Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕериферичн≥ органи ендокринноњ системи




ўитовидна залоза (glandula thyroidea) - периферичний орган ендокринноњ системи, €кий регулюЇ основний обм≥н орган≥зму ≥ бере участь в п≥дтримц≥ р≥вн€ кальц≥ю в кров≥.

ўитовидна залоза покрита сполучнотканинною капсулою, в≥д €коњ в середину органу в≥дходить трабекула ≥ розд≥л€ють орган на часточки. —труктурною ≥ функц≥ональною одиницею щитовидноњ залози Ї фол≥кул - м≥кроскоп≥чна бульбашка, ст≥нка €коњ утворена одним шаром кл≥тин - тироцит≥в. ¬ середин≥ фол≥кула накопичуЇтьс€ колоњд - желепод≥бна речовина, €ка складаЇтьс€ з б≥лка тироглобул≥на. ” молекул≥ тироглобул≥на - тироксин (гормон щитовидноњ залози) пов'€заний з пол≥пептидним ланцюгом (глобул≥ном). «овн≥ кожен фол≥кул оточений базальною мембраною.

‘ол≥кули розд≥л€ютьс€ прошарками пухкоњ волокнистоњ сполучноњ тканини, по €ких проход€ть численн≥ кровоносн≥ ≥ л≥мфатичн≥ кап≥л€ри, що обпл≥тають фол≥кули, а також нервов≥ волокна. ” цих же прошарках ви€вл€ютьс€ компактн≥ скупченн€ тироњдних еп≥тел≥альних кл≥тин, кр≥м того зустр≥чаютьс€ л≥мфоцити, плазматичн≥ кл≥тини ≥ тканинн≥ базоф≥ли.

“ироцити фол≥кул≥в - основний кл≥тинний компонент щитовидноњ залози. ‘орма њх залежить в≥д функц≥ональноњ активност≥. ” норм≥ вони куб≥чн≥, при г≥перфункц≥њ ≥ у д≥тей вони призматичноњ форми, при г≥пофункц≥њ ≥ в старечому в≥ц≥ стають плоскими. Ќа ап≥кальн≥й обернен≥й в просв≥т фол≥кул поверхн≥ тироцита Ї ворсинки, €к≥ беруть участь у вид≥ленн≥ секреторних продукт≥в в просв≥т фол≥кула. ѕосиленн€ функц≥ональноњ активност≥ тироцит≥в супроводжуЇтьс€ зб≥льшенн€м к≥лькост≥ ≥ висоти м≥кроворсинок. ” цитоплазм≥ тироцит≥в добре розвинена гранул€рна ендоплазматична мережа ≥ апарат √ольдж≥.

B секреторному цикл≥ фол≥кул≥в розр≥зн€ють дв≥ фази: фазу продукц≥њ ≥ фазу вид≥ленн€ гормон≥в.

‘аза продукц≥њ. « кров≥, що поступаЇ до щитовидноњ залози, тироцити поглинають ≥они йоду, ам≥нокислоту “ирозин. ” Ёѕ— в≥дбуваЇтьс€ формуванн€ молекули тироглобул≥на. «'Їднанн€, що утворюютьс€, перем≥щаютьс€ в зону комплексу √ольдж≥, де в≥дбуваЇтьс€ утворенн€ везикул, тироглобул≥н, що м≥ст€ть. ѕот≥м везикули шл€хом екзоцитозу поступають в порожнину фол≥кула. ѕроцес йодуванн€ зд≥йснюЇтьс€ на ап≥кальн≥й поверхн≥ тироцита ≥ його м≥кроворсинок, тобто на меж≥ з порожниною фол≥кула. ”творюЇтьс€ тироксин ≥ трийодтирон≥н. ‘аза вид≥ленн€ починаЇтьс€ з реабсорбц≥њ колоњду. ѕри потреб≥ орган≥зму в тироксин≥, частинки колоњду фагацитуютьс€, ≥ процес йде у зворотному напр€м≥: пол≥пептидний ланцюг г≥дрол≥зуЇтьс€ л≥зосомними ферментами тироцита. «в≥льнений тироксин через базальну поверхню кл≥тини виводитьс€ в кап≥л€рну мережу, €ка обпл≥таЇ фол≥кул.

–обл€чи вплив на швидк≥сть використанн€ кисню ≥ загальний р≥вень метабол≥чних процес≥в в кл≥тц≥, тироксин регулюЇ основний обм≥н орган≥зму.

