Договір про охорону об'єктів

Загальна характеристика договору про охорону об'єктів. За договором про охорону об'єктів охоронець зобов'язується забез­печити збереження товарно-матеріальних цінностей замовника і здійснювати пропускний режим на об'єктах, а замовник зобов'я­зується створити необхідні умови для несення служби і провадити оплату за охорону відповідно до встановленого тарифу.

Оскільки це цивільно-правовий договір, на нього поширюються положення ЦК України та нормативних актів, що встановлюють загальні положення про такі договори.

Предметом договору про охорону об'єктів є організація і забез­печення охорони матеріальних цінностей замовника від розкрадан­ня, а також здійснення на об'єктах пропускного режиму.

Об'єктами охорони можуть бути будинки, приміщення, тери­торія, де знаходяться товарно-матеріальні цінності (універмаги, склади, м'ясокомбінати, банки, навчальні заклади тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 затверджений "Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами", а саме до таких об'єктів нале­жать:

- будинки, в яких розміщуються центральні органи виконавчої

влади (крім центральних органів виконавчої влади, що здійс­нюють керівництво військовими формуваннями, Державної податкової адміністрації та Державної митної служби);

- Укртелерадіокомпанія, телевізійні центри, будинки радіомов-

лення та звукозапису;

- державні архіви та їх сховища;

- державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповід-

ники, інші важливі об'єкти культури, де зберігаються істо­ричні та культурні цінності загальнодержавного значення;

- Українська фондова біржа та її філії;

- державні підприємства ювелірної промисловості;

- інспекції пробірного нагляду;

- бази, склади благородних металів, дорогоцінного каміння та

виробів із нього;

- підприємства, що виробляють цінні державні папери;

- об'єкти водопостачання населених пунктів з резервуарами пит-

ної води;

- центральні й обласні аптечні склади;

- склади мобілізаційного резерву;

- підприємства, спеціалізовані цехи і дільниці, що виробляють

вогнепальну спортивно-мисливську зброю, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, засоби активної оборони, вибухові речовини та об'єкти їх зберіган­ня;

- пункти поховання радіоактивних відходів;

- об'єкти, розташовані в зоні безумовного відселення та відчу-

ження;

- психіатричні лікарні з посиленим наглядом;

- спеціальні відділення лікарень, призначені для проведення су-

дово-психіатричної експертизи осіб, які перебувають під вар­тою;

- особливо важливі мости на залізничних магістралях і авто-

магістралях державного значення;

- Національний виставочний центр при Кабінеті Міністрів Ук-

раїни (м. Київ);

- Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (м.

Київ) тощо.

Об'єкти, які передаються під охорону, повинні відповідати та­ким вимогам:

1) територія по периметру об'єктів (наприклад, підприємств, виробничих цехів, складів, баз, будівельних майданчиків) і підступи до них, а також інші приміщення, що охороняють­ся, з настанням темряви повинні освітлюватися так, щоб во­ни були доступні спостереженню охоронця;

2) стіни, покрівля, стеля, горищні та слухові вікна, люки і две­рі приміщень, в яких зберігаються товарно-матеріальні цін­ності, мають бути в полагодженому стані;

3) на вікнах приміщень нижніх поверхів повинні бути встанов­лені металеві ґрати або віконниці із замками;

4) об'єкт повинен бути обладнаний засобами охорони (зв'язок, сигналізація, прилади охоронно-пожежної сигналізації, освітлення, огорожі, замки, засуви, турнікети, механізовані ворота, оглядові майданчики, кімнати особистого огляду працівників і службовців та зберігання їх особистих речей та ін.) тощо.

Одночасно з укладенням договору складається план (схема) об'єкту і дислокація, де вказується перелік об'єктів, що підлягають охороні, час і вид охорони, розрахунки вартості по кожному виду охорони і поста, витрат на утримання бюро перепусток і службових собак, обслуговування сигналізації та ін.

Розмір оплати за послуги по охороні визначається сторонами на основі розрахунку, що додається до договору і залежить від

категорії об'єкту (наприклад, склад будівельних матеріалів, пункт обміну валюти, ювелірний магазин), характеру охорони, строку договору. У разі зміни норм витрат охоронця, в тому числі прове­дення державою індексації доходів населення, інших засобів, що викликають зростання витрат на забезпечення охорони, сума опла­ти може збільшуватися на підставі наданого охоронцем розрахунку без переоформлення договору.

Обов'язки сторін за договором про охорону об'єктів. Охоронець зобов'язаний:

1) забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей, гро­шових коштів замовника і не допускати проникнення сторон­ніх осіб на об'єкт, що охороняється;

2) здійснювати на об'єкті пропускний режим, контролювати ввіз та вивіз товарно-матеріальних цінностей на територію;

3) після закінчення робочого дня пересвідчуватися у тому, що всі відвідувачі, пропущені через контрольно-пропускний пункт, залишили територію об'єкта, що охороняється;

4) здійснювати експлуатаційне обслуговування приладів охо­ронної сигналізації та усувати її несправності за заявкою за­мовника в технічно можливий строк тощо.

