Для введення тексту треба клюнути у потрібному місці робочого поля. Отримаємо І-подібний мигаючий текстовий курсор.
Важливе правило. Текст можна вводити у позицію, де є текстовий курсор, а не вказівник миші.
Текст вводять в одному з двох можливих режимів: у режимі,
вставляння символів або в режимі їх заміщення. Режими можна,
перемикати клавішею Insert або подвійним клацанням у рядку статусу.
на словах ВСТ чи ЗМЩ. У режимі вставляння символи вставляють у
фразу чи слово, розсуваючи його, а в режимі заміщення новий текст
вводиться на старому.
Клавішу вводу натискають лише в кінці абзацу (а не в кінці
рядка). Перехід на новий рядок під час введення тексту відбувається
автоматично.
Важливе правило. Не можна натискати на клавішу пропуск для зміщення тексту вправо чи для його центрування. Для цього на панелі форматування є відповідні кнопки. Не треба робити зайвих пропусків між словами.
Після введення тексту його редагують.
Редагування — це процес усунення помилок у тексті і внесення змін. Неправильно набраний символ, що є перед курсором, витирають клавішею Back spase або Del, якщо символ після курсору. Не треба використовувати клавішу Back spase, щоб перевести курсор до неправильно набраного символу, для цього є клавіші, позначені стрілками.
Програма вміє сама шукати і виправляти помилки. Для цього треба клацнути на кнопці з буквами ABC на панелі інструментів. Слово, в якому є помилка, буде підкреслене червоною хвилястою лінією, а система запропонує варіанти виправлення помилки. Вибрати треба один варіант або натиснути на кнопку Пропустити ( Skeep), якщо виправлення не потрібне.
Програма стежить не лише за граматичними і синтаксичними помилками, а й за семантичними (тобто за змістом тексту). Вона виявляє слова, що часто повторюються і пропонує синоніми, аналізує речення на кількість підрядних членів і пропонує розбити одне велике речення на декілька коротких тощо.
Деякі помилки програма може виправляти автоматично. Наприклад, після крапки вона завжди може писати слово з великої букви, навіть якщо користувач введе малу. Якщо друга буква у слові помилково буде введена як велика, програма зробить її малою.
Команда Знайти (Find) з пункту Редагувати (Edit) дає змогу відшукати у великому багатосторінковому тексті потрібне слово чи фразу за зразком, а за допомогою команди Замінити (Replace) можна деякі фрагменти (символи, слова чи фрази) замінити іншими у всьому тексті чи у вибраних місцях.
Дії з фрагментами (блоками) тексту. Якщо потрібно скопіювати чи перемістити частину тексту, то його виокремлюють і виконують такі команди з пункту Редагувати:
- вирізають блок з тексту і переміщають його у буфер (Cut,Shift+Del або Ctrl+X);
- копіюють блок у буфер (Copy, Ctrl+Ins або Ctrl+C), оригінал залишається в тексті;
- вставляють текст з буфера у вибране місце основного тек (Paste, Shift+Ins або Ctrl+V);
- Del вилучають (Delete).
Блок виокремлюють за допомогою клавіатури або миші. Щоб виокремити блок за допомогою клавіатури, текстовий курсор встановлюють на початок блоку, натискають клавішу на Shift і, утримуючи її, натискають на клавіші зі стрілками. Щоб виокремити фрагмент мишею, треба клацнути на його початку і, не відпускаючи ліву клавішу, провести у потрібному напрямі вказівник миші відпустити клавішу. Виокремлений текст буде на іншому фоні. Щоб зняти виокремлення, досить клацнути мишею поза фрагментом.
Важливе правило. Будь-яку дію можна застосувати лише до
виокремленого елемента тексту чи вибраного об'єкта. Отже, щоб
виконати дію над елементом чи об'єктом, його обов'язково треба
спочатку вибрати.
5.3 Правила форматування тексту.
Форматуванням називається процес надання тексту заданих властивостей (заданого вигляду).
Текст можна вводити двома способами: 1) відразу у потрібному вигляді якщо правильно задати параметри форматування заздалегідь, або 2) у будь-якому вигляді, а опісля виконати форматування.
Для задания параметрів форматування користуються панеллю форматування, де можна вибрати назву шрифту, наприклад, Times New Roman Cyr, задати його розмір у пунктах (12 або 14, пам'ятаючи що 1 см = 28 пунктів), вигляд (півжирний, курсив, підкреслений), спосіб вирівнювання (до лівого краю, до центру, до правого краю, до обох сторін) тощо.
