Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–оль символ≥в та ритуал≥в у сучасних сусп≥льних системах




¬ попередньому розд≥л≥ ми прид≥лили увагу рол≥ символ≥в в орган≥зац≥њ владних в≥дносин в традиц≥йних сусп≥льствах ≥ зазначили, що символи в≥д≥грають надзвичайну роль в пол≥тичн≥й сфер≥ архањчного соц≥уму, виступаючи в €кост≥ маркер≥в пол≥тичних статус≥в.

ќднак, сл≥д зазначити, що владний символ≥зм не втратив своЇњ актуальност≥ ≥ сьогодн≥, коли одн≥Їю з основних функц≥й символ≥чноњ пол≥тики залишаЇтьс€ лег≥тимац≥€ пол≥тичноњ влади символ≥чними засобами. ¬ сучасних соц≥умах символ≥чна пол≥тика в особ≥ пол≥тичного л≥дера дозвол€Ї в≥дтворити архетип≥чн≥ владн≥ функц≥њ та через присвоЇнн€ або трансформац≥ю символ≥чного кап≥талу надати пол≥тичному ≥нститутов≥ або д≥њ пол≥тичного л≥дера практичного зм≥сту. —аме вона виконуЇ функц≥њ запоб≥ганн€ ≥нверс≥њ, тобто чужор≥дних бачень ≥деального Ђтого, що маЇ бутиї, €к≥ становл€ть загрозу лег≥тимност≥ пол≥тичноњ влади [68].

—имвол≥чна влада, €ка в традиц≥йних сусп≥льствах реал≥зувалас€ за посередництвом ритуал≥зац≥њ та м≥фолог≥зац≥њ простору ≥ була онтолог≥чно повТ€зана з рел≥г≥йною традиц≥Їю впор€дкуванн€ соц≥альних в≥дносин, сьогодн≥ еволюц≥онуЇ в≥д ритуал≥зац≥њ та символ≥зац≥њ в первинному значенн≥ в б≥к текстовоњ д≥€льност≥. јле ≥стор≥€ п≥дтверджуЇ потребу в символ≥чн≥й пол≥тиц≥ €к пол≥тиц≥ боротьби за лег≥тимне визначенн€ пол≥тичноњ д≥йсност≥ п≥д час р≥зких пол≥тичних зм≥н, €кими Ї революц≥йний та реформац≥йний способи зм≥ни пол≥тичного управл≥нн€ сусп≥льством.

“аким чином, на думку ќ.  алиновськоњ, основна мета символ≥в Ц лег≥тимац≥€ пол≥тичноњ влади символ≥чними засобами. Ќа думку ж ¬. Ѕочарова, головна роль символ≥в пол€гаЇ у маркуванн≥ владних статус≥в ≥ндив≥д≥в, завд€ки чому дос€гаЇтьс€ прагненн€ субТЇкт≥в влади провести певну межу м≥ж тими, хто керуЇ, ≥ тими, ким керують.

ћи не можемо ц≥лком погодитись н≥ з одн≥Їю з цих точок зору. Ќа наш погл€д, в контекст≥ пол≥тико-антрополог≥чного погл€ду на владу њх сл≥д обТЇднати, оск≥льки символи, €к в традиц≥йному соц≥ум≥, так ≥ в сучасному сусп≥льств≥ не т≥льки маркують владн≥ статуси ≥ндив≥д≥в, под≥л€ючи њх таким чином на субТЇкт≥в та обТЇкт≥в владних в≥дносин, а виступають в €кост≥ визначальних чинник≥в лег≥тимац≥њ влади субТЇкта, адже саме на€вн≥сть в≥дпов≥дноњ символ≥ки, з нашоњ точки зору, св≥дчить про те, що субТЇкт Ц пол≥тичний л≥дер Ц владу отримав, а обТЇкт Ц сусп≥льство Ц њњ п≥дтримуЇ.

