Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пец≥альна г≥столог≥€ та ембр≥олог≥€





—ерцево-судинна система,

—истема орган≥в

 ровотворенн€

та ≥мунного захисту,

≈ндокринна система

69. ѕри ≥нфекц≥йних захворюван≠н€х, ≥нтоксикац≥€х у часточках тиму-са зростаЇ к≥льк≥сть ретикулоеп≥тел≥-(щит≥в, т≥лець √ассал€, стаЇ ширшою площа мозковоњ речовини. як нази≠ваютьс€ ц≥ зм≥ни в тимус≥?

ј. ¬-≤мунодеф≥цит.

¬. јкцидентальна ≥нволюц≥€.

—. “им≥ко-л≥мфатичний статус.

ќ. ¬≥кова ≥нволюц≥€.

≈. “-≤мунодеф≥цит.

70. ¬ умовах експерименту в ор≠ган≥зм п≥ддосл≥дноњ тварини ввели антит≥ла проти гормон≥в тимуса. ƒи≠ференц≥ац≥€ €ких кл≥тин порушитьс€ | насамперед?

ј. ћоноцит≥в.

¬. “-Ћ≥мфоцит≥в.

—. ѕлазмоцит≥в.

ќ. ћакрофаг≥в.

≈. ¬-Ћ≥мфоцит≥в.

71. ” г≥столог≥чному препарат≥ судини добре виражен≥ внутр≥шн€ ≥ зовн≥шн€ еластичн≥ мембрани та Ї багато м≥оцит≥в у середн≥й оболонц≥. ƒе€кого типу судин вона належить? ј. ≈кстраорганна л≥мфатична су≠дина.

¬. јртер≥€ зм≥шаного типу. —. ¬ена ≥з сильним розвитком м'€з≥в.


¬. јртер≥€ еластичного типу. ≈. јртер≥€ м'€зового типу.

72. ” хвороњ, 42 рок≥в, п≥сл€ ре≠
зекц≥њ щитопод≥бноњ залози почалис€
судоми. ѕолегшенн€ наставало п≥сл€
введенн€ препарат≥в кальц≥ю. ѕору≠
шенн€ функц≥њ €коњ ендокринноњ за≠
лози спричинюЇ цей стан?

ј. ≈п≥ф≥за.

¬. Ќадниркових залоз.

—. яЇчник≥в.

¬. √≥поф≥за.

≈. ѕрищитопод≥бних залоз.

73. ” хворого, «ќ рок≥в, ви€влено
г≥перфункц≥ю щитопод≥бноњ залози.
яку форму при цьому мають тироци-
ти фол≥кул≥в?

ј. ѕлоску. ¬. ѕол≥гональну. —. ѕризматичну. ¬. ¬еретенопод≥бну.,≈.  уб≥чну.

74: ’вора, 40 рок≥в, звернулас€ до л≥кар€ з≥ скаргами на тах≥кард≥ю, ек≠зофтальм, п≥двищену стомлюван≥сть, зниж'ену масу т≥ла. « п≥двищенн€м функц≥њ €ких кл≥тин, найв≥рог≥дн≥ше, це може бути пов'€зано?

ј. ѕарафол≥кул€рних.

¬. ѕаратироцит≥в.

—. “ироцит≥в.

¬. јпудоцит≥в.

≈. јцидоф≥льних ендокриноцит≥в.

75. ” дитини природжений ≥муно≠деф≥цит. —траждаЇ кл≥тинний ≥мун≥-

¬. ƒетерм≥нац≥€. ≈. јдгез≥€.

. ≈. “-Ћ≥мфоцитами.

68. «апаленн€ характеризуЇтьс€
розширенн€м кровоносних кап≥л€р≥в
у д≥л€нц≥ ушкодженн€, зменшенн€м
кровооб≥гу, п≥двищенн€м проникност≥
ст≥нки судин. як≥ з наведених кл≥тин
в≥д≥грають головну роль у цьому?

