Проблеми функціонування факторингової діяльності

 

Слід наголосити, що, незважаючи на наявність ринкових та кредитних ризиків у частині пропози­ції послуг факторингу, необхідність їх подальшого розвитку обумовлена наявністю попиту на подібний інструмент отримання короткострокових капіталів з боку суб’єктів підприємницької діяльності. Зокре­ма, потенціал розвитку факторингових послуг – це весь ринок відстрочених платежів, а потенційні клі­єнти – це суб’єкти, що використовують продаж то­варів і послуг із відстроченням платежу. Окрім того, перспективність розвитку факторингу в Україні об­умовлюється такими обставинами:

 

Таблиця 3.2

Ризики факторингових операцій та методи їх мінімізації

№	Ризик (для фактора) Можливі методи мінімізації ризиків
	Кредитний ризик (ризик несплати заборгованості фактору)
1.1. Ризик невиконання боржником своїх зобов’язань за договором, права грошової вимоги за яким відступлені фактору постачальником (клієнтом) за договором факторингу	- оцінка ймовірності вчасного погашення заборгованості на підставі вивчення кредитної історії та репутації боржника; - встановлення лімітів фінансування щодо конкретного боржника на підставі оцінки ймовірності вчасного погашення ним суми заборгованості; - за неможливості оцінити ймовірність вчасного погашення заборгованості та якщотака ймовірність мала, забезпечувати виконання зобов’язань порукою клієнта; - моніторинг стану виконання договорів, проведення відповідної систематичної роботи з боржником
1.2. Ризик невиконання постачаль­ником (клієнтом) своїх зобов’язань, що випливають з поруки за договором факторингу (якщо такий спосіб перед­бачено договором)	- періодичний аналіз платоспроможності клієнта і систематичний моніторинг з боку фактора за станом грошових надходжень на його рахунки; - забезпечення проведення клієнтом додаткових, незалежних від факторингу грошових потоків поточних рахунках клієнта банку, якщо фактором є банк; - прийняття додаткової застави для забезпечення виконання клієнтом своїх зобов’язань перед банком
2.	Валютний ризик (ризик пов’язаний із зміною валютних курсів, який при­таманний міжнародному факторингу)	- обмеження проведення операції певною валютою; - встановлення механізмів розрахунку відповідно сум до певної валюти; - встановлення фіксованих валютних курсів
3.	Процентний ризик (ризик від зміни ринкової кон’юнктури)	- встановлення обмежень у строках дії факторингової операції
4.	Політичний ризик (неможливість ви­конати контракт, здійснити платіж че­рез зміну політичної ситуації в країні)	- ураховуючи, що ризик мінливості політичної ситуації є вкрай непередбачуваним, основним методом зменшення його впливу є врахування таких форс-мажорних ситуацій при укладенні договору факторингу; - використання системи страхування на користь одержувача коштів, тобто першого кредитора та фактора
5.	Операційний ризик (помилки або навмисні негативні дії при укладенні договору з боку фактора, дебітора чи кредитора)	- наявність постійного контролю за коректністю виконання операцій співробітниками банку-фактора; - створення максимального захисту системи акторингового програмногозабезпечення від несанкціонованих дій сторонніх осіб

 

по-перше, факторинг є більш ефективним засо­бом, аніж короткострокове кредитування, оскільки фінансування оборотного капіталу суб’єктів госпо­дарювання дозволяє банкам розширити клієнтську базу і збільшити прибуток, а їхнім клієнтам – знизити ризик при здійсненні розрахунків, підвищити ліквід­ність активів, платоспроможність і рентабельність;

по-друге, наявність достатньо високого потен­ціального попиту на цю послугу. Так, в умовах, що склалися у вітчизняній економіці, більшість підпри­ємств виявилася неспроможною ефективно управ­ляти дебіторською заборгованістю, зросла кількість боргових зобов’язань та погіршився стан розрахун­ків за ними. Тому суб’єкти господарської діяльності з метою поліпшення власного балансу, забезпечення ліквідності та пошуку необхідних грошових коштів переорієнтовуються із класичного банківського кре­дитування на факторингове обслуговування;

по-третє, використання факторингу як інстру­менту управління дебіторською заборгованістю є ви­гідним для кожної сторони факторингового догово­ру.