≤нший тип кл≥тин щитовидноњ залози - так зван≥ парафол≥кул€рн≥ кл≥тини. ¬они лежать поодинц≥ у фол≥кулах - м≥ж п≥дставами сус≥дн≥х, але не дос€гають своЇю верх≥вкою просв≥ту фол≥кула або розташовуютьс€ в м≥жфол≥кул€рних прошарках сполучноњ тканини. ÷≥ кл≥тини велик≥, неправильноњ округлоњ форми, в цитоплазм≥ €ких м≥ститьс€ велика к≥льк≥сть секреторних гранул. ’арактерною особлив≥стю парафол≥кул€рних кл≥тин Ї њх здатн≥сть в≥дновлювати оксиди важких метал≥в, що даЇ так звану арг≥роф≥л≥ю. ” цитоплазм≥ добре розвинен≥ гранул€рна ендоплазматична мережа ≥ апарат √ольдж≥.

≤снуЇ два р≥зновиди парафол≥кул€рних кл≥тин: перша синтезуЇ гормон кальцитон≥н, друга соматостатин.  альцитон≥н знижуЇ р≥вень кальц≥ю в кров≥ шл€хом депонуванн€ його в к≥стков≥й тканин≥. —оматостатин пригн≥чуЇ б≥лковий синтез ≥ Ї антагон≥стом соматотроп≥ну.

ѕарафолл≥кул€рн≥ кл≥тини можуть сум≥щати синтез регул€торних пептид≥в з утворенн€м нейроам≥н≥в серотон≥на ≥ норадренал≥ну √≥пофункц≥€ щитовидноњ залози в ранньому дит€чому в≥ц≥ приводить до розвитку кретин≥зму (ф≥зичн≥й ≥ розумов≥й в≥дсталост≥). ” дорослих при недостатност≥ функц≥њ щитовидноњ залози виникаЇ м≥кседема: зб≥льшуЇтьс€ маса т≥ла, знижуЇтьс€ температура, випадаЇ волосс€, шк≥ра стаЇ сухою, розвиваютьс€ ознаки пригнобленн€ функц≥њ центральноњ нервовоњ системи, апат≥€, брадикард≥€.

ѕри г≥перфункц≥њ щитовидноњ залози розвиваЇтьс€ базедова хвороба. ѕро€ви базедовоњ хвороби протилежн≥ тим, що виникають при м≥кседем≥.

Ѕ≥л€щитовидна залоза (glandula parathyroidea). ” людини Ї чотири б≥л€щитовидних залози. ¬они розташован≥ на задн≥й поверхн≥ щитовидноњ залози.  ожна залоза оточена тонкою сполучнотканинною капсулою. ѕаренх≥ма утворена еп≥тел≥альними т€жами (трабекулою) або скупченн€м зал≥зистих кл≥тин (паратироцит≥в), розд≥лених тонкими прошарками пухкоњ сполучноњ тканини з кап≥л€рами. ѕарат≥роцити зв'€зан≥ десмосомами, ≥нтердиг≥тац≥€ми ≥ зонами обл≥терац≥њ.

ѕарат≥роцити мають добре розвинену гранул€рну ендоплазматичну мережу, комплекс √ольдж≥, м≥тохондр≥њ, в цитоплазм≥ накопичуютьс€ секреторн≥ гранули. «алежно в≥д функц≥онального стану пароцит≥в, цитоплазма може забарвлюватис€ базоф≥льний (це так зван≥ головн≥ кл≥тини) ≥ оксифильн≥ паратироцити. —еред головних паратироцит≥в розр≥зн€ють св≥тл≥ ≥ темн≥ кл≥тини. ” цитоплазм≥ св≥тлих кл≥тин зустр≥чаютьс€ включенн€ гл≥когену. ѕарат≥роцити виробл€ють гормон паратирин, €кий шл€хом дем≥нерал≥зац≥њ к≥сток п≥двищуЇ, р≥вень кальц≥ю в кров≥ (стимулюЇ, д≥€льн≥сть остеокласт≥в).  альцитон≥н ≥ паратирин - антагон≥сти, њх взаЇмод≥ю забезпечуЇ пост≥йн≥сть р≥вн€ кальц≥ю в кров≥. ћехан≥зм активац≥њ паратироцит≥в пов'€заний з на€вн≥стю на поверхн≥ њх плазмолеми рецептор≥в, здатних безпосередньо сприймати д≥ю ≥он≥в кальц≥ю (за принципом зворотного зв'€зку).

