Захопивши у ХІУ-ХУ ст. Галичину, Зх.Волинь і Поділля, Польща прагнула оволодіти і укр. зем-и, які входили до складу Великого кн-ва Лит-го. Але крім бажання Польщі, визрівали ще й об’єктивні умови для Унії між Поль-м корол-вом і Литвою. Найважл-им внутр-ім чинником у цьому процесі була позиція укр. шляхти. На поч.ХІУ ст. перед нею постав вибір: або єдина, усталена Польща, або ослаблена війною Литва. Польща для укр. феодалів означала привілеї, обмеж-сть королівської влади, гарантовані політ-ні свободи. Важл-м був і зовн. фактор. Війна Литви з Москв, підтримуванню Данією і Швецією призвела до втрати терит-ї, і велике кн. Лит-ке потребувало військової та фінанс. допом-и. Тому вже на сер.ХУІ ст. здійснені перші спроби підпис-я Уній. Та реальних резул-ів сторони домоглися лише в 1569 р. на засіданні об’єднаного сейму в Любліні. Згодом кор.Сігізмунд ІІІ Август своїми універс-ми приєднав укр. землі – Поділля, Волинь, потім Київ-ну і Брацл-ну, зрівнявши укр. і поль. шляхти. Депутати Вел. Кн. Литовського підписали акт про державну унію і склали присягу на вірність їй. Це означало утвор. Р. Посполитої. В ній мали бути король, що обир-ся сеймом, єдина зовн. політика, загал. скарбниця. Автономія Литви збереглася лише у? місцевого самовр-я, організації збройних сил і у правничій сфері. Укр. землі не входили до лит-ої автономії, а були віднесені до складу поль-их воєводств. Любл-ка унія 1569р. відіграла важл роль у долі Укр. Вона возєднала укр. землі, забезпеч. Зрост-я культ-освітнього руху. Окрім цього Любл.ун. викликала рух опору. Після 1569 р більшість укр. земель було зайнято найбільшими польськ. магнатськими родинами. Посил-ся кріпацтво.Визнавалась необмежена панщина і заборона переходу селян в ін. місця без дозволу поміщика. Основою екон-ки укр. земель залиш-сь с/г, яке забезпеч. в першу чергу потреби власника маєтку. Але поступово зьявл-ся фільварки –феодальні госп-ва, які базувальсь на примусовій праці селян і повяз-сь з ринком. Розв-сь також млинарське, риболовне, бджіл. госп-во. Розв-ся міста. Мешканці боролись за введення Магдебурського права – виборного міського самовряд-ня. Після 1569 р. посилився процес покатолич-ня укр. насел. на захист православ’я виступили братства – міщанські орг-ї, створювані при парафіяльних церквах. Братства активно втруч-сь у внутрішньо церковні справи, що викликало невдоволення у вищого духов-ва. Розгорт-ся релігійна суперечка, де проповідники працювали на ідею унії. яку в 1592р. підписує король Сгізмунд ІІІ. 25 гр. того ж року в присутності папи рим-гоКлимента УІІІ вона була проголошена. Але собор розколовся на 2 частини–уніатську та правос-ну. Уніатська частина затвердила греко-катол. церкву, підпоряд-ну папі римському. Уніат. дух-во не сплачувало податків, отримувало місця в сеймі. Таким чином, ватиканська ідея унії, яку було реалізовано, означала приєднання укр.. нац. церкви до катол-ої. Але правосл. собор не визнавав правомірність рішення уніатів. Через це укр. сусп. ще більше розкололось. Отож Берестейська Унія не сприяла обєднанню православних і католиків, але в істор. Укр. ці 2 церк. міцно пов’язані між собою.
8. Козацтво, його місце та роль в українській державі.