На охоронця за договором можуть бути покладені й інші обов'яз­ки, наприклад:

- включати сигналізацію на об'єкті;

- охороняти спеціальні товари, продукцію чи готівку при пере­везеннях;

- виставляти додаткові пости при надходженні на об'єкт вели­ких партій матеріальних цінностей, появі нових місць їх збе­рігання, при порушенні цілісності огорожі тощо.

Відповідні обов'язки покладені і на замовника:

1) своєчасно сплачувати за послуги охоронця;

2) зберігати грошові кошти, вироби з дорогоцінного каменю і дорогоцінного металу в сейфах;

3) перевіряти перед здаванням об'єкта під охорону, щоб в примі­щеннях, які охороняються, у неробочий час не залишалися сторонні особи;

4) замикати замки та пломбувати (опечатувати) зовнішні двері виробничих і службових приміщень (складів, баз, виробни-

чих цехів, магазинів, ательє, павільйонів тощо); пломбувати (опечатувати), за наявності, тамбура, внутрішні двері; зами­кати зовнішні навісні замки, крім внутрішніх засувів, і оплом­бовувати (опечатувати) двері запасних виходів і т. ін.;

5) вмикати на об'єкті охоронну сигналізацію після закінчення робочого дня та пересвідчуватися, що об'єкт прийнятий під охорону;

6)у разі несправності охоронної сигналізації негайно повідом­ляти про це охоронця і не залишати об'єкт до усунення не­справності або передачі об'єкта під охорону у встановленому порядку;

7) при охороні торгівельних приміщень повідомляти про розмі­щення товарів підвищеного криміногенного інтересу;

8) не розголошувати особливості організації охорони;

9) не допускати сторонніх осіб до сигналізації;

10) повідомляти про проведення капітального ремонту об'єкту, зміну режиму, профілю роботи на ньому, появу чи зміну місць зберігання цінностей, а також проведення заходів, внаслідок яких може виявитися необхідною зміна характеру охорони тощо.

Відповідальність сторін за договором про охорону об'єктів. Охоронець несе матеріальну відповідальність за збитки, запо­діяні:

- розкраданням під час знаходження об'єкту під охороною, внас-

лідок незабезпечення належної охорони або внаслідок невико­нання охоронцем встановленого на об'єкті порядку вивозу (ввозу) товарно-матеріальних цінностей;

- знищенням або псуванням майна сторонніми особами, які про-

никли на об'єкт внаслідок неналежного виконання охорон­цем своїх обов'язків;

- пожежами або внаслідок інших причин з вини працівників, які

здійснюють охорону об'єкту.

До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вар­тість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні по­шкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, що понесені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, тобто охоронець відшкодовує лише прямі

збитки, а неотримані замовником доходи відшкодуванню не підля­гають.

Розмір збитків визначається при безпосередній участі охоронця шляхом зіставлення вартості залишків матеріальних цінностей з бухгалтерськими документами.

У разі встановлення осіб, винних у розкраданні чи пошкодженні майна, збитки стягуються з них охоронцем у порядку регресу.

Охоронець звільняється від відповідальності за шкоду, яка заподіяна внаслідок розкрадання чи знищення майна, якщо він до­веде відсутність своєї вини, а також у разі:

1) грошові кошти чи вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігалися на об'єкті понад встановленого ліміту;

2) грошові кошти, вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігались не в сейфі або металевій шафі (ящику), прикріп­лених до підлоги;

3) збитки завдані зловмисником у середині приміщення, що охороняється, якщо він проник у це приміщення до його за­криття і залишив його в період, коли воно не охоронялось;

4) майно викрадено з вітрин магазинів, ательє за відсутності ого­рожі, пломб та опису цих товарів та виробів;

5) замовник не виконав вимог щодо технічного зміцнення об'єк­та, зазначених у двосторонньому акті обстеження, якщо це стало умовою здійснення крадіжки;

6) викрадено особисте майно працівників замовника;

7) якщо розкрадання допущене у зв'язку з тим, що замовник не ввімкнув охоронну сигналізацію, не здав об'єкт під охорону або не повідомив охоронця про несправності сигналізації;

8) приміщення, з якого сталася крадіжка, не внесено до дисло­кації;

9) збитки завдані стихійним лихом, масовими заворушеннями тощо.

