Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ультивуванн€ м≥кроорган≥зм≥в




ћета роботи: ќзнайомитис€ з методом культивуванн€ м≥кроорган≥зм≥в в лабораторних умовах

“еоретичн≥ основи:

 ультивуванн€ м≥кроорган≥зм≥в на поживних середовищах зд≥йснюють р≥зними методами. ¬иб≥р методу вирощуванн€ м≥кроорган≥зм≥в багато в чому залежить в≥д типу њх харчуванн€ та диханн€.

ћ≥кроби одного виду, отриман≥ на поживних середовищах, називають чистими культурами, а сукупн≥сть, кл≥тин, що поход€ть з одн≥Їњ кл≥тини, отримала назву клона.

«бер≥ганн€ чистоти культур, €к≥ вивчаютьс€, Ї важливою вимогою. “ому поживн≥ середовища, €к≥ використовуютьс€ дл€ перес≥ву культур, повинн≥ бути стерильними, а розлив середовищ та пос≥в культур повинн≥ проводитис€ в асептичних умовах.

ћетоди розливу поживних середовищ

ћ≥кроорган≥зми культивують у проб≥рках, колбах, чашках ѕетр≥, матрацах та ≥ншому посуд≥. ѕоживн≥ середовища розливають безпосередньо з колб та пл€шок або за допомогою п≥петок. ƒл€ забезпеченн€ стерильност≥ розлив середовищ провод€ть б≥л€ полумТ€ пальника в рад≥ус≥ не б≥льше 10 Ц 15 см в≥д його центру. ў≥льн≥ по≠живн≥ середовища перед розливом розплавлюють на вод€н≥й бан≥ та охолоджують до температури 50 - 60 ∞—.

ѕри розлив≥ середовища у чашки ѕетр≥ посудину з середовищем беруть у праву руку та, три≠маючи њњ б≥л€ вогню, л≥вою рукою виймають пробку (затиснувши њњ м≥зинцем). ќбпалюють горлечко посудини та, злегка в≥дкривши л≥вою рукою кришку чашки, ввод€ть п≥д нењ горлечко, не доторкаю≠чись до краю чашки. ” кожну чашку наливають 15 - 20 мл середови≠ща (шаром 2 - 3 мм), розпод≥л€ючи середовище р≥вном≥рно по дну чашки. якщо при цьому на поверхн≥ середовища утворюютьс€ пу≠хирц≥ пов≥тр€, до них п≥днос€ть полум'€ гор≥лки або с≥рника ще до того, €к середовище застигаЇ - пухирц≥ щезнуть. ѕот≥м кришку за≠кривають та дають середовищу застигнути. якщо пос≥в виконують у день розлива, середовище необх≥дно п≥дсушити. ƒл€ цього чашки в термостат≥ обережно в≥дкривають та встановлюють кришки та чашки дном доверху. „ашки витримують у термостат≥ 20 Ц 30 хвилин.

” проб≥рки розливають середовища по 3 - 5 мл або по 10 мл. ƒл€ приготуванн€ скошеного агару проб≥рки з≥ стерильним розплав≠леним агаровим середовищем укладають у нахиленому положенн≥ (приблизно п≥д кутом 20∞), щоб середовище не заходило за 2/3 висоти проб≥рки, ≥накше воно може змочити пробку. ѕ≥сл€ того, €к середо≠вище застигне, проб≥рки ставл€ть вертикально та дають стекти вод≥ (конденсату). ” колби, матраци та пл€шки розливають середовища на 2/3 њх Їмност≥.

ћетоди пос≥ву м≥кроорган≥зм≥в

” залежност≥ в≥д характеру пос≥вного матер≥алу та середовищ ≥снують р≥зн≥ методи пос≥ву. ”с≥ вони пересл≥дують одну ц≥ль: пос≥€ти матер≥ал таким чином, щоб з оточуючого середовища у нього не попали сторонн≥ м≥кроорган≥зми. “ому п≥д час пос≥ву не можна робити р≥зких pyxiв та розмовл€ти. Ќайкраще проводити пос≥ви у спец≥альних прим≥щенн€х - боксах.

