Визначення змісту підприємництва

1. Економічна категорія, що виражає відносини між су­б'єктами господарської діяль­ності, спрямованої на досяг­нення такої комбінації еконо­мічних ресурсів, яка здатна забезпечити їм комерційний успіх — максимізувати дохід, підірвати монополію конку­рентів та створити свою власну монополію.

2. Тип господарської поведінки, що ґрунтується на самостій­ності та незалежності суб'єктів стосовно вибору: що, скільки, як, для кого (для чого) виробляти; на повній відповідальності за прийняті рішення та їх наслідки і спря­муванні діяльності на до­сягнення комерційного успіху

3. Господарське мистецтво — постійна економічна, органі­заторська та управлінська творчість з метою пошуку способів адаптації (якщо ситу­ацію не можна змінити) і прагнення до змін, які мо­жуть у перспективі забез­печити комерційний успіх

4. Метод економічного мис­лення, властивий людям, здатним до підприємництва, який характеризується ори­гінальністю ідей та підходів до вирішення господарських проблем

Функції підприємництва: Творча функція передбачає сприяння генеруванню та реалізації нових ідей, здійсненню техніко-економічних, наукових розробок, проектів, що пов'язані з господарським ризиком. Ресурсна функція полягає в тому, що підприємництво націлено на найбільш ефективне використання з точки зору досягнень науки, техніки, управління і організації виробництва матеріальних, трудо­вих, фінансових та інформаційних ресурсів. Організаційна функція спрямована на поєднання ресурсів ви­робництва в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їхнім використанням.

Принципи підприємницької діяльності:

орієнтація на запити, смаки та уподобання споживачів;

прагнення бути на вістрі подій, що відбуваються в інно­ваційній сфері економіки, застосувати найновіше першим;

максимальне використання конкурентних переваг;

дотримання принципів ділової етики;

постійний творчий пошук, прагматизм, наслідування де­мократичних традицій.

Ознаки підприємництва як економічної діяльності: самостійність; новаторство;ініціатива;творчість; ризиковість;економічна та соціальна відповідальність; масштабність мислення;діловитість.

Види підприємницької діяльності: Інноваційна, виробнича, фінансова, торговельна, посередницька, страхова.

За формами власності та організацією можна виділити такі основні види підприємництва: індивідуальне — засноване на приватній власності фізичної особи та її праці (фермери, ремісники, що не застосовують постійно найману працю); сімейне — грунтується на приватній власності громадян-членів однієї сім'ї з можливістю використання найманої робочої сили; приватне, або партнерське, — зі створенням юридичної осо­би і обмеженою відповідальністю (малі підприємства, товариства, кооперативи, як правило, користуються найманою працею); акціонерн е — засноване на власності акціонерів (власники цінних паперів — індивідуми, юридичні особи); орендне — береться за відповідну плату на певний час у кори­стування, що дає йому право бути власником результатів праці, до­ходів та розпоряджатися майном; колективне (народне) — засноване на власності трудового ко­лективу на майно, продукцію і доходи;і нноваційне — грунтується на інтелектуальній власності; спільне — створюється об'єднанням майна різних власників. контрактом, які створюються на основі угоди менеджера або адмі­ністрації в цілому з власником, різні форми кооперування можна об'єднати у три групи: одноосібне володіння, товариство, корпо­рації.

Німецький економіст та соціолог В. Зомбарт визначав під­приємця таким чином:

а) як завойовника, оскільки він духовно розкріпачений, ба­гатий на ідеї, готовий ризикувати, настирливий та має сильну волю;

б) як організатора, який уміє об'єднувати навколо себе лю­дей заради реалізації своїх ідей;

в) як творця, що вміє переконати покупців купити саме його товар, привернути інтерес до себе та своєї справи, завоювати їхню довіру.