÷≥ маркуванн€ та лег≥тимац≥€ про€вл€ютьс€ в сусп≥льствах р≥зних тип≥в, починаючи в≥д архањчних та зак≥нчуючи пост≥ндустр≥альними. ’арактерним воно Ї й дл€ сучасних пострад€нських крањн, в тому числ≥ ”крањни та –ос≥њ. Ќе дивл€чись на вс≥ в≥дм≥нност≥ нашоњ крањни ≥ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, ми можемо см≥ливо констатувати, що стосовно владноњ символ≥ки та њњ рол≥ в сусп≥льному ≥ пол≥тичному житт≥ обох крањн, вони мають сп≥льн≥ риси. “ак, п≥сл€ розпаду —–—–, нова влада обох крањн прагнула повн≥стю або частково скасувати прив≥лењ комун≥стичного минулого. ƒо реч≥, саме це було одним ≥з лозунг≥в перебудови. јле, €к ми бачимо сьогодн≥, вона не т≥льки не скасувала, але в де€кому сенс≥ нав≥ть примножила њх. ≤ причина такого стану речей наведена вище Ц прагненн€ маркувати соц≥альн≥ та владн≥ статуси ≥ндив≥д≥в. “ому Ї вс≥ п≥дстави стверджувати, що саме символи формують в≥дпов≥дну повед≥нку субТЇкт≥в владних в≥дносин. як вдало зазначаЇ ¬. Ѕочаров: Ђћи майже вс≥ хоч раз в житт≥ були св≥дками того, що т≥льки-но Ђкер≥вникї отримав разом з посадою в≥дпов≥дн≥ атрибути (генеральську форму, каб≥нет, службову машину тощо), в≥н буквально зм≥нюЇтьс€ на очах, €кнайменш, у постат≥, манер≥ триматис€ ≥ говоритиї [23, c. 234].

јнал≥зом рол≥ символ≥в в сусп≥льному та пол≥тичному житт≥ €к традиц≥йних, так ≥ сучасних сусп≥льств в контекст≥ пол≥тико-антрополог≥чного дискурсу займаЇтьс€, знову ж таки, ¬. Ѕочаров, але його досл≥дженн€ ц≥Їњ проблематики, на нашу думку, Ї неповним, його варто доповнити та поглибити, €к за рахунок праць ≥нших пол≥тантрополог≥в ј.  овачова та “. ўепанськоњ, так ≥ за рахунок власних м≥ркувань.

√овор€чи про те, що символ виступаЇ в €кост≥ певноњ меж≥ м≥ж тими, хто керуЇ та п≥двладними, маркуЇ статус перших ≥ впливаЇ на њх повед≥нку, сл≥д зазначити, що владний символ одночасно визначаЇ не т≥льки повед≥нку кер≥вник≥в, €к було зазначено вище, а й повед≥нку п≥длеглих. ј оск≥льки сучасна пол≥тична антрополог≥€ не обмежуЇ себе т≥льки сферою пол≥тики, а розгл€даЇ будь-€к≥ про€ви владних в≥дносин, аж до м≥ж≥ндив≥дуальноњ взаЇмод≥њ, в €кост≥ прикладу ми можемо навести взаЇмов≥дносини в будь-€кому колектив≥, в≥д чиновницького до корпоративного. “ак, за словами ¬. Ѕочарова, повед≥нка п≥длеглих по в≥дношенню до кер≥вника ірунтуЇтьс€ на певних про€вах пошани, €к то, наприклад, вставанн€ при по€в≥ начальника або коли п≥длегл≥ починають так би мовити говорити мовою кер≥вника. ѕри цьому сл≥д зазначити, що ц≥ про€ви нос€ть скор≥ше зовн≥шн≥й, а не внутр≥шн≥й характер.