1. ѕос≥в з проб≥рки в проб≥рку

ѕроб≥рки з пос≥вним матер≥алом та проб≥рку з середовищем тримають трохи нахилено у л≥в≥й руц≥ м≥ж великим та вказ≥вним пальц€ми так, щоб крањ проб≥рок були на одному р≥вн≥, а њх основи знаходились поверх кист≥. ѕетлю вертикально прожарюють, тримаючи правою рукою у полумТњ пальника. ѕробки з проб≥рок вийма≠ють правою рукою, затискаючи њх м≥ж м≥зинцем та долонею.

¬ийн€вши пробки, обпалюють крањ проб≥рок у полумТњ пальника. ѕрожарену петлю ввод€ть через полум'€ пальника у проб≥рку з пос≥вним матер≥алом, охолоджують та, набравши невелику к≥льк≥сть пос≥вного матер≥алу, обережно перенос€ть його у проб≥рку з середо≠вищем.

ѕри пос≥в≥ на р≥дке середовище петлю злегка занурюють у р≥дину та розтирають пос≥вний матер≥ал по ст≥нц≥ проб≥рки, п≥сл€ чо≠го змивають його середовищем. ѕри пос≥в≥ на скошений агар ма≠тер≥ал розтирають на поверхн≥ середовища зигзагопод≥бними рухами знизу вверх, починаючи в≥д меж≥ конденсац≥йноњ води.

якщо пос≥в проводитьс€ на агаров≥ або желатинов≥ середовища, розлит≥ у проб≥рки стовпчиком, то петлею з пос≥вним матер≥алом проколюють стовпчик до дна, провод€ть так званий пос≥в уколом. ѕ≥сл€ пос≥ву петлю виймають з проб≥рки, крањ проб≥рок обпалюють та, пров≥вши пробки через полум'€ гор≥лки, проб≥рки закривають, а петлю прожарюють.

ѕос≥в р≥дкого матер≥алу можна проводити стерильними пастеровськими або градуйованими п≥петками.  р≥м того, дл€ пос≥ву мож≠на використовувати тампон з досл≥джуваним матер≥алом. ѕри пос≥в≥ на р≥дк≥ середовища тампон занурюють у середовище та дек≥лька се≠кунд опол≥скують у ньому. ѕри пос≥в≥ на щ≥льн≥ поживн≥ середовища матер≥ал з тампона ретельно втирають у поверхню середовища, обер≠таючи тампон.

 

2. ѕерес≥в на проб≥рки з чашки ѕетр≥

¬еликимта вказ≥вним пальц€ми л≥воњ руки злегка в≥дкривають кришку та ввод€ть п≥д нењ обпалену петлю. Ќабравши пос≥вний ма≠тер≥ал, петлю виймають з чашки та закривають њњ. ” л≥ву руку беруть проб≥рку з середовищем. ѕос≥в провод€ть так само, €к з проб≥рки в проб≥рку. ѕ≥сл€ пос≥ву чашку перевертають дном доверху.

 

3. ѕос≥в шпателем на чашки ѕетр≥ з агаром

ѕ≥петкою, петлею або скл€ною паличкою нанос€ть па поверхню середовища пос≥вний матер≥ал та ретельно втирають його круго≠вими рухами шпател€ доти, доки шпатель не перестане в≥льно ковзатись по поверхн≥ агара. Ћ≥вою рукою при цьому притримують криш≠ку та одночасно обертають чашку. ѕ≥сл€ зак≥нченн€ пос≥ву скл€ний шпатель опускають у дез≥нф≥куючий розчин, а металевий - прожа≠рюють у полум'њ пальника, зас≥€ну чашку перевертають дном доверху.

 

4. ѕос≥в петлею на чашки ѕетр≥ з агаром

Ќевелику к≥льк≥сть пос≥вного матер≥алу зигзагопод≥бними ру≠хами розпод≥л€ють по вс≥й поверхн≥ чашки, п≥сл€ зак≥нченн€ пос≥ву закривають чашку та пропалюють петлю.

 

5. ѕос≥в на сектори

„ашку з≥ сторони дна розкреслюють на сектори. ѕос≥в прово≠д€ть зигзагопод≥бними рухами в≥д краю чашки до центру. ѕри ньому необх≥дно сл≥дкувати, щоб штрихи не заходили на сус≥дн≥й сектор. „ашку закривають та перевертають дном доверху.

