Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультура €к умова в≥дродженн€ нац≥њ в украњнськ≥й естетичн≥й традиц≥њ к≥нц€ XIX Ч початку XX ст




”крањнська культура к≥нц€ XIX Ч початку XX ст. розвивалас€ в складних ≥сторичних та соц≥альних умовах. ÷ей пер≥од насичений важливими под≥€ми. √остр≥ пол≥тичн≥ батал≥њ у рос≥йському сусп≥льств≥, невдала рос≥йсько-€понська в≥йна, революц≥€ 1905Ч1907 pp. вт€гли украњнське громад€нство у вир загальнорос≥йського визвольного руху. ѕитанн€ перебудови –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ вит≥снили украњнськ≥ ≥нте≠реси на другий план. —плюндрован≥ були й над≥њ на ман≥фест 17 жовтн€ 1905 р., на в≥льний розвиток украњнського пол≥тичного ≥ куль≠турного житт€ в умовах конституц≥йного ладу в –ос≥њ.

” √аличин≥, Ѕуковин≥, на «акарпатт≥ початок XX ст. був позначе≠ний зростанн€м визвольних тенденц≥й, посиленн€м сусп≥льного руху. Ќац≥ональна ≥ пол≥тична св≥дом≥сть вийшла з вузьких к≥л ≥нтел≥генц≥њ й поширилас€ на ≥нш≥ верстви населенн€, прилучаючи њх до бороть≠би за своњ економ≥чн≥ й культурн≥ ≥нтереси в складних умовах м≥ж≠етн≥чноњ ворожнеч≥, штучно розпалюваноњ серед р≥зних народ≥в клап≠тиковоњ јвстро-”горськоњ монарх≥њ.

«аборони украњнського слова 1863, 1876 та 1881 рок≥в ви€вились не Їдиними болючими ранами на т≥л≥ украњнськоњ культури: цар≠ський ур€д не полишав спроб знищити њњ й на меж≥ XIXЧXX ст. ”каз 1892 р. посилював цензурн≥ перешкоди на шл€ху виданн€ украњн≠ською мовою. ” 1894 р. заборон€ють ввезенн€ украњнських книжок з-за кордону. „ерез р≥к покладено край друков≥ нав≥ть украњнських дит€чих читанок. «а дес€ть рок≥в, з 1895 по 1904 р., в  иЇв≥ до цен≠зури було в≥ддано 230 рукопис≥в, проте з цензури вийшло т≥льки 80.

” 1899 р. на  ињвському археолог≥чному з'њзд≥ ур€дом дозволено було читати реферати на вс≥х слов'€нських мовах, кр≥м украњнськоњ, що примусило галицьких вчених повернутись додому. “е ж саме було й 1903 p., коли на св€т≥ в≥дкритт€ пам'€тника ≤.ѕ.  отл€ревському в ѕолтав≥ не дозволили виступ≥в р≥дною мовою письменника. ”кра≠њнськ≥ вистави у театрах йшли лише за умови одночасноњ постанов≠ки рос≥йськоњ п'Їси.

¬извольний рух початку XX ст. спри€в черговому розгл€ду пи≠танн€ про украњнську мову в рос≥йських ур€дових колах. ќднак ре≠зультатом була постанова в вересн≥ 1905 p.: скасуванн€ заборони украњнського слова визнати "несвоЇчасним".

≤ все ж культура залишалась т≥Їю сферою, в рамках €коњ в≥дбу≠вавс€ розвиток нац≥ональноњ самосв≥домост≥. ÷€ ≥де€ вистраждана ус≥м нац≥ональним досв≥дом, що мала можливост≥ ви€вити себе у пол≥тичному житт≥, стала серцевиною теор≥њ украњнства ћикити Ўа≠повалова (ћ. —р≥бл€нського). ¬≥н сформулював вимогу квал≥ф≥кова≠ноњ культури €к умови життЇздатност≥ нац≥њ. ”крањнство може ≥сну≠вати €к нац≥€, об'Їднана культурою. ѕогл€ди ћ. Ўаповалова були узагальненн€м досв≥ду ц≥лого покол≥нн€ украњнських мислител≥в на меж≥ XIXЧXX ст., €ке реал≥зувало своњ нац≥ональн≥ домаганн€ на нив≥ культуротворенн€.