ѕри зниженн≥ або повному виключенн≥ функц≥њ б≥л€щитовидних залоз (наприклад, при випадковому видаленн≥ њх при операц≥њ на щитовидн≥й залоз≥) розвиваЇтьс€ тетан≥€, €ка характеризуЇтьс€ судомами поперечно-смугастоњ мускулатури. якщо не прийн€ти нев≥дкладних мер≥в, цей стан приведе до смерт≥.

Ќаднирков≥ (glandula suprarenalis) Ц парний ендокринний орган, розм≥щений над верхн≥м полюсом нирки. «овн≥ надниркова покрита —получнотканинною капсулою, в €к≥й розр≥зн€ють два шаруючи: зовн≥шн≥й (щ≥льний) ≥ внутр≥шн≥й (б≥льш рихлий). ѕаренх≥ма утворена з'Їднанн€м двох окремих самост≥йних гормонопродукуючих залоз, складових к≥ркова ≥ мозкова речовина.  ≥рков≥ ендокриноцити формують т€жи, ор≥Їнтован≥ перпендикул€рно до поверхн≥ наднирковоњ залози. ѕром≥жки м≥ж т€жами заповнен≥ прошарками пухкоњ волокнистоњ сполучноњ тканини.

 ≥ркова речовина - м≥стить три р≥зн≥ в морфолог≥чних ≥ функц≥ональних в≥дносинах зони:

- клубочкову;

- пучкову;

- с≥тчасту.

ƒр≥бн≥ пол≥гональн≥ кл≥тини клубочковоњ зони утворюють округл≥ скупченн€ - Ђклубочкиї.

 л≥тини м≥стить мало л≥п≥дних включень, в цитоплазм≥ м≥тохондр≥њ з пластинчастими кристами. ≈ндокр≥ноцити ц≥Їњ зони продукують м≥нералокортикоњдний гормон јльдостерон, €кий регулюЇ вм≥ст натр≥ю в орган≥зм≥. ÷ей гормон також маЇ властив≥сть прискорювати переб≥г запального процесу ≥ спри€Ї утворенню колагену.

ћ≥ж клубочковою ≥ пучковою зоною розташовуЇтьс€ вузький прошарок др≥бних малоспец≥ал≥зованих кл≥тин. ¬она називаЇтьс€ пром≥жною або суданофобною. –озмноженн€ кл≥тин ц≥й зон забезпечуЇ поповненн€ ≥ регенерац≥ю пучковоњ ≥ с≥тчастоњ зон.

ѕучкова зона займаЇ середню частину т€ж≥в ≥ найб≥льш виражена.  рупн≥ кл≥тини пучковоњ зони розм≥щен≥ паралельними р€дами Ц Ђпучкамиї. «алежно в≥д функц≥онального стану, ц≥ кл≥тини можуть мати св≥тлу або темну цитоплазму, куб≥чну або призматичну форму, на поверхн≥, звернен≥й до кап≥л€р≥в, Ї м≥кроворсинки. ÷итоплазма цих кл≥тин р€сн≥Ї крапл€ми л≥п≥д≥в, м≥тохондр≥њ з везикулами кристами. ≈ндокр≥ноцити пучковоњ зони синтезують глюкокортикоњдн≥ гормони (кортизон, г≥дрокортизон, кортикостерон), €к≥ регулюють обман вуглевод≥в б≥лк≥в, л≥п≥д≥в, стимулюють енергетичний обм≥н ≥ оп≥рн≥сть орган≥зму до д≥њ р≥зних ушкоджувальних агент≥в середовища, а також пригн≥чують запальн≥ процеси в орган≥зм≥.

 л≥тини с≥тчастоњ зони пол≥гональноњ або округлоњ форми, дек≥лька менших розм≥р≥в, чим кл≥тини пучковоњ зони, формують розгалужен≥ пучки, €к≥ п≥д м≥кроскопом нагадують с≥тку.  л≥тини с≥тчастоњ зони зменшуютьс€ в розм≥рах, стають куб≥чними, округлими або незграбними. ¬м≥ст в них л≥п≥дних включень убуваЇ, кристи м≥тохондр≥й трубчаст≥. ≈ндокр≥ноцити с≥тчастоњ зони синтезують статев≥ стероњди - андрогеностероњдний гормон (чолов≥чий статевий гормон под≥бний до тестостерону с≥мТ€ник≥в), в менш≥й м≥р≥ - ж≥ноч≥ статев≥ гормони (естроген ≥ прогестерон).

