Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћета та завданн€ лог≥стики




≤сторичн≥ передумови виникненн€ лог≥стики

” першому тис€чол≥тт≥ нашоњ ери у воЇнному лексикон≥ де€ких крањн ≥з лог≥стикою пов'€зували д≥€льн≥сть з забезпеченн€ збройних сил матер≥альними ресурсами та утриманн€ запас≥в.

“ак, у часи в≥зант≥йського цар€ вважалось, що завданн€ми лог≥стики Ї своЇчасне ≥ належне озброЇнн€ арм≥њ, постачанн€ њњ в≥йськовим спор€дженн€м та п≥клуванн€ про њњ потреби п≥д час в≥йськових поход≥в. «г≥дно з погл€дами багатьох зах≥дних вчених, лог≥стика стала наукою завд€ки в≥йськов≥й справ≥.

” роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни американська арм≥€ широко застосовувала лог≥стичн≥ п≥дходи при орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ м≥ж п≥дприЇмствами в≥йськово-промислового комплексу, транспортом ≥ постачанн€м арм≥њ. «азначена взаЇмод≥€ дозволила своЇчасно та систематично забезпечувати американську арм≥ю поставками зброњ, в≥йськового спор€дженн€, паливно-мастильних матер≥ал≥в ≥ продукт≥в харчуванн€ в необх≥дн≥й к≥лькост≥. “аким чином довгий час п≥д лог≥стикою розум≥лась д≥€льн≥сть з управл≥нн€ перем≥щенн€м в≥йськ та орган≥зац≥њ њх тилового забезпеченн€, але поступово лог≥стика €к специф≥чний вид д≥€льност≥ перейшла ≥з в≥йськовоњ сфери до сфери господарськоњ практики.

ѕерш≥ ≥дењ щодо ≥нтеграц≥њ постачальницьких, виробничих та розпод≥льчих систем в Їдину систему на основ≥ лог≥стичних п≥дход≥в виникли ще у 30 - 50-х роках XX стор≥чч€ (так званий "долог≥стичний пер≥од"). –азом з цим управл≥нн€ матер≥альним розпод≥лом прот€гом цього пер≥оду носило фрагментарний характер. ” наступному, так званому, "пер≥од≥ класичноњ лог≥стики" (пер≥од початку 50 - к≥нц€ 70-х рок≥в XX стор≥чч€) лог≥стика розгл€далась €к частина науки про орган≥зац≥ю виробництва. —аме в цей пер≥од виникли базов≥ пон€тт€ сучасноњ лог≥стики - "матер≥альний пот≥к" ≥ "лог≥стична система" ≥, власне, була.

¬ид≥л€ють три етапи розвитку лог≥стики:

ѕерший етап (60-т≥ роки) Ц характеризуЇтьс€ використанн€м лог≥стичного п≥дходу до управл≥нн€ матер≥альними потоками в сфер≥ об≥гу.

ƒругий етап (80-т≥ роки) характеризуЇтьс€ розширенн€м ≥нтеграц≥йноњ основи лог≥стики.

“рет≥й етап належить до сучасност≥ й може бути охарактеризований так: зТ€вл€ютьс€ фундаментальн≥ зм≥ни в орган≥зац≥њ та управл≥нн≥ ринковими процесами у вс≥й св≥тов≥й економ≥ц≥; сучасн≥ комун≥кац