 

6. ѕос≥в на агаров≥ середовища тампоном

«легка в≥дкривши кришку, внос€ть у чашку тампон та рухами по колу втирають його вм≥ст у поверхню середовища, обертаючи при цьому тампон ≥ чашку. „ашку закривають та перевертають дном до верху.

 

7. ѕос≥в на агаров≥ середовища газоном

ѕриблизно 1 мл р≥дкоњ культури (€кщо культура вирощена на щ≥льному середовищ≥, њњ емульгують у ф≥з≥олог≥чному розчин≥ або бульйон≥) нанос€ть п≥петкою на поверхню агару та ретельно роз≠под≥л€ють р≥дину по поверхн≥ середовища. „ашку злегка нахил€ють та п≥петкою в≥дсмоктують надлишок культури, виливаючи його у дез≥нф≥куючий розчин. “уди ж вм≥щують п≥петку.

 

8. ѕос≥в в товщу щ≥льного середовища

 ультуру, вирощену в р≥дкому середовищ≥, або суспенз≥ю м≥кроб≥в внос€ть п≥петкою в скл€нку з розтопленим та охолодженим до 45 о— агаровим середовищем, перем≥щують та виливають у стерильну чашку ѕетр≥. ѕ≥сл€ застиганн€ агару чашки перевертають дном доверху. ƒл€ пос≥ву й товщу агару можна також внести пос≥вний матер≥ал у порожню стерильну „ашку ѕетр≥ та залити 15 Ц 20 мл охолодженого до 45 о— агару. ƒл€ перем≥щуванн€ вм≥сту чашки њњ злегка похитують або обертають. ѕ≥сл€ застиганн€ середовища чашку повертають дном доверху.

ѕос≥в у флакони, колби, матраци та пл€шки провод€ть приблизно так само, €к в проб≥рки, т≥льки спочатку набирають пос≥вний матер≥ал, а пот≥м в≥дкривають проб≥рку в посудин≥ з середовищем. ѕ≥сл€ пос≥ву чашки, флакони надписують: проб≥рки - у верхн≥й частин≥, чашки - з≥ сторони дна.

«ас≥€н≥ середовища розм≥щують в умови, €к≥ забезпечують життЇд≥€льн≥сть м≥кроорган≥зм≥в. ƒо таких умов в≥днос€тьс€ темпе≠ратурний режим, волог≥сть, аерац≥€, св≥тло та ≥нш≥ фактори.

¬ирощуванн€ м≥кроорган≥зм≥в провод€ть в спец≥альних шафах - термостатах або термостатованих к≥мнатах, у €ких п≥дтримуЇтьс€ в≥дпов≥дна температура. Ѕ≥льш≥сть м≥кроорган≥зм≥в розвиваЇтьс€ при оптимальн≥й температур≥ 25 - 37 ∞—. ¬они належать до мезоф≥л≥в. ¬ерхн€ межа дл€ них складаЇ приблизно 38 - 45 ∞—.

≤снуЇ група м≥кроорган≥зм≥в - психроф≥л≥в, €к≥ розвиваютьс€ у межах в≥д -20 до +20 ∞—.

“еплолюбн≥ орган≥зми - термоф≥ли - витримують нагр≥ванн€ до 70 о—. ќднак оптимальною температурою дл€ њх росту Ї температура 45 Ц 65 о—.

ƒл€ розвитку м≥кроорган≥зм≥в необх≥дно п≥дтриманн€ певноњ вологост≥ середовища. ћ≥н≥мальний вм≥ст в≥льноњ води, при €кому ще можливий розвиток б≥льшост≥ бактер≥й, дор≥внюЇ 20%. “ому тривале збер≥ганн€ культур на щ≥льних середовищах €к при к≥мнатн≥й темпе≠ратур≥, так ≥ в холодильнику небажано, боце приводить до п≥дсиханн€ середовища та загибел≥ м≥кроорган≥зм≥в.

Ѕ≥льш≥сть м≥кроорган≥зм≥в не потребуЇ осв≥тленн€ при культивуванн≥. —в≥тло необх≥дно при вирощуванн≥ фототрофних м≥кроорган≥зм≥в, €к≥ використовують енерг≥ю св≥тла в процесах обм≥ну речовин. « ц≥Їю метою звичайно використовують лампи роз≠жарюванн€ потужн≥стю 75 Ц 100 ¬т.