Дія параметрів пошириться на цілий абзац, а також на наступний
під час введення.
Щоб змінити формат вже наявного фрагмента тексту (букви, слова,
абзацу, декількох абзаців), фрагмент треба виокремити і застосувати потрібну команду з меню чи натиснути на відповідну кнопку на панелі.
Навівши стрілку миші на будь-яку кнопку можна отримати контекстну допомогу — інформацію про призначення кнопки. Назви кнопок панелі Форматування розмір шрифта, Ж — товстий шрифт, К — курсив (нахилений), Ч - підкреслений, чотири кнопки для вирівнювання краю, до центру, до правого краю, до обох найчастіше), дві кнопки для утворення списків.
Для форматування корисними є команди Шрифт (Font) і Абзац (Paragraph) з меню Формат (Format). По-експериментуйте з цими командами для створення додаткових ефектів зі шрифтами, зокрема, ефектів анімації.
Ефектів анімації є декілька:
v феєрверк — над буквами засвічуються кольорові гірлянди феєрверка;
v реклама — текст
буде в рамці, що миготітиме різними кольорами;
v миготіння — текст миготітиме;
v мурашки — текст буде в рамці, що повзе як мурашки
Текст можна красиво оформити: взяти його в рамку, задати колір шрифту чи замалювати весь фрагмент кольором.
Висновок. Вікно програми Word містить дві головні панелі інструментів з кнопками: стандартну для дій з файлом і для форматування тексту, лінійку для задания розмірів сторінки (Ruler), відступів ліворуч, праворуч та першого рядка абзацу, а також рядок статусу внизу екрана з інформацією про документ. Дію форматування можна застосувати лише до виокремленого фрагмента тексту.
Контрольні запитання
1. Яке призначення редактора текстів?
2. Яке призначення графічного редактора?
3. Опишіть послідовність дій для створення документа.
4. З яких елементів складається вікно програми Word?
5. Які є три способи виконання команд?
6. Що таке панель інструментів?
7. З яких пунктів складається головне меню програми?
8. З яких команд складається пункт меню Файл?
9. Опишіть типові правила роботи користувача з меню.
10. Як задають параметри в діалогових вікнах команд?
11.Як зберегти документ у потрібній папці?
12.Що таке текстовий курсор?
13.Опишіть правила введення тексту?
14.Яка різниця між режимами вставляння символів і заміщення?
15.Як відцентрувати текст?
16.Що таке редагування тексту?
17.Як виконують дії з фрагментами (блоками) тексту?
18.Як виокремити фрагмент за допомогою миші?
19.Як виокремити фрагмент за допомогою клавіатури?
20.Що таке форматування тексту?
21.Які є ефекти анімації для шрифтів?
22.Які кнопки є на стандартній панелі?
23.Які кнопки є на панелі форматування?
24.Як вирівняти текст до лівого чи правого краю сторінки?
25.Як задати параметри сторінки: формат сторінки, поля тощо?
Лекція 5: ET Exсel. Бази даних Access, Fox Pro.
Мета: Ознайомлення з можливостями ET Exсel. Бази даних Access, Fox Pro,вивчити основні команди і дію, навчитися створювати табличні файли, вводити дані, редагувати їх і зберігати на електронному носії.
План:
1. Будова електронної таблиці.
2. Побудова діаграм.
3. Система керування базами даних.
4. Формування звітів.
5. Основні функції СУБД.
6.1. Будова електронної таблиці.
(ЕТ) Електронна таблиця Exсel – це програма, призначена для опрацювання бухгалтерського, економічного та статистичного характеру.
ЕТ складається з клітинок, що утворюють рядки і стовпці. Стовпці позначають буквами (А.В.С...), а рядки цифрами (1,2,3...). У клітинки користувач вводить дані чотирьох основних типів: числа, дати, тексти, формули. Заповнені клітинки утворюють робочу таблицю. Робоча таблиця міститься на робочій сторінці, яка має бірку, або ярлик, або номер. Декілька робочих сторінок утворюють робочу книжку.
Якщо в клітинці є число, яке треба замінити, то її вибирають і користуються одним із трьох способів:
1. двічі клацають мишкою;
2. натискають на клавішу F2;
3. очищають клітинку командами з меню:
РЕДАГУВАТИ ®ОЧИСТИТИ ®ВСЕ – вводять нове дане.
Обчислення в таблиці ведуться зліва направо і зверху – до низу автоматично.
6.2 Побудова діаграм.
В Exсel можна будувати графіки і діаграми за даними таблиць.
Діаграми призначені для графічного відображення числових даних у звітах, на презентацій них чи рекламних сторінках.