“акож варто зазначити, що в крањнах, €к≥ розвиваютьс€ та збер≥гають великий пласт архањчних в≥дносин в сусп≥льному житт≥, за спостереженн€ми пол≥тантрополог≥в, символ продовжуЇ в≥д≥гравати надзвичайно важливу роль в пол≥тичному житт≥. ¬≥н вагомо впливаЇ не т≥льки на форму пол≥тичного процесу, а й на його зм≥ст. «окрема, це про€вл€Їтьс€ в електоральн≥й повед≥нц≥ населенн€. ¬ даному контекст≥ ¬. Ѕочаров зазначаЇ, що в б≥льшост≥ держав јфриканського континенту вибори, по сут≥, Ї вибором символу того чи ≥ншого кандидата або парт≥њ, а тому претенденти п≥клуютьс€ не ст≥льки про формуванн€ своЇњ передвиборчоњ програми, ск≥льки про те, щоб вдало обрати символ. “ак, за словами досл≥дника, один з кандидат≥в п≥д час вибор≥в в парламент “анзан≥њ в 1965 роц≥, €кий обрав в €кост≥ символу мотигу, у своњх виступах часто посилавс€ на в≥домий висл≥в Ђмотига всьому головаї, а його суперник, €кий обрав в €кост≥ символу хатину, говорив, що мотига не краща за будинок. “аким чином, за словами ¬. Ѕочарова, Ђсимволи оточують кандидат≥в з≥ вс≥х бок≥в: зображуютьс€ на њх од€з≥, авто тощо. ¬ таких крањнах не ≥деолог≥чна концепц≥€, а символ слугуЇ головним консол≥дуючим фактором будь-€коњ пол≥тичноњ корпорац≥њї [24, c. 281].

¬ попередньому розд≥л≥ ми визначили в €кост≥ основних владних символ≥в традиц≥йного соц≥уму ст€г, ≥мТ€, т≥ло, корону та тварин й розгл€нули €ку роль вони в≥д≥грають в сусп≥льному житт≥ та наск≥льки важливими вони Ї дл€ того чи ≥ншого соц≥уму. ¬ сучасних крањнах найб≥льш вагома символ≥чна роль у сфер≥ владних в≥дносин належить, на наш погл€д, прапору та ≥мен≥. ѕри чому перший символ Ї характерним дл€ б≥льш розвинених сусп≥льств, другий, в≥дпов≥дно, Ц дл€ менш розвинених, насамперед, африканських.

ѕочнемо з перших. ¬. Ѕочаров в €кост≥ прикладу наводить рос≥йську реальн≥сть, де за Ђнадругуї над ст€гом передбачено карну в≥дпов≥дальн≥сть в≥д трьох м≥с€ц≥в до двох рок≥в: Ђ“ак “верський суд ћоскви 3 червн€ 2004 року засудитив јрмена ¬ен≥ам≥нова на один р≥к умовно за те, що той в ƒень згоди ≥ примиренн€ (6 листопада 2003 р.) спустив ст€г –‘ на буд≥вл≥ ƒерждуми ≥ зам≥сть нього розм≥стив рад€нський червоний ст€г. јдвокат п≥дсудного подав скаргу, однак ѕрезид≥€ ћосковського м≥ського суду залишила вирок в сил≥. ¬≥дзначимо, що ан≥ сам закон, н≥ в≥дпов≥дний вирок не викликали обуренн€ в рос≥йському соц≥ум≥, хоча вони суперечать  онституц≥њ –‘, €ка гарантуЇ кожному свободу думки ≥ слова [24, c. 282].

ќднак –ос≥€ не Їдина крањна, де ≥снуЇ под≥бна практика. “ой же ¬. Ѕочаров наводить приклад —Ўј, де в 1940 роц≥ адм≥н≥страц≥€ одн≥Їњ з≥ шк≥л в ѕенс≥льван≥њ виключила двох своњх учн≥в Ђза в≥дмову брати участь в церемон≥њ прив≥танн€ прапора, €ка в≥дбувалас€ кожного ранкуї. Ўкол€р≥ були з с≥мТњ св≥дк≥в ≤Їгови, тобто рел≥г≥€ заборон€ла њм вклон€тис€ будь-€кому кумиру, а батьки цих учн≥в побачили у р≥шенн≥ шк≥льноњ ради порушенн€ своњх, конституц≥йно закр≥плених, рел≥г≥йних прав ≥ подали на школу позов до суду. ¬ерховний —уд, залишивши р≥шенн€ в сил≥, вже через три роки з≥штовхнувс€ ще з дек≥лькома справами ≥Їгов≥ст≥в та прийн€в в результат≥ д≥аметрально протилежне р≥шенн€, визнавши, що Ђв≥дношенн€ до прапора н≥ €кою м≥рою не св≥дчить про неп≥дкоренн€ влад≥, спроби ж домогтис€ любов≥ до ст€га суперечать перш≥й поправц≥  онституц≥њ —Ўјї [24, c. 295].