ѕрогресивн≥ педагог≥чн≥ д≥€ч≥ (X. јлчевська, Ѕ. √р≥нченко, —. ¬а-сильченко та ≥н.) всупереч пол≥тиц≥ властей обстоюють право на на≠вчанн€ д≥тей у школах р≥дною мовою, створюють украњномовн≥ п≥друч≠ники. Ѕ. √р≥нченко п≥дготував дл€ початковоњ школи "”крањнську граматику" та "–≥дне слово", ™. “имченко Ч "”крањнську грамати≠ку". ¬≥домий граф≥к √. Ќарбут розпочав вт≥ленн€ великого задуму Ч нац≥ональноњ за духом "”крањнськоњ абетки", в композиц≥€х €коњ в≥дчуваЇтьс€ стих≥€ фольклору та ≥сторичного минулого.

” к≥лькох ун≥верситетах, зокрема Ћьв≥вському та „ерн≥вецькому, було в≥дкрито украњнськ≥ кафедри, €к≥ займались вивченн€м мови, л≥тератури й ≥стор≥њ ”крањни.

 ультурно-просв≥тницьку роботу серед населенн€ проводили ’ар≠к≥вське та  ињвське товариства письменност≥, ќдеське слов'€нське товариство, льв≥вська "ѕросв≥та", черн≥вецька "–уська бес≥да". ¬ 1881 р. у Ћьвов≥ "–уське педагог≥чне товариство" орган≥зувало украњнське приватне шк≥льництво, що давало змогу молод≥ виховуватись у нац≥о≠нальному дус≥.

ѕочинаючи в≥д 1905 р. створюЇтьс€ мережа "ѕросв≥т" на Ќад≠дн≥пр€нщин≥, €к≥ ширили нац≥ональну культуру, друкуючи книжки украњнською мовою. "”крањнськ≥ клуби" влаштовували концерти, театральн≥ вистави, читанн€ книжок. јктивно працювали студентськ≥ громади.

≤ншою формою поширенн€ нац≥онального духу були багатолюдн≥ ман≥фестац≥њ (€к юв≥лей ћ. Ћисенка у  иЇв≥, похорон Ѕ. √р≥нченка, Ћ. ”крањнки, протест проти заборони св€ткуванн€ 100-р≥чч€ наро≠дженн€ “. Ўевченка тощо).

™диний орган украњнськоњ думки на сх≥дн≥й ”крањн≥ Ч журнал " иевска€ старина" (до 1907 р. виходив рос≥йською мовою) вм≥стив на своњх шпальтах численн≥ прац≥ з р≥зних д≥л€нок ≥стор≥њ, археолог≥њ, етнограф≥њ, л≥тератури.

” Ћьвов≥ 1892 р. виникло Ќаукове товариство ≥м. “. Ўевченка (Ќ“Ў), завданн€м €кого була орган≥зац≥€ систематичних досл≥джень в галуз≥ украњнознавства (д≥Ї й сьогодн≥ за кордоном). ƒовкола нього згуртувались найвидатн≥ш≥ украњнськ≥ вчен≥ (≤. ‘ранко, етнограф ¬. √натюк, географ —. –удницький та ≥н.). „ленами Ќ“Ў були обран≥ ћ. ѕланк та ј. ≈йнштейн. « головуванн€м ћ. √рушевського (1897Ч 1913) пов'€зана енерг≥йна прац€ над Їднанн€м наукових сил, з≥бран≠н€м фонд≥в, створенн€м б≥бл≥отеки.

” 1890-т≥ Ч 1910-т≥ pp. вийшли у св≥т так≥ прац≥, €к "≤стор≥€ за≠пор≥зьких козак≥в" ƒ. яворницького, "≤стор≥€ украњнського народу" ќ. ™фименко, "≤стор≥€ ”крањни-–уси" ћ. √рушевського.

“енденц≥€ до нац≥онального самовизначенн€ позначилась на до≠сл≥дженн€х з фольклористики й етнограф≥њ. ќрган≥зац≥€ фольклорних експедиц≥й ≥ широка публ≥кац≥€ њх матер≥ал≥в дихала пафосом на≠ц≥онального творенн€ в ус≥х його розмањтих ви€вах. «а безпосеред≠ньою участю ≤. ‘ранка та ¬. √натюка видано 46 том≥в "≈тнограф≥ч≠ного зб≥рника" ≥ 22 томи "ћатер≥ал≥в до украњнсько-руськоњ етнолог≥њ". Ќовий п≥дх≥д до народноњ п≥сн≥ €к самобутнього €вища в≥добразивс€ у зб≥рках ‘.  олесси "√алицько-руськ≥ народн≥ п≥сн≥ з мелод≥€ми" (1902), Ћес≥ ”крањнки та  .  в≥тки "ћелод≥њ украњнських народних дум" (1910, 1913).

