Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћог≥стичн≥ посередники у каналах розпод≥лу




ѕ≥д час формуванн€ каналу розпод≥лу товару на перше м≥сце висуваЇтьс€ р≥шенн€ про структуру каналу, тобто про к≥льк≥сть р≥в≠н≥в каналу ≥ про конкретний склад член≥в каналу. Ќеобх≥дною умо≠вою можливост≥ вибору каналу розпод≥лу Ї на€вн≥сть на ринку ве≠ликоњ к≥лькост≥ посередник≥в.

Ћог≥стичн≥ посередники в каналах розпод≥лу виконують певн≥ функц≥њ, €к≥ укрупнено можна розд≥лити на:

Х функц≥њ (операц≥њ) ф≥зичного розпод≥лу;

Х функц≥њ обм≥ну (куп≥вл≥-продажу);

Х п≥дтримуюч≥ функц≥њ (стандартизац≥њ €кост≥ дистрибуц≥њ, ф≥нансуванн€, ≥нформац≥йноњ п≥дтримки, страхуванн€ ризик≥в ≥ т.п.)

ѕосередниками в операц≥€х ф≥зичного розпод≥лу Ї р≥зн≥ спец≥а≠л≥зован≥ транспортн≥, експедиторськ≥, транспортно-експедиторськ≥ ф≥рми, компан≥њ ф≥зичного розпод≥лу, вантажн≥ терм≥нали ≥ терм≥≠нальн≥ комплекси, вантажн≥ розпод≥льч≥ центри, п≥дприЇмства ≥з со≠ртуванн€, затарюванн€ та пакуванн€ готовоњ продукц≥њ, вантажопереробн≥ та ≥нш≥ п≥дприЇмства.

—еред посередник≥в у дистрибуц≥њ, €к≥ виконують п≥дтриму≠юч≥ функц≥њ, можна виокремити п≥дприЇмства та установи ф≥нансо≠вого серв≥су (банки, ф≥нансов≥ компан≥њ, кл≥рингов≥ та розрахунков≥ центри ≥ компан≥њ ≥ т.п.), п≥дприЇмства ≥нформац≥йного серв≥су (≥н≠формац≥йно-диспетчерськ≥ центри, обчислювальн≥ центри колекти≠вного користуванн€, п≥дприЇмства зв'€зку ≥ телекомун≥кац≥й ≥ т.п.), страхов≥ компан≥њ, установи стандартизац≥њ, л≥цензуванн€ та серти≠ф≥кац≥њ ≥ т.д.

÷ентральне м≥сце серед посередник≥в у дистрибуц≥њ займа≠ють торгов≥ посередники, €к≥ кр≥м безпосередньо функц≥й обм≥ну (куп≥вл≥-продажу) товару можуть виконувати й ≥нш≥ вищезазначен≥ функц≥њ, наприклад, транспортуванн€, експедируванн€, страхуван≠н€, вантажопереробки, управл≥нн€ запасами, кредитно-ф≥нансового обслуговуванн€, передпродажного ≥ п≥сл€продажного серв≥су ≥ т.д.

ќсновними причинами, €к≥ зумовлюють використанн€ торго≠вих посередник≥в п≥д час формуванн€ лог≥стичних канал≥в ≥ ланцю≠г≥в Ї [30, с.26]:

1) ”правл≥нн€ потоковими процесами на основ≥ лог≥стичноњ концепц≥њ вимагаЇ на€вност≥ певних ф≥нансових, матер≥альних, ква≠л≥ф≥кац≥йних ≥ ≥нших ресурс≥в. „им вищ≥ вимоги до ефективност≥ управл≥нн€, тим б≥льше засоб≥в ≥ ресурс≥в може знадобитис€.

2) ‘ормуванн€ оптимальноњ структури лог≥стичних канал≥в ≥ ланцюг≥в, а також подальше њњ удосконаленн€ передбачаЇ на€вн≥сть знань ≥ досв≥ду у сфер≥ кон'юнктури ринку з≥ структури товарних поток≥в, метод≥в реал≥зац≥њ та способ≥в розпод≥лу.

