Спеціальні види зберігання

2.1. Договір складського зберігання

Поняття договору складського зберігання. Одним із найбільш поширених у господарській діяльності спеціальних видів зберігання є зберігання на товарному складі. ЦК України (§ 2 гл. 66) вперше закріпив положення про договір складського зберігання. Окрім того, відносини щодо зберігання на товарному складі регулюються спеці­альними актами законодавства, зокрема Господарським кодексом України (ст. 294), Законами України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" від 23 грудня 2004 р. (далі — Закон про сертифіковані товарні склади), "Про зерно та ри­нок зерна в Україні" від 4 липня 2002 р. тощо.

За договором складського зберігання товарний склад зобов'я­зується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності (ст. 957 ЦК України).

Враховуючи те, що цьому договору притаманні основні власти­вості загальної конструкції договору зберігання, які були розглянуті вище, ми розглянемо лише особливості зберігання на товарному складі.

Договір складського зберігання є двостороннім і відплатним. Залежно від конкретних умов він може бути реальним або консен-суальним (укладеним на майбутнє). Договір зберігання на складах загального користування, тобто складах, які відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензіі) зобов'я­зані приймати на зберігання товари від будь-якої особи, є публіч­ним.

Сторонами договору складського зберігання є товарний склад і поклажодавець¹.

Відповідно до ч. 1 ст. 956 ЦК України товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі збері­ганням, на засадах підприємницької діяльності. Виходячи з цього визначення, товарний склад слід розглядати як юридичну особу,

ЧІоклажодавця за договором складського зберігання також називають во­лодільцем складського документа.

яка здійснює підприємницьку діяльність у формі зберігання (на­приклад, елеватори, продуктові склади, склади готової продук­ції, будівельні склади тощо), тобто він є так званим професійним зберігачем. Товарні склади можуть бути сертифікованими (які отримали сертифікат відповідності) і несертифікованими.

Не слід ототожнювати поняття "товарний склад" із склад­ським приміщенням чи територією, призначеною для зберігання товару, оскільки з юридичної точки зору - це абсолютно різні по­няття.

Поклажодавцем може бути будь-яка юридична особа, а також фізична особа-підприємець.

Умови договору складського зберігання визначаються за домов­леністю сторін, однак основні умови зберігання товару на сертифі-кованому складі загального користування передбачаються у регла­менті такого складу.

Предметом договору складського зберігання є послуги щодо зберігання переданого товару. Проте товарний склад, окрім власне зберігання, може додатково виконувати роботи (надавати послуги), що пов'язані з переданим на зберігання товаром (сортування, упаку­вання, розфасовка, визначення якості тощо).

Предметом зберігання (об'єктом договору) можуть бути речі, що є товаром, тобто які призначені для продажу чи іншої форми здійснення підприємницької діяльності.

Строк, на який прийнято товар на зберігання, визначається за домовленістю сторін та вказується у складському свідоцтві. Цей строк не може перевищувати строк, на який укладено договір складського зберігання (ст. 11 Закону про сертифіковані товарні склади).

Договір складського зберігання укладається в письмовій формі. При цьому вона вважається дотриманою, якщо прийняття товару посвідчене видачею складського документа, якими відповідно до ч. 1ст. 961 ЦК України є:

1) складська квитанція;

2) просте складське свідоцтво;