відтворюватиметься, якщо клацнути фото.

Основна відмінність полягає в тому, що ефект тепер відображено під заголовком тригера (рядком, в якому зазначено Тригер: j0178808[1] — ім'я файлу малюнка, з яким зв'язано тригер). На слайді біля кожного маркірованого пункту з'явився значок із зображенням руки, показуючи, що кожен пункт має ефект із тригером.

41 питання Колірна схема складається з восьми кольорів, які використовується в оформленні слайда для показу фону, тексту або окремих рядків, тіней, тексту заголовка, заливок, акцентів і гіперпосилань. Колірна схема презентації визначається застосованим шаблоном оформлення.

Кольори, використані для тексту заголовка й основного тексту.

Кольори, використані для фону, заливок і тіней.

Кольори, використані для гіперпосилань, заливок і акцентів, таких як маркери.

Щоб переглянути колірну схему слайда, виділіть його та виведіть на екран область завдань Конструктор слайдів-Колірні схеми. В області завдань буде показано виділену колірну схему поточного слайда.

Шаблон оформлення містить стандартну колірну схему та додаткові колірні схеми спеціально для цього шаблона, які можна вибирати. Стандартна або «пуста» презентація Microsoft PowerPoint також містить колірні схеми. Колірну схему можна застосувати до одного слайда, декількох вибраних слайдів або всіх слайдів, а також донотаток і матеріалів для видачі.

Зміна колірних схем

Колірну схему можна змінити. Наприклад, якщо часто використовується один і той самий шаблон оформлення й потрібно дещо змінити його, можна застосувати інший колір акценту або фону. Можна також добрати кольори так, щоб вони краще відповідали події, якій присвячена презентація, наприклад виставці.

Внаслідок зміни колірної схеми створюється нова схема, яка стає частиною файлу презентації, завдяки чому її зручно застосовувати надалі.

Змінюючи колір, можна вибирати будь-яку колірну настройку з усього їх діапазону.