Діаграми поділяють на стандартні та нестандартні (використовуються зрідка).
Стандартні: 1. кругова діаграма (у вигляді круга з секторами)
2. точкова діаграма (призначена для побудови графіків).
3. гістограма (стовпцеві діаграма).
Діаграми будують програмою, яка називається “ Майстер діаграм ”. Її запускають двома способами:
1. натисканням на клавішу “ Майстер діаграм ” на панелі інструментів.
2. командами з меню ВСТАВИТИ ® ДІАГРАМУ.
Під керівництвом Майстра виконують чотири кроки:
Крок 1: вибирають шлях і вигляд діаграми
Крок 2: задають дані, якщо не були задані раніше;
Крок 3: задають параметри діаграми
Крок 4: куди заносити діаграму (на окрему чи поточну сторінку).
Щоб перейти до наступного кроку натискають на кнопку ДАЛІ, а щоб повернутися назад НАЗАД.
Щоб завершити роботу майстра діаграм і отримати діаграму, натискаємо на кнопку ГОТОВО.
Можна робити зміни в діаграмі за допомогою команди ДІАГРАМА.
Щоб вставити в діаграму опущений елемент використовують команди:
ВСТАВИТИ ®ДІАГРАМА ® ПАРАМЕТРИ діаграми.
Access
СУБД – це спеціальний пакет програм що забезпечує створення, супроводження і використання баз даних багатьма користувачами.
База даних (БД) – це значна кількість однорідних даних, які зберігаються на комп’ютерних носіях. Тобто:
| Прогр 1 | Прогр 2 | Прогр 4 |
| СУБД |
| База даних |
Робота з БД має такі етапи:
1. створення структури БД;
2. введення даних;
3. редагування структури і даних;
4. відшукання інформації в БД;
5.оформлення звітів.
Для виконання цих робіт є спеціальні програми, такі як Access, Fox Pro і т.д. В Access БД – це файл, який містить дані у вигляді однієї чи кількох таблиць. Для цього після запуску програми треба виконати таку послідовність команд:
ФАЙЛ ® СТВОРИТИ ® на закладці ЗАГАЛЬНІ вибрати
НОВА БАЗА ДАНИХ ® ОК ® вибрати потрібну кнопку і надати файлу назву ® СТВОРИТИ ® активізувати закладку ТАБЛИЦІ ® СТВОРИТИ.
Дані в таблицю вводять з клавіатури. Ширину стовпців і висоту рядків змінюють перетягуванням ліній. Стовпці можна ховати чи показувати командою:
ФОРМАТ ® ЗАХОВАТИ СТОВБЕЦЬ (ПОКАЗАТИ СТОВБЕЦЬ)
Для створення стандартних баз даних є спеціальні засоби майстр. Достатньо виконати вказівки майстра і структура БД готова.
Є два способи відображення даних з БД для візуального огляду:
1. у вигляді таблиці
2. у вігляді форми.
Форма потрібна до бланка чи карточки.
У програмі Access прийнято створювати базу даних спочатку у вигляді таблиць, а потім у вигляді форм.
На формі можна зручно розташувати:
а) поле з картинками і фотографіями;
б) елементи керування і кнопки перемикання;
в) надписи, фонові рисунки – заставки.
Є декілька способів створення форм:
1. автоматично за допомогою команди АВТОФОРМА.
2. за допомогою МАЙСТРА ФОРМ.
3. вручну за допомогою конструктора форм.
4. комбінованим способом.
6.4 Формування звітів
Звіти потрібні для оформлення потрібних даних з БД згідно з вимогами стандартів і виведення їх на папір. Є такі способи створення звітів:
1. конструктор (не для початківців)
2. майстра звітів
3. автозвіти
Оптимальним є комбінований спосіб: звіт створюють за допомогою майстра звіту, а дооформлюють його вручну за допомогою конструктора.
Звіт складається з декількох частин:
1. заголовок звіту;
2. верхній колонтитул (повторюється на усіх сторінках);
3. заголовок групи;
4. область даних;
5. нижній колонтитул;
6. примітки.
У звіти можна додавати рисунки, діаграми, інші обє’кти.
Приклад найпростішої бази даних представленої у вигляді таблиці:
| Прізвище | День народження | Домашня адреса | Як вчиться | Чим захоплюється |
| Іванов | 8 березня | Пирогова, 5 | Добре | Футбол |
Крім поняття бази даних, використовують ще поняття банку даних, Під банком даних розуміють базу даних і систему управління базою даних. Далі кожен рядок бази даних називатимемо записом, а кожний стовпчик – полем.