ƒругим виокремленим нами символом, що в≥д≥граЇ вагому роль в пол≥тичному житт≥ р≥зних сусп≥льств, особливо крањн, що розвиваютьс€, Ї ≥мТ€. як приклад ¬. Ѕочаров наводить вибори в “анзан≥њ в 1960-х роках, де п≥д час передвиборчоњ кампан≥њ один з кандидат≥в часто звертав увагу електорату на своЇ ≥мТ€ ћутат≥на, що означало силу, а його опонент пост≥йно в≥дзначав, що його ≥мТ€  ам≥ (щур) асоц≥юЇтьс€ з розумом. «а словами рос≥йського пол≥тантрополога, виборц≥, в свою чергу, Ђдл€ обірунтуванн€ своЇњ думки про кандидат≥в також посилалис€ на символи. ќдна ж≥нка, €ка виступала на м≥тингу, говорила, що вона п≥дтримаЇ того кандидата, €кий продаЇ муку, а щур њњ знищуЇї [24, c. 295].

ќкр≥м цього, треба в≥ддати належне в≥тчизн€ним досл≥дникам, зокрема, ќ.  алиновськ≥й, €ка запропонувала вельми ц≥кавий розгл€д рол≥ вербальних ритуал≥в та њх символ≥чного значенн€ в украњнському пол≥тичному дискурс≥ 70-их рр. ’’ ст. ј оск≥льки в цьому розд≥л≥ ми говорили ≥ про роль символ≥ки в пол≥тичному житт≥ крањн пострад€нського простору, на наш погл€д, буде вельми доречним погл€нути на символ≥зм та ритуал≥зм, притаманний њх рад€нському минулому й пот≥м пор≥вн€ти њх з символами та ритуалами пострад€нського пер≥оду.

“ак, джерелом досл≥дженн€ ќ.  алиновськоњ стали тексти документ≥в  омун≥стичноњ парт≥њ цього пер≥оду. «а њњ словами, у мовознавч≥й л≥тератур≥ рад€нський пол≥тичний дискурс характеризуЇтьс€ €к ритуальний ≥ визначаЇтьс€ €к Ђнаб≥р стереотипних, позбавлених реального зм≥сту фразї, Ђмовний ритуальний обр€дї [68].

Ќе можна не погодитись з тезою про те, що тотал≥тарна влада прагне зам≥нити вс≥ форми св≥домост≥ ≥деолог≥Їю (пол≥тичною м≥фолог≥Їю), котра Ї найефективн≥шим засобом формуванн€ одностайност≥ думок, Ђвпливу на колективне несв≥доме, найб≥льш глибинну, неконтрольовану частину людськоњ душ≥ї, дл€ чого встановлюЇ ц≥лу низку масових обр€д≥в, €к≥ Ђпосилюють одноман≥тн≥сть, монументальн≥сть ≥ колектив≥зм тотал≥тарного способу житт€ї. “аким чином, влада використовуЇ ритуал дл€ закр≥пленн€ певноњ модел≥ повед≥нки у п≥длеглих у вс≥х сферах життЇд≥€льност≥ рад€нського сусп≥льства.