 ласиф≥кац≥ю торгових посередник≥в можна провести за поЇднанн€м двох ознак:

Х в≥д ≥мен≥ кого працюЇ посередник;

Х за чий рахунок посередник проводить своњ операц≥њ.

ћожна вид≥лити чотири типи торгових посередник≥в: своЇ ≥м'€ св≥й рахунок, своЇ ≥м'€ - чужий рахунок, чуже ≥м'€ - св≥й рахунок, чуже ≥м'€ - чужий рахунок (табл. 5.1).

ƒилери - це оптов≥, р≥дше роздр≥бн≥ посередники, €к≥ ведуть операц≥њ в≥д свого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок. “овар закуповуЇтьс€ ними (а договором постачанн€. “аким чином, дилер стаЇ власником про≠дукц≥њ п≥сл€ повноњ оплати поставки. ¬≥дносини м≥ж виробником ≥ дилером припин€ютьс€ п≥сл€ виконанн€ вс≥х умов за договором постачанн€. ќднак взаЇмини виробника з дилерами останн≥м часом (добувають р≥зноман≥тн≥ форми через прагненн€ виробник≥в фор≠мувати вертикальн≥ канали розпод≥лу. ѕри цьому дилери стають власниками прив≥лењв, поЇднуючи у своњх руках р€д посл≥довних етап≥в процесу виробництва ≥ розпод≥лу. ” лог≥стичному ланцюз≥ дилери розташован≥ найближче до к≥нцевих споживач≥в.

“аблиц€ 5.1

“ипи торгових посередник≥в у каналах розпод≥лу

 

“ип посередника ќзнака класиф≥кац≥њ
ƒилер ¬≥д свого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок
ƒистрибутор ¬≥д чужого ≥мен≥ ≥ за св≥й рахунок
 ом≥с≥онер ¬≥д свого ≥мен≥ ≥ за чужий рахунок
јгент, брокер ¬≥д чужого ≥мен≥ ≥ за чужий рахунок

 

–озр≥зн€ють два види дилер≥в. ≈ксклюзивн≥ дилери Ї Їдиними представниками виробника в даному рег≥он≥ та над≥лен≥ виключни≠ми правами щодо реал≥зац≥њ його продукц≥њ. ƒилери, €к≥ сп≥вроб≥т≠ничають з виробником на умовах франшизи, називаютьс€ авторизованими.

ƒистрибутори - оптов≥ та роздр≥бн≥ посередники, €к≥ ведуть операц≥њ в≥д ≥мен≥ виробника ≥ за св≥й рахунок. як правило, вироб≠ник надаЇ дистриб'ютору право торгувати своЇю продукц≥Їю на пев≠н≥й територ≥њ ≥ прот€гом певного терм≥ну. “аким чином, дистриб'ютор не Ї власником продукц≥њ. «а договором в≥н набуваЇ пра≠ва на продаж продукц≥њ. ƒистриб'ютор може д≥€ти ≥ в≥д свого ≥мен≥. ” цьому випадку в рамках договору про наданн€ права на продаж укладаЇтьс€ догов≥р постачанн€. ” лог≥стичному ланцюз≥ дис≠триб'ютори зазвичай займають позиц≥ю м≥ж виробником ≥ дилера≠ми.

 ом≥с≥онери - це оптов≥ та роздр≥бн≥ посередники, €к≥ прово≠д€ть операц≥њ в≥д свого ≥мен≥ та за рахунок виробника.  ом≥с≥онер не Ї власником продукц≥њ. ¬иробник (або ком≥тент у дан≥й операц≥њ) залишаЇтьс€ власником продукц≥њ до њњ передач≥ й оплати к≥нцевим споживачем. ƒогов≥р про постачанн€ продукц≥њ укладаЇтьс€ в≥д ≥мен≥ ком≥с≥онера. “аким чином, ком≥с≥онер Ї посередником т≥льки дл€ ком≥тента, а не дл€ к≥нцевого споживача, грош≥ €кого перерахо≠вуютьс€ на рахунок ком≥с≥онера. ѕри цьому ризик випадкового псуванн€ ≥ втрати продукц≥њ лежить на ком≥тент≥.  ом≥с≥онер зобо≠в'€заний забезпечити збереженн€ товару. ¬≥н в≥дпов≥даЇ за втрату або ушкодженн€ продукц≥њ з вини ком≥с≥онера. ¬инагорода ком≥с≥о≠неру виплачуЇтьс€ зазвичай у вигл€д≥ в≥дсотк≥в в≥д суми проведеноњ операц≥њ або €к р≥зниц€ м≥ж ц≥ною, призначеноњ ком≥тентом, ≥ ц≥ною реал≥зац≥њ.