¬ажливе значенн€ при вирощуванн≥ м≥кроорган≥зм≥в маЇ три≠вал≥сть культивуванн€. Ѕ≥льш≥сть бактер≥й культивуЇтьс€ прот€гом 18 - 24 годин при температур≥ 37 о—. √риби вирощують при температур≥ 28 - 30 ∞— прот€гом двох д≥б. јктином≥цети при так≥й сам≥й температур≥ ростуть 3 - 5 д≥б.

ћатер≥али, реактиви й устаткуванн€:

ΜΠј в колбах, ћѕЅ в колбах, середовище „апека, стерильн≥ чашки ѕетр≥, проб≥рки, п≥петки, бактер≥олог≥чн≥ петл≥, культури м≥кроорган≥зм≥в ¬ас.subtiiis, E. coli, Sarcina flava, Staph. aureus, с≥рники, сухе пальне, пальники, спирт, шпател≥, тампони.

’≥д роботи:

1. ќпанувати техн≥ку розливу поживних середовищ у колби, чашки ѕетр≥, проб≥рки.

2. ќпанувати основн≥ методи пос≥ву м≥кроорган≥зм≥в:

- у чашки ѕетр≥ бактер≥олог≥чною петлею;

- шпателем на чашки ѕетр≥;

- на сектори;

- тампоном;

- у посуд з≥ щ≥льним поживним середовищем;

- п≥петкою в р≥дке поживне середовище.

 

 онтрольн≥ питанн€:

1. ¬ чому пол€гаЇ виб≥р методу культивуванн€ м≥кроорган≥зм≥в?

2. ћетод культивуванн€ аеробних м≥кроорган≥зм≥в в лабораторних умовах.

3. ћетод культивуванн€ анаеробних м≥кроорган≥зм≥в в лабораторних умовах.

 

‘орма зв≥тного бланка до лабораторноњ роботи є 10.

√рупа  урс Ћабораторна робота є 10
     ультивуванн€ м≥кроорган≥зм≥в  
ѕр≥звище студента
 
1) ¬≥дпов≥дь на контрольн≥ питанн€ 2) ¬исновки по лабораторн≥й робот≥ є10  
–оботу прийн€в   ƒата   ѕ≥дпис  
             

 

Ћабораторна робота є 11

 

ѕ≥драхунок кл≥тин м≥кроорган≥зм≥в п≥д м≥кроскопом

 

ћета роботи: ќзнайомитис€ з методикою п≥драхунку кл≥тин м≥кроорган≥зм≥в п≥д м≥кроскопом за допомогою камери √ор€Їва-“ома

“еоретичн≥ основи:

ѕ≥драхувати кл≥тини м≥кроорган≥зм≥в п≥д м≥кроскопом можна, використовуючи рахунков≥ камери, кап≥л€ри ѕерфильева, препарати ф≥ксованих ≥ пофарбованих кл≥тин, приготовлен≥ на предметних стеклах або мембранних ф≥льтрах. ѕерерахован≥ методи дозвол€ють визначити загальна к≥льк≥сть кл≥тин в одиниц≥ об'Їму. ¬арто пам'€тати, що п≥драховуютьс€ вс≥ кл≥тки, €к жив≥, так ≥ мертв≥. ќсновне обмеженн€ б≥льшост≥ зазначених метод≥в - необх≥дн≥сть досить високих концентрац≥й кл≥тин в одиниц≥ досл≥джуваного субстрату.

ѕ≥драхунок кл≥тин у рахункових камерах.

÷ей метод рекомендуЇтьс€ використовувати дл€ п≥драхунку великих об'Їкт≥в - др≥ждж≥в, однокл≥тинних водоростей, кон≥д≥й гриб≥в ≥ де€ких великих бактер≥й. «азвичай використають камеру √ор€ева -“ома (рисунок 11.1), хоча можна застосовувати й ≥нш≥ рахунков≥ камери.

ј Ц вид з верху; Ѕ Ц вид з боку

¬ Ц при малому зб≥льшен≥ м≥кроскопу.

