Динаміка розвитку факторингових послуг в Україні

 

Факторингові операції відносять до високодохщних, а, вщповщно, і до високоризикованих: ставки за ними на 2-3- відсоткові пункти вищі, ніж за кредитами, які надаються позичальникам з аналогічним фінансовим станом. Тому їх розвиток за сприятливого економічного стану в країні є позитивним фактором підвищення ефективності діяльності банку. Для оцінки загальної тенденції розвитку цих операцій аналіз проводиться за тривалий проміжок часу.

Зародження та формування українського ринку факторингу припадає на 2001 рік. Першим банком, що почав надавати послуги з факторингових операцій, був ПАТ КБ "Укрсоцбанк", на діяльність якого ще впродовж декількох років припадала третина всіх операцій по факторингу, в тому числі. міжнародного. Зараз основними банками-гравцями на ринку фак­торингових послуг є: Укрсоцбанк, ПриватБанк, ОТП-банк, РФБ Аваль, SwedbankTa.H.[10].

Загалом відслідкувати обсяги факторингу, що пропонують банківські установи, є практично неможливим, адже обсяги цієї діяльності не оприлюднюються перед вищими державними органами, на відміну від факторингової операційної діяльності фінансових компаній [7]. Так, ста­ном на 30.09.2011р. в Державному реєстрі фінансових послуг міститься інформація про 99 компаній України мають право на проведення фак­торингових операцій.

За 9 місяців 2011 р. ринок купівлі проблемних боргів юридичних осіб фінансовими компаніями, які мають право надавати послуги факторингу, характеризувався значним зростанням кількості укладених договорів факторингу при незначному збільшенні вартості таких договорів. Так, станом на 30.09.2011р. кількість договорів факторингу, укладених про­тягом 9 місяців 2011 p., становила 8 046 одиниць, що в 2,9 рази більше в порівнянні з показником на відповідну дату 2010 р.

Вартість договорів факторингу станом на 30.09.2011 p., укладених протягом 9 місяців 2011 p., становила 3 868,7 млн. грн., що на 0,5% менше в порівнянні з показником на відповідну дату 2010 р. (рис. 2.1) [б].

Рис. 2.1. Динаміт надання фінансовими компаніями послуг факторингу щоквартально за 2009- 2011 p. [6]

 

В Україні факторинговими послугами користуються здебільшого середні та малі підприємства. Факторинг для них - зручний спосіб мінімізації витрат на утримання спеціальних фінансових контор за допо­могою перенесення їх обов'язків спеціалізованим компаніям-експертам. Натомість так. важливі загальнодержавні галузі як металургія, машино­будування та будівництво майже не охоплені факторинговими операціями (рис.2.2).

 

Рис. 2.2. Розподіл укладених договорю факторингу за основними галузями станом на 30.09.2011р [6].

 

Факторингові операції вигідні для юридичних осіб у зв'язку з появою можливості зменшити витрати на адміністрування проблемних боргових зобов'язань та наростити свої активи. Разом з тим факторингова компанія (банк) здійснює кредитування оборотного капіталу замовника та бере на себе його кредитний і валютний ризики, а також дозволяє кл.єнту-постачальнику отримувати основну частину грошової виручки.

Отже, переваги факторингу є суттєвими, так як використання фак­торингу позитивно впливає на фінансовий стан підприємства, дозволяє пщвищити ліквідність дебіторської заборгованості, ліквідувати касові розриви та збільшити оборотний капітал, застрахувати ризики, пов'язані з наданням відстрочення платежу покупцям, розширити свою частку на ринку, а банк, в евою чергу, мас можливість отримати додаткове джерело доходів та посилити свою конкурентну позицію на ринку банківських послуг.

Нині факторинг знаходиться на стадії свого становлення. Для його по­дальшого ефективного розвитку слід вирішити так. основні проблеми як:

недосконалість вітчизняного законодавства у сфері факторингових послуг;

великий розмір плати за здійснення факторингової операції (50 -60 %);

використання банками при оцінювані потенційного клієнта фак­торингу схеми, ідентичної при кредитуванні.

Інтеграція України до світових господарських зв'язків вимагає розширення методів комерційної діяльності суб'єктів господа­рювання. Банкам, які є основними інститутами грошово-кредитного рин­ку, що активно впливають на соціально-економічний стан в країні, для ефективного підвищення конкурентоздатності вітчизняної банківської си­стеми необхідно активно впроваджувати у свою діяльність нетрадиційні банківські операції - лізинг і факторинг. Дані операції довели свою ефективність та вигідність для всіх їх учасників. Саме нетрадиційні банківські операції дають змогу банку розширити коло клієнтів, знайти нові джерела збільшення обсягів прибутків, диверсифікувати ризики, а все це в свою чергу позитивно впливає на розвиток грошово-кредитної сфери країни.

