А) «Слово про Вгорів похід»,
Б) повість минулих літ,
В) Ізборник Святослава,
Г) «Правда Ярославичів»,
Д) «Повчання» Володимира Мономаха,
Е) Києво-Печерський патерик.
Дати визначення поняттям та термінам:
Язичництво – релігійні вірування, обожнення сил природи, тварин та рослин, а також людиноподібних істот: русалок, берегинь та ін.
Волхви - служителі язичницьких обрядів, які вважалися знавцями таємниць сил природи, посередниками у спілкуванні з богами, носіями надприродних сил і здібностей.
Князь – глава держави-князівства. Великий князь – вищий київський титул у Київській Русі. В 10-13 ст. титул великого князя належав київським князям.
Дружина – збройні загони, що становили постійне військо князя та апарат його влади. Поділялася на старшу і молодшу. Старша (бояри) була найближчим оточенням князя, брала участь в обговоренні державних та господарських справ. Молодша складалася з професійних воїнів, охороняла князя, княжий двір і майно, несла прикордонну військову службу.
Монголо-татари. Воїни Чингізхана звали себе монголами. Руські ж літописці називали їх татарами, не відаючи, що останнім самим довелося потерпати від монгольських луків і мечів. Татарами монголів називали і в Китаї, і в Європі. У 19 ст. в історичній науці набув поширення термін «монголо-татари», який однак останнім часом у науковій літературі майже не вживається.
Золота Орда – держава, що виникла на поч.. 40-х рр.. 13 ст. внаслідок походів хана Батия. Існувала в 13-15 ст. на території Азії і Східної Європи. Центром Золотої Орди було Нижнє Поволжя, де за Батия засновано столицю – Сарай-Бату поблизу сучасної Астрахані. За правління хана Узбека столиця була перенесена в Сарай-Берке поблизу сучасного Волгограда. В 50-х рр. 13 ст. Золота Орда стала повністю незалежною від Монгольської імперії. Поступове відокремлення від Золотої Орди самостійних ханств – Сибірського ханства (кін. 15 ст.), Ногайської Орди (40-ві рр.. 15 ст.), Казанського ханства (1438), Кримського ханства (1443) та ін. призвело наприкінці 15 – на початку 16 ст. до її остаточного розпаду.
Ярлик – грамоти ханів Золотої Орди, що надавали право на управління окремими державами чи областями, підлеглими Орді. Наданням ярлика хани затверджували руських князів у їхніх удільних князівствах. Ханськими ярликами називались також дипломатична документація або документи, що стосувалися внутрішньодержавного управління.
Орда – військо кочівників, а також місце, де перебувала ставка хана.
Верв – сільська територіальна община в Київській Русі. Об’єднувала населення одного або кількох селищ.
Монархія – форма державного правління, за якої найвища влада зосереджувалася в руках одноосібного володаря й передавалася спадково представникам правлячої династії.
Суспільні стани – групи населення із закріпленими за ними тогочасним законом правами та обов’язками, зі своїми нормами поведінки, звичаями тощо.
Етнос, або народ – це історично сформована людська спільнота, яка відрізняється від сусідів окремою власною територією (батьківщиною), культурою, мовою, психологією та свідомістю
Ікона – зображення Ісуса Христа, Богоматері, святих, подій Святого Письма. ікони, як правило писалися на дошках, але, по суті, іконами є розписи на стінах храмів, і мозаїки, й малюнки на сторінках рукописних книг, різьблення по каменю чи дереву тощо. ікони творили за певними правилами – канонами, які не можна було змінювати.
Фреска – картина, намальована спеціальними фарбами на сирому тиньку.
Книжкові мініатюри – ілюстрації, якими оздоблювали рукописні книги.
Федерація – форма державного устрою, союзна держава, що складається з кількох державних утворень, за якими зберігається певна самостійність.
Вотчина – велике земельне володіння, яке передавалось у спадщину, його можна було продати, обміняти, поділити.