Банк даних має відповідати таким основним вимогам:
1) мати можливість оновлення, поповнення і розширення бази даних;
2) забезпечити високу надійність зберігання інформації;
3) мати засоби, що забезпечують захист БД від несанкціонованого доступу.
6.5 Основні функції СУБД
Розглянемо основні функції, що реалізуються СУБД. Будь-яка база даних створюється спочатку на папері, а потім вводиться в комп’ютер. Створення бази даних починається з визначення переліку, змісту типу даних, що використовуються. Під типом даних тут розуміють числові, текстові дані, дані типу – дата та ін. Для кожного елемента даних необхідно вказати його величину (довжину). Для описання типів даних у СУБД використовують власну мову, яку називають мовою описання даних (МОД). Імена полів у багатьох СУБД записуються латинськими символами.
СУБД має забезпечити введення в комп’ютер підготованих даних, тобто імен полів, їх типів і величини. Наступна функція, що реалізується СУБД на етапі створення баз даних – забезпечення введення даних у комп’ютер. При цьому одночасно з введенням даних здійснюється перевірка їх правильності. Найпростіший момент контролю – це перевірка даних даних за типом. При цьому, якщо тип даних, що вводяться, не відповідає доданому, то система їх ігнорує. Наприклад, якщо тип елемента визначений текстовим, а відбувається спроба введення чисел, то буде заблоковано введення, і на екран монітора буде виведене відповідне повідомлення.
Редагування містить такі основні операції:
1) Видалення застарілих записів;
2) Заміну одних записів іншими;
3) Зміну окремих даних у записах;
4) Вставку у певні місця нових записів;
5) Доповнення новими записами;
6) Додавання нових полів, зміна їх імені та ін.
Якщо БД доступна одночасно для декількох користувачів, то СУБД має забезпечити, щоб вони не заважали один одному.
Будь-яка СУБД має забезпечити виконання найбільш використовуваних видів обробки даних в алфавітному порядку, підрахунок суми чисел стовпчика, пошук потрібного запису.
Особлива функція СУБД п олягає в забезпеченні цілості бази даних. Ця функція має реалізуватися, наприклад, в разі машинних збоїв за раптового відімкнення електропостачання та в інших ситуаціях.
Для реалізації перерахованих функцій у кожній СУБД, крім мови (МОД), використовуюється також мова маніпулювання даними (ММД) виконує різні операції над даними: виборка даних, що відповідають заданим умовам; видалення певних даних і запис нових; знаходження середнього значення даних певного типу і ін.
Контрольні запитання:
1. Що таке ЕТ?
2. Які типи даних опрацьовують в ЕТ?
3. Яка структура ЕТ?
4. Які основні прийоми автоматизації обчислень в ЕТ?
5. Яке призначення формул в ЕТ?
6. Які математичні функції в ЕТ?
7. Як реалізовуються розгалуження в ЕТ?
8. Яке призначення діаграм?
9. Які є типи діаграм?
10. Що таке база даних?
11. Яке призначення програми Access?
12. З чого складається база даних?
13. Що таке запис?
14. Як створити базу даних?
15. Що таке структура таблиці бази даних?
16. Які є типи полів?
17. Як створити структуру бази даних?
18. Який вигляд має форма?
19. Яке призначення форм?
20. Яке призначення конструктора форм?
21. Які переваги таблиць над формами?
22. Які переваги використання майстра форм над конструктором?
23. Які є стилі форм?
24. Як редагувати дані у формі?
Лекція 6: Опис основних підсистем AIC Avalon.
Мета: набути практичних навичок в підсистемі AIC Avalon.
План:
1. Реєстратура;
2. Робоче місце лікаря;
3. Підсистема реєстрації даних оглядів;
4. Підсистема побудови розкладів;
5. Підсистема статистичних вибірок;
6. Підсистема створення звітів;
7. Підсистема адміністрування.
При розробці системи Avalon був використаний принцип модульності: до ядра системи підключаються різноманітні набори підсистем, формуючи виконавчі модулі різної конфігурації, функціональності й обсягів. У залежності від спеціалізації робочого місця в системі набір компонент підбирається так, щоб найбільше повно задовольнити потреби замовника за мінімальними обсягами виконавчого файлу програми. До складу АІС Avalon входять такі модулі:
Реєстратура
Реєстратура призначена для ведення облікової інформації про персонал та пацієнтів. Для кожного пацієнта заводиться медична картка, у якій у вигляді послідовності документів зібрана історія хвороби (огляди пацієнта, запису про проведені процедури, нотатки і примітки лікаря), а також індивідуальні дані (рік народження, адреса і т.д.), що дозволяє мати всю необхідну інформацію під рукою. Реєстратура організує прийом пацієнта на лікування і його виписку.
