Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћета ≥ завданн€ дисципл≥ни.  афедра украњнськоњ ≥ св≥товоњ




 »ѓ¬—№ »… ћ≤∆Ќј–ќƒЌ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“

 

 

 

 

 афедра украњнськоњ ≥ св≥товоњ

культури та л≥тератур

 

 ”Ћ№“”–ќЋќ√≤я

( ”–— Ћ≈ ÷≤…)

 ињв Ц 2007

 
 

 


—хвалено до друку ¬ченою радою

 ињвського м≥жнародного ун≥верситету

ѕротокол є 8 в≥д 31 березн€ 2007 р.

 

 

«апропонована робота кандидата ф≥лолог≥чних наук, професора „ебановоњ ќ. . Ї конспектом лекц≥й ≥з курсу У ультуролог≥€Ф, €кий вона читаЇ в ≥нститутах  ињвського м≥жнародного ун≥верситету.

 

 

–ецензент:

ќ. Ќ. ћушкуд≥ан≥,

доктор ф≥лолог≥чних наук, професор

 

 

„ебанова ќ. ™., 2007

 ињвський м≥жнародний ун≥верситет, 2007

 
 

>>>>>>>>>>>


ќ–≤™Ќ“ќ¬Ќ»…

«ћ≤—“

Ћ≈ ÷≤…Ќ»’ “≈ћ

>>>>>>>>>>>

 

 
 


ћ≈“ј ≤ «ј¬ƒјЌЌя ƒ»—÷»ѕЋ≤Ќ»

 

ћетою курсу У ультуролог≥€Ф Ї дати загальне пон€тт€ студентам-першокурсникам про ≥снуванн€ не т≥льки багатьох культур в ≥стор≥њ св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ, а й довести њхню ун≥кальн≥сть. “аке завданн€ ставить низку проблем: €кий звТ€зок м≥ж людиною, природою ≥ культурою, чи впливаЇ культурний процес на сусп≥льну динам≥ку, що даЇ культур≥ ≥сторичний рух, що означаЇ розрив соц≥ального ≥ культурного цикл≥в, €кий нам≥тивс€ у ’’ стол≥тт≥?

ѕоставити ц≥ питанн€ можливо, спираючись на досл≥дженн€ сучасних культуролог≥в ≥ культурф≥лософ≥в: ћ. ћ. Ѕахт≥на, ¬. Ѕ≥блера, ¬. Ѕ≥б≥х≥на, ќ. ‘. ЋосЇва та ≥нших. «начна увага у викладанн≥ курсу надаЇтьс€ теор≥њ культурно-теоретичних тип≥в, так≥й, €к вона ≥снуЇ з час≥в ћ. ƒанилевського ≥ ќ. Ўпенглера.

 онцептуальною основою викладанн€ курсу Ї розум≥нн€ культури €к соц≥ального €вища, що передбачаЇ њњ досл≥дженн€ через св≥тогл€д людини, а св≥тогл€д ви€вл€Їтьс€ перш за все у творчост≥: науков≥й, художн≥й, мовн≥й тощо.

 

” результат≥ вивченн€ курсу студенти повинн≥:

знати:

ü основн≥ пон€тт€ культуролог≥њ;

ü лог≥ку, структуру ≥ функц≥њ культури в сусп≥льств≥ ≥ житт≥ особистост≥;

ü особливост≥ культури рег≥он≥в;

ü особливост≥ розвитку украњнськоњ культури;

ü застосовувати отриман≥ знанн€ дл€ анал≥зу ≥ практичного використанн€ у мовах соц≥окультурноњ трансформац≥њ украњнського сусп≥льства.

 

вм≥ти:

ü вир≥зн€ти культурно-≥сторичн≥ типи;

ü анал≥зувати особливост≥ св≥тоу€вленн€, що в≥добразилос€ в культурних епохах;

ü ≥нтерпретувати Укультурний текстФ з точки зору притаманного йому св≥тогл€ду.

 

 

“≈ћј є1.

—”„ј—Ќ≤—“№ я  ƒќЅј ѕ≈–≈’≤ƒЌќ—“≤.

÷»¬≤Ћ≤«ј÷≤я XX —“ќЋ≤““я … ѕ–ќЅЋ≈ћј Ћёƒ»Ќ»

 

ћислител≥ ’’ Ц початку ’’≤ стол≥тт€ говор€ть про перех≥дн≥сть €к основну рису сучасноњ ≥стор≥њ ≥ культури. ўе початок ’’ ст. повТ€заний з переживанн€м ≥стор≥њ €к перех≥дноњ доби, к≥нець ’’ ст. продемонстрував те ж саме. ™ суттЇва р≥зниц€ м≥ж динам≥змом Ќового часу ≥ безпрецедентною ситуац≥Їю ’’ ст., коли мова йде про розрив, порушенн€ насл≥дуванн€, переоц≥нку ус≥х традиц≥йних ц≥нностей.

