Ви повинні знати чинники, що викликають у вас стрес, щоб краще зрозуміти себе, використову­вати ці знання і позбутися стресу

Виявлення причин стресу дозволяє вам довідатися не стільки про стрес, скільки про самого себе. Одні люди люблять відповідальність, а інші ні. Деякі люди люблять самотність, а інші ні. Ваша реакція великою мірою характеризує вас.

Наступний крок - визначити, чому та або інша ситуація є для вас стресовою і чому вона заподіює вам незручності. Причини, що визначають вашу реакцію, майже напевно криються десь у вашому минулому. Як би їх там не було, вони навряд чи зможуть прийти з майбутнього, а сьогодення є швидкоплинним. Можливо, доведеться пошукати їх у своєму дитинстві. Або досить проаналізувати лише своє доросле життя.

Якщо ви навчитеся розбиратися у своїх переко­наннях, що змушують вас реагувати на зовнішні події станом, що може бути охарактеризований як стрес, це дуже допоможе вам. Якщо ви будете діяти відповідно до того, чому навчилися, будете прагнути до змін і правильного використання інформації, то позбудетеся стресів у своєму житті, зміцните самоповагу, підвищите впевненість у собі і з оптимізмом поглянете в майбутнє. І не зневажайте висновком мудрих: "Копай криницю до того, як відчуєш спрагу"

Потрібно захотіти змінити свою поведінку, якщо те, що ви робите, не приносить успіху. По­трібно захотіти робити це по-іншому.

Уявіть собі людину, що б’ється головою об цегельну стіну. Якщо вона у здоровому розумі, то біль незабаром змусить її припинити це заняття. Однак на емоційному рівні багато людей усе життя "б’ються головою об стіну", що призводить до найсильнішого стресу. Вони продовжують поводитися так, що це при­зводить до скандалів, розчарування, занепокоєння, розпачу, депресії і невдач. Іноді ці люди навіть усві­домлюють, що не праві, але відмовляються змінюватися. Проте набагато частіше вони не розуміють цього.

Тому... припиніть "битися головою о стіну" і поста­райтеся змінитися. Якщо у вас це не виходить, ви повинні запитати себе, чому так відбувається і яку вигоду ви маєте від своєї теперішньої поведінки.

Ви відповідальні за все, що відбувалося, відбувається та у майбутньому буде відбуватися з вами. І маєте можливість впливати на це. Прагніть самі керувати своїм життям. Не миріться з положенням жертви.

У багатьох людей виникає приховане задоволення, коли з ними погано поводяться, коли їм є на що поскаржитися та інші співчувають мукам, що випали на їхню долю. Можливо, ви волієте викликати співчуття у людей, що люблять вас заради вас самих. Можливо, вам здається, що інші стають більш терпимими й добрими, якщо вам є на що поскаржитися і якщо ви заслуговуєте на співчуття. А може, навпаки - ви відчуваєте незручність і провину через те, що у вас у житті все так добре. У будь-якому випадку, якщо вас часто відвідують таки думки ви поводжуєтесь у спосіб, який заради вашої ж користі варто змінити. Краще для вас орієнтуватися на думку відомого грецького історика та філософа Геродота, який є автором слів: "Краще викликати заздрість, аніж співчуття".

6. Чітко усвідомлюйте кінцеву мету власних дій - чого саме ви маєте намір домогтися. Чи збираєтеся ви довести неправоту інших людей, змінити що-небудь або домогтися уваги й співчуття? Ви дійсно хочете знизити рівень стресових навантажень?

У ситуаціях, що ви сприймаєте як стресові, дуже важливо точно визначитися з бажаним результатом. Чи дійсно ви прагнете знизити рівень стресу або ви одер­жуєте якісь таємні вигоди від сформованої ситуації?

Так, стресові ситуації можуть мати якісь вигоди, що смутно відчуваються людиною, але не усвідомлюють­ся до кінця. Наприклад, ви можете доводити непра­воту іншої людини, використовувати ситуацію для того, щоб домогтися співчуття, розуміння або виз­нання. Можливо, ви намагаєтеся змусити змінитися оточуючих людей, підвищуючи таким чином само­оцінку і свою значущість. Можливо, ви хочете, щоб вони відчули провину або сором, розглядаючи це як помсту або виправдання.

7. Переконайте себе, що ви здатні впоратися зі стресом. Не піддавайтеся стресу, викликаному страхом невідомого. Уявіть собі найгірший сцена­рій розвитку подій і визначте, як варто діяти в цьому випадку. Потім переходьте до аналізу по­точної ситуації.

В основі більшості стресів лежить страх перед майбутнім. Ви хвилюєтеся в чеканні якоїсь події або боїтеся, що вона не відбудеться. Це саме по собі ви­кликає стрес. Крім того, ви гірше справляєтеся з по­точними справами і втрачаєте здатність запобігти невдалому розвитку подій у майбутньому. Більше того, ваш страх може виявитися абсолютно даремним, оскільки це "жахливе" майбутнє може ніко­ли не наступити’.

Вихід із цієї ситуації такий: дозвольте собі уявити неуявне. Розробіть найгірший сценарій розвитку подій, уявіть собі, що відбудеться, якщо справдяться всі ваші побоювання. Потім сплануйте свої дії на цей випадок. Ви справитеся. Так чи інакше, усі ми, за винятком деяких людей, що вибирають самогубство, справляємося. Докладно уявіть собі, що ви будете робити, як боротися з неприємностями. Потім пошу­кайте позитивні моменти - навіть невеликі - у цьому найгіршому сценарії. Вони обов’язково знайдуться, якщо ви як слід подумаєте.

Усвідомивши, що ви справитеся з усім, що б не відбулося, ви одержуєте можливість звільнитися від пагубного впливу страху. Якщо результат виявився поганий, але наполовину або на дві третини кращий за найгірший варіант, то це все-таки не так жахливо, як могло бути.

Можна вважати склянку з водою наполовину повною, а можна - наполовину порожньою. Від точки зору змінюється не кількість випитої води, а рівень стресу. Якщо ви знаєте, що робити коли склянка вия­виться порожньою, то одержуєте можливість радіти половині, що у вас залишилася, замість того щоб переживати з приводу половини, якої ви позбавлені.

Такий підхід значно зміцнить вашу рівновагу, що додасть упевненості для досягнення найкращих резуль­татів і максимального задоволення від дійсного моменту.