ОУН – УПА в Другій світовій війні

Татарчук Наталія, ІІ АЛ (11), 2010

Нацистський «новий порядок» викликав хвилю обурення в Україні. На боротьбу проти окупантів виступили широкі маси населення.

У червні – вересні 1941 року в Україні було створено 23 підпільні обкоми, 685 міських і районних підпільних комітетів, 4316 підпільних організацій і груп КП (б). Повсюдний провал радянського підпілля свідчив про відсутність належної підтримки його населенням. Посиленню партизанського руху в Україні сприяла перемога під Москвою.

 

ОУН напередодні радянсько – німецької війни розкололася на дві фракції: прибічників С.Бандери - ОУН-Б, яких називали бандерівцями, і прибічників А.Мельника - ОУН-М, або мельниківців. Ця обставина відволікала сили ОУН від боротьби за досягнення спільної мети – незалежності України.

Ввечері 30 червня, зразу ж після відступу радянських військ зі Львова скликані керівниками ОУН-Б при підтримці «Нахтігалю». Українські національні збори ухвалили відновити держану незалежність України та сформувати національний уряд. «Акт проголошення відновлення Української держави» були широко оприлюднені, зокрема й через львівську радіостанцію.

 

На відмінну від радянської влади, ОУН завчасно подбала про організацію підпілля. Ще до початку війни для майбутньої роботи на окупованих гітлерівцями територіях стали формуватися так окремо звані «похідні групи».

Порівнюючи розмах оонівського і радянського підпілля в Україні на початку війни, німецьке командування в своєму таємному наказі від 31 грудня 1941 року змушене було визнати «Крім групи ОУН Бандери, на Україні не існує жодної організації опру, яка була б здатна встановити серйозну небезпеку.

Ще в листопаді 1941 року окупаційні каральні органи одержали наказ арештувати й знищити всіх керівників і членів оонівського підпілля.

У літку 1943 року ОУН стала формувати озброєні військові частини в Галичині. Весною 1943 року збройні загони УПА виникли на Черкащині в районі Холодного Яру, біля Умані. Організували їх з місцевих жителів наддніпрянці.

У жовтні 1943 року УПА звернулася до радянських партизанів із закликом приєднатися до спільної боротьби пригнічених народів за створення незалежних держав, а не відновлення СРСР.

Відступ німецьких окупантів і поява на території Західного Полісся, Волині і Галичини радянських військ активізували діяльність у цих регіонах українських національних сил. На початку 1944 року УПА мала в своєму складі близько 100 тис. бійців і численний актив. Командувачем УПА у цей час був Роман Шухевич. Бандерівці вели збройну боротьбу тепер уже радянській владі. Активні дії УПА в Західній Україні не дозволили більшовикам загнати селян у колгоспи аж до 1950 року коли останні загони Упа були знищені радянськими військами. Боротьба не була даремною. Західноукраїнські селяни не зазнали в 1947-1949 рр штучного голоду бо ще не були в колгоспаз як у Східній Україні.

Радянський партизанський рух на території України в часи Другої світової війни.

Швалюк Ірина, 2бл9, 2010, Петровська Марія 2ал9 2013

29 червня 1941 ЦК ВКП(б) видав наказ організувати партійне підпілля на окупованій німцями території, щоб пізніше розгорнути з нього партизанський рух. На Україні у 1941-1942 роках таке підпілля вдалося створити лише у деяких містах, бо навіть більшість членів КПУ відмовились від покладеного на них доручення і з приходом німців легалізувалися.

Перші радянські загони партизанів з’явились наприкінці 1941 року під Черніговом Сумами та Брянськом під керівництвом Миколи Попудренко та Сидора Ковпака.

30 травня 1942 року створено у Москві Центральний штаб партизанського руху(ЦШПР), а в червні при ньому Український штаб партизанського руху(УШПР) - начальник штабу генерал Т.Строкач.

Вересень 1942 р. нарада командирів партизанських загонів у Москві. Завдання: здійснити глибокі рейди на Правобережжя. Ковпаку- в Карпати, Сабурову- на Житомирщину, О.Федорову- на Волинь.

Підпільна організація «Партизанська іскра» у с. Кримка Одеської, нині Миколаївської області. Очолив вчитель В.Моргуненко. Входили старшокласники П.Гречаний, Д.Дяченко, Д.Попик та ін. Здійснили кілька диверсій на залізниці, звільнили групу військовополонених.

Липень-серпень 1943 р. під час Курської битви ЦШПР організував операцію «рейкова війна»

У травні-жовтні 1943 загін Ковпака здійснив відомий «карпатський рейд» в Україні з Путивля через Волинь у Карпати з завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро, а також для сворення політичного і психологічного ефекту на Волині, де саме розвивалася УПА, і в Галичині, де сформовано Дивізію «Галичина».

У 1944 р. – Львівсько-Варшавський рейд 1-ї Української партизанської дивізії ім. Ковпака під командуванням П.Вершигори.

Радянські партизани як і німці наводили жах на цілі райони, спалювали села і міста, проводили каральні походи. Таким чином, населення потрапило між молотом і ковалдом.

Майже 30 тисяч учасників руху опору загинуло, потрапило в табори смерті, а змушено було зректися боротьби. На території Західної України, де закріпилася ОУН, дії радянських партизан не мали належної народної підтримки, хоча в радянських партизанських загонах, що діяли на цій території, звичайно були й місцеві жителі.