ќ.  алиновська, зокрема, зазначаЇ: Ђ ожна наукова статт€, наукова прац€ зазначеного пер≥оду починаЇтьс€ з посилань на р≥шенн€ останнього парт≥йного пленуму або з'њзду, супроводжуЇтьс€ цитатами з текст≥в-виступ≥в парт≥йних кер≥вник≥вї. “обто, за њњ словами, мовна повед≥нка в тотал≥тарн≥й держав≥ набуваЇ ритуальних ознак, що даЇ п≥дстави говорити про вербальний ритуал за час≥в тотал≥тарноњ держави. ѕри цьому, сл≥д зазначити, що головною ознакою ритуалу виступаЇ символ≥чн≥сть. “обто, в даному контекст≥, ми бачимо поЇднанн€ символ≥чного та ритуального простор≥в. ¬ символ≥зм≥, на думку ќ.  алиновськоњ, ЂфокусуЇтьс€ специф≥ка ритуалу €к комун≥кативного ≥ €к регул€тивного механ≥змуї, саме на€вн≥стю символ≥в забезпечуЇтьс€ д≥Їв≥сть тексту. ƒосл≥дниц€ п≥дкреслюЇ, що в пол≥тичному текст≥ Ђутворенн€ символ≥чних значень Ї невмотивованим, дов≥льним, через те що в рол≥ символ≥зованого об'Їкта виступають абстрактн≥ значенн€. “ому б≥льш≥сть символ≥в Ї штучними, тобто тими, що утворюютьс€ не опираючись на конкретний образ. ” цьому випадку упод≥бненн€ ритуального символу об'Їктов≥ в≥дбуваЇтьс€ через залученн€ асоц≥ативних зв'€зк≥в людського мисленн€, завд€чуючи актуал≥зац≥њ €ких, виникаЇ, за висловом  . —арингул€н, Ђметафорична аналог≥€ м≥ж позначуваним ≥ формами його вираженн€ї [68].

—имвол≥зац≥€ значень в текстах парт≥йних документ≥в часто представлена експл≥цитно: ЂЅатьк≥вщина Ц символ миру, Ћен≥н Ц символ нового часу, червоний галстук Ц революц≥йний символ Їднанн€ комун≥ст≥в, комсомольц≥в та п≥онер≥в. ўе один спос≥б утворенн€ символ≥чного значенн€ Ц це зас≥б вторинноњ ном≥нац≥њ через в≥дношенн€ тотожност≥: комсомол Ц в≥рний пом≥чник парт≥њ, школа Ц кузн€ знань, к≥но Ц впливова сила сусп≥льного розвитку тощо. “обто, ми ще раз можемо п≥дкреслити, що завд€ки наданню певним символам та ритуалам визначального зм≥сту рад€нська влада визначаЇ й регламентуЇ повед≥нку всього соц≥уму.

—ам пол≥тичний ритуал у тотал≥тарному сусп≥льств≥ можна розгл€дати, на думку ќ.  алиновськоњ, €к Ђмодерн≥зац≥ю чарод≥йства, де слова, текст набувають особливого сакрального значенн€, здатн≥ зм≥нювати св≥т. “ексти парт≥йних документ≥в Ї зразками сакральних текст≥в, своЇр≥дних замовл€нь, фоносемантичною суттю €ких Ї маг≥чний вплив слова. –итуал Ц ≥деальна основа дл€ творенн€ м≥фуї [68]. ÷е не може не нагадувати нам архањчн≥ соц≥уми, де сакрал≥зац≥€ була одн≥Їю з визначальних рис системи владних в≥дносин. “акож, сл≥д зазначити, що в тотал≥тарному сусп≥льств≥ вс≥ символ≥чн≥ мовн≥ конструкц≥њ, €к≥ ми розгл€даЇмо в €кост≥ певного ритуалу, виход€ть в≥д кер≥вництва, тобто субТЇкт≥в влади, €к≥ таким чином формують не т≥льки висловлюванн€, а й св≥дом≥сть ≥ повед≥нку п≥длеглих. ѕод≥бна вертикаль ≥снуЇ ≥ в архањчних сусп≥льствах.

¬загал≥ пол≥тантропологи констатують, що тотал≥тарн≥, диктаторськ≥ та авторитарн≥ режими мають багато сп≥льних рис з традиц≥йними соц≥умами, в тому числ≥ у сфер≥ владних в≥дносин. јдже, окр≥м символ≥в та ритуал≥в, тут ≥снують певн≥ устален≥ та непорушн≥ правила повед≥нки, €ких майже неухильно дотримуютьс€ вс≥ члени соц≥уму, а њх порушенн€ передбачаЇ засудженн€, а ≥нод≥ ≥ покаранн€ €к з боку кер≥вництва, так ≥ з боку всього соц≥уму.