Олігархія – правління нечисельної групи заможних і впливових людей.
Основні події та дати
882-912 рр. – правління Олега в Київській державі.
912-945 рр. – князювання Ігоря.
945-964 рр. - князювання княгині Ольги.
964 р. – початок князювання Святослава
967-968 рр. - перший Балканський похід князя Святослава
969-971 рр. - другий похід Святослава на Дунайську Болгарію. Війна з Візантією.
980-1015 рр. – князювання Володимира Святославовича.
988 р. - запровадження християнства на Русі як державної релігії.
1019-1054 рр. – князювання Ярослава Мудрого в Києві.
1051 р. – призначення київським митрополитом Іларіона, першого на цій посаді русича. Заснування Печерського монастиря.
1054-1068 рр. – князювання в Києві Ізяслава Ярославовича.
1068 р. поразка руських дружин Ізяслава, Всеволода і Святослава Ярославовичів на р.Альта. виступ киян проти князя Ізяслава.
1073 р. - початок боротьби за київський стіл між Ярославовичами.
1073-1076 рр. князювання в Києві Святослава Ярославича.
1076-1078 рр. князювання в Києві Святослава Ярославича.
1078-1093 рр. – князювання в Києві Ізяслава Ярославича.
1093-1113 рр. князювання в Києві Святополка Ізяславича.
1097 р. Любецький з’їзд князів.
1113-1125 - князювання в Києві Володимира Мономаха.
1125-1132 рр. - князювання в Києві Мстислава Володимировича.
1199 р. утворення Галицько-Волинської держави.
1199-1205 - князювання Романа Мстиславича.
1223 р. поразка руських дружин у битві з монголами на Калці.
1238 р. утвердження Данила Романовича в Галичі.
1240 р. облога й розорення Києва військами хана Батия.
1245 р. поїздка в Орду князя Данила Романовича.
1253 р. – Коронація Данила Романовича.
1301-1308 рр. – правління в Галицько-Волинській державі Юрія І Львовича.
1345-1340 рр. - князювання Болеслава-Юрія ІІ.
989-996 рр. – Спорудження Десятинної церкви.
1017-1037 рр. Спорудження Софійського собору, будівництво укріплень навколо «міста Ярослава», Золотих воріт у Києві.
1056-1057 рр. – створення Остромирова Євангелія – першої датованої рукописної книги Русі.
1073 р. створення «Ізборника Святослава»
1073-1078 рр. будівництво Успенського собору Печерського монастиря в Києві.
1108-113 рр. будівництво Михайлівського Золотоверхого собору Михайлівського монастиря в Києві.
1157 р. будівництво Успенського собору в Галичі.
1113 р. укладання Нестором першої редакції «Повісті минулих літ».
1187 р. створення «Слова о полку Ігоревім»
Список літератури
1. Алексеев Ю. М., Вертерел А. Г. Історія України.: Навчальний посібник. - К: Каравела, 2004..
2. Білоцерківський В. Я. Історія України: навчальний посібник. - К: Центр учбової літератури, 2007..
3. Бойко О. Д. Історія України. К: ВЦ "Академія", 2001.
4. Бунятян К. П. Давнє населення України. - К: Либідь, 1999.
5. Видатні постаті в історії України (IX - XIX ст.): Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети / В. І. Гусєв, О. Г. Сокирко, В. Г. Червінський. - К: Вища школа, 2002..
6. Грушевсъкий М. С. Ілюстрована історія України. - К: Наукова думка, 1992.
7. Грушевский М. С. Очерк истории украинского народа. - К.: Вища школа, 1990.
8. Дорошенко Д. Нарис історії України.: у 2-х томах. - К.: Глобус.1992.
9. Історія України в особах: XIX - XX ст. / І. Войцехівська, В. Облі-цов, О. Божко та ін. - К: Україна, 1995.
10. Історія України: Навчальний посібник / Під загальною ред. В. А. Смолія. - К: Альтернатива, 1997.
