1. процес виховання є цілеспрямованим, бо має мету
2. процес виховання є багатофакторними: на нього впливає родина, школа, педагоги, суспільство.
3. виховання має 2 взаємоповязані сторони:
- педагогічний вплив вихователя на вихованця
- готовність вихованця сприйняти, осмислення, зрозуміти цей вплив, ці вимоги суспільства через вихователя
4. процес виховання є тривалими, безперервними. Він триває все життя
5. процес виховання є комплексний: цілі, завдання, зміст, форми і методи виховного процесу повинні мати комплексний характер і підпорядковуватись ідеї цілісності, формування особистості.
6. виховному процесі притаманні віддаленість результатів від моменту здійснення безпосереднього виховного впливу.
7. процес виховання керований
Закономірності виховання
Закономірності виховання – це стійкі повторювані об’єктивно існуючі істотні зв’язки реалізація яких забезпечує ефективність розвитку особистості школяра.
Закономірності виховання:
1. Виховання органічно пов’язаних із суспільними потребами і умовами виховання
2. Людина виховується під впливом найрізноманітніших чинників
3. Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність
4. Визначальними к вихованні є діяльність і спілкування
5. Ефективність виховного процесу залежить від стосунків в учнівському колективі
6. Ефективність виховного процесу зростає коли учні займаються самовихованням
Принцип виховання — керівне твердження, яке відображає загальні закономірності процесу виховання і визначає вимоги до змісту його організації і методів, вони є системою вимог щодо всіх аспектів виховного процесу, спрямовують його на формування цілісної особистості.
До основних принципів виховання належать:
Цілеспрямованість виховання.Цей принцип означає, що вся виховна робота має спрямовуватися на досягнення основної мети — виховання всебічно розвиненої особистості, підготовку її до свідомої й активної трудової діяльності. Реалізація його передбачає підпорядкованість усіх заходів загальній меті та нетерпимість до стихійності у вихованні. Знання мети створює перспективу, дає змогу проектувати бажаний рівень вихованості особистості.
Зв'язок виховання з життям. Відповідно до цього принципу виховна діяльність закладу освіти має спонукати учнів (студентів) до участі в житті суспільства вже під час навчання, в процесі підготовки до подальшої трудової діяльності. Для цього у виховній роботі використовують краєзнавчий матеріал, систематично знайомлять вихованців із суспільно-політичними подіями в країні, залучають їх до посильної участі в громадсько-корисній роботі.
Єдність свідомості та поведінки у вихованні. Реалізується цей принцип через правильне співвідношення методів формування свідомості та суспільної поведінки, попередження відхилень у свідомості та поведінці особистості, вироблення несприйнятливості до будь-яких негативних впливів, готовності протистояти їм.
Виховання в праці. Передбачає усвідомлення учнями (студентами) того, що праця — єдине джерело задоволення матеріальних і духовних потреб людей, фактор всебічного розвитку особистості. Тому сумлінне ставлення до праці є важливою рисою людини. Педагог має прищепити вихованцям нетерпимість до порушень трудової дисципліни, розкрадання народного добра і приватної власності.
Комплексний підхід у вихованні. Будь-який систематичний виховний процес передбачає єдність: мети, завдань і змісту виховання; форм, методів і прийомів виховання; виховних впливів закладу освіти, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці; виховання і самовиховання.
Виховання особистості в колективі. Реалізація цього принципу сприяє усвідомленню вихованцями того, що колектив є могутнім засобом виховання і багато рис особистості формуються тільки в колективі. Педагог повинен докладати зусиль для згуртування колективу вихованців, заохочувати їх до участі у самоврядуванні, сприяючи розвитку їх самостійності, самодіяльності, ініціативи та ін.
Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю вихованців.Необхідність педагогічного керівництва зумовлена незначним (недостатнім) життєвим досвідом вихованців. Водночас виховання творчої особистості можливе за умов її самостійності й творчості, ініціативи й самодіяльності.
Поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього.В основі його — єдність вимог педагогів до вихованців, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, повага до їхніх поглядів тощо.
Індивідуальний підхід до кожного вихованця. Ефективність виховного процесу залежить і від того, наскільки в ньому враховують вікові та індивідуальні особливості особистості
Систематичність, послідовність і наступність у вихованні. Формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки вимагає системи виховних заходів, які застосовують у певній послідовності. Адже позитивних рис особистості не можна сформувати, якщо виховний процес буде випадковим набором епізодичних впливів.
Єдність педагогічних вимог закладу освіти, сім'ї і громадськості.Реалізується у постійній взаємодії, взаємному інформуванні учасників виховного процесу про результати виховних впливів.
Національні принципи виховання: народність, природо відповідність,культуро відповідність, гуманізація, етнізація.