Переваги факторингу є досить суттєвими при виборі постачальником методу фінансування по­дальшого розвитку свого бізнесу в сучасних умо­вах господарювання. Факторинг вигідний не лише постачальникам, а й покупцям. Без сумніву, виграє і кредитна організація, ос кільки разом зі збільшен­ням оборотів прямо пропорційно збільшуються об­сяги факто рингового фінансування. Такої динаміки не має жодне кредитування. Окрім того, закордонна практика свідчить про те, що, як би швид ко не роз­вивалися виробничі підприємства, які використову­ють факторингові послуги, вони ніколи не зіткнуться з дефіцитом обо ротних засобів і нестачею людських ресурсів, які займатимуться обслуговуванням де­біторської заборгованості.

 

Шляхи вирішення проблем

 

Для забезпечення розвитку ринку факторингу в Україні необхідно створити передумови для формування спеціалізованих факторингових компаній, котрі зможуть професійно здійснювати факторинг як комплексну операцію: фінансування, інформаційно-аналітичне обслуговування, робота з дебіторами клієнта, що спрямована на дотримання умов договору щодо строків оплати за рахунок кваліфікованих кадрів з питань факторингу та вузької спеціалізації таких фінансових установ. У цьому контексті є плани Держфінпослуг щодо створення державної факторингової компанії для обслуговування боргів кредитних спілок.

У 2006 році Україна приєдналася до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг, яка регулює питання застосування договорів факторингу і переуступлення права грошової вимоги, що має полегшити ухвалення законів, які б чітко регулювали надання факторингових послуг.

Для подальшого розвитку факторингу на вітчизняному ринку необхідне прийняття заходів законодавчо-нормативного характеру стосовно регламентування здійснення факторингових операцій, а саме стосовно факторингових операцій як об'єкта оподаткування ПДВ, а також створення пільгових умов для вже діючих та новостворених фінансових компаній, що надають факторингові послуги в сфері оподаткування. Такі заходи дозволять зменшити вартість факторингових послуг і сприятимуть залученню більшої кількості клієнтів.

ВИСНОВОК

 

Факторинг доцільно розглядати як гнучкий інструмент у розрахунково-платіжних від­носинах покупців та постачальників, який макси­мально враховує інтереси сторін і є перспективним напрямом розвитку як для фінансово-кредитних ін­ституцій, що ним займаються, так і для їхніх клієнтів.

З огляду на наявність потенціалу активізації послуг факторингу в Україні з позицій попиту на них виділи­мо необхідні умови розвитку факторингових послуг:

по-перше, виходячи із високої ризикованості факторингової послуги, необхідно розробити загаль­ну систему оцінки ризиків компаній та діагностики ефективності операцій факторингу фінансовими установами на основі наукового підходу;

по-друге, привести у відповідність вітчизняне за­конодавство, що регулює відносини у сфері факто­рингового обслуговування. Удосконалення законо­давчого регулювання факторингу потрібно здійсни­ти на державному рівні в рамках реформування по­даткового, господарського, банківського, цивільного законодавства, уточнення визначення факторингу, врегулювання розбіжностей у законодавчому визна­ченні цього виду фінансової операції;

по-третє, знизити від соток переуступлення боргу, котрий сьогодні застосовують вітчизняні банки в та­рифах за факторингове обслуговування. Зазначимо, що через високу вартість факторингових послуг під­приємства за нестачі обігових коштів віддають пере­вагу класичному короткостроковому кредитуванню, де вартість є нижчою.

Перспективи подальших досліджень. Великий потенціальний попит на послугу факторингу та недостатня насиченість ринку зумовлює перспективність дослідження ролі факторингу в галузі банківського бізнесу. На нашу думку, заслуговує на увагу, зокрема, дослідження не лише місця комер­ційних банків у сфері факторингового обслугову­вання, а й факторингових компаній, які поступово розширюють сферу своєї діяльності.