Вперше терм. «козак» згадано у початковій монгольській формі у 1240р.На землях сучасної Укр. згадки віднос-ся до ХІУ ст, коли більшість укр. зем. юридично належали до складу Р.Посп. Козаки того часу – люди Великого степу. Ці люди вели кочовий і військ. спосіб життя, здобували собі засоби існ-ня за допом. війни і підсобних промислів (полювання, рибальство). Брали участь у військових походах, входили до складу військ. загонів чи надвірної охорони заможних людей (шляхти, торговців), служили у військах різн. держав, зокрема РП, в деяких випадках – грабіжник. і вбивці, нападали на панські маєтки, купецькі каравани. Перші письм. згадки про к-в, що зявились на порогах Дніпра пригадують на кінець 15 ст. У 1492р запорізькі козаки атакували військово-морську галеру під Тягинеюі визволили укр-ів, захоплених у полон і проданих у рабство. Це була перша в історії офіційна згадка про дії козаків на морі і офіційна згадка про зап-х коз. взагалі. Так 1 серпня 1492р відбувся похід з. к. в Дніпровський лиман під проводом князя Богдана Глинського, нащадка Мамая. Достеменно відомо, найперші згадки про у.к. зявились в зх.Євр. на рубежі ХУ-ХУІ ст. Одна з таких письм-х згадок про к-во зуст-я в генуезькій хроніці за 1474р.За свідченням тогочасних літописців перші коз. слободи розташ-сь обіч татар-го «Чорного шляху» вздовж р.Тясмин, біля Чигирина, р.Ташлик,біля Сміли, а також р. Конилка та Гірський Тікич біля Умані. Отож колиска к-ва знаход-ся на терит-ї суч-ї Київ, Черк. та Вінниц. обл. Укр. Козацтво у б-бі проти тат-монг-ї агресії Міжнар-не станов-е РП. усклад-ся після нищівної поразки її війська від турків 1620р в Молдавії. Навесні наступного року тур армія під проводом султана вирушила, щоб довершити розпочатий погром. Через нечисленність польського війська, уряд РП звернувся за допомогою до козаків, обіцяючи розширення їхніх прав і привілеїв. Оскільки тур-татарська навала загрожувала поневоленням і укр. народові, козацька рада ухвалила надати поміч в боротьбі проти «бусурманів» і одночасно, аби допомогти в цій ситуації своїх вимог щодо розширення коз прав. І відрядила послів до польського короля на чолі з П.Сагайдачним. 40-тис коз військо під керівництвом гетьмана Бородавки вирушило в Молдавію назустріч ворогу. Центральним пунктом бойових дій стала фортеця м. Хотина, де поляки зайняли оборону. Сюди поквапився П.Сагайдачний. Прорвавшись до коз табору, після переобрання гетьмана, його було проголошено новим гетьманом. 1 вересня 1621р коз військо прибуло під Хотин. Наступного дня сюди підійшли турки і татари, які зразу ж вдарили по позиціях козаків. Але зазнали великих втрат і змушені були відступити. Після того турки ще багато раз намагалися розрушити коз військо. Та весь час безуспішно. Про значення коз у воєнних діях свідчить той факт, що султан оголосив, що не буде ні їсти, ні пити, поки не покінчить з ними, та пообіцяв за кожну коз голову нагороду в 50 злотих. Майже весь вересень тривали бої поблизу Хотина,але турки так і не змогли взяти фортеці 29 вересня поч переговори про укладання миру, котрий був підписаний 9 жовтня. Загалом умови Хотинського миру були вигідними для поляків. 1) кордон Польщі з Нім укладався по Дніпру; 2) турки і тат зобов’язувались не чинити грабіж німецьких походів на територію РПосполитої; 3)польський уряд погодився заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини. Козацтво своїм героїзмом і мужністю не лише врятувало від розгрому РП, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та значно послабивши останню, примусило її відмовитись від планів завоювання Європи. Польща, після завершення боїв, не виконала жодних обіцянок. Підступність польського уряду, а також отримана на війні рана прискорили смерть П Сагайдачного. Після його смерті, зміцнене ним військо продовжило його справу. Походи на Тур та Крим здійснювались кодного року, а то й по кілька. Однак поч. ще з кінця ХУІ ст.укр коз, яке перебирало на себе роль провідної сили суспільства, вже не обмежувалось лише захистом від тур-тат агресії, а й боролися за соціальні та національні права свого народу. Ігнорування польським урядом козац прав лише загострювало цю боротьбу.
