МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Харківського національного медичного університету
Медичний коледж
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»
Затверджено
На засіданні
Вченої ради ХНМУ
Протокол №_________
Від ___________2013р.
Харків
ХНМУ
Методичні вказівки до семінарських занять з дисципліни «Історія України». Курс ІІ. – Харків, 2013. – 48 с.
Укладач: Долматова М.В.
Розглянуто і схвалено на засіданні ЦМК гуманітарної і соціально-економічної підготовки Медичного коледжу ХНМУ
Протокол № 8 від 05.03.2013р.
Розглянуто на засіданні методичної ради Медичного коледжу ХНМУ
Протокол № 6 від 14.03.2013р.
Передмова
В системі навчальних дисциплін особливе місце сьогодні відведено національній історії.
Навчальна дисципліна «Історія України» зобов’язана формувати всебічно розвинуту та соціально активну особу. З метою виконання цього завдання вона покликана забезпечити: глибоке знання історичного шляху українського народу, розвитку його національних цінностей; вміння визначати вклад національних цінностей в загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.
«Історія України» включає вивчення історичної діяльності українського народу та його предків від найдавніших часів до сьогодення, сукупності подій, явищ, фактів минулого, які дають науково обґрунтовані уявлення про головні тенденції становлення та розвитку людини, суспільства, держави. При цьому основна увага приділяється вивченню політичного, державотворчого та соціально-економічного аспектів діяльності українського народу.
Студент повинен знати:які процеси, події, явища відбувалися та українських землях упродовж основних етапів розвитку України, їх обумовленість, причинно-наслідковий контекст, зокрема орієнтуватися у перебігу економічних, соціальних, політичних і культурних явищ і процесів, що відбувалися на території України впродовж століть в контексті світових, загальноцивілізаційних вимірів.
Студент повинен вміти:вільно володіти матеріалом з курсу історій України; розкривати суть будь-якого питання з тих, які розглядалися під час лекційних та семінарських занять; не лише викладати фактичний матеріал, а й здійснювати його аналіз; обстоювати власну точку зору на дискусійні проблеми вітчизняної історії; працювати з літературою та джерелами з історії України.
Методичні вказівки до семінарських занять «З історії України» розроблені відповідно до робочої програми навчальної дисципліни ГСЕ.01 Історія України. Вони містять зміст теми, тестовий контроль, основні поняття та терміни, список рекомендованої літератури для підготовки до занять.
Тема заняття № 1: «Утворення і розвиток держави Київська Русь. Галицько-Волинська держава»
Курс ІІ
Відділення «Сестринська справа», «Акушерська справа», «Лікувальна справа»
- Навчальна ціль:
Навчити студентів
- показувати на карті територію Київської Русі; Галицьке і Волинське князівства і Галицько-Волинську державу;
- складатиполітичні портрети князів Київської Русі; історичні портрети князів Галицько-Волинської держави;
- визначати основні етапи розвитку держави;
- аналізувати основні етапи економічного розвитку Київської Русі; зовнішню і внутрішню політику галицько–волинських князів і давати їм власну оцінку.
- формувати власні погляди на християнізацію Русі;
- визначати причини і етапи феодальної роздробленості; хронологію і послідовність явищ економічного, політичного і культурного життя Галицько-Волинської держави;
- характеризувати причини занепаду Галицько-Волинської держави;
- формувати різні точки зору на проблеми формування народності у Руській державі;
- Виховна ціль:
Виховувати в учнів почуття патріотизму, толерантності, поваги до історичного минулого своєї держави.
- Міжпредметна інтеграція
| Дисципліни | Знати | Вміти |
| Культурологія | Політичні портрети князів Київської Русі; історичні портрети князів Галицько-Волинської держави | Описувати явища і пам’ятки культури цього періоду. |
Зміст теми
Утворення і розвиток держави Київська Русь.
1.Концепції походження держави Київська Русь та її назви.
2. Розширення і зміцнення Київської держави наприкінці IX-X ст.
3. Розквіт Київської Русі наприкінці X- I половині XI ст.
4. Запровадження християнство. Історичне значення християнізації Русі.
5. Політична система. Соціально – економічний розвиток.
6. Зовнішня політика київських князів. Русь і кочівники.
7. Причини і етапи феодальної роздробленості. Занепад Києва.
8. Тимчасова політична стабілізація суспільства: Володимир Мономах, Мстислав Великий.
9. Занепад Київської Русі з другої половини XI століття. Посилення удільних князівств.
10. Культура Київської Русі. Проблема формування народностей у Руській державі.