Аналіз сучасного стану ринку фінансових послуг показав, що лізинг і факторинг поступово набувають популярності, стаючи перспективними напрямами банківської діяльності, адже нині найреальннними суб'єктами господарювання, які можуть надавати лізингові та факторингові послуги, зважаючи на необхідний накопичений капітал, можуть виступати лише банківські установи. Тому, заважаючи на це, зараз банківська система рухається в напрям, створення своїх підконтрольних, дочірніх лізингових та факторингових груп і компаній.

Кожне підприємство використовує різні джерела фінансування своїх оборотних засобів, зокрема це: власні кошти, товарний кредит від постачальника, попередня оплата від покупця, банківський кредит, овердрафт, факторинг тощо. Коротко проаналізувавши і порівнявши вище зазначені джерела фінансування оборотних засобів підприємств, можна навести основні їх переваги та недоліки (табл. 2.1).

 

Таблиця 2.1

Порівняння джерел фінансування оборотних засобів підприємств

	Власні кошти	Товарний кредит	Банківський кредит	Овердрафт	Факторинг
Доступність	так	так	ні	так	так
Наявність забезпечення	ні	ні	так	ні	ні
Необхідність повернення	ні	так	так	так	ні
Обмежений строк використання	ні	так	так	так	ні
Обмеження суми	так	так	так	так	ні
Документальне оформлення	ні	ні	так	ні	ні
Оперативність в залученні	так	ні	ні	так	так
Страхування ризиків	ні	ні	ні	ні	так

 

Сьогодні запровадження факторингу в Україні ускладнюється прийнятою практикою ведення торгово-збутових операцій, яка передбачає здебільшого передплату та майже повну відсутність комерційного кредиту. Важливу роль відіграє й обізнаність менеджерів, економістів та керівників з факторингом як економічним інструментом. Саме сучасна підготовка спеціалістів та фахівців українських підприємств повинна розкрити їм ефективні методи управління підприємством, які є загальноприйнятими в міжнародній практиці, серед яких і є факторинг.

Як бачимо, використання факторингу не лише дає змогу підприємству уникнути кризових явищ, а й сприяє подальшому розвитку підприємства, отриманню великих прибутків та збільшенню ринкової вартості підприємства.

Ринок факторингових послуг є достатньо молодим в Україні та бере початок свого розвитку в 2001 р., коли вперше такі операції проводив АКБ «Укрсоцбанк», на діяльність якого ще впродовж декількох років припадала третина всіх операцій по факторингу, у тому числі саме цей банк пропонує послуги по міжнародному факторингу. Частина ринку, що належала іншим банкам, не перевищувала десяти відсотків. Згодом АКБ «ТАС-Комерцбанк» став повноправним конкурентом для засновника факторингу в Україні.

Ще кілька років назад стрімкі темпи росту обсягів факторингу були важливою характеристикою цього ринку. До 2009 р. стан факторингового ринку був досить оптимістичним. Не зважаючи на те, що обсяги коштів за перші два квартали 2008 р., спрямованих на факторингове фінансування, порівняно з аналогічним минулим періодом скоротилися на 190%, загалом за рік було укладено 5 700 договорів обсягом 1,45 млрд. грн., що значно перевищило обсяги за 2007 р. Обсяги факторингових операцій в Україні в 2009 р. скоротилися на 60% та склали приблизно 600 млн. грн.

На сьогодні через обслуговування проблемної заборгованості немає змоги для нарощування портфелів під факторингові операції. Велика частина проектів з міжнародного факторингу була призупинена. Також зменшились ліміти та частина авансування, а процентна ставка виросла, незважаючи на те, що сумарна дебіторська заборгованість у 2009 р. зменшилась на 20% порівняно з минулим аналогічним періодом.

На сьогоднішній день 70 компаній України мають право на проведення факторингових операцій, але практично їх реалізують лише близько 20. Однак протягом першого півріччя 2010 р. спостерігалась ситуація по збільшенню обсягів проведення факторингових операцій саме фінансовими компаніями. Це було зумовлено тим, що банки втратили велику кількість коштів через масові невиплати (40% клієнтів) по факторингу, який, на відміну від кредитування, є беззаставною послугою.

В діяльності банків з операцій факторингу часто можна було спостерігати факти надання фінансування у випадку наявності невиконаних кредиторських зобов'язань підприємством у минулому, тому що головним критерієм для прийняття рішення була якість саме дебіторської заборгованості.

Через таку позицію виникали проблеми із поверненням боргів, що в свою чергу спричинило не тільки неможливість проведення подальших факторингових операцій через брак коштів у банку-фактора, але і підвищення процентної ставки до рівня кредитної, через що вигідна послуга факторингу втрачала свій сенс.