‘ольклорна хвил€, €ка сприймалась покол≥нн€м зламу стол≥ть запорукою нац≥онального в≥дродженн€, ув≥брала в себе вс≥ напр€мки художньоњ творчост≥. ѕопул€рними стали обробки народних п≥сень, в €ких композитори збер≥гали лише фольклорний словесний текст, музику ж складали в≥дпов≥дно сучасному њм настрою (славетн≥ "ўед≠рик" та "ƒударик" —. Ћеонтовича, " олискова" ¬. Ѕарв≥нського та ќ.  ошиц€, "√аг≥лка" —. Ћюдкевича).

” л≥тератур≥ зв'€зок з фольклором простежуЇтьс€ на вс≥х р≥вн€х Ч од в≥дтворенн€ особливостей народного св≥тобаченн€, побудови твор≥в за канонами народного мелосу до фольклорноњ символ≥ки. ћ.  оцюбинський (1864Ч1913) у пов≥ст≥ "“≥н≥ забутих предк≥в", спи≠раючись на народн≥ в≥руванн€ гуцул≥в, створив окремий св≥т з мавка≠ми, "чугайстром", "мольфаром", "щезником". ” молод≥й поез≥њ фор≠муЇтьс€ ориг≥нальний стиль на основ≥ сплаву фольклорноњ образност≥ та ритмомелодики тогочасних Ївропейських поет≥в (цикл "Ќа пози≠чен≥й скрипц≥" Ѕ. Ћепкого, в≥рш≥ ¬. ѕачовського з≥ зб≥рки "–озси≠пан≥ перли", ѕ.  арманського з≥ зб≥рки "ќй, люл≥, смутку").

ќс€гненн€ художньоњ структури украњнського народного живописунадало нац≥онального забарвленн€ творчост≥ ћ. ∆ука, ¬.  ричев-ського, ћ. Ѕойчука. √еометричний розпис под≥льських хат, астральн≥ знаки писанок, маг≥чн≥ коди в≥зерунк≥в плахти, св≥тобудовч≥ компо≠зиц≥њ хат, посуду, скринь, печей, народних картин Ч загалом, вс€ життЇва сила сел€нського мистецтва своЇр≥дно озвалас€ в експресив≠них композиц≥€х украњнських художник≥в-авангардист≥в  . ћалевича, B. ™рм≥лова, ƒ. Ѕурлюка, ќ. Ѕогомазова.

ћайстри модерну в арх≥тектур≥ теж надихались украњнським на≠родним буд≥вництвом, ужитковим мистецтвом. ” будинку полтав≠ського губернаторського земства (арх. ¬.  ричевський) з його високим дахом, двома вежами творчо трансформовано художню структуру де≠рев'€ноњ цив≥льноњ арх≥тектури ”крањни XVIIЧXVIII ст. ’арактер≠ним Ї малюнок в≥конних та дверних прор≥з≥в, звужених у гор≥шн≥й частин≥. „ерепична покр≥вл€, керам≥чн≥ кахл≥ й декоративн≥ розпи≠си св≥дчать про уроки народного буд≥вництва.

Ќац≥ональна ≥де€ впливала не лише на характер формотворчост≥ у культур≥ на злам≥ XIXЧXX ст., а й, передус≥м, Ч на зм≥стовне на≠вантаженн€ художн≥х твор≥в. ¬они несуть до загалу бол≥сн≥ роздуми про долю Ѕатьк≥вщини (алегоричний "сонний валет" Ч ”крањна у в≥рш≥ ѕ.  арманського " ривавий плач ”крањни несетьс€", мотиви туги за державн≥стю у поем≥ ¬. ѕачовського "—он украњнськоњ ноч≥"), пристрасн≥ заклики до соц≥ального оновленн€ та возз'Їднанн€ украњн≠ства (кантата  . —теценка "™днаймос€" на в≥рш ≤. ‘ранка) активну пропов≥дь бунтарськоњ нескореност≥ народу (кантата Ч симфон≥€

C. Ћюдкевича " авказ" за однойменною поемою “. Ўевченка), об≠стоюють право ≥ обов'€зок ж≥нки на участь у вир≥шенн≥ дол≥ своЇњ нац≥њ (стражданн€ украњнки ќксани з ≥сторичноњ драми Ћес≥ ”кра≠њнки "Ѕо€рин€"). ѕерсонаж≥ художн≥х твор≥в Ч звит€жц≥ минулого Ч немовби промовл€ють до нащадк≥в ≥з закликом боротьби за волю. ¬т≥ленн€м людськоњ незламност≥ виступають романтичн≥ постат≥ на≠родних героњв (кантата ћ. Ћисенка "≤ван ѕ≥дкова", картини ќ. Ќова-к≥вського "ƒовбуш Ч володар г≥р", "ярослав ќсмомисл", картина ќ. ћурашка "ѕохорон кошового").