Бланки введення інформації в картку пацієнта виконані за допомогою редактора форм. Існування вбудованого в систему редактора дозволяє за необхідністю доповнити реєстратуру новими формами, що були відсутні в базовій версії.
7.2. Робоче місце лікаря
Робоче місце лікаряу АІС Avalon являє собою вікно, у якому виводиться список усіх пацієнтів, що знаходяться в нього на лікуванні. Модель збереження даних виконана таким чином, що дозволяє відображати інформацію про кожного пацієнта з цього списку у вигляді медичної картки. У картці лікар може добавляти нові записи, переглядати і редагувати старі, формувати звіти, виписки й інші документи, що відповідають формам, описаним раніше в редакторі форм.
Нові записи можуть містити інформацію про проведені раніше оглядів, що вводяться за допомогою підсистеми Реєстрації даних оглядів.
Підсистема реєстрації даних оглядів
У інформаційних системах, що застосовуються на Заході, однією із найважливіших вимог до АІС є структурування інформації про пацієнта. Це необхідно для організації подальших аналізу, пошуку і збереження даних. Для реалізації гнучкої структури введення інформації в АІС Avalon розроблена система проведення оглядів і внесення інформації про пацієнта на основі раніше сформованого експертами-адміністраторами дерева оглядів.
Підсистема реєстрації даних оглядів дозволяє на основі деревоподібної структури, що задає ряд питань під час проведення огляду та можливі варіанти відповідей, формувати звітний документ проведення даної процедури. Таким чином, лікарю не треба набирати вручну текст для кожного пацієнта, а лише за допомогою мишки чи клавіатури вибирати потрібні відповіді з варіантів, запропонованих програмою, для кожного пункту огляду. Крім заздалегідь визначених відповідей на конкретні питання в дерево оглядів можуть входити елементи для введення довільного тексту та числових значень. Тобто, лікар може внести в картку числові параметри, що характеризують стан пацієнта, та зауваження, які він вважає необхідними записати.
Кожний елемент дерева має характеристики, що задають його логічні зв'язки з іншими, і правила форматування тексту при виводі на екран. Дерево огляду задає логічні зв'язки між питаннями і цілком формується та редагується в системі Avalon. Таким чином, кожна установа може настроїти схему огляду так, щоб вона враховувала специфіку діяльності даного медичного закладу.
Підсистема проведення оглядів має деякі додаткові можливості, серед основних:
• можливість побудови декількох дерев оглядів для кожного виду лікарських
спеціалізацій, що застосовуються в даній медичній установі;
• формування виписок оглядів пацієнтів на основі логічної експертної системи з підтримкою побудови виписки на різних мовах;
• одночасне введення нового та перегляд попереднього огляду певного пацієнта;
• копіювання попереднього огляду в той, що вводиться для того, щоб не здійснювати
його ще раз, а лише внести деякі зміни;
• підсвічування пунктів, значення яких відрізняються від аналогічних пунктів у попередніх оглядах;
• синхронне переміщення по декількох оглядах;
• підсвічування пунктів поточного огляду, значення яких ще не заповнені, для того щоб лікар, пропустивши, не забув потім до них повернутися;
· вивід у вікні підказки наступних питань, що будуть задаватися після вибору лікарем даного варіанта відповіді на поточне питання;
· заміна тексту пунктів огляду в залежності від статі пацієнта;
· максимальна простота вводу інформації для спрощення роботи - можливість введення даних огляду за допомогою лише клавіатури (на 1500 питань, використовуваних у постановці діагнозу, можливо відповісти менше ніж за 10 хвилин!).
7.4. Підсистема побудови розкладів
Підсистема побудови розкладів - це інструмент для складення розкладів процедур і оглядів пацієнтів. Підсистема працює як для схеми роботи установи по заїздах (пацієнти приїжджають на лікування групами через задані проміжки часу), так і для режиму роботи установи-поліклініки (пацієнти прибувають на лікування по одному з будь-який час). При автоматичному створенні розкладів є можливість враховувати деякі аспекти роботи:
• час роботи лікарів, кабінетів, їхні перерви;
• спеціалізацію лікарів і кабінетів;
• вмістимість кабінетів;
• оптимізація за критерієм максимального заповнення робочого часу лікаря;
• вирівнювання загального часу роботи (кількості пацієнтів) окремих лікарів;
• по можливості, повторне лікування пацієнта в того ж лікаря, в якого він перебував
на огляді раніше;
• призначення процедур групам пацієнтів;
• діагноз і процедури пацієнта, призначених при огляді;
• порядок і час проходження процедур конкретними пацієнтами.
