Збудники висипного тифу. Характерезуютьсязагальнобіолог.вл. рикетсій,але відрізняються за еколого-епідеміологічними властивостями.
Rickettsia prowazekii-збудник епідемічного висипного тифу
Патогенез. Інфікування відбувається при втиранні фекалій воші у подряпини шкіри.Інкуб.пер. 7-14днів. Розмножуються в епітелії кишкового каналу і виділ. З фекаліями. Клінічна картина- гіпертермія,головний біль,висипи на шкірі, поруш.діял. серцево-суд.системи
Мікробіол.діагностика. Основним методом є серологічний.Розроблені методи діагностики на основі не прямої імунолюмінісценції,ІФА.
Профілактика. Боротьба з педикульозом.При педикульозі призначають бутадіон. Для вакцинопрофілактики застос.живу вакцину.з авірулентного штаму рикетсій Провачека,вирощених на курячому ембріоні. Вакцина Вайгля з інактивованих рикетсій,вирощених у кишечнику вошей
Мікоплазми,класифікація.Біолог.властивості,методи культивування.Патогенез,діагностика.
Мікоплазми. За розмірами геному, схильності до внутрішньо кл.паразитизму – подібні до вірусів; у той же час здатність рости на без клітинних середовищах та чутливість до антибіотиків наближує їх до бактерій. Їх особливість полягає в потребі у стеролах та жирних кислотах для їх росту. Для діагностики існують тест системи,створені для визначення ферментативних властивостей мікоплазм, та найширше застосовується метод полімеразної ланцюгової реакції, що дозволяє провести детекцію фрагментів накл..кислот і встановити вид збудника.
Способи розмноження: бінарний поділ, фрагментація крупних тіл та ниткоподібних структур, брунькування.
У медицині розглядають тільки представників родини Mycoplasmataceae, а саме - M.pneumonia(патогенна), M.hominis,.
- M.pneumonia викликає дві форми респіраторного мікоплазмозу: гостре респіраторне затвор.(фарингіт,ларингіт,трахеїт,бронхіт,)
Та гостру пневмонію.Досліджують на наявність мікоплазм мазки та змиви із задньої стінки глотки,мокротиння,плевральний випіт,можливо спинномозкову рідину та кров.
Також висівають мікоплазмози на тверді пож.сер. та у напіврідкі.
Хламідії,класифікація,біолог.вл.Методи культивування.Роль в розвитку патології людини.Мікроіолог.діагностика.
Хламідії - дрібні Гр- кокоподібні бактерії, що характеризуються
Облігатними вн.кл. паразитом і особливо циклічністю розвитку.
Зовнішня мембрана представлена переважно ліпополісахаридами та основ ним білком зовнішньої мембрани з групи пуринів.
Їх виявлення найзручніше проводити у мікропрепаратах, забарвлених за Роман.-Гімзою.
Життєвий циклхламідій охоплює дві фази різні за біологічними властивостями форми,адаптовані допозакл. Та вн.кл існування. Позакл.овальної форми фарб. За Роман.-Гімзою у пурпуровий колір.
Ретикулярні тільця є вегетативною вн.кл формою паразита.Вони мають овальну чи паличкоподібну форму і заб. За Роман-Гімзою в блакитний.
Культуральні властивості. Єоблігатними енергетичними паразитами і на штучних пож.середовищах не ростуть.Їх культивувати можна лише в живих кл. Вирощ.культур хламідій ведуть в епітеліал.кл. оболонки жовчного мішка курячого ембріона.
Патогенез. обумовлений репродукцією збудників у кл.конюктиви і рогівки.Вхідні ворота- слиз.обол сечовидільної і статевої систем.Внаслідок патогенного впливу збудників відбувається часткова десквамінація епітелію і поруш. Цілісність слиз.,що створює сприятливі умови для приєднання вторинної гнійної інфекції.Хламідіоз призводить до безпліддя.
Для діагностики використовують серологічну діагностику з викор.реакції РЗК,рНГА,ІФА.Для експрес діагностики придатні імунохроматографічні тест-системи.
Лаб.діагностика-цитоморфологічний метод,що ґрунтується на виявленні ЦПВ в епітеліал.кл.