—учасна ситуац≥€ позначаЇ тенденц≥њ кризи людини. ѕогрозливу картину сучасного св≥ту першим намалював ‘р≥др≥х Ќ≥цше. ќсновн≥ риси, €к≥ характеризують катастрофу культури, так≥:

ü осв≥та п≥дм≥нюЇтьс€ порожн≥м знанн€м;

ü нудьга заглушуЇтьс€ наркотиками вс≥х вид≥в ≥ гострими в≥дчутт€ми;

ü кожен живий духовний паросток придушуЇтьс€ ≥люзорн≥стю;

ü ус≥ говор€ть, але н≥хто н≥кого не чуЇ;

ü усе розкладаЇтьс€ в потоц≥ сл≥в, усе зраджуЇтьс€.

”се це насл≥док одн≥Їњ причини. Ќ≥цше з жахом пише про те, чого ще н≥хто не бачить. ј основна под≥€ ≥стор≥њ людства пол€гаЇ у смерт≥ Ѕога. Уќсь жахлива новина, €ка д≥йде до св≥домост≥ Ївропейц≥в лише за дв≥ст≥ рок≥в, але тод≥ њм довго буде здаватис€, що реч≥ втратили реальн≥стьФ.

јльберт Ўвейцер Ц останн≥й гуман≥ст ’’ ст., н≥мецький ф≥лософ-морал≥ст, говорить про те, що культура в XX стол≥тт≥ переживаЇ важку кризу. —права не т≥льки у в≥йнах, в≥йни не причина, але насл≥док кризи культури. «агроза культур≥ й людин≥ тањтьс€ в матер≥альних дос€гненн€х XX стол≥тт€. —права в тому, що маса людей у результат≥ кор≥нного перетворенн€ умов житт€ перетворюЇтьс€ з людей в≥льних у нев≥льних.

” людин≥, €ка займаЇтьс€ самост≥йною працею, Ї жива св≥дом≥сть в≥дпов≥дальност≥, ≥ це св≥дом≥сть т≥льки в≥льноњ людини. якщо в людей немаЇ почутт€ в≥дпов≥дальност≥, значить умови њхнього ≥снуванн€ протиприродн≥. “аку протиприродн≥сть у матер≥альному св≥т≥ ф≥лософи називають Ц в≥дчуженн€м.

–иси в≥дчуженн€:

ü почутт€ безсилл€ Ц дол€ вийшла з-п≥д контролю людини, й перебуваЇ п≥д впливом зовн≥шн≥х сил;

ü безглузд≥сть ≥снуванн€ Ц у€вленн€ про св≥т, де втрачен≥ взаЇмн≥ обовТ€зки людей;

ü в≥дчутт€ самотност≥ Ц виключенн€ людини з соц≥альних звТ€зк≥в.

 

“ак виникаЇ втрата людиною самоњ себе. ≤нша хвороба цив≥л≥зац≥њ XX стол≥тт€ Ц так звана Улюдина-масаФ. ќртега-≥-√ассет так говорить про Улюдину-масуФ: У÷е новий варвар, в≥н не може бути вид≥лений €к ≥ндив≥дуальн≥стьФ. XX стол≥тт€ Ц стол≥тт€ натовп≥в.

—ерж ћосков≥ч≥ Ц французький соц≥олог Ц говорить про те, що будь-€ка людина, €кою би вона в≥льною себе не почувала, у €кийсь момент пасивно п≥дкор€Їтьс€ р≥шенн€м начальник≥в. ¬она без м≥ркувань приймаЇ думки своњх друз≥в, сус≥д≥в. ≤ з того моменту, €к людина примикаЇ до групи, вона здатна до насильства, ентуз≥азму або жорстокост≥. ¬она робить д≥њ, €к≥ засуджують њњ сов≥сть.

ќкремо кожний ≥з нас розумний, а в юрб≥ ми готов≥ на все. ўоразу, коли люди збираютьс€ разом, у них починаЇ прогл€датис€ юрба. Ћюди перем≥шуютьс€, перетворюютьс€, ≥ загальне придушуЇ ≥ндив≥дуальн≥сть людини. ” натовп≥ людина сама не приймаЇ р≥шень. Ќайважлив≥ша риса епохи Ц величезн≥ м≥ста, мегапол≥си, де формуЇтьс€ нова людина.

” XX стол≥тт≥ м≥сто Ц неос€жний ринок, де народжуютьс€ масов≥ форми споживанн€ й масовоњ культури.

ћасова культура та њњ форми:

ü ≥ндустр≥€ УсубкультуриФ дитинства Ц це промислово вироблен≥ ≥гри й ≥грашки.  оли все готове, зникаЇ творча у€ва.