ј. “канинн≥ базоф≥ли (тучн≥ кл≥≠тини).

¬. ‘≥бробласти. —. ѕлазмоцити. ¬. ≈озиноф≥ли. ≈. ћакрофаги.

тет, що зумовлюЇ част≥ в≥русн≥ ≥нфек≠ц≥њ. ѕорушенн€ми в €кому орган≥, най≠в≥рог≥дн≥ше, це спричинено?

ј. “имус≥.

¬. „ервоному к≥стковому мозку.

—. Ћ≥мфатичних вузлах.

ќ. —елез≥нц≥.

≈. ѕ≥днеб≥нних мигдаликах.

76. Ќа препарат≥ мазка червоного
к≥сткового мозку людини серед кл≥тин
м≥Їлоњдного р€ду та адипоцит≥в трап≠
л€ютьс€ кл≥тини з≥рчастоњ форми з
оксиф≥льною цитоплазмою, €к≥ контак≠
тують своњми в≥дростками. як≥ це
кл≥тини?

ј. –етикул€рн≥.

¬. ‘≥бробласти.

—. ћакрофаги.

¬. ƒендритн≥ кл≥тини.

≈. ќстеоцити.

77. ” г≥столог≥чному препарат≥ до≠
сл≥джуЇтьс€ кровотворний орган, €кий
складаЇтьс€ з р≥зних за формою час≠
точок. ” кожн≥й часточц≥ Ї к≥ркова й
мозкова речовина. якому органу на≠
лежать ц≥ ознаки?

ј. Ћ≥мфатичному вузлу.

¬. “имусу.

—. —елез≥нц≥.

¬. ћигдаликам.

≈. „ервопод≥бному в≥дростку.

78. ћозкова речовина часточки
кровотворного органа на г≥столог≥ч≠
ному препарат≥ маЇ св≥тл≥ше забарв≠
ленн€ ≥ м≥стить еп≥тел≥альн≥ т≥льц€.
якому органу належать ц≥ морфо≠
лог≥чн≥ ознаки?

ј. Ћ≥мфатичному вузлу. ¬. “имусу.—. —елез≥нц≥. ¬. ѕеч≥нц≥. ≈. Ќирц≥.

79. —т≥нки судин мають значн≥
морфолог≥чн≥ розб≥жност≥ в будов≥
середньоњ оболонки. „им зумовлена
по€ва специф≥чних особливостей бу≠
дови ц≥Їњ оболонки в р≥зних судинах?

ј. ≤ндуктивним впливом нейрон≥в

вегетативних гангл≥њв.

¬. ¬пливом орган≥в ендокринноњ

системи.

—. –егул€ц≥Їю з боку ÷Ќ—.

¬. √емодинам≥чними умовами.

≈. ¬исоким вм≥стом катехолам≥н≥в

у кров≥.

80. јртер≥њ великого кал≥бру п≥д
час систоли розт€гуютьс€ ≥ поверта≠
ютьс€ у вих≥дний стан п≥д час д≥асто≠
ли, забезпечуючи стаб≥льн≥сть крово≠
току. Ќа€вн≥стю €ких елемент≥в ст≥н≠
ки судини це можна по€снити?

ј. ¬еликою к≥льк≥стю ф≥бробласт≥в,

¬. ћ'€зових волокон.

—. –етикул€рних волокон.

¬.  олагенових волокон.

≈. ≈ластичних волокон.

81. ¬нутр≥шню оболонку судини
(≥нтиму) зсередини вистилаЇ еп≥тел≥й.
який саме?

ј. ≈ндотел≥й.

¬. ћезотел≥й.

—. ≈п≥дерм≥с.

¬. ѕерех≥дний еп≥тел≥й.

≈. Ѕагатор€дний еп≥тел≥й.