јгенти - посередники, €к≥ виступають €к представники або пом≥чники ≥ншоњ основноњ щодо нього особи (принципала). як пра≠вило, агенти Ї юридичними особами. јгент укладаЇ угоди в≥д ≥мен≥ ≥ за рахунок принципала. «а обс€гом повноважень агенти под≥л€≠ютьс€ на дв≥ категор≥њ. ”н≥версальн≥ агенти зд≥йснюють будь-€к≥ юридичн≥ д≥њ в≥д ≥мен≥ принципала. √енеральн≥ агенти вкладають т≥льки угоди, зазначен≥ в дорученн≥. «а своњ послуги агенти отри≠мують винагороду €к за тарифами, так ≥ за домовлен≥стю з принци≠палом. Ќайб≥льш розповсюджений вид агентськоњ винагороди - в≥дсоток в≥д суми укладеноњ угоди.

Ѕрокери - посередники п≥д час укладанн€ угод, €к≥ звод€ть контрагент≥в. Ѕрокери не Ї власниками продукц≥њ, €к дилери або дистриб'ютори, ≥ не розпор€джаютьс€ продукц≥Їю, €к дис≠триб'ютори, ком≥с≥онери або агенти. Ќа в≥дм≥ну в≥д агент≥в, броке≠ри не перебувають в догов≥рних в≥дносинах з жодною ≥з стор≥н уго≠ди, €ку укладають, ≥ д≥ють лише на основ≥ окремих доручень. Ѕрокер≥в винагороджують т≥льки за продану продукц≥ю. ѓх доходи можуть, формуватис€ €к певний в≥дсоток в≥д вартост≥ проданих товар≥в и ч ≥ €к ф≥ксована винагорода за кожну продану одиницю товару.

 ≥льк≥сть ≥ тип посередник≥в у канал≥ розпод≥лу визначаЇтьс€ рипом системи розпод≥лу. ” маркетингу розроблено три п≥дходи до н11 р≥шенн€ ц≥Їњ проблеми: ≥нтенсивний розпод≥л, ексклюзивний розпод≥л ≥ селективний розпод≥л.

≤нтенсивний розпод≥л передбачаЇ забезпеченн€ запасами продукц≥њ €комога б≥льшоњ к≥лькост≥ торгових п≥дприЇмств.

≈ксклюзивний розпод≥л передбачаЇ навмисно обмежену к≥льк≥сть посередник≥в, €к≥ торгують даною продукц≥Їю в межах збутових територ≥й.

—елективний розпод≥л - це дещо середнЇ м≥ж методами ≥нтенсивного та ексклюзивного розпод≥лу. —елективний розпод≥л дозвол€Ї виробнику дос€гти необх≥дного охопленн€ ринку за умови б≥льш жорсткого контролю ≥ з меншими витратами, н≥ж при орган≥зац≥њ ≥нтенсивного розпод≥лу.

ƒл€ п≥двищенн€ ефективност≥ збуту продукц≥њ та з метою еко≠ном≥њ засоб≥в орган≥зац≥њ часто використовують багатоканальн≥ системи розпод≥лу продукц≥њ.

 ожен виробник на основ≥ маркетингових досл≥джень ринк≥в збуту своЇњ продукц≥њ визначаЇ структуру можливих канал≥в розпод≥лу, њх зв'€зок з конкретними категор≥€ми споживач≥в та один з од≠ним.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 535 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1370 - | 1340 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.