ü масова загальноосв≥тн€ школа стандартизуЇ ус≥ знанн€ на основ≥ осв≥тн≥х програм, що все узагальнюють. Ќе п≥знанн€ й розвитку шукаЇ людина вXX стол≥тт≥, а розваги, ≥ њњ бажанн€ задовольн€Ї дуже розвинута масова ≥ндустр≥€ дозв≥лл€;

ü засоби масовоњ ≥нформац≥њ поневолюють св≥дом≥сть людини;

ü система державноњ або нац≥ональноњ ≥деолог≥њ й пропаганди Ц патр≥отичне вихованн€, масове й стандартизоване, а зв≥дси Ц шуканн€ ворога Ц створенн€ масовоњ соц≥альноњ м≥фолог≥њ на основ≥ нац≥онал-шов≥н≥зму, ≥стеричного патр≥отизму, кумироман≥њ.

ћасова культура системно орган≥зуЇ й стимулюЇ масовий споживчий попит Ц реклама, мода, секс-≥ндустр≥€, стандарти способу ≥ стилю житт€. —итуац≥€ дл€ людини вигл€даЇ вкрай кризовою ≥ загрозливою. „и Ї вих≥д з такого становища? ўоб в≥дпов≥сти на це запитанн€, треба поставити ≥нше, а саме Ц що таке людина? ј цю проблему спробуЇмо розвТ€зати за допомогою ћераба ћамардашв≥л≥, мислител€ ’’ ст.

УЋюдина, Ц говорить в≥н, Ц ≥стота, що Ї в т≥й м≥р≥, у €к≥й вона сама себе створюЇ €кимись засобами, не даними в сам≥й природ≥. Ћюдина в тому людському, що Ї в нењ не природна ≥стота. Ћюдина, вид≥лена на тл≥ предмет≥в, що становл€ть природу й космос, вид≥лена тим, що ми ≥нтуњтивно називаЇмо люд€н≥стю. ÷€ люд€н≥сть не дана природою. Ћюдина Ї ≥стота, що Ї в т≥й м≥р≥, у €к≥й вона самостворюЇтьс€. ћи маЇмо розрив м≥ж культурою й природою. Ћюдина не Ї щось породжуване природою в тому розум≥нн≥, що немаЇ такоњ п≥дстави в природ≥, що породжувало б у людин≥ людське. Ћюдин≥ немаЇ на що покладатис€ поза самою собою. ЌемаЇ гарант≥й, фундаменту в природ≥ дл€ людського стану. Ћюдина Ц ≥стота, що висить у порожнеч≥, €к би випадкова. ”с≥ ф≥зичн≥ природн≥ процеси п≥ддаютьс€ виродженню. ”се в природ≥ переходить у хаос, тому що закон природи Ц тимчасов≥сть. ѕрирода не даЇ памТ€ть, њњ б ≥ не було, €кби вона залежала в≥д природноњ матер≥њ. Ћюдина Ц штучна ≥стота, народжувана не природою, а самонароджувана через культурно винайден≥ пристроњ.

«начить, Ї €к≥сь способи внесенн€ пор€дку в щось, що саме по соб≥, за законами природи, пор€дком не волод≥Ї, а було б хаосом. ” цьому складаЇтьс€ специф≥ка людини. ”пор€дкуванн€ того, що вносить людина в житт€, це Ц памТ€ть. ¬она повТ€зуЇ людину з позачасовим. ѕозачасове Ц надприродне. „ас Ц природний. ѕамТ€ть Ц надприродна, вона Ї основою культури Ф.

Ћ≥тература:

1.  ультурологи€. ’’ век. Ёнциклопеди€: ¬ 2 т. Ц —ѕб, 1998. Ц “. 1. Ц 446 с. Ц “. 2. Ц 445 с.

2. ѕопович ћ. Ќариси украњнськоњ культури. Ц  ., 1998. Ц 834 с.

3. —амосознание европейской культуры ’’ века. Ц ћ., 1991. Ц 228 с.

4. √орбачев ƒ. Ќа карте украинского авангарда. // Ќаше наследие. Ц 1991. Ц є 2. Ц —. 89-95.

5. јрендт ’. »стоки тоталитаризма. Ц ћ.: ћысль, 1996. Ц 302 с.

6. ћодернизм: јнализ и критика основных направлений. Ц ћ.: Ќаука, 1980. Ц 397 с.

7. «ападное искусство. ’’ век. Ц ћ.: »ск-во, 1978. Ц 389 с.

“≈ћј є2.

—“ј–ќƒј¬Ќ≤… ™√»ѕ≈“

” культуролог≥њ ≥снуЇ у€вленн€ про р≥зн≥сть пон€ть Уцив≥л≥зац≥€Ф ≥ УкультураФ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 422 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1672 - | 1338 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.