Залежно від суб'єктного складу договору про охорону об'єктів, у ньому можуть бути зазначені й інші обставини, які будуть звіль­няти охоронця від відповідальності. Так, приватні фірми серед об­ставин, які звільняють охоронця від відповідальності, зазначають доказану причетність працівників замовника до крадіжки, грабежу чи розбою (наприклад, касир повідомив зловмисників про дні, коли

на об'єкті зберігаються найбільша сума готівки, про порядок і умо­ви охорони); визначення розміру збитків в односторонньому поряд­ку замовником; проведення на об'єкті спеціальних заходів органа­ми внутрішніх справ, внаслідок чого охоронець не може належним чином виконувати свої обов'язки тощо.

Відповідальність за договором несе і замовник, який, наприк­лад, зобов'язаний відшкодувати охоронцю витрати, пов'язані з перезакриттям об'єкту після спрацювання сигналізації з його вини.

Список рекомендованої літератури

1. Васин В.Н., Розанцева ДЛ. Договор об охране объектов подра­зделениями "Охраны" органов внутренних дел: Лекция. — М.: МВШМ МВД СССР, 1989. - 44 с.

2. Кириченко Ю. Договір охорони об'єктів як засіб забезпечення збереження майна власника // Підприємництво, господарство і пра­во. - 2002. - № 1. - С 50-53.

3. Космин Ю.П. Договор об охране объектов подразделениями вневедомственной "Охраны" МВД СССР: Учеб. пособие. - К.: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1982. - 52 с.

Договір охорони квартир

Загальна характеристика договору охорони квартири. За дого­вором охорони квартир одна сторона (охоронець) зобов'язується за допомогою технічних засобів і спеціальних нарядів організувати і забезпечити охорону квартири в цілому та збереження майна, що в ній знаходиться, а друга сторона (замовник) зобов'язується опла­тити надані послуги по охороні та виконати всі необхідні дії, які сприятимуть належному здійсненню охоронцем своїх обов'язків.

Особливості цього договору полягають у наступному:

- замовник в односторонньому порядку оцінює вартість свого

майна і визначає ціну договору, яка безпосередньо впливає на розмір щомісячної оплати послуг;

- розмір оплати послуг не залежить від їх фактичного обсягу,

тобто незалежно від того, чи буде квартира перебувати під охороною цілодобово, чи клієнт взагалі жодного разу

протягом місяця не скористається послугами охоронця, на суму оплати це не вплине;

- періодом охорони вважається час з моменту приймання квар-

тири під охорону і до зняття її з охорони замовником;

- замовник може визначити довірену особу, яка має право входу

в квартиру за його відсутності (як правило, довіреними осо­бами виступають члени сім'ї та близькі родичі замовника). Права та обов'язки сторін за договором охорони квартир. Охоронець зобов'язаний:

1) здійснювати охорону квартири за допомогою технічних засо­бів і спеціальних нарядів охорони;

2) ознайомити замовника з правилами користування сигналі­зацією та порядком здачі квартири під охорону і зняття з охо­рони;

3) забезпечити негайний виїзд нарядів охорони на квартиру у випадку спрацювання сигналізації;

4) при виявлені нарядом охорони ознак проникнення в кварти­ру сторонніх осіб вжити заходів по їх затриманню, викли­кати на квартиру замовника або його довірених осіб;

5) виконувати за рахунок замовника за діючими розцінками ре­монт засобів сигналізації, що вийшли з ладу з його вини, а також за необхідності їх капітальний ремонт;

6) усувати за заявою замовника несправності сигналізації в тех­нічно можливий строк.

З метою належного здійснення покладених обов'язків охоронцю надається ціла низка прав, які випливають із специфіки дого­вору, зокрема:

- при надходженні сигналу "тривога" охоронець має право від-

кривати квартиру наданими йому замовником дублікатами ключів і оглядати квартиру, про що складається відповідний акт;

- у випадках, встановлених договором, тимчасово не приймати

квартиру під охорону (наприклад, якщо виникли технічні неполадки засобів сигналізації, а замовник відмовляється від їх ремонту; після заміни замків або їх додаткового встанов­лення дублікати ключів не здані охоронцю).

Обов'язки замовника:

1) своєчасно вносити плату за послуги охоронця;

2) підтримувати в належному стані двері, вікна, замки тощо;

3) виконувати правила користування сигналізацією та дотри­муватись встановленого порядку здавання квартири під охо­рону і зняття з охорони;

4) здавати охоронцю дублікати ключів від дверей, що забезпе­чують доступ до квартири та своєчасно замінювати їх;

5) негайно повідомляти охоронця про виявлення слідів проник­нення сторонніх осіб в квартиру;

6) оплачувати вартість капітального ремонту технічних засобів сигналізації та вартість робіт по поточному ремонту у разі ви­ходу їх з ладу з його вини;

7) сповіщати охоронця про здачу квартири під охорону на три­валий період;

8) після припинення договору повернути охоронцю належні йо­му технічні засоби.