82. « ектодермального еп≥тел≥ю
вистеленн€ верхньоњ частини ротовоњ
€мки зародка людини формуЇтьс€

кишен€ –атке, €ка направл€Їтьс€ до основи майбутнього головного мозку. ўо розвиваЇтьс€ з цього ембр≥ональ≠ного зачатка?

ј. ѕередн≥й г≥поталамус.

¬. Ќейрог≥поф≥з.

—. ћед≥альна ем≥ненц≥€.

¬. √≥поф≥зарна н≥жка.

≈. јденог≥поф≥з.

83. ” ст≥нц≥ фол≥кул≥в та в м≥жфо-
л≥кул€рних прошарках сполучноњ тка≠
нини щитопод≥бноњ залози розм≥≠
щуютьс€ велик≥ ендокриноцити, сек≠
реторн≥ гранули €ких осм≥Їво- й
арг≥роф≥льн≥. як≥ це кл≥тини?

ј. “ироцити. ¬.  альцитон≥ноцити. —. ѕаратироцити. ќ. ѕ≥неалоцити. ≈. ѕ≥туњцити.

84. ” г≥стопрепарат≥ представле≠
но паренх≥матозний орган, поверхне≠
вий шар к≥рковоњ речовини €кого
формуЇ клубочки, утворен≥ ендокри-
ноцитами. якому органу належить ц€
морфолог≥чна ознака?

ј. Ќаднирковим залозам. ¬. Ћ≥мфатичному вузлу. —. —елез≥нц≥. ќ. ўитопод≥бн≥й залоз≥. ≈. яЇчнику.

85 ∆≥нка, 25 рок≥в, через м≥с€ць п≥сл€ полог≥в звернулас€ до л≥кар€ з≥ скаргою на зменшенн€ к≥лькост≥ мо≠лока. ƒеф≥цит €кого гормону призв≥в до такого стану?

ј. ѕролактину.

¬.  ортикотроп≥ну.—. —оматостатину. ¬. ≤нсул≥ну. ≈. √люкагону.

86. ¬≥домо, що альдостерон регу≠
люЇ вм≥ст натр≥ю в орган≥зм≥. як≥
кл≥тини надниркових залоз виробл€≠
ють цей гормон?

ј.  л≥тини с≥тчастоњ зони. ¬. ≈п≥нефроцити. —.  л≥тини клубочковоњ зони. ¬.  л≥тини пучковоњ зони. ≈. Ќореп≥нефроцити.

87. ” новонародженого д≥агносто≠
вано порушенн€ розвитку м≥окарда
шлуночка. « порушенн€м розвитку
€кого ембр≥онального джерела пов'€≠
зана ц€ патолог≥€?

ј. ≈ктодерми.

¬. ѕар≥Їтальноњ спланхноплеври.

—. ≈ндодерми.

¬. ћ≥оеп≥кард≥альноњ пластинки.

≈. ћезенх≥ми.

88. «роблено г≥столог≥чний зр≥з
л≥мфатичного вузла. Ќа м≥кропрепа-'
рат≥ спостер≥гаЇтьс€ розширенн€ його
паракортикальноњ зони. ѕрол≥ферац≥€
€кого виду кл≥тин л≥мфатичного вуз≠
ла зумовила цей процес?

ј. Ѕерегових макрофаг≥в. ¬. “-л≥мфоцит≥в. —. ѕлазмоцит≥в. ¬. ћакрофаг≥в. ≈. –етикулоцит≥в.

89. Ќа м≥кропрепарат≥ ви€влено
кул€ст≥ утворенн€ з л≥мфоцит≥в. ”се≠
редин≥ утворень -- центральна арте≠
р≥€. який орган досл≥джуЇтьс€?

кл≥тини ≥мунноњ системи постражда≠ють найб≥льше?

ј. “-Ћ≥мфоцити.

¬. ¬-Ћ≥мфоцити.

—. ћакрофаги.

