Змістовий модуль ІІ. Нова історія України

 

Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького, її політичні результати

План вивчення теми

 

1. Причини і характер війни під приводом Б. Хмельницького;

2. Міжнародні зносини України в 1654-1657 рр.

3. Б.Хмельницький – видатний дипломат, полководець та державний діяч України.

4. Переяславська Рада: історичне значення.

Навчальні цілі: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про: особливості діяльності Б. Хмельницького як видатного державного діяча, полководця, дипломата; особливості становлення української державності в другій половині ХVII ст.; наслідки та значення Переяславської угоди 1654 р.

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

 

Усі запропоновані питання слід розкривати у формі доповіді або презентації.Необхідно знати, що Богдан Хмельницький (1595-1657) - гетьман Війська Запорозького, видатний український політичний і державний діяч, полководець. У 1648 р. на козацькій Раді був обраний гетьманом. Цього ж року під його керівництвом почалася національно-визвольна війна проти Польщі. Для результативних воєнних дій проти Речі Посполитої був змушений шукати союзників - укладав військово-політичні угоди з Трансільванією, Туреччиною, Московським царством. Займався питаннями створення української козацької армії, розбудови державності: запровадив статут “Про устрій Війська Запорозького”, козацько-адміністративно-територіальний устрій, надавав значення зміцненню кордонів, активізації зовнішньополітичних зносин. У складній геополітичній ситуації держави Хмельницький був змушений укласти з Московщиною Переяславський військово-політичний союз. Але після цього намагався зміцнити суверенітет Української держави.

Слід звернути увагу, що у ході національно-визвольної війни на звільненій від польських окупантів території формувалися підвалини самостійної української національної державності у вигляді козацької республіки. Необхідно показати, які зміни у внутрішньому та зовнішньому житті України сталися за гетьманування Богдана Хмельницького, як була створена власна адміністративно-державна структура по управлінню звільненими територіями.

Треба пам’ятати, що під актом Переяславської Ради Б. Хмельницький і старшина розуміли насамперед рівноправний військово-політичний союз, який дасть змогу закінчити боротьбу за унезалежнення від Польщі. В історичних умовах середини ХVII ст. рішення Переяславської ради відповідало інтересам України. Сукупність документів, за якими практично втілено рішення Переяславської ради про протекторат над Україною самодержавної Москви увійшло в історію під назвою «Березневих статей», остаточно схвалених і підписаних у Москві 14 березня 1654 р. З цих позицій доцільно проаналізувати основні воєнні дії 1950-53 р. та основні Угоди Б. Хмельницького з сусідніми країнами.

Сучасні медієвісти вважають українське середньовіччя недостатньо дослідженим, але в проблемі виникнення українського козацтва як дуже важливий чинник визначено релігійну боротьбу за збереження православ’я як протидію католицькій експансії. Цього не спостерігається в ґенезі донського козацтва. Таким чином, визначимо результати екстраполяції для подальшої їх наукової ревізії:

· Козацтво є окремим психокласом в тодішньому українському суспільстві.

· Психоісторія українського козацтва може бути репрезентована як групова фантазія, як результат історичної мотивації в протистоянні ворожим, іноземним вторгненням.

· Колективній та індивідуальній свідомості козацтва притаманні свої форми організації: від вільних уходників до козацької громади з чіткою внутрішньою структурою – Запорізька Січ, яка прогресувала до рівня макросоціальної спільноти - держави Б.Хмельницького. Остання стала синтезом індивідуальних прагнень, сподівань, поведінкових мотивацій, бажань, які набули форми колективного рішення, пізнавального процесу предметної спрямованості індивідів та спільноти в цілому.

· Характерною рисою психології козацтва є образність мислення та сприйняття як форми пізнання минулого та сучасності в якості віддзеркалення дійсності.

· В контексті визначення загально психологічних проблем козацтва важливим є виділення окремого та спільного в особі козака та козацької спільноти.

Таким чином, визначені вище візії відкривають новий простір у вивченні феномену козацтва, перехід цього вивчення в площину психологічної, психоісторичної уваги, зберігаючи актуальність природно-географічних, економічних, етнополітичних та ін. чинників виникнення та історичного покликання козацтва.