Відповідальність сторін за договором охорони квартир. Охоро­нець несе майнову відповідальність перед замовником за збитки, завдані сторонніми особами, які проникли в квартиру в період охо­рони шляхом зламування, відкривання або руйнування заблоко­ваних технічними засобами сигналізації вікон, дверей та інших конструкцій, та вчинили крадіжку, грабіж, розбій, умисне зни­щення або пошкодження майна, що знаходилося в квартирі.

Охоронець несе перед замовником матеріальну відповідальність за збитки в межах вартості майна, оціненого замовником при укладанні договору. При цьому розмір збитків повинен бути під­тверджений відповідними документами, складеними за участю охо­ронця.

Вартість вкраденого майна визначається виходячи з діючих роздрібних цін з урахуванням зносу та амортизації.

При визначенні розміру збитків враховується вартість викраде­ного майна, а також викрадені грошові кошти та ювелірні вироби. Водночас, відповідальність охоронця за викрадену готівку та юве­лірні вироби з дорогоцінного металу чи каменю, як правило, обме­жується 10-ти та відповідно 20-ти кратним розміром мінімальної заробітної плати, що повинно стимулювати замовника зберігати

цінності в спеціально пристосованих для цього місцях (наприклад, в банківських чи домашніх сейфах).

Охоронець відповідає і за вкрадений антикваріат, але за умови, що при укладанні договору замовник передав йому нотаріально заві­рений, складений компетентними спеціалістами опис та оцінку вартості антикварних речей.

Охоронець звільняється від матеріальної відповідальності, якщо:

1) крадіжка, грабіж, розбій, умисне пошкодження або знищення майна здійснені у зв'язку з невключениям замовником охо­ронної сигналізації або нездаванням квартири під охорону;

2) збитки завдані пожежею, стихійним лихом, протиправними діями при масових порушеннях громадського порядку;

3) особа, яка протиправно проникла в квартиру, затримана на місці події;

4) збитки спричинені замовнику крадіжкою, грабежем, розбоєм, умисним знищенням або пошкодженням майна, що здійснені внаслідок проникнення в квартиру через місця, від обладнан­ня яких технічними засобами охорони і безпеки замовник відмовився (наприклад, клієнт, який проживає на 10 поверсі, відмовився від блокування балконних дверей і саме через них зловмисник проник у квартиру);

5) крадіжка здійснена у період, коли охорона тимчасово не мог­ла здійснюватися з технічних причин, про що замовник або його довірена особа були сповіщені охоронцем;

6) замовник не здав дублікати ключів від вхідних дверей квар­тири, під'їзду, холу, сходової клітки, що перешкодило своє­часному виявленню причин спрацювання сигналізації та за­триманню злочинців на місці події;

7) замовник розголосив стороннім особам правила користуван­ня технічними засобами охорони або присвоєний кодовий номер квартири;

8) замовник вніс зміни в схему сигналізації, внаслідок чого вона не спрацювала;

9) шкода заподіяна без проникнення в квартиру (наприклад, у вікно квартири кинули цеглину чи гранату, сусіди "зато­пили").

У встановлених договором випадках відповідальність покла­дається і на замовника. Так, при неналежному виконанні правил користування сигналізацією та порядку здавання квартири під охо­рону і зняття з охорони, що стало причиною надходження сигналу "тривога" і виїзду нарядів охорони, замовник попереджається, а при повторних порушеннях — відшкодовує охоронцю матеріальні витрати у встановленому договором розмірі за кожний такий виїзд нарядів охорони з його вини.

Розірвання договору охорони квартир. Договір охорони квартир може бути розірваний сторонами на загальних підставах, передба­чених цивільним законодавством. Крім того, охоронець може розір­вати договір в односторонньому порядку, якщо:

1) технічні засоби охорони вийшли з ладу з вини замовника і вимагають капітального ремонту, а замовник відмовляється оплатити ці витрати;

2) замовник (члени його сім'ї або довірена особа) допускають систематичні порушення правил користування сигналізацією та порядку здавання квартири під охорону і зняття з охорони, що обумовлює неодноразові виїзди нарядів охорони по сиг­налу "тривога";

3) замовник не згоден оплачувати послуги охоронця у зв'язку з підвищенням тарифів.

Список рекомендованої літератури

1. Кириченко Ю.І. Договір охорони квартир // Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання: Навч. посіб. / За заг. ред. С.С. Бичкової. - К.: НАВСУ, 2005. - С. 234-240.

2. Розанцева Д.Н., Чантурия Э.Х. Договор об охране квартир и других помещений с личным имуществом граждан подразделени­ями "Охраны" органов внутренних дел: Лекция. - М.: МВШМ МВД СССР, 1990. - 49 с.

3. Чуб Г.П. Договор об охране квартир вневедомственной охра­ной: Лекция. — М.: Научно-исследовательский и редакционно-издательский отдел, 1973. - 20 с.