–исунок 11.1 Ц ѕ≥драхункова камера √орЇва Ц “ома

 

 амера √орЇва €вл€Ї собою товсте предметне скельце розд≥лене бороздками. Ќа центральну частину скельц€ нанесена с≥тка. ѕлоща квадрату с≥тки вказана на одн≥й ≥з стор≥н предметного скельц€ ≥ складаЇ 1/25 мм2 (великий квадрат) або 1/400 мм2 малий квадрат. „астина предметного скельц€ на €к≥й розташована с≥тка на 0,1 мм нижче двох ≥нших стор≥н. ÷е глибина камери.

ѕри робот≥ з камерою необх≥дно п≥дтримувати визначений пор€док њњ заповненн€. ѕо-перше, заглибленн€ с≥ткою покривають спец≥альним шл≥фованим покривним скельцем до по€вленн€ к≥лець Ќьютона (ретельно притирають покривне скельце до стор≥н камери. ƒал≥ камеру заповнюють суспенз≥Їю м≥кроорган≥зм≥в €ку внос€ть кр≥зь бороздку камеру кап≥л€ром або п≥петкою. ѕ≥драхунок кл≥тин починають через 3-5 хвилин п≥сл€ заповненн€ камери. ÷ей час необх≥дне дл€ того, щоб кл≥тини ос≥ли ≥ при п≥драхунку були видим≥ в одн≥й площин≥.  ≥льк≥сть кл≥тин п≥драховують з обТЇктивом 8× та 40×. ѕ≥драховують кл≥тини в 10 великих або 20 маленьких квадратах с≥тки, перем≥щаючи останн≥ по д≥агонал≥. ѕ≥драховують вс≥ кл≥тини, що лежать в квадрат≥ с≥тки, а також кл≥тини, що перес≥кають верхню ≥ праву сторону квадрату.  ≥льк≥сть кл≥тин в великому квадрат≥ не повинна перевищувати 20, а в малому 10. ¬ протилежному випадку суспенз≥ю розвод€ть водопров≥дною водою. ƒл€ отриманн€ достов≥рного результату, загальна к≥льк≥сть п≥драхованих кл≥тин повинна бути не менше 600. ѕ≥драхунок кл≥тин повторюють 3-4 рази при цьому кожний раз камеру монтують заново ≥ заповнюють др≥жджовою суспенз≥Їю.

 ≥льк≥сть кл≥тин в 1 мл суспенз≥њ розраховують по формул≥

, (11.1)

де ћ Ц к≥льк≥сть кл≥тин в 1 мл суспенз≥њ;

а Ц середн€ к≥льк≥сть кл≥тин в квадрат≥ с≥тки;

h Ц глибина камери в мм;

S Ц площа квадрату с≥тки в мм2;

103 Ц коеф≥ц≥Їнт переводу см3 в мм3;

n Ц розведенн€ суспенз≥њ м≥кроорган≥зм≥в.

 

ћатер≥али, реактиви й устаткуванн€:

ƒр≥ждж≥ хл≥бопекарськ≥ Saccharomyces cerevisiaе, камера √ор€Їва Ц “ома, м≥кроскоп, кап≥л€ри або п≥петки.

’≥д роботи:

ѕровести п≥драхунок к≥лькост≥ др≥жджових кл≥тин в 1 мл суспенз≥њ.

 онтрольн≥ питанн€:

1. «а допомогою €ких методик можна п≥драхувати к≥льк≥сть кл≥тин м≥кроорган≥зм≥в в певному обс€з≥?

2. ўо собою €вл€Ї камера √ор€Їва Ц “ома?

 

‘орма зв≥тного бланка до лабораторноњ роботи є11.

√рупа  урс Ћабораторна робота є11
    ѕ≥драхунок кл≥тин м≥кроорган≥зм≥в п≥д м≥кроскопом  
ѕр≥звище студента
 
1) –озрахувати к≥льк≥сть кл≥тин др≥ждж≥в Saccharomyces cerevisiaе в 1 мл суспенз≥њ за формулою 13.1 2) ¬≥дпов≥дь на контрольн≥ питанн€ 3) ¬исновки по лабораторн≥й робот≥ є 11  
–оботу прийн€в   ƒата   ѕ≥дпис  
             

 

 

Ћабораторна робота є12





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3288 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1851 - | 1456 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.024 с.