11. Історія України: нове бачення / Під ред. В. А. Смолія. - К: Альтернатива, 2000.
12. Історія України: Посібник / за загальною ред. Г. Д. Темка, Л. С. Тупчієнка. - К.: Вид. центр "Академія", 2002.
13. Історія України: Навчальний посібник / Під ред. М. О. Скрипника. - К: Центр навчальної літератури, 2003.
14. Історія України. Документи. Матеріали: посібник для студентів вузів / Укладач В. Ю. Король. - К: Академія. - 2001.
15. Історія України: навчально-методичний посібник для семінарських занять / В. М. Литвин, А. Г. Слюсаренко, В. Ф. Колесник та ін.; за ред. В. М Литвина. - К: Знання - Прес, 2006.
16. Комаринська 3. М. Історія України: посібник для самостійного вивчення та підготовки до семінарських занять. - Львів: ЛБІ НБУ, 2005.
17. Кудряченко А. І. Політична історія України XX століття: підручник / Кудряченко А. І., Калінічева Г. І., Костиря А. А. - К: МАУП, 2006.
18. Полонська - Василенко Н. Історія України. - К: Либідь, 1993.
19. Савченко Н. М., Подолъсъкий М. К Історія України: модульний курс. Навчальний посібник. - К: Видав. "Фірма ІНКОС," "Центр навчальної літератури", 2006.
20. Скляренко В. Г. Русь і варяги: історико-етимологічне дослідження: монографія. - К: Довіра, 2006.
21. Уривалкін О. М. Таємниці історії України (загадки, події, факти). - К: КНТ, 2006.
22. Чутский А. І. Історія України: навчальний посібник. К: МАУП. 2006.
Тема заняття № 2: «Визвольна війна українського народу середини XVII ст. Утворення козацької держави»
Курс ІІ
Відділення «Сестринська справа», «Акушерська справа», «Лікувальна справа»
1. Навчальна ціль:
Навчити студентів
- визначати причини і хронологію подій Визвольної війни середини XVII ст.;
- показувати на карті територію воєнних дій;
- визначати події відновлення української державності;
- узагальнювати основні факти, що привели до підписання Переяславської угоди і перехід України під аристократ Москви;
- характеризувати основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики України у 1657-1663 р.;
- формувати власну оцінку подій;
- складати політичні портрети видатних діячів періоду Визвольної війни;
- розповідати про Історичне значення Визвольної війни українського народу;
- аналізувати становище Гетьманщини після смерті Б.Хмельницького.
2. Виховна ціль:
Виховувати студентів у дусі патріотизму, національної свідомості і гідності.
Міжпредметна інтеграція
| Дисципліни | Знати | Вміти |
| Культурологія | Історичні портрети основних політичних діячів періоду Визвольної війни середини XVII ст. Особливості розвитку української культури XVII ст. | Описувати явища і пам’ятки культури цього періоду. |
Зміст теми
1. Причини, характер і рушійні сили. Основні концепції періодизації Визвольної війни.
2. Початковий етап війни (1648-1649). Перемоги козацько-селянського війська під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями. Битва під Зборовом. Зборівський мир.
3. Відновлення української державності. Формування державних інституцій і активізація зовнішньополітичної діяльності уряду Б.Хмельницького. Молдавські походи Хмельницького.
4. Битва під Берестечком і Білоцерківський мир. Битви під Батогом і Жванцем.
5. ЗближенняУкраїни з Московією. Переяславська Рада. Березневі статті Б.Хмельницького 1654 року. Входження України під протекторат Московії.
6. Завершальний етап Визвольної війни. Воєнні дії 1654-1657 рр.
7. Становище Гетьманщини після смерті Б.Хмельницького. Основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики І.Виговського. Гадяцька унія. Битва під Конотопом.
8. Гетьманування Юрія Хмельницького. Поглиблення руйнівних процесів в Українській державі.
9. Історичне значення Визвольної війни українського народу. Оцінка особи Богдана Хмельницького в науковій літературі.