Проблема політичного лідерства в контексті козацької історії може розглядатися через державотворчу діяльність Б.Хмельницького та його опонента Я.Вишневецького. В науковій розвідці, яку здійснено Г.Віноградовим [8], робиться спроба створення гіпотетичних семіологічних моделей поведінкових стратегій означених політичних діячів. Що є значущим для нас у визначенні мотивацій лідерів козацької доби:

1. З точки зору психології тих часів «усі без винятку відносини на землі як Творінню Господньому вважалися точною проекцією Законів Божих, будь-який відступ від яких розглядався не просто як злочин, а прояв сатанинського гріха, знищення якого було священним обов’язком кожного християнина» [8,c.136]. (Раніше ми вказували на необхідність виділення категорій спільного та окремого в особі козака та козацької спільноти: як раз боротьбу з сатанинським гріхом можливо визначити як «спільне», притаманне козацтву як психокласу).

2. Означена характеристика є притаманною не лише причетним до православ’я. Ярема Вишневецький, за яким точиться слава ката України, зі свого боку реалізує подібний сценарій, «адже він прагнув встановити на підлеглих Речі Посполитій територіях законний порядок, в процесі чого, зрозуміло, нерідко схилявся до репресивних дій щодо повсталих, проте катування були звичайним явищем, а особливо у період офіційно оголошеного воєнного стану»[8, c.137]. Оригінальним є свідчення того, що у свій час Ярема Вишневецький дав клятву матері не зраджувати православ’я, як свідчення його причетності до династії Рюриковичів та Гедиміновичів, але зрадив, здійснивши парентифікацію у вигляді католицької церкви, що надало йому через авторитетність Ватикану як політичних, зовнішніх, преференцій, так і внутрішніх, особистісних.

3. І Хмельницький, і Вишневецький мали так званий комплекс архангела Михаїла, який полягав у здійсненні особливої захисної функції легітимної влади.

4. Із врахуванням особливостей історичної психології того часу Б.Хмельницький мав певні проблеми з надбанням державних прав, бо за походженням був дрібним шляхтичем: «Б.Хмельницький та інші українські гетьмані для законного здійснення власних державотворчих амбіцій мали або отримати князівські титули згідно існуючих процедур.., або запропонувати іншу альтернативну модель»[8, c.139]. Усвідомлення подібних нюансів дозволяє зрозуміти на перший погляд нелогічні «па» у поведінці гетьмана: постійний пошук «високої руки», молдовське відрядження Тимоша Хмельницького, пошук благословення Єрусалімського патріарха Паїсія тощо.

Таким чином, визначені вище візії відкривають новий простір у вивченні феномену козацтва, перехід цього вивчення в площину психологічної, психоісторичної уваги, психології політичного лідерства, зберігаючи актуальність природно-географічних, економічних, етнополітичних та ін. чинників виникнення та історичного покликання козацтва.

 

Питання для самоконтролю

 

1. У чому полягав внесок Б.Хмельницького у творення Української козацької держави?

2. Які риси та особистісні комплекси Б.Хмельницького дозволили йому стати видатним державним діячем, полководцем та дипломатом?

3. Які факти засвідчують суверенітет Української держави, створеної Богданом Хмельницьким?

4. Які факти свідчать про зміцнення особистої влади Богдана Хмельницького? Чи можна вважати Україну часів його правління монархією?

Рекомендована література:

Основна література: 3, 4, 5, 6, 7, 8,16,18.

Додаткова література: 10, 12, 15, 18, 19, 25, 30, 33, 34, 38, 43, 56, 59, 63, 68, 70, 79, 80, 98, 102.

Тема 4. Українська козацька державність наприкінці ХVII- ХVIII ст.

 

План вивчення теми

 

1. Україна у другій половині ХVII ст.

