Умови виникнення внутр..лікарн.інф-ії

1.Нераціональне приймання антибіотиків.

2.Методи діагностики з порушенням цілісности шкірних покривів, розширення спектру и тяжкості оперативних втручань, часте використання лік.засобів, пригничуюче імунну систему.

3.Поширення циркуляції мікроорганізмів в лікарнях.

Зараження людей лікарняними ековарами відбувається в основному екзогенно в результаті медичних втручань і проникнення збудника контактним або аерозольним способом в операційні і перев’язувальні приміщення. Таким же способом вони заносяться в опікові, травматичні рани, відкриті гнійно-запальні рани,тканини, порожнини з порушеною цілісністю слизовой оболонки. Зараження лікарняними тамами також відбувається через пошкоджені шкірні покриви і слиз.оболонки способом ауто інфікування з місць носіїв(ніс,руки,промежина)

МБ діагностика: Основне значення має бактеріологічне дослідження. Для попереднього діагнозу використовують імунофлюоресцентний метод.

51. Клінічна мікробіологія вивчає етіологію, особливості патогенезу та імунної відповіді при захворюваннях, викликаних умовно-патогенними бактеріями, розробляє заходи щодо поліпшення лабораторної діагностики, лікування та профілактики. Завданням є: 1)вивчення біологічних властивостей умовно-патогенних м/о; 2)розробці та об’єктивізації новітніх методів лаб.діагностики, лікуванні та попередження поширення захворювань у неінфекційних лікувальних закладах; 3)вивченні різноманітних мікробіологічних та санітарно-гігієнічних аспектів внутрішньо лікарняної інфекційної патології, проблем попередження поширення штамів із множинною лікарською стійкістю, формування дисбактеріозів різноманітних біотопів людини; 4)розробці та впровадженні раціональних методів антибіотикотерапії та імунотерапії захворювань; 5)обґрунтуванні та впровадженні потужної системи мікробіологічного моніторингу у різноманітних лікувально-профілактичних закладах.

52.Екологія м/о як навчальний напрямок почала формуватись в кінці минулого століття. ЇЇ фундаментом стали роботи С.Н.Виноградського,який відкрив спеціалізовані форми (почвенных)бактерій і доказав їх причасність до деяких процесів трансформації речовин в грунті. Він перший сформулював положення про постійну і непостійну мікрофлору в конкретній екологічній ніші. Отже, мікробіологічна екологія вивчає відношення всередині мікробних угрупувань, а також взаємовідносини мікроорганізмів і макроорганізмів, живучих разом в загальних біотопах.

53.Нормальна мікрофлора це комплекс м/о, що заселяють біотопи людини у нормо фізіологічних умовах. Нормальну мікрофлору слід розрізняти як інтегральну, життєво необхідну частину тіла людини, що виконує велику кількість функцій, які забезпечують гомеостатичний стан організму в цілому. Мікрофлора –виконує широкий спектр життєво важливих ф-цій, суттєво впливає на структурно-функціональний стан внутрішніх органів,, імунної системи та процеси регуляції ряду фізіологічних функцій.

Гнотобіологія-наука, що займається вивченням ролі нормальної мікрофлори в різних сферах життєдіяльності мікроорганізма

Склад нормальної мікрофлори кишківника індивідуальний. Він формується з перших днів життя, і варіюється в залежності від віку, характеру харчування, способу життя. У дітей,що знаходяться на природному харчуванні до 10-21 дня у кишечнику відмічають ріст лакто- і біфідобактері. У здорової дитини першого року життя 90-98 % всієї нормальної мікрофлори товстої кишки повинна складати біфідофлора. При переході на штучне вигодовування в товстому кишечнику дитини зявляються еубактерії, кишкові палички, умовно-патогенні бактерії. У дітей,старших 1 року,коли характер харчування приближається до повсякденного раціону дорослих, склад кишкової мікрофлори приближується до норми дорослого. У людей похилого віку в зв’язку зі зниженням секреторної і рухової активності органів травлення знижується кількість лакто- і біфідобактерій, підвищується кількість кишкової палички, змінюється їх ферментативна активність, іноді з’являється гнилісна мікрофлора.

Дисбіоз характеризується відхиленням в складі мікробіоцинозу, що виходить за межі норми. Порушується захисна функція нормальної мікрофлори. Порушення відбувається при 1)прийомі антибіотиків, гормонів, імунодепресантів, променевой терапії; 2)хірург.операції; 3)довготривала дія несприятливих екологічних факторів; 4)гострі кишкові інфекції,хронічні захворювання шлунку,печінки,кишечнику; 5) нервово-психічний стрес; 6)голодування,авітаміноз

54.Засоби,що відновлюють мікрофлору: пребіотики-це харчові інгредієнти, які не перетравлюються ферментами людини і не засвоюються в верхніх відділах ШКТ,стимулюють ріст і життєдіяльність корисної мікрофлори. ісинбіотики. Пробіотики – це апатогенні бактерії, що володіють антагоністичною активнісюпо відношенню патогенних і умовно-патогенних бактерій і забезпечують відновленню нормальної мікрофлори. Симбіотики-фізіологічні функціональні харчові інгредієнти, ща представляють собою комбінацію про- і пребіотиків, в якій вони виконують посилюючу дію на фізіологічні функції та процеси обміну речовин в організмі людини. Класифікація:1) препарати, що мають в собі живі мікроорганізми; 2) препарати, що містят структурні компоненти мікроорганізмів-представників норм.мікрофлори або іх метаболіти; 3)препарати мікробного чи іншого походження, стимлюючі ріст і активність мікроорганізмів-представників норм.мікрофлори; 4)препарати на осанові живих генно-інженерних штамів мікроорганізмів,стимулюючих ріст представників норм.мікрофлори

55.Санітарні мікробіологія вивчає мікрофлору навколишнього середовища з позиції впливу її на здоров’я людини. Санітарно-мікробіологічні дослідження дозволяють епідеміологам і гігієністам оцінити небезпеку води, грунту, повітря, предметів повсякденного застосування як вирогідних факторів передачі збудників кишкових, респіраторних, раньових та ін..інфекцій. Правила взяття проб для дослідження, методи аналізу, також припустимі рівні мікробіологічного забруднення об’єктів суворо регламентуються нормативними актами-стандартами, санітарними правилами і нормами.