Для зручності в створенні розкладів підсистема забезпечена багатьма сервісними функціями, що дозволяють користувачу вносити коректування в розклад вручну. При складанні розкладу спочатку задаються обмеження і список процедур і оглядів, які необхідно пройти пацієнту або групі пацієнтів.
Далі задаються обмеження режиму лікування конкретних пацієнтів. Для лікарів і медичних працівників також задаються обмеження на час роботи, перерви в роботі і т.д. Після цього, ітеративне будується розклад. При бажанні можливий роздрук складених одноденних і повних розкладів для всіх лікарів і пацієнтів окремо.
7.5. Підсистема статистичних вибірок
Для будь-якої інформації, яка зберігається в базі даних, необхідно мати можливість її аналізу. Проблема полягає в тому, що заздалегідь неможливо передбачити всі підходи та критерії, по яких аналіз буде виконуватися. Це значить, що сам лікар повинен мати інструмент, що дозволив би йому, не звертаючись до програміста, підготувати запит до бази даних і проаналізувати отриманий результат.
Підсистема статистичних вибірок надає користувачам таку можливість. Наприклад, лікарю необхідно одержати дані про процес лікування, частоті надходження хворих із певним діагнозом, про кількість виданих медикаментів і т.д. За допомогою спеціального редактора він може побудувати фразу, близьку за формою до рідної мови, що описує цей запит. Далі побудована по оригінальній технології фраза транслюється в запит до бази даних, і користувач одержує необхідні йому дані. Під час виконання цієї операції лікарю немає потреби розбиратися у самій структурі бази даних. Редактор статистичних вибірок містить всю інформацію про таблиці, із яких можна робити вибір даних, і про зв'язки між ними та використовує її для надання користувачу у виді списків вибору можливих варіантів відповідей.
7.6. Підсистема формування звітів
Для одержання роздруків виписок, направлень, звітів у систему вбудовано потужний редактор звітів. Він дозволяє задати шаблон звіту, який після цього можна буде використовувати для виводу конкретної інформації
7.7. Підсистема адміністрування
Підсистема призначена для налагодження параметрів АІС й адміністрування робочих місць користувача. Перерахуємо лише основні функції, які виконує дана підсистема:
· Ведення дерева проекту (призначено для програмістів і адміністраторів);
· Створення та модифікація звітів, форм, меню і користувального інтерфейсу;
· Створення та модифікація елементів моделі даних;
· Створення користувачів і груп користувачів, формування для них меню та завдання прав на роботу з конкретними підсистемами;
· Протоколювання роботи з даними.
Лекція 7
Тема: Методика пошуку інформації в Інтернеті. Пошукові сервери і бази даних, їх класифікація. Медичні ресурси Інтернету.
Мета: Уміти працювати з електронною поштою, отримувати доступ до документів, розміщених на wеЬ-серверах, мати поняття про службу новин (телеконференції).
План
1. Підготувати і відправити електронний лист.
2. Вивчаємо Конституцію і Закони України.
3. Куди піти вчитися?
4. Прогноз погоди.
5. Що нового в книжковому світі?
6. Медичні ресурси Іпtегпеty.
Теоретичні відомості
Іпtеrпеt — це глобальна інформаційна мережа, яка об'єднує велику кількість регіональних мереж, а водночас мільйони комп’ютерів в усіх кінцях планети з метою обміну даними та доступу до інформаційних і технологічних ресурсів.
Іпterпеt об'єднує декілька інформаційних технологій, серед яких найважливіші такі:
♦ електронна пошта е-mаіі;
♦ універсальна система доступу до гіпертекстової інформації на wеЬ-серверах
♦ система передавання текстових і програмних файлів
♦ система підтримки та організації телеконференцій;
♦ система передавання текстових файлів.
Робота електронної пошти ґрунтується на принципі, що
текст, набраний на клавіатурі комп'ютера можна передати на
комп'ютер, розміщений на іншому континенті, якщо комп'ютери ці з'єднані між собою. Для цього треба скористатися будь-якою програмою, що підтримує електронний зв'язок: Іптегпет Ехрlогег, тощо. Вхід у поштові програми в системах колективного доступу захищений паролем, який треба зберігати в таємниці, оскільки послуги в Іпtегпеt зазвичай платні, а також для захисту інформації.