ќ. јнтигенпрезентуюч≥ кл≥тини.

≈. ¬- л≥тини пам'€т≥.

104. Ќа г≥столог≥чному препарат≥
представлено кровоносну судину.
¬нутр≥шн€ оболонка складаЇтьс€ з
ендотел≥ю, п≥дендотел≥ального шару та
внутр≥шньоњ еластичноњ мембрани.
—ередн€ оболонка утворена непосму-
гованою м'€зовою тканиною. ƒл€ €коњ
судини характерн≥ ц≥ морфолог≥чн≥
ознаки?

ј. ¬ени безм'€зового типу. ¬. јртер≥њ еластичного типу. —.  ап≥л€ру.

¬. јртер≥њ м'€зового типу. ≈. ¬ени м'€зового типу.

105. Ќа електронн≥й м≥крофотог≠
раф≥њ кап≥л€ра з широким просв≥том
ч≥тко визначаютьс€ фенестри в ендо≠
тел≥њ та пори в базальн≥й мембран≥.
який тип кап≥л€ра?

ј. јтиповий. ¬. —оматичний. —. —инусоњдний. ¬. Ўунтовий. ≈. ¬≥сцеральний. ' '. '..

106. ¬нутр≥шн€ поверхн€ крово≠
носних судин вкрита еп≥тел≥Їм, €кий
синтезуЇ речовини, що запоб≥гають
процесу згортанн€ кров≥ в судинах.
який це еп≥тел≥й?

ј. ќдношаровий плоский (ендо≠тел≥й).


¬. Ѕагатошаровий плоский незро-гов≥лий.

—. Ѕагатошаровий плоский зрого≠в≥лий.

¬. ќдношаровий плоский (мезо-тел≥й).

≈. ќдношаровий багатор€дний призматичний.

107. ” г≥столог≥чному препарат≥
аденог≥поф≥за серед ендокриноцит≥в
можна бачити кл≥тини, цитоплазма
€ких забарвлюЇтьс€ базоф≥льно. ÷≥
кл≥тини синтезують фол≥кулостиму-
люючий та лютењн≥зуючий гормони. як
називаютьс€ ц≥ кл≥тини?

ј. —оматотропоцити. ¬. “иротропоцити. —. ћамотропоцити. ¬. √онадотропоцити. ≈. ѕ≥туњцити.

108. ” г≥столог≥чному препарат≥
аденог≥поф≥за серед ендокриноцит≥в
можна бачити кл≥тини, цитоплазма
€ких забарвлюЇтьс€ оксиф≥льно. ÷≥
кл≥тини продукують гормон пролак-
тин. як називаютьс€ ц≥ кл≥тини?

ј. јдренокортикотропоцити. ¬. “иротропоцити. —. ћамотропоцити. ќ. √онадотропоцити. ≈. ѕ≥туњцити.

109. Ќа препарат≥ м'€коњ мозко≠
воњ оболонки ви€вл€Їтьс€ судина, у
ст≥нц≥ €коњ в≥дсутн€ середн€ оболон≠
ка, зовн≥шн€ оболонка зрощена з при≠
леглою тканиною, внутр≥шн€ оболон≠
ка побудована з базальноњ мембрани
та ендотел≥ю. яка це судина?

ј. јртер≥ола.

¬. ¬ена м'€зового типу з≥ слабким

розвитком м'€зових елемент≥в.

—. јртер≥€ м'€зового типу.

ќ. ¬ена волокнистого типу.

≈. јртер≥€ зм≥шаного типу.

110. Ќа м≥кропрепарат≥ серц€ роз≠
р≥зн€Їмо кард≥ом≥оцити з≥рчастоњ фор≠
ми з центральне розташованим €дром,
розвиненими гранул€рною ендоплаз≠
матичною с≥ткою, апаратом √ольдж≥ та
специф≥чними гранулами. яка функ≠
ц≥€ пов'€зана з цими кл≥тинами?