ѕоширенню ≥дењ нац≥онального в≥дродженн€ серед широких гро≠мад€нських к≥л спри€в розв≥й украњнського театру. —цен≥чне мистец≠тво продовжувало розвиватись на м≥цних традиц≥€х корифењв нац≥о≠нального театру. ћ.  ропивницький, ћ. —тарицький, ћ. «аньковецька, √. Ѕорисогл≥бська активно виступали €к автори ≥ режисери. ”кра≠њнськ≥ театри ≥ дал≥ не мали державного статуту, ≥снуючи на засадах приватних антреприз, артистичних товариств, аматорських гуртк≥в, були мандр≥вними, гастролюючими трупами несталого складу. ÷е було певною перешкодою на шл€ху розвитку театрального мистецтва, але водночас у тод≥шн≥х пол≥тичних умовах мало важливе просв≥тницьке значенн€: украњнський театр залишавс€ майже Їдиним ≥нститутом, що пропагував нац≥ональну св≥дом≥сть та культуру. “≥льки у ньому можна було публ≥чно почути украњнську мову. “им б≥льше, що пере≠важали у репертуар≥ ориг≥нальн≥ украњнськ≥ п'Їси Ч драми, комед≥њ, водев≥л≥, народн≥ оперети. —тавилис€ також твори рос≥йських ≥ зару≠б≥жних автор≥в у в≥льних перекладах на украњнську мову.

ѕор€д з мандр≥вними трупами ћ.  ропивницького, ѕ. —аксаган-ського й ≤.  арпенка- арого, ƒ. √айдамаки, ќ. —уходольського, Ћ. —а-б≥на у  иЇв≥ ≥снував ≥ перший стац≥онарний украњнський театр ћ. —а-довського (1906Ч1920). Ќа його сцен≥ вперше в ”крањн≥ були по≠ставлен≥ оперн≥ вистави. “еатральна стил≥стика колективу в≥дзна≠чалась ансамблев≥стю, коли автор почув себе орган≥чною частиною спектаклю.

Ќа зах≥дноукрањнських земл€х продовжував д≥€ти театр "–уська бес≥да", режисером до €кого був запрошений з Ќаддн≥пр€нщини ћ. —адовський, а пот≥м Ч …. —тадник. Ќа сцен≥ цього театру роз≠кв≥тли обдаруванн€ ¬. ёрчака,  . –убчакова, ј. Ќ≥жанк≥вського, ™.  оханенка.

¬идатн≥ митц≥ цього часу розум≥ли штучну в≥дчужен≥сть украњн≠ства в≥д загального потоку Ївропейськоњ культури €к перешкоду на шл€ху пон≥веченоњ культури до њњ розвою. “ому природним було прагненн€ тогочасноњ ≥нтел≥генц≥њ залучити украњнську культуру у всесв≥тн≥й духовний пот≥к. —творюючи свою драматург≥ю, Ћес€ ”кра≠њнка (1871 Ч1913) охоплюЇ майже увесь ландшафт св≥товоњ культури в≥д —тарого «апов≥ту ≥ п≥зньоњ античност≥ до американськоњ перед-революц≥њ та революц≥њ французькоњ, тим самим п≥дключаючи на≠ц≥ональне до всесв≥тнього. ƒол€ минулого стаЇ дл€ авторки "¬ави≠лонського полону", "Ќа руњнах", "…оганни, ж≥нки ’усовоњ" моделлю "руњн" ≥ "полон≥в" украњнськоњ ≥стор≥њ, "переод€гненн€м" украњнськоњ д≥йсност≥.

÷ей пер≥од був також часом ознайомленн€ св≥товоњ громадськост≥ з кращими надбанн€ми украњнськоњ культури. ¬сесв≥тнЇ визнанн€ здобуваЇ сп≥вачка —олом≥€  рушельницька (1873Ч1952), €ка висту≠пала на сценах найвидатн≥ших театр≥в ™вропи, гастролювала по крањ≠нах Ћатинськоњ јмерики, "найпрекрасн≥ша ≥ найгарн≥ша Ѕатерфл€й", за висловом ƒж. ѕучч≥н≥.  омпозитор, визначний диригент ќ.  о-шиць (1876Ч1944) виступив одним з орган≥затор≥в ”крањнськоњ –еспубл≥канськоњ капели, концертна подорож €коњ по крањнах «а≠х≥дноњ ™вропи та јмерики користувалас€ великим усп≥хом.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 424 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1498 - | 1330 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.