Поштові системи фірми Місгоsоft мають подібні основні меню, що значно полегшує роботу з ними. Принципи роботи такі. Запустивши програму і відкривши новий файл, можна в основному вікні написати лист, текстові поля заповнити адресою адресата, адресами, кому висилати копії, а також темою листа (рис. 48). Щоб відправити лист, треба натиснути на кнопку (Відправити). На панелях інструментів є кнопки для редагування тексту і роботи з файлами, а також кнопки для задання таких параметрів:
♦ приєднання до листа ще одного файлу;
♦ підтвердження про отримання листа адресатом;
♦ підтвердження факту прочитання листа адресатом;
♦ перевірки граматики;
♦ підвищення чи пониження категорії важливості листа;
♦ вибору адреси з бази адрес;
♦ отримання довідки про програму тощо.
♦ Увійшовши в поштову систему, потрібно оглянути рядок статусу, зазначено, чи вам надійшов лист. Для прочитання листа треба натиснути на кнопку Ореп (Відкрити) і вибрати потрібний файл зі риску.
Листи для відсилання можна готувати заздалегідь на будь-якому комп’ютері і копіювати їх на дискету, отримані листи можна зберігати в особистому каталозі, на дискеті або вилучати. Текст листа пишуть англійською мовою, українською, якщо є певність у тому, що адресат рже його прочитати (тобто має потрібний декодер), якщо такої певності немає (наприклад, якщо лист відсилають за кордон). Лист повинен бути коротким, а додаткову інформацію: графіку, музику) додають до листа як окремий файл.
2. Яким чином функціонує електронна пошта
Щоб обмінюватись кореспонденцією за допомогою електронної пошти потрібно мати спеціальну програму, яка називається шаііег. Вона надає змоги редагувати текст, вводити адресу одержувача, надсилати повідомлення тощо.
Якщо немає повноцінного доступа до Інтернет, електронна пошта дуже корисна. Ви можете використовувати ту електронну пошту, яка є у Вашого поставника послуг. Як і в усіх програмах, між програмами електронної пошти існує різниця, різниця є і у інтерфейсі поштових пакетів. Проте, загальні функції у більшості пакетів однакові. До них відносяться:
- підготовка тексту
- читання і збереження кореспонденції
- знищення кореспонденції
- ввід адреси
- коментування і пересилка інформації
- функції імпорту для інших файлів.
Для обробки повідомлень, взагалі, можна користуватися будь-яким текстовим редоктором, тому що текстовий редактор електронної пошти майже завжди не надає таких можливостей, як текстовий редактор. Якщо лист малий, то досить і редактора електронної пошти, коли лист великий краще зробити його у іншому редакторі та імпортувати цей файл.
Електронна пошта між Інтернет та іншими мережами.
Якщо Ви маєте вихід в Інтернет, то можете надсилати електронну пошту не тільки по адресам Інтернет. Багато мереж у світі надає своїм користувачам можливість надсилати свої повідомлення. Ці системи, як правило, працюють з протоколами, які відрізняються від ТСР/ІР. Тому кожне повідомлення коли переходить із однієї системи до іншої, проходить через шлюз, де здійснюється перевід даних у формат, який ця система використовує.
3. Що ж таке сучасний пакет Е-mаі1?
Сучасний пакет Е-mаі1 має добре організований інтерфейс користувача, який не потребує багато часу і сили для засвоєння, та забезпечує такі функції:
підписи;
адресні книги;
додатки;
поштові скриньки для листів, які входять і виходять;
фільтрацію/маршрутизацію;
універсальну поштову скриньку.
Розглянемо більш докладно кожну з цих функцій.
Підписи.
Функція підписа надає можливість автоматично додавати файл або тектову мітку до кожного повідомлення, яке виходить. Краще, коли їх декілька. Тоді ділові листи можна підписувати одним способом, а приватні - іншим. Наприклад, у гумористичному стилі.
Адресні книжки.
За допомогою адресних книг можна зберігати як індивідуальні адреси Інтернет, так і групові, тобто цілі списки розсилки. Деякі пакети автоматично додають до адресної книги етаіі адресу повідомлення, яке надходить.