Тому на сьогодні у виграшному положенні перебувають ті факторингові компанії, як розпочали активну діяльність на ринку з 2009 р. (після проходження піку фінансово кризи), оскільки вони не мають значних обсягів проблемної заборгованості та можуть активно розвиватися, надаючи затребувані фінансові послуги.

Основною аудиторією користування факторинговими послугами залишається середній бізнес, який характеризується найвищою динамікою розвитку, тобто найбільше потребує постійного поповнення оборотних коштів.

Станом на 30.06.10 в Державному реєстрі фінансових установ міститься інформація про 70 фінансових компаній, які мають право надавати послуги з факторингу. Протягом ІІ кварталу 2010 р. фінансові компанії уклали 1091 договір факторингу загальним обсягом 2 109,8 млн. грн. і виконали 489 договорів на суму 2 577,8 млн. грн. Діючими на кінець ІІ кварталу 2010 р. залишалося 1 275 договорів факторингу.

Динаміка кількості та вартості укладених фінансовими компаніями договорів факторингу по кварталах наведена на рис. 4. Бачимо, що з ІІІ кварталу 2008 р. спостерігається зменшення кількості укладених договорів, але відбувається зростання їхньої сукупно вартості.

 

 

 

Рис. 2.3. Динаміка надання фінансовими компаніями послуг факторингу (Джерело: Держфінпослуг)

 

Стрімке збільшення обсягів укладених фінансовими компаніями договорів факторингу в ІІ кварталі 2010 р., порівняно з аналогічними періодами 2008-2009 рр., пояснюється укладеннями договорів факторингу переважно з однією юридичною особою на велику суму.

Ринок купівлі проблемних боргів юридичних осіб фінансовими компаніями, які мають право надавати послуги з факторингу, поступово розвивається. Факторингові операції вигідні для юридичних осіб у зв'язку з появою можливості зменшити витрати на адміністрування проблемних боргових зобов'язань та наростити свої активи.

Важливим показником, який характеризує факторингові послуги, є джерела фінансування зазначених послуг. Узагальнені дані щодо джерел фінансування факторингових послуг наведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Джерела фінансування укладених факторингових операцій

 

 

 

 

 

Джерела фінансування
І п/р 2008 р.	І п/р 2009 р.	І п/р 2010 р.	Темпи приросту, %
млн. грн.	%	млн. грн.	%	млн. грн.	%	І п/р 2009 р./ І п/р 2008 р.	І п/р 2010 р./ І п/р 2009 р.
Банківські кредити	211,7	34,4	785,2	89,8	362,0	13,6	270,9	-53,9
Власні кошти	40,6	6,6	6,2	0,7	373,6		-84,7	5 925,8
Позичкові кошти юридичних осіб	219,9	35,8	43,3		1 922,2		-80,3	4 339,3
Інші джерела	142,3	23,2	39,8	4,5	12,0	0,4	-72,0	-69,8
Всього	614,5		874,5		2 669,8		42,3	205,3

 

Як бачимо, частка фінансування за рахунок банківських кредитів та позичкових коштів юридичних осіб за ІІ квартал 2010 р. становить 85,6% загального обсягу джерел фінансування факторингових послуг, хоча частка банківських кредитів суттєво зменшилася, а частка позичкових коштів юридичних осіб для фінансування факторингу значно зросла.

Характеризуючи структуру джерел фінансування факторингових операцій за ІІ квартал 2010 р., зазначаємо, що питома вага власних коштів зросла більше ніж в 60 разів (до 373,6 млн. грн.) порівняно з аналогічним періодом 2009 р. Розподіл за основними галузями обсягу наданих фінансових послуг за укладеними договорами факторингу в ІІ кварталі 2009 та 2010 років наведені на рис. 2.4.

Як бачимо, за інформацією Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг, на кінець першого півріччя 2010 р. 91,7% наданого факторингового фінансування припадало на категорію «інші», яку Держфінпослуг у своїх звітах подає без деталізації. На думку НРА «Рюрік», категорія «інші» головним чином сформована підприємствами торговельної галузі (торговельне фінансування).

 

Рис. 2.4. Розподіл укладених договорів факторингу за основними галузями (Джерело: Держфінпослуг)

 

Аналізуючи розподіл укладених фінансовими компаніями договорів факторингу в ІІ кварталі 2010 р. порівняно із ІІ кварталом 2009 р., можемо зробити висновок, що відбувся перерозподіл факторингових операцій за галузями порівняно з аналогічним періодом минулого року. Найменшу питому вагу з укладених договорів факторингу за основними галузями мають легка та харчова промисловості, дещо більшу частку займають металургія (1,5%), сфера послуг (2%) та машинобудування (4%), а найбільшу частку (51,7%) охоплюють «інші» галузі. Протягом ІІ кварталу 2010 р. договори факторингу не мали місця в таких галузях, як хімічна, добувна промисловість, транспорт.