У період повоєнного відновлення господарства в Україні знов стався голод.Причинами цього явища стали:
-повоєнна розруха.
-відновлення важкої промисловості за рахунок сільського господарства.
-запровадження для селян величезних податків.
-розширення посівних площ і виконання планів хлібозаготівлі за будь-яку ціну.
-посуха 1946р.,що викликала неврожай усіх сільськогосподарських культур.
Голод охопив більшість східних і частину південних областей України.Хлібозаготівельна кампанія проводилася під гаслом «Боротьба за хліб –це боротьба за соціалізм!»
У роки голоду радянське керівництво надавало «інтернаціональну допомогу»країнам Східної Європи,у яких був встановлений соціалістичний лад,а також Франції,яка була союзницею ешелонами вивозився хліб до цих держав.У цей час у містах діяла карткова система забезпечення населення хлібопродуктами.Селяни ж не мали й цього.Голодуючих називали «колгоспниками»,які мають гострі нестатки».Урезультаті голоду в Україні померло близько 1 млн осіб.
Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки.Політична платформа і тактика боротьби ОУН-УПА в 1945-1953р.р.
Розвиток подій у Західній Україні мав свої особливості. До початку війни ОУН обмежено співпрацювала з гітлерівцями (у складі німецької армії було створено батальйони «Нахтігаль» і «Роланд» (розпущені вже наприкінці 1941 р.) та «Легіон українських націоналістів», а в 1943 р. — добровольчу дивізію СС «Галичина»).У червні 1941 р. у Львові діячі ОУН здійснили спробу проголосити українську державу, але ці дії суперечили інтересам окупаційного режиму й були придушені. Прагнення ОУН знайти рівновагу між власними інтересами та цілями фашистів не дали результату. Наприкінці 1942 р. прихильники С. Бандери (котрий перебував у цей час у нацистському концтаборі) починають формувати великі партизанські сили, а з 1943 р. конгрес ОУН закликав до антинацистської й антирадянської боротьби.ОУН знищувала залишки Червоної Армії після гітлерівського вторгнення, а наприкінці 1941 р. ОУН (Б) перейшла до партизанської тактики й боротьби на два фронти після спроб окупантів розпустити її загони. Масового характеру збройна боротьба ОУН набула восени 1942 р., коли була створена Українська Повстанська Армія (УПА) на чолі з Р. Шухевичем. Почавши збройну боротьбу в Поліссі й на Волині, УПА поступово встановила контроль над Галичиною та деякими іншими регіонами. УПА розраховувала тільки на власні сили, бо не мала підтримки з-за лінії фронту.УПА визначала себе як повстанський рух, мета якого — створення незалежної Української держави. Тому (особливо після III Великого збору ОУН у 1943 р.) вона вела воєнні дії проти всіх, хто являв загрозу для української незалежності — СРСР, Німеччини, Польщі.Після закінчення Другої світової війни ОУН-УПА продовжували боротьбу проти сталінського режиму.
Боротьба радянської влади проти ОУН-УПА перетворилася на братовбивчу війну(направлення в західні регіони України регулярних частин армії та НКВС,формування з місцевого населення підрозділів помічників для боротьби з ОУН-УПА). Методі боротьби:
ОУН-УПА
-напади на частини НКВС і військові підрозділи,терористичні акти проти радянських і партійних діячів.
-убивство місцевих активістів,які перейшли на бік радянської влади.
-масовий терор проти вчителів,лікарві,інженерів
-провокації з переодяганнями у форму НКВС.
Методи боротьби Радянської влади:
-воєнні дії проти формувань ОУН-УПА регулярних частин армії та НКВС
-масове виселення населення з районів розташування баз УПА
-депортації як окремих сімей,так і цілих сіл,що були пов’язані з УПА.
-провокації спецгруп НКВС з переодяганням у форму УПА.