2. “Руїна”: її соціально-політична суть і наслідки;

3. Іван Мазепа та його роль в історичному розвитку України;

4. Події Північної війни та політика Петра І щодо України;

5. Культура. України у ХVIII ст. Київська академія. Колегіуми. Ф. Прокопович, Г.Кониський, Г. Сковорода

Навчальні цілі: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про: особливості політичної боротьби в період „Руїни”; суперечливу зовнішню політику Козацької держави; роль козацтва та його участь у азовських та кримських походах; колонізацію південної України у кінці ХVIII ст.; культурний розвиток України у другій половині ХVII- ХVIII ст.; козацько-старшинські літописи ХVIII ст.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

 

Вивчаючи перше та друге питання зверніть увагу на політичну ситуацію, яка склалась після смерті Богдана Хмельницького. У вересні 1658 р. у Гадячі було підписано договір між Україною і Польщею, покажіть зміни у міжнародному положенні України, що привніс цей договір, розгляньте реакцію на політику гетьмана І. Виговського з боку московської сторони та рух протесту цій угоді на Україні. Проаналізуйте, яким чином відбувалося обмеження прав гетьмана у Переяславській угоді 1959 р. та пов’язані з цими угодами події (друге питання) у боротьбі за владу на Лівобережній та Правобережній Україні. Розкриваючи друге питання зверніть увагу на події 1663 р. та історичне значення «Чорної ради» для долі українського народу. Проаналізуйте становище Лівобережної та Правобережної України, здійсніть порівняльну характеристику подій 1663-1676 рр. Особливу увагу необхідно приділити розкриттю особливостям періоду кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст.

При розгляді третього питання покажіть за яких умов між Московською державою та Річчю Посполитою було підписано перемир’я. Зверніть увагу, що ця угода визнавала остаточний поділ України між двома державами та засвідчувала відмову Москви від зобов’язань 1657 р.

Покажіть специфіку заключення Бучацького мирного договору 1672 р., за умовами якого Польща визнавала владу гетьмана Д. Дорошенка, а Туреччині віддала Поділля. Охарактеризуйте події пов’язані з польсько-турецькою війною. У 1681 р. Москва та Туреччина уклали мирний договір, за яким Лівобережна Україна з Києвом і Запоріжжям залишилася під владою Росії, а Туреччина поширювала свою владу на Брацлавщину, Південну Київщину та Поділля. Покажіть значення цієї угоди, та пов’язаний з нею перебіг подій. Розкрийте події, що склалися після підписання Вічного миру між Москвою і Річчю Посполитою. Сторони зобов’язувалися допомагати одна одній у війні проти Туреччини та Кримського ханства. Покажіть участь козацької старшини та чолі з І. Самойловичем, І. Мазепою у кримських походах російсько-української армії.

Зверніть увагу на надзвичайно важливу роль, яку відігравало в період „Руїни” запорізьке козацтво. У часи, коли політична нестабільність та боротьба за владу послабили українські землі, запорожці на чолі з І. Сірком(обирався кошовим отаманом 20 разів з 1659 по 1680рр.) стали грізною силою в боротьбі проти турецької і татарської агресії, польської експансії, в ізоляції пропольськи і протурецки настроєних гетьманів, які намагалися утриматися при владі за рахунок іноземних військ.

У третьому та четвертому питаннях слід розкрити істроричне значення та роль гетьмана Івана Мазепи, проаналізувати позитивні та негативні сторони його діяльності. Звернути увагу слід на події Північної війни, політику шведського короля Карла ХІІ щодо України та хід воєнних подій. Необхідно розкрити причини поразки Швеції у Північній війні. Особливо детально зупинитися на постаті Петра І та його ставленні до І.Мазепи, проаналізувати обставини, в силу яких змінилося відношення російського царя до гетьмана, а також висвітлити україно-російські взаємовідносини початку ХVІІІ століття.

Аналізуючи п’яте питання необхідно звернути увагу на те, що постійні війни в цей період призводили до масового знищення культурних цінностей, загибелі носіїв і потенційних діячів культури, гальмували культурні процеси. Однак і за цих важких умов українська культура дала низку непересічних надбань у різних галузях мистецтва, літератури, філософії, науки і освіти, які можуть бути предметом національної гордості українців.

Визволення України з під польсько-шляхетського панування мало величезний вплив на розвиток культури. Але виникали умови, за яких культура втрачала свою самобутність, змушена була адаптуватися до російських порядків. Зверніть увагу на розвиток освіти на українських землях, заснування у 1701 р. Могилянської академії, розвиток книгодрукування, філософської думки (Г. Сковорода, Ф. Прокопович, С. Яворський)

 

Питання для самоконтролю

1. Який характер мала Переяславська угода 1659 р.?

2. Охарактеризуйте Андрусівським мирний договір.

3. Бучацька угода 1672 р. та її наслідки для України. Чигиринські походи. Бахчисарайська угода 1681 р.