јле сл≥д зазначити, що окр≥м вербальноњ символ≥ки рад€нськ≥й доб≥ була притаманна, так би мовити, матер≥альна символ≥ка, серед €коњ найважлив≥шими були, на наш погл€д, червоний прапор, герб у вигл€д≥ серпа та молота, вже згаданий вище червоний п≥онерський галстук, памТ€тники вожд€м та ≥нше. ” неформальному пол≥тичному дискурс≥, €кий також викликаЇ ц≥кав≥сть при пол≥тико-антрополог≥чному анал≥з≥, до символ≥в влади можна в≥днести, з нашоњ точки зору, службовий автомоб≥ль та телефон спецзвТ€зку. “епер погл€немо €к два останн≥ символи ви€вл€ють себе на украњнському та рос≥йському пол≥тичних просторах пострад€нськоњ доби.

¬ сучасному пол≥тико-антрополог≥чному дискурс≥ найчаст≥ше в €кост≥ символу або певного атрибуту влади згадуЇтьс€ телефон. јле це повинен бути не звичайний телефон. ѕол≥тантропологи виокремлюють три основних характеристики телефону €к атрибута влади: 1) недос€жн≥сть дл€ простих смертних; 2) вузьке коло Ђп≥дключенихї, 3) звТ€зок з вищою ≥нстанц≥Їю. ÷≥ характеристики Ц по сут≥, Ї правилами комун≥кац≥њ в чиновницькому середовищ≥: пр≥оритет маЇ ≥нформац≥€, що надходить з центру; канали ≥нформац≥њ на нижчих р≥вн€х блокуютьс€ ≥ можуть бути встановлен≥ лише з ≥н≥ц≥ативи Ђзверхуї. —истеми спец≥ального ≥ ур€дового звТ€зку забезпечують обмеженн€ доступу до циркулюючоњ в них ≥нформац≥њ ≥, в≥дпов≥дно, коло тих, хто до нього п≥дключений, ззовн≥ або з нижчих р≥вн≥в владноњ ≥Їрарх≥њ. ÷ю функц≥ю повинн≥ виконувати чисельн≥ атрибути секретного звТ€зку [185].

ћи вважаЇмо, що в контекст≥ пол≥тико-антрополог≥чного анал≥зу, засекречен≥сть систем звТ€зку можна розгл€дати €к зас≥б, що п≥дтримуЇ межу м≥ж пол≥тичною ел≥тою та простими громад€нами. ≤ це перекликаЇтьс€ з думкою, висунутою напередодн≥ стосовно того, що саме символи покликан≥ маркувати ≥, в≥дпов≥дно, розмежовувати володарюючих та п≥двладних.

ѕри цьому варто зазначити, що чим вищим Ї р≥вень владноњ ≥Їрарх≥њ, тим вужчим Ї коло ос≥б, що п≥дключен≥ до певного телефону. Ќаприклад, той же Ѕ. Ќемцов стверджуЇ, що за час≥в його губернаторства, йому було встановлено телефон, €кий мали лише 15 ос≥б у вс≥й крањн≥. ¬≥дпов≥дний апарат на стол≥ у посадовоњ особи сприймаЇтьс€ €к символ його приналежност≥ до певного кола, а частота дзв≥нк≥в Ц €к показник ступеню ≥нтеграц≥њ й статусу його власника в межах певного кола ос≥б.

“аким чином, ми погоджуЇмось з точкою зору пров≥дних рос≥йських пол≥тантрополог≥в стосовно того, що в дискурс≥ пол≥тик≥в пострад€нського простору телефони спец≥ального та ур€дового звТ€зку ф≥гурують €к найважлив≥ший атрибут приналежност≥ до системи державноњ влади, своЇр≥дний символ посв€ти. як зазначаЇ “. ўепанська, Ђз цим символ≥чним обТЇктом повТ€заний ц≥лий наб≥р м≥фологем, що характеризують систему ≥ принципи комун≥кац≥њ в профес≥йному середовищ≥: ≥Їрарх≥чну орган≥зац≥ю, односторонню проходим≥сть канал≥в звТ€зку (пр≥оритет дзв≥нкам Ђзверхуї), блокуванн€ сигнал≥в Ђзнизуї ≥ жорстке в≥дстороненн€ в≥д зовн≥шнього середовища. “обто телефон €к атрибут влади символ≥зуЇ й основн≥ (дл€ њњ учасник≥в) принципи њх орган≥зац≥њї [185].