Додатки
Хоча кінцевий користувач може сприймати додатки як окремі файли, насправді (наприклад, це відноситься до додатків поштових повідомлень Інтернет), вони оформлюються як частина поштового повідомлення. Самим популярним форматом додатку є формат МІМЕ (МиШршрове Іпіегпеї Маіі Ехіешіоп). Він перетворює двоїчний файл у текст, відмічає маркерами його початок і кінець. Маркер початку включає ім'я файлу і тип додатку (аудіо, код додатку, код програми, текст тощо). По одержанню повідомлення, поштовий
пакет знов перетворює текст у двоїчний файл. При цьому зберігаються ім'я (існує можливість змінити його), відображує ім'я і розмір файлу, піктограму (вона відповідна до його типу).
Використовуються також ще два формати додатків, які аналогічні МІМЕ. Формат ВіпНех популярний у середовищі Масіntosh, але слабо підтрмимується Windows.
Поштові скриньки.
Вважаються, що головне в електронній пошті - це поштові скриньки для листів які приходять і відправляються. Але сьогодні вже замало однієї поштової скриньки. Потрібно мати можливість легко створювати декілька поштових скриньок або папок, як вони називають у більшості поштових пакетів. Сучасні пакети мають змогу створювати декілька папок, які розташовані одна в одній.
Фільтрація/маршрутизація
Завдяки засобам фільтрації або маршрутизації можна задавати правила, за якими програма повинна обробляти повідомлення, які надходять. Наприклад, повідомлення від керівників можна складати в окрему папку. Деякі пакети дозволяють автоматичну відправку повідомлень і при відсутності користувача. Наприклад, повідомлення типу: "Я У ВІДПУСТЦІ до 23 липня". Діапазон дій, які виконуються, залежить від кожного окремого пакету.
Універсальна поштова скринька.
Вона дозволяє збирати в одному місці пошту не тільки з Інтернет, а й з інших джерел.
Крім тих, які були перелічені вище, деякі Е-таі1 пакети дозволяють:
перевіряти орфографію;
робити декілька підписів під повідомленням, яке ви збираєтесь надсилати за адресою;
шифрувати повідомлення;
працювати з поштою не Інтернет;
читати/складати листи у автономному режимі тощо.
4. Деякі поради щодо використання електронної пошти.
ніколи не довіряйте електронній пошті ті листи, які Ви не повинні переглядатись кимось, крім тих кому вони надіслані;
не надсилайте неетичних повідомлень навіть тоді, коли Ви звертаєтесь до своїх друзів; адміністратори мереж несуть відповідальність за роботу мережі, тому вони можуть отримати скарги від користувачів на Вас;
будьте обережні з фразами, які можна тлумачити різним чином;
повідомлення буде відображатись на будь-якому терміналі, якщо воно має не більш 60 символів в рядку;
використовуйте обидва регістри букв. Великі літери можна використовувати для надання емоційності деяким словам листа;
- не використовуйте зайвих символів, наприклад, розмітку товстого
шрийта. Різні термінали реагують на нього по-різному;
- - перед відправкою повідомлення ще раз уважно його передивіться. У
більшості випадків користувач сам несе відповідальність за зміст свого листа.
Електронна пошта може вертатися в таких випадках:
- Система не знайшла адресату вашого повідомлення;
- пошта може знайти комп'ютер, проте, все одно не може доставити
повідомлення. Це відбувається за таких причин:
- можливо, в мережі є пошкодження;
віддалена система може бути "мертва" через серйозні апаратні проблеми;
конфігурація віддаленої системи може бути зруйнована, нерідко бувають випадки, коли система забуває оповістити про це.
Повідомлення про відказ не означає, що комп'ютер буде недоступний і далі. Проте, апаратні перешкоди можуть бути ліквідовані.
- Устаткування: Персональні ІВМ-сумісні комп’ютери.
Список літератури:
[1] - Руденко В.Д., Макарчук О.М., Патланжоглу М.О. "Практичний курс інформатики" /заред.Мадзігона.В.М./. -Київ: в-во"Фенікс", 1997. - 304ст.
[3] - Глинський Я.М. "Основи інформатики та обчислювальної техніки". Частина II. Комп'ютери. - Львів: СП "БаК", 1997. - 80ст.
[4] - Глинський Я.М. "Основи інформатики та обчислювальної техніки". Частина III. Бейсик: - Львів: СП "БаК", 1996. - 127ст.
[5] - Глинський Я.М. "Інформатика. Алгоритми та мови програмування". Львів: Підприємство "Деол", 1999. - 304ст.
[6] - Фигурнов В.Е. "IBM PC для пользователя". - Москва, 1997.
[7] - Глинський Я.М. "Практикум з інформатики". - Львів: Підприємство "Деол", 1999.
[8] - Чалий О.В., Дяков В.А., Хаймзон І.І. "Основи інформатики". -
Київ: "Вища школа", 1993.-142ст.