ј. –егенераторна.

¬. —короченн€.

—. ѕроведенн€ нервового ≥мпульсу.

¬. «ахисна.

≈. ≈ндокринна.

111. Ќа м≥кропрепарат≥ серц€ роз≠
р≥зн€Їмо кл≥тини, €к≥ розташован≥ у
вигл€д≥ св≥тлих т€ж≥в, мають невели≠
ку к≥льк≥сть м≥оф≥брил ≥ включенн€
гл≥когену та ексцентрично локал≥зо≠
ване €дро. як≥ це кл≥тини?

ј. ≈ндокринн≥. ¬. ѕров≥дн≥ пейсмекерн≥. —. ѕров≥дн≥ перех≥дн≥. ¬. ¬олокна ѕурк≥ньЇ. ≈. —коротлив≥.

112. ѕ≥д час досл≥дженн€ оболо≠
нок головного мозку медичний експерт
знайшов з€юч≥ венозн≥ судини, що зро≠
щен≥ з прилеглими тканинами. ƒо
€ких вен належать ц≥ судини?

' ј. Ѕезм'€зового типу.

¬. «≥ слабким розвитком м'€зових ≤ елемент≥в.

—. ≤з середн≥м розвитком м'€зових

елемент≥в.

ќ. ≤з сильним розвитком м'€зових

елемент≥в.

≈. ¬енул.

113. ” ж≥нки, «ќ рок≥в, на фон≥
деф≥циту статевих гормон≥в ви€вле≠
но п≥двищену к≥льк≥сть фол≥кулости-
мулюючого гормону. як≥ кл≥тини син≠
тезують цей гормон?

ј. “иреотропоцити. ¬.  ортикотропоцити. —. —оматотропоцити. ѕ. √онадотропоцити. ≈. ћамотропоцити.

114. ” ж≥нки, €ка хвор≥Ї прот€гом
7 рок≥в на г≥потиреоз, ви€влено недо≠
статн≥сть тиреоњдних гормон≥в. як≥
кл≥тини аденог≥поф≥за при цьому бу≠
дуть зм≥нен≥?

ј. “иреотропоцити. ¬. √онадотропоцити. —.  ортикотропоцити. ¬. —оматотропоцити. ≈. ћамотропоцити.

115. ѕри видаленн≥ залози внут≠
р≥шньоњ секрец≥њ в експериментальних
тварин настаЇ передчасне статеве до≠
зр≥ванн€. ѕри видаленн≥ €коњ залози
це в≥дбуваЇтьс€?

ј. ≈п≥ф≥за.

¬. √≥поф≥за.

—. Ќадниркових залоз.

ќ. ўитопод≥бноњ залози.

≈. ѕрищитопод≥бноњ залози.

116. ” г≥столог≥чному препарат≥
к≥рковоњ речовини надниркових залоз
видно др≥бн≥ пол≥гональн≥ кл≥тини, €к≥
утворюють округл≥ скупченн€ ≥ м≥с≠
т€ть невелику к≥льк≥сть л≥п≥дних вклю-


 


чень. яку частину надниркових залоз представлено в г≥столог≥чному препа≠рат≥?

ј. ѕром≥жну зону.

¬.  лубочкову зону.

—. ѕучкову зону.

¬. —≥тчасту зону.

≈. ћозкову речовину.

117. ” г≥столог≥чному препарат≥
наднирковоњ залози видно велик≥
кл≥тини куб≥чноњ форми, €к≥ розташо≠
ван≥ у вигл€д≥ т€ж≥в ≥ м≥ст€ть велику
к≥льк≥сть л≥п≥дних включень. яку ча≠
стину наднирковоњ залози представ≠
лено в г≥столог≥чному препарат≥?

ј. ѕучкову зону. ¬.  лубочкову зону. —. ѕром≥жну зону. “). —≥тчасту зону. ≈. ћозкову речовину.