Ќаступним сучасним символом влади, виокремленим нами вище, Ї службовий автомоб≥ль. ѕри цьому, сл≥д зауважити, що цей владний атрибут Ї характерним €к дл€ посадових ос≥б загальнонац≥онального масштабу, так ≥ дл€ представник≥в м≥сцевоњ влади. як правило, ур€дов≥ авто можна визначити за номером, вони ж одночасно Ї одними з найдорожчих. ¬ наш≥й крањн≥, принаймн≥ останн≥ дек≥лька рок≥в, точатьс€ дискус≥њ з приводу того, щоб пересадити частину ур€дового апарату на власн≥ авт≥вки.

ƒо сучасних символ≥в влади серед засоб≥в пересуванн€ сл≥д в≥днести також л≥таки. Ћ≥дер будь-€коњ крањни, €ка себе поважаЇ, повинен мати власний президентський л≥так дл€ в≥льного пересуванн€ по територ≥њ крањни ≥ за њњ межами. ≤нша р≥ч, коли мова йде про використанн€ високо посадовц€ми службових транспортних засоб≥в, наприклад, л≥так≥в у власних ц≥л€х, тобто поза межами своЇњ профес≥йноњ д≥€льност≥ €к пол≥тик≥в, ур€довц≥в ≥ державних л≥дер≥в.

—аме тому, в сучасному пол≥тико-антрополог≥чному дискурс≥ вважаЇтьс€, що транспортн≥ засоби слугують Ђст≥йкими метафорами владиї в повс€кденному пол≥тичному дискурс≥. ¬ систему символ≥в влади, повТ€заних з транспортними засобами, орган≥чно вписуютьс€ так≥ вислови €к Ђсто€ти за кермомї, Ђколеса владиї, Ђвладний корабельї тощо.

јле, в попередньому п≥дрозд≥л≥ ми прид≥лили увагу не т≥льки рол≥ символ≥в в орган≥зац≥њ владних в≥дносин традиц≥йного сусп≥льства, а й ритуалам €к вагомим складовим сусп≥льного житт€. Ќа приклад≥ мексиканського народу Ђнарань€ї ми побачили, €к певн≥ загальнонац≥ональн≥ св€ткуванн€, що супроводжуютьс€ певними традиц≥€ми та ритуалами, можуть розгл€датис€ й в €кост≥ певних пол≥тичних под≥й, заснованих на обТЇднанн≥ соц≥уму ≥ обранн≥ нового м≥сцевого кер≥вництва.

“епер погл€немо на сучасн≥ сусп≥льства. “ак, в соц≥умах пострад€нського простору, зокрема в ”крањн≥ та –ос≥њ, й сьогодн≥ ≥снують певн≥ ритуали. ќдним з найважлив≥ших сучасних пол≥тичних ритуал≥в, на нашу думку, Ї ≥наугурац≥€ президента, €ка, на наш погл€д, с€гаЇ кор≥нн€м до коронац≥њ в традиц≥йних сусп≥льствах та супроводжуЇтьс€ певним набором усталених та обовТ€зкових дл€ виконанн€ д≥й.

ќднак, це не Їдиний приклад ритуал≥зац≥њ сучасного пол≥тичного простору. “ак, досить ц≥каве досл≥дженн€ наводить ¬. Ѕочаров, €кий зазначаЇ, що будь-€ке велике св€то виступаЇ в €кост≥ необх≥дного елементу житт€ будь-€кого архањчного соц≥уму, адже саме воно дозвол€Ї в≥двол≥ктись в≥д повс€кденност≥. –≥зн≥ св€та св€ткувались по-р≥зному, але необх≥дним елементом було створенн€ в≥дпов≥дного настрою завд€ки музиц≥, певним ритмам, а також вживанню наркотичних препарат≥в, що ф≥ксуЇтьс€ досл≥дниками р≥зних традиц≥йних соц≥ум≥в.

