Практика засвідчує, що залежно від характеру і причин, є такі види монополії: природна, легальна і штучна

Природна монополія існує в галузях, які виробляють рідкісні метали та інші елементи виробництва, а також у галузях інфраструк­тури, що мають важливе і стратегічне значення, контроль над яким має здійснюватися з боку держави (наприклад виробництво ядерної зброї).

Легальна монополія утворюється на законних підставах для надання особливих послуг (зв'язок, органи, що надають авторські права тощо).

Штучна монополія виникає внаслідок особливого становища підприємств для одержання монополістичних переваг.

У господарській практиці України монополістами є ті учасники господарського обороту, частка яких на ринку перевищує 70 відсотків

Суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) ста­новище на ринку товару, якщо:

• на цьому ринку в нього немає жодного конкурента;

• не зазнає значної конкуренції внаслідок обмежених можливостей доступу інших суб'єктів господарювання до закупівлі сировини,матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ри­нок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

• Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єктагосподарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

• Монопольним (домінуючим) також може бути визнане стано­вище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конку­ренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток рин­ку, які належать конкурентам.

• Вважається, що кожен із двох чи більше суб'єктів господарю­вання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо стосовно певного виду товару між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція і щодо них, разом узятих, виконується одна з умов, передбачених частиною першою цієї статті.

• Монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них ви­конуються такі умови:

• сукупна частка не більше п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки, перевищує 70 відсот­ків — і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не викону­ються умови частини четвертої цієї статті

Форми монополій:

Картель — об'єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціну, ринки збуту

Синдикат — об'єднання низки підприємств однієї галузі про­мисловості, учасники якого зберігають власність на засоби ви­робництва, але втрачають власність на вироблений продукт, а отже, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатах збут товарів здійснює загальна збутова контора. Нині синдикати існують переважно у сфері торгівлі, деякі — у сфері виробництва. Так, алмазний синдикат контролює світовий ринок необроблених алмазів.

Трест — об'єднання низки підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу та комерційну самостійність, тобто об'єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, що дають їм пра­во брати участь в управлінні та привласнювати відповідну частку прибутку.

Багато­галузевий концерн — об'єднання десятків і сотень підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і вироблений про­дукт, а головна фірма здійснює фінансовий контроль за іншими учасниками об'єднання.

Більш поширена змова чи угода (таємна або відкрита) де­кількох великих фірм, що дає їм змогу швидше здобути панівне становище на ринку і отримувати високі прибутки. Таку ситуа-цію у виробництві та на ринку називають олігополією (від гр. Олігос — мало, небагато).

Якщо монополія здійснюється лише з боку продавця (а не виробника товарів), то таку ситуацію характеризують як моно-йсонію (моно — один, псонія — закупівля продовольства). Най­поширенішою у цій сфері діяльності є олігопсонія — наявність невеликої групи покупців певного товару чи послуги.

Виділяють також природну монополію, яка є економічно до­цільною. Вона утворюється у сфері енергозабезпечення, зв'язку, трубопровідного транспорту тощо. Ці галузі переважно зосереджує у своїх руках держав