118. Ќа електронн≥й м≥крофотог≠
раф≥њ м≥окарда видно кл≥тини з в≥дро≠
стками, що м≥ст€ть мало органел, але
мають добре розвинену гранул€рну
ендоплазматичну с≥тку, секреторн≥
гранули. як≥ це кл≥тини?

ј. —екреторн≥ кард≥ом≥цити. ¬. Ўлуночков≥ кард≥ом≥оцити. —. ѕейсмекерн≥ кл≥тини. ¬. ѕерех≥дн≥ атипов≥ кл≥тини. ≈.  л≥тини пучка ѕса.

119. Ќа г≥столог≥чному препарат≥,
забарвленому орсењном, у середн≥й
оболонц≥ судини ви€влено в≥д 40 до
60 в≥кончастих еластичних мембран.
яка це судина?

ј. јртер≥€ еластичного типу. ¬. јртер≥€ м'€зового типу. —. јртер≥€ зм≥шаного типу.

ќ. ¬ена м'€зового типу. ≈. ¬ена безм'€зового типу.

120. ” перикард≥альн≥й порожнин≥
у хворого з вип≥тним перикардитом
ви€влено велику к≥льк≥сть випоту.
ѕорушенн€ функц≥ональноњ актив≠
ност≥ €ких кл≥тин стало причиною
цього €вища?

ј. ћезотел≥оцит≥в.

¬. ‘≥бробласт≥в.

—. —коротливих кард≥ом≥оцит≥в.

ќ. ѕров≥дних кард≥ом≥оцит≥в.

≈. ≈ндотел≥оцит≥в.

121. Ќа г≥столог≥чному препарат≥ |
видно судину, ст≥нка €коњ складаЇть≠
с€ з ендотел≥ю, базальноњ мембрани та
пухкоњ сполучноњ тканини. яка це
судина?

ј. јртер≥€.

¬. ¬ена м'€зового типу.

—. ¬ена безм'€зового типу.

ќ. √емокап≥л€р.

≈. Ћ≥мфокап≥л€р.

122. Ќа м≥кроскоп≥чному препа≠
рат≥ представлено орган серцево-су≠
динноњ системи. ќдна з його оболо≠
нок побудована з волокон, що анасто-
мозують м≥ж собою. ¬они утворен≥ з
кл≥тин, €к≥ з'Їднан≥ за допомогою
вставних диск≥в. який це орган сер≠
цево-судинноњ системи?

ј. ¬ена м'€зового типу. ¬. јртер≥€ м'€зового типу. —. јртер≥€ еластичного типу. ќ. јртер≥ола. ≈. —ерце.

123. ƒл€ кап≥л€ра характерна на≠
€вн≥сть фенестрованого еп≥тел≥ю та

Ќ


пористоњ базальноњ мембрани. який тип кап≥л€ра?

ј. —инусоњдний.

¬. —оматичний.

—. ¬≥сцеральний.

¬. Ћ≥мфатичний.

≈. Ћакунарний.

звивист≥, заповнен≥ густим секретом. який гормон зумовлюЇ так≥ зм≥ни в ендометр≥њ?

ј. —оматотроп≥н.

¬. ≈строгени.

—. “естостерон.

ќ. ѕрогестерон.

≈.  ортикотроп≥н.

пористоњ базальноњ мембрани. який тип кап≥л€ра?

ј. —инусоњдний.

¬. —оматичний.

—. ¬≥сцеральний.

¬. Ћ≥мфатичний.

≈. Ћакунарний.звивист≥, заповнен≥ густим секретом. який гормон зумовлюЇ так≥ зм≥ни в ендометр≥њ?

ј. —оматотроп≥н.

¬. ≈строгени.

—. “естостерон.

¬. ѕрогестерон.

≈.  ортикотроп≥н.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 509 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

1454 - | 1417 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.048 с.