—л≥д зазначити, що велик≥ св€та в сучасному украњнському та рос≥йському сусп≥льствах теж можна розгл€дати €к ритуал, при чому €к на пол≥тичному, так ≥ на повс€кденному р≥вн€х. “ак, наприклад, на св€та ѕасхи та –≥здва перш≥ особи нашоњ крањни, €к правило, в≥дв≥дують церву. ј на 9 травн€ Ц памТ€тники загиблим воњнам з обовТ€зковим покладанн€м кв≥т≥в. јле таке ритуал≥зоване св€ткуванн€ вищезазначених св€т характерно не т≥льки дл€ пол≥тичноњ верх≥вки, а й дл€ простих громад€н.

—тосовно повс€кденного житт€, то тут взагал≥ будь-€ке св€ткуванн€ майже в кожному колектив≥ в≥д чиновницького до корпоративного дуже часто або майже завжди супроводжуЇтьс€ так званим заст≥лл€м, де наркотичн≥ засоби, характерн≥ дл€ традиц≥йних соц≥ум≥в, зам≥нен≥ алкоголем. ѕри цьому вищий менеджмент великих компан≥й вважаЇ, що так≥ св€та спри€ють Їднанню колективу, а тому участь у них Ї обовТ€зковою. ѕри цьому, €к зазначаЇ ¬. Ѕочаров, традиц≥€ св€ткуванн€ певних под≥й або св€т з вживанн€м алкогольних напоњв склалас€ ≥сторично, коли Ђвже в староруських опов≥данн€х авторитет (—ила) л≥дера, повед≥нка субТЇкт≥в владних в≥дносин, пол≥тичний конфл≥кт (€к зовн≥шн≥й, так ≥ внутр≥шн≥й), укладанн€ миру розгл€даютьс€ в символах св€тковоњ культури з вживанн€м спритних напоњвї [29, c. 293].

ѕ≥дсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що в цьому п≥дрозд≥л≥ ми ще раз п≥дкреслили ≥ довели надважлив≥сть символ≥в та ритуал≥в у владному житт≥ будь-€кого соц≥уму, будь-€кого р≥вн€ розвитку, включаючи ≥ традиц≥йн≥, ≥ пострад€нськ≥, ≥ постколон≥альн≥ та пост≥ндустр≥альн≥. ћи п≥дкреслили, що символи влади не т≥льки виступають у €кост≥ маркер≥в пол≥тичних статус≥в член≥в будь-€кого соц≥уму, а й в €кост≥ визначальних чинник≥в лег≥тимац≥њ влади пол≥тичного л≥дера.

јле сл≥д зазначити, що в сучасних крањнах, внасл≥док б≥льш високого р≥вн€ сусп≥льного та економ≥чного розвитку до традиц≥йних символ≥в влади, таких, €к прапор та ≥мТ€, додались нов≥, так≥, €к телефон та автомоб≥ль. ћи не зосереджували увагу на тваринах €к символах влади, адже сьогодн≥ вони використовуютьс€ не ст≥льки в пол≥тичн≥й практиц≥ у царин≥ владних в≥дносин, ск≥льки у геральдиц≥.

ќкр≥м символ≥в влади, в даному п≥дрозд≥л≥ ми прид≥лили увагу також ритуалам, оск≥льки вони також виступають вагомими складовими соц≥ального та пол≥тичного житт€, €к архањчних, так ≥ сучасних сусп≥льств. ќдним ≥з найважлив≥ших пол≥тичних ритуал≥в на сьогодн≥ Ї ≥наугурац≥€ пол≥тичного л≥дера, €ка с€гаЇ кор≥нн€м до коронац≥њ вожд≥в традиц≥йного сусп≥льства. “акож в €кост≥ певного ритуалу за участ≥ представник≥в найвищоњ влади крањни, можуть розгл€датис€ в≥дв≥дуванн€ церкви на рел≥г≥йн≥ св€та та покладанн€ кв≥т≥в до памТ€тник≥в загиблим воњнам в ƒень перемоги, адже ритуал Ц це певн≥ устален≥ д≥њ, що систематично повторюютьс€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 733 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1544 - | 1355 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.