Непорушність принципів гуманізму, законності і справедливості та вимоги щодо їхнього дотримання у Кримінальному кодексі України

В новому Кримінально-виконавчому кодексі в ст. 5 законодавець чітко сформулював і закріпив принципи кримінально-виконавчого законодавства, до яких відносяться: принципи невідворотності виконання і відбування покарань, законності, справедливості, гуманізму, демократизму, рівності засуджених перед законом, взаємної відповідальності держави і засудженого, диференціації та індивідуалізації виконання покарань, раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом, участі громадськості в діяльності органів і установ виконання покарань.

Принцип законності - конституційний, закріплений у ряді статей Конституції України (6, 19, 24, 68 та в інших). У кримінально-виконавчому праві він проявляється у забезпеченні верховенства закону, який регулює виконання покарання та його пріоритети перед іншими нормативними актами, що регулюють суспільні відносини в цій сфері.

Принцип законності реалізується в точному й суворому дотриманні кримінально-виконавчого законодавства установами і органами виконання покарань, посадовими особами, працівниками організацій, які взаємодіють з установами і органами виконання покарань, військовослужбовцями, які здійснюють конвоювання засуджених, громадськими організаціями, котрі беруть участь у виправленні та ресоціалізації засуджених, окремими громадянами при відвіданні місць відбування покарання і самими засудженими.

Поряд з тим, принцип законності передбачає чітке дотримання норм кримінально-виконавчого законодавства України та міжнародних стандартів. Законність також означає можливість створення підзаконних відомчих актів, які б за своєю сукупністю відповідали б меті покарання і, разом з тим, не порушували визначені законодавством права засуджених, порядок та умови виконання та відбування покарань.

Законність також є передумовою того, що всі кроки держави в бік відкритості кримінально-виконавчої служби, запровадження нових підходів у роботі із засудженими щодо їх виправлення і ресоціалізації спочатку мають отримати необхідне законодавче закріплення.

Принцип гуманізму (людяності) — провідний, засадничий принцип моралі і права, що визнає людину найвищою цінністю, вимагає поваги до неї, піклування про неї, орієнтує на захист її гідності, прав і свобод, віри в її здатність до самовдосконалення і спрямовує діяльність суспільства, спільнот, соціальних груп та інших соціальних суб'єктів на створення умов для повноцінного розвитку людини.

Принцип гуманізму є одним із основних в кримінально-виконавчому законодавстві, хоча його і не ставлять на перше місце. Він знаходить свій вияв у багатьох інститутах та нормах Кримінально-виконавчого кодексу України й інших відомчих нормативно-правових актах, які регулюють виконання покарань, а також у численних міжнародних документах про права людини і поводження із засудженими.

Цей принцип виявляється також і в тих цілях, які ставить держава при виконанні покарання, - виправлення і ресоціалізація засуджених, повернення в суспільство повноправними його членами. Він реалізується в процесі застосування основних засобів виправлення і ресоціалізації: суспільно корисній праці, соціально-виховній роботі, загальноосвітньому і професійно-технічному навчанні, громадського впливу, поряд з жорсткими режимними вимогами, що забезпечують дисципліну і порядок в місцях позбавлення волі, але одночасно створюють умови для забезпечення прав засуджених аж до умовно-дострокового звільнення.

Своє вираження цей принцип знаходить в нормах кримінально-виконавчого кодексу України, що визначають правове становище засуджених (ст. ст. 7, 8, 9, 10 КВК). Такі норми покликані сприяти уявленню про гуманізм як людинолюбство, милосердя, любов до ближнього в діяльності органів та установ виконання покарань.

Принцип справедливості (соціальної справедливості) покликаний оберігати інтереси суспільства, захищати його від нових злочинних посягань, відновлювати порушене злочином почуття справедливості.

Однією із форм реалізації даного принципу у кримінальному праві є справедливе визначення відповідальності особи за скоєний злочин, яка здійснюється з урахуванням його тяжкості, ступеня вини і суспільної небезпеки винної особи.

У кримінально-виконавчому законодавстві цей принцип відображений у ст. 1 КВК України, яка визначає мету кримінально-виконавчого законодавства, насамперед - забезпечення реалізації покарання, з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави, шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, і в ст. 6 КВК України, що встановлює основні засоби виправлення засуджених.