Поняття виробничої логістики

Матеріальний потік на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача проходить ряд виробничих ла­нок. Управління матеріальним потоком на цьому етапі має свою специфіку і має назву виробнича логістика, або по-іншому - внутрішньовиробнича.

Метою виробничої логістики є оптимізація матеріальних по­токів всередині підприємств, які створюють матеріальні блага або надають матеріальні послуги.

Актуальність застосування логістики у матеріальній сфері зу­мовлена декількома аспектами. По-перше, останнім часом спосте­рігається тенденція звуження сфери масового і багатосерійного ви­робництва. Розширюється застосування універсального устатку­вання, гнучких переналагоджуваних (виробничих) систем. Вироб­ники отримують все більше замовлень на виробництво невеликих

Партій і навіть одиничних виробів. При цьому з боку покупців все частіше висувається вимога задовольнити потребу за мінімально короткий термін з високим ступенем гарантії.

Іншим аспектом актуальності виробничої логістики є органі­зація виробництва у рамках кооперації з випуску складних виробів. У цьому випадку транспортно-пересувні операції можуть бути об'­єктом як виробничої логістики, якщо використовуються власні транспортні засоби для внутрішньосистемного переміщення ван­тажів, так і транспортної за умови використання транспорту зага­льного користування.

Конкретні специфічні особливості побудови системи вироб­ничої логістики підприємства залежать від типу і характеру вироб­ничого процесу. Зазвичай припускають, що виробнича логістика присутня тільки на промислових підприємствах, тобто на виробни­чих підприємствах, які виготовляють деяку продукцію. При цьому ми погоджуємося з думкою, що поняття «виробничий процес» до­цільно розглядати ширше, і тоді виробничу логістику можна розу­міти як логістику всередині підприємства будь-якого типу, напри­клад всередині промислового, будівельного чи торгового підприєм­ства. Однак у цьому розділі докладно розглянуто логіс­тику промислових підприємств.

Логістичні системи, які досліджує виробнича логістика, нази­ваються внутрішньовиробничими логістичними системами. Клас внутрішньовиробничих систем, якщо вони задовольняють принципам логістики, досить великий - це промислові підприємст­ва з високим рівнем автоматизації виробництва, автоматизовані складські системи і підприємства матеріально-технічного поста­чання, транспортні вузли, вантажні станції і т.д.

Якщо виходити із зазначеної раніше просторової декомпозиції логістики, то внутрішньовиробничу логістичну систему слід відне­сти до мікрологістики.

У той же час внутрішньовиробничі логістичні системи можна розглядати на макро- і мікрорівні.

Роль внутрішньовиробничих логістичних систем (ВЛС) на макрорівні визначається такими факторами:

• ВЛС підприємств є джерелами матеріальних потоків і первинної інформації. Фахівці вважають, що гнучкі виробничі модулі про­мислових підприємств є стартовими елементами логістичного ланцюга;

• ВЛС підприємств задають певний ритм всьому логістичному ла­нцюгу. Решта його елементів, у тому числі система постачання і збуту, транспортна система повинні функціонувати відповідно до ритму ВЛС;

• завдяки системному підходу під час дослідження господарської діяльності логістика виступає координатором, стимулятором і організатором зв'язку між усіма суб'єктами підприємства і його клієнтурою. Тому основна мета ВЛС полягає в координації пла­нування й управління виробництвом, реалізації оперативних і стратегічних планів;

• можливість адаптації макрологістичних систем до змін навко­лишнього середовища істотною мірою визначається здатністю вхідних внутрішньовиробничих логістичних систем швидко змі­нювати якісний і кількісний склад вихідного матеріального по­току, тобто асортимент і кількість продукції, що випускається;

• ВЛС у мініатюрі є системою, у рамках якої функціонують підси­стеми постачання і збуту, промислового транспорту, виробничі ділянки підприємства. Моделювання процесів ВЛС дозволяє отримати цінну інформацію для дослідження закономірностей роботи всієї логістичної системи - про гнучкість, стійкість, на­дійність і т.п.

На мікрорівні внутрішньовиробнича логістика виступає центром управління, планування, координації та контролю всіх ос­новних потоків, наявних на промисловому підприємстві: матеріа­льних, інформаційних та інших. Тут внутрішньовиробничі логістичні системи є рядом підсистем, що перебувають у відносинах і зв'я­зках одна з одною, утворюють певну цілісність, єдність. Ці підсис­теми: закупівля, склади, запаси, обслуговування виробництва, транспорт, інформація, збут і кадри - забезпечують входження ма­теріального потоку в систему, проходження всередині неї та вихід

із системи. Відповідно до концепції логістики побудова внутріш­ньовиробничих логістичних систем повинна забезпечувати можли­вість постійного узгодження і взаємного коректування планів і дій постачальницьких, виробничих ланок і ланок збуту всередині під­приємства.

До завдань внутрішньовиробничих логістичних систем у рам­ках заданої виробничої програми належать:

• оперативно-календарне планування з детальним розкладом ви­пуску готової продукції;

• оперативне управління технологічними процесами виробництва;

• загальний контроль якості, підтримка стандартів якості продук­ції та відповідного сервісу;

• стратегічне і оперативне планування постачань матеріальних ресурсів;

• організація внутрішньовиробничого складського господарства;

• прогнозування, планування і нормування витрат матеріальних ресурсів у виробництві;

• організація роботи внутрішньовиробничого технологічного транспорту;

• контроль і управління запасами матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції на всіх рівнях внутрішньовиробничої складської системи і у технологічному процесі виробництва;

• внутрішньовиробничий фізичний розподіл матеріальних ресур­сів і готової продукції;

• інформаційне і технічне забезпечення процесів управління внутрішньовиробничими матеріальними потоками;

• автоматизація і комп'ютеризація управління матеріальними та інформаційними потоками у виробництві.

Таким чином, завдання виробничої логістики відображають організацію управління матеріальними та інформаційними потока­ми не просто всередині логістичної системи, а в рамках процесу виробництва.