Класифікація конфліктів - метод пізнання, що полягає в об’єднанні їх у групи на основі будь-якої ознаки

Основними видами класифікації є типологія, систематика і таксономія.

Класифікація, в основі якої лежить істотна ознака конфлікту, називається типологією. У результаті типології виділяється низка типів конфліктів. Сам тип є одиницею розчленування великої кількості конфліктів за обраною підставою класифікації.

Систематика полягає в систематизації уявлень про деяку сукупність конфліктів, при цьому, підставою для класифікації є менш істотна ознака конфлікту, ніж тип. Повна систематика конфліктів у конфліктології найближчим часом навряд чи досяжна. Окремі систематики конфліктів у науковому середовищі уже створені.

Таксономія є «теорією класифікації і систематизації діяльності, яка має звичайно ієрархічну будову».У конфліктології таксономічних класифікацій конфліктів поки немає, хоч вони в принципі можливі.»Гроно «супідрядних, взаємозалежних конфліктів називається таксоном. Таксон можуть утворювати конфлікти в конкретній родині, соціальній групі, регіоні.

На сьогоднішній день найбільш розповсюдженою в конфліктології є класифікація у формі типології.

Класифікація типів конфліктів подана в таб.2.1

Таблиця 2.1

Основні типи конфлікту залежно від особливостей конфліктуючих сторін

Внутрішньоособистісний конфлікт

Міжособистісний конфлікт

Конфлікт між особистістю та групою

Міжгруповий конфлікт

Внутрішньоособистісний конфлікт, зумовлений боротьбою мотивів, коли керівники ставлять суперечливі й навіть протилежні вимоги, тобто, він може виникнути внаслідок того, що виробничі вимоги не збігаються з особистими потребами або цінностями працівника. Він може бути також відповіддю на робоче перевантаження або недовантаження. Досвід показує, що цей вид конфлікту пов'язаний з низьким ступенем задоволеності роботою, малою впевненістю в собі та організації, а також зі стресом.

Міжособистісний конфлікт належить до найпоширеніших видів. Він виникає під час розподілу ресурсів, робіт, матеріальних заохочень,обов’язків тощо. Міжособистісний конфлікт може також проявитися як зіткнення особистостей, оскільки люди з різними рисами характеру, поглядами, цінностями іноді просто не в змозі полагодити один з одним.

Конфлікт між особистістю та групою, спричинений порушенням групових норм, своїх обов’язків, загальних «правил гри», етики поведінки, організаційної культури тощо.

Між окремою особистістю та групою може виникнути конфлікт, якщо ця особистість займає позицію, яка відрізняється від позиції усієї групи.

Міжгруповий конфлікт відображає зіткнення інтересів різних груп. Найчастіше він виникає між лінійним і штабним персоналом, профспілкою і адміністрацією, формальними і неформальними групами.

Види конфліктів.

Розглянемо класифікацію конфліктів за різними ознаками. Отже, конфлікти поділяються на такі види:

- за спрямуванням:горизонтальні, змішані, вертикальні;

- за міжособистісними відносинами: ділові, особисті;

- за кількістю учасників: парні, локальні, загальні;

- за функціями: конструктивні, деструктивні;

- за середовищем: внутрішні, зовнішні;

- за ступенем прояву: відкриті, приховані;

- за інтенсивністю:низької, середньої, високої інтенсивності.

До горизонтальних відносять ті конфлікти, у яких не беруть участь особи, що знаходяться один в іншого в підпорядкуванні. До вертикальних - ті,у яких беруть участь підпорядковані особи. У змішаних конфліктах представлені і вертикальні і горизонтальні складові. На конфлікти, що мають вертикальну складову, припадає 70-80% від загальної кількості конфліктів в організації.

Конструктивний конфлікт - це той, у якому сторони не виходять за межі етичних норм і переконливих аргументів, коли вони контролюють емоційні сплески вольовими зусиллями та логікою, коли хоча б одна з них може врахувати інтереси іншої на рівні зі своїми і готова шукати вихід із ситуації. Коли в результаті вирішення конфлікту відносини між його учасниками зберігаються, розвиваються, а причина конфлікту переростає в творче новоутворення, сторони отримують повне або часткове задоволення інтересів.

Деструктивний конфлікт – це той, коли сторони не хочуть враховувати інтереси одна одної і наполягають на виконанні тільки своїх умов, або коли опоненти використовують неетичні методи боротьби, утискують інтереси або принижують гідність іншої сторони.

Конфлікти низької інтенсивності проходять у формі суперечки між опонентами. Конфлікт найвищої інтенсивності завершується фізичним знищенням однієї зі сторін.

Крім загальних класифікацій конфліктів, можна навести певну кількість інших типологій. Вони охоплюють не все об’єктне поле конфліктології, а тільки його частину, пов’язану з одним з видів чи типів конфліктів.

Розмаїтість конфліктів багато в чому визначається закладеними в них причинно-мотиваційними зв’язками. З огляду на це, можна виділити серед виробничих конфліктів конфлікти, що виникають як реакція на: перешкоду до досягнення первинних, тобто основних, цілей трудової діяльності; перешкоду до досягнення вторинних, які мають особистий характер цілей спільної трудової діяльності; поведінка, що не відповідає прийнятим нормам відносин, і поведінка людей у спільній трудовій діяльності, яка не відповідає їх очікуванням; особисті конфлікти, які виникають через особливості членів трудового колективу.