Тема: Основи юридичної конфліктології.
1. Об'єкт, предмет і завдання юридичної конфліктології як науки і навчальної дисципліни
2. Поняття конфлікту. Проблема еволюції конфлікту. Об’єкт, предмет, завдання юридичного конфлікту.
3. Основні види класифікації конфліктів. Типологія і класифікація юридичних конфліктів
4. Причини виникнення конфліктів
Теорії механізмів виникнення конфліктів
Структура конфліктів. Учасники юридичного конфлікту
Функції конфлікту
Періоди й етапи в розвитку конфлікту. Динаміка юридичного конфлікту.
Профілактика конфліктів
Стратегії і тактики врегулювання та розв’язання конфліктів
Технології та засоби розв’язання юридичних конфліктів
Об'єкт, предмет і завдання юридичної конфліктології як науки і навчальної дисципліни
Провідна ідея конфліктологічної науки — думка про об'єктивну необхідність конфлікту в суспільному житті: «Конфлікт — не випадковий епізод, а постійний стан соціальних процесів». З цього випливає життєво важлива потреба в науковому вивченні цього соціального феномена та виробленні ґрунтовних механізмів управління ним.
Об'єктом науки постають конфлікти в цілому з усіма їх базовими ознаками, елементами та принципами розвитку; специфічною стороною об'єкта конфліктології є та сфера суспільного життя (буття, особи), в якій виникає конфлікт, адже це первинне визначає його характер (економічний, соціальний, етнічний, культурний, юридичний тощо).
Предметом конфліктології можна вважати загальні закономірності виникнення, динаміки і закінчення конфліктів.
Незважаючи на те що конфліктологія ще перебуває на стадії свого становлення, можна з впевненістю стверджувати: це комплексна за своїм характером теоретико-прикладна дисципліна. Це означає, що її істотний зміст містить такі рівні наукового знання:
а) загально-теоретичний і методологічний
б) теоретико-праксеологічний,
в) емпірика-прикладний,
Три рівні вивчення конфліктів, які виокремили О. Здравомислов і Д. Зеркін (фундаментально-теоретичний, з позицій теорій середнього рівня та емпіричний), дозволяють з логічною послідовністю визначити і функції науки конфліктології. До них належать:
· теоретико-пізнавальна,
· аналітична,
· прогностична
· та управлінська (конфліктного менеджменту) функції.
За сутністю свого об'єкта і за характером предметних проблем конфліктологія, безумовно, належить до класу соціально-гуманітарних дисциплін, таких як соціологія, психологія, політологія тощо.
В той же час вона межує з юридичною наукою, її галузями та фундаментальними дисциплінами. Перш за все конфліктологію з правознавством поєднують генетично-конфліктна природа юридичних фактів, що складають буттєві проблеми правової науки, та шляхи виявлення і розв'язання суперечностей, які вже одержали статус юридичного конфлікту.
Значна кількість соціальних конфліктів характеризується наявністю певних юридичних аспектів. Багато конфліктних ситуацій, як відомо, виникає і протікає в галузі правовідносин; вони об'єктивно породжуються юридичними ситуаціями, а потім мають бути розв'язані саме юридичними засобами. Саме з цієї прагматичної мотивації і назріла потреба у становленні нової комплексної наукової дисципліни теоретико-прикладного характеру — юридичної конфліктології.
Її метою перш за все стало систематизувати, логічно і теоретично впорядкувати дослідження таких проблем, як:
· конфлікт і право,
· юридичний конфлікт та його різновиди,
· правові механізми попередження і розв'язання конфліктів,
· колізії в праві як джерела юридичних конфліктів тощо.
Отже, синтез конфліктологічних проблем з положеннями юридичної науки виявив яскраву і чітку тенденцію до наукової розбудови. Можна констатувати (виходячи із досвіду структурування таких комплексних наук, як соціологія чи правознавство), що юридична конфліктологія цілком сформувалась як спеціальна теорія конфліктологічної науки.
Найбільш серйозними працями в галузі теорії правового конфлікту є тритомна «Юридична конфліктологія» (М., 1995 р.) за редакцією академіка В. Кудрявцева, а також низка досліджень і підручників (див. літературу наприкінці цього підручника).
Юридична конфліктологія, за думкою В. Кудрявцева, узагальнює та вивчає ті особливості, які характеризують конфлікт з позицій права. По суті, це є спробою визначити предмет нової наукової дисципліни.
Видається, що сутність предмета юридичної конфліктології може бути більш розгорнута в такій постановці: проблеми конфліктної взаємодії між суб'єктами правовідносин; чи більш конкретно — проблема конфлікту в правовій галузі.
Звідси випливає і практична користь досліджень у юридичній конфліктології. Отже, завдання юридичної конфліктології — виявити: чи здатні норми права впливати на генезис, розвиток і скасування конфлікту? Якщо це так, то як використовувати юридичний інструментарій щодо пом'якшення, закінчення, розв'язання конфлікту, управління ним чи запобігання взагалі конфліктним ситуаціям?
Основні цілі юридичної конфліктології:
· дослідження конфліктів, зв'язаних з діяльністю юриста;
· організація системи практичної роботи конфліктологів щодо прогнозування, попередження і врегулювання юридичних конфліктів.
Найбільш актуальні на сьогоднішній день задачі:
· перебороти вкрай низький рівень конфліктологічних знань у юридичному середовищі;
· створити системну базу емпіричних знань, що включає результати ситуативного аналізу реальних конфліктів в галузі юриспруденції;
· розробити методики і технології оцінки небезпеки виникнення конфліктів в основних сферах життєдіяльності юриста, правознавця.
Поняття конфлікту
Що ж таке конфлікт?Найбільш поширені два підходи в розумінні конфлікту. При одному з них конфлікт визначається як зіткнення сторін, думок, сил, тобто дуже широко. При такому підході конфлікти можливі й у неживій природі (згадаємо античних філософів). Інший підхід полягає в розумінні конфлікту як зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок і поглядів опонентів чи суб'єктів взаємодії. Коло учасників конфлікту обмежується групою людей. Саме таке визначення конфлікту дає психологічний словник.
Ми візьмемо за основу наступне визначення конфлікту:
Конфлікт – це найбільш гострий засіб розв’язанння значних суперечностей, що виникають у процесі взаємодії, який полягає у протидії між суб’єктами конфлікту, і, зазвичай супроводжується негативними емоціями (соціопсихологічна інтерпретація)
Необхідними і достатніми умовами виникнення конфлікту є:
· наявність у суб'єктів соціальної взаємодії протилежно спрямованих мотивів чи суджень.
· а також стан протиборства між ними.
Якщо суб'єкти конфлікту протидіють, але не переживають при цьому негативних емоцій, чи, навпаки, переживають негативні емоції, але зовні не виявляють їх, то такі ситуації є передконфліктними.