4. Охарактеризуйте участь українського козацтва в кримських й азовських походах.

5. Які фактори визначили розвиток української культури другій половині ХVII –ХVIII ст.?

6. Охарактеризуйте діяльність Києво-Могилянської академії.

7. Покажіть специфіку розвитку освіти і книгодрукування на українських землях.

Рекомендована література:

Основна література: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11,12, 18.

Додаткова література: 9, 12, 15, 19, 20, 22, 23, 24, 28, 30, 45, 49, 80, 83.

Тема 5. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій

 

План вивчення теми

 

1. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій;

2. Кирило-Мефодіївське братство;

3. Ідея народності у поглядах Миколи Костомарова;

4. Іван Франко про закономірності історичного розвитку;

5. О.Потебня про значення та роль мови у збереженні духовної єдності українського народу;

6. Діяльність «Руської Трійці» на західно-українських землях.

 

Навчальні цілі: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про: значення трьох поділів Речі Посполитої для суспільно-політичного устрою українських земель; особливості суспільно-політичного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій; характерні особливості духовної і матеріальної культури українського народу в ХІХ ст.; сутність капіталістичних відносин ХІХ ст. та значення реформ 60-80х рр. ХІХ ст.

 

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

 

Розкриваючи перше питання необхідно звернути увагу та проаналізувати проблему суспільно-політичних змін, які відбуваються на українських землях після трьох поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), що обумовило зміну політичної влади на західноукраїнських землях. Рекомендується використати метод порівняння та співставлення особливостей життя, побуту, культури Лівобережної та Правобережної України, з метою більш детального осмислення ролі впливу австрійської та російської культур на світогляд українського етносу.

Друге питання слід висвітлювати на основі історичних джерел, таких як, праці М.Костомарова, П.Куліша, М.Гулака, Т.Шевченка та інших. Необхідно проаналізувати програмний документ Кирило-Мефодіївського братства, автором якого вважається М.Костомаров, «Закон Божий (Книга буття українського народу)», а також працю П.Куліша «Повість про український народ». Рекомендується висвітлювати події 1845-47 рр., в контексті аналізу поглядів діячів Кирило-Мефодіївського братства, їх ідей щодо збереження духовно-культурної самобутності українського етносу.

Третє питання, про ідею української народності, необхідно розглядати в контексті поглядів М.Костомарова, який вважав, що «дух народності» є основою та запорукою збереження цілісності та самобутності буття українського етносу та усіх його форм. Адже «дух української народності» є тим «духовним ядром» яке протягом усього історичного розвитку обумовлює соціально-економічну, суспільно-політичну та культурну єдність усіх індивідів, оскільки визначається відношенням українців до таких форм буття, як територія, рідна земля, праця, культура, побут, звичаї, традиції, обряди, ритуали, релігія, сім’я та держава. М.Костомаров вважає, що самобутність духу української народності визначається збереженням історичної пам’яті, національної ідентичності та усталенням національної самосвідомості усіх суб’єктів української етносоціальної спільноти. У даному контексті слушним є аналіз поглядів І.Франка та О.Потебні, які також досліджують проблему історичного розвитку та особливостей буття українців.

Особливу увагу рекомендується приділити розкриттю значення діяльності «Руської Трійці» (1836-37 рр.), яка була однією із перших культурно-просвітницьких організацій на західноукраїнських землях й також займалася проблемами українського буття, освіти та виховання. Особливе значення мала праця «Русалка Дністрова» та основні програмні положення І.Вагилевича, М.Шашкевича та Я.Головацького.

 

Питання для самоконтролю

1. Спільні та відмінні риси української, російської та австрійської культури.

2. Проаналізуйте ідейні положення у праці М.Костомарова «Дві руські народності» та «Закон Божий (Книга буття українського народу).

3. І.Франко про сутність загальноісторичного розвитку.

4. Проблема мовної самобутності у поглядах О.Потебні.

5. Перші політичні організації ХІХ ст.

6. Промисловий розвиток на українських землях ХІХ ст.

 

Рекомендована література:

Основна література: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11,12, 18.

Додаткова література: 9, 12, 15, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 27, 28, 30, 45, 49, 43, 58, 60, 63, 69, 72, 76, 79, 80, 83.