ћ≥ж трьома основними морфо функц≥ональними зонами к≥рковоњ речовини зустр≥чаютьс€ скупченн€ малодиференц≥йованих кл≥тин, €к≥ Ї джерелом ф≥з≥олог≥чноњ регенерац≥њ ц≥Їњ частини наднирковоњ залози. ѕерший прошарок таких кл≥тин розташовуЇтьс€ м≥ж капсулою ≥ клубочковою зоною. ƒругий герм≥нативний прошарок, €кий називають суданофобною зоною, знаходитьс€ м≥ж клубочковою ≥ пучковою зонами. ћ≥ж с≥тчастою зоною ≥ мозковою речовиною зустр≥чаютьс€ кл≥тини з ацидоф≥льною цитоплазмою, €к≥ утворюють так звану ’-зону. ÷е залишки кл≥тин ембр≥ональноњ кори надниркових залоз.

ћозкова речовина в≥докремлена в≥д к≥рковоњ речовини не суц≥льним тонким прошарком сполучноњ тканини. ѕредставлено крупними кл≥тинами, округлою або пол≥гональною форма, €к≥ що по характеру синтезуЇтьс€ ними речовин д≥л€тьс€ на еп≥нефроцити ≥ нореп≥нефроцити. ≈п≥нефроцити мають св≥тлу, заповнену секреторними гранулами цитоплазму, секретують адренал≥н. ÷итоплазма нореп≥нефроцит≥в п≥д електронним м≥кроскопом вигл€даЇ темною, м≥стить секреторн≥ гранули норадренал≥ну. јдренал≥н ≥ норадренал≥н (загальна назва цих б≥олог≥чно активних речовин Ц катехолам≥ни) моб≥л≥зують захисн≥ сили орган≥зму. ѕ≥двищенн€ р≥вн€ цих гормон≥в в кров≥ Ї ознакою реакц≥њ орган≥зму на стрес - д≥ю сильних подразник≥в або чинник≥в зовн≥шнього середовища, €к≥ можуть створити загрозу життю.

ƒ≥соц≥йована ендокринна система складаЇтьс€ з ≥зольованих ендокриноцит≥в, розс≥€них практично по вс≥х органах ≥ системах орган≥зму. –озр≥зн€ють два види кл≥тинних елемент≥в дисоц≥йованоњ ендокринноњ системи: кл≥тини нейтрального походженн€, €к≥ розвиваютьс€ з нейробласт≥в нервового гребен€ ≥ кл≥тин, €к≥ не мають нейтрального походженн€.

≈ндокр≥ноцити першоњ групи об'Їднують в јPUD -систему. ¬они мають здатн≥сть накопичувати ≥ декарбоксилювати попередники б≥олог≥чно активних ам≥н≥в (серотон≥н, норадренал≥н, адренал≥н), зв≥дси в≥дбуваЇтьс€ њх назва (англ. Amine Precurso Uptakeand Decarbolition). ”творенн€ нейрам≥н≥в в цих кл≥тинах поЇднуЇтьс€ з синтезом б≥олог≥чно активних регул€торних пептид≥в. «араз в≥домо близько 50 р≥зних апудоцит≥в ≥ в≥дпов≥дних ним гормон≥в, що продукуютьс€ кл≥тинами јѕ”ƒ, - системи.

ƒо јPUD - систем≥ належать ендокринн≥ кл≥тини травноњ системи, р€д нейросекреторних кл≥тин головного мозку, мелатон≥нсинтезуюч≥ кл≥тини еп≥ф≥зу, парафол≥кул€рн≥ кл≥тини щитовидноњ залози, кл≥тини мозковоњ речовини наднирковоњ залози. –егул€торн≥ пептиди кл≥тин јPUD - системи забезпечують м≥сцеву (перакринну), а також дистантну регул€торну д≥€льн≥сть орган≥в ≥ систем орган≥зму. ѓх функц≥€ не залежить в≥д г≥поф≥за, проте т≥сно пов'€зана з д≥€льн≥стю нервових ≥мпульс≥в, €к≥ поступають по симпатичних ≥ парасимпатичних стовбурах.

ƒиссоц≥йован≥ кл≥тини не нейральноњ природи не волод≥ють здатн≥стю накопичувати ≥ декарбоксилювати попередники б≥олог≥чно активних ам≥н≥в. ƒо ц≥Їњ групи належать, окр≥м ендокриноцит≥в €Їчка ≥ фол≥кул€рн≥ кл≥тини €Їчник≥в. ÷≥ продукують не б≥лков≥, а стероњдн≥ гормони (тестостерон, естроген прогестерон), њх д≥€льн≥сть залежить в≥д впливу в≥дпов≥дних гормон≥в троп≥в г≥поф≥за.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 913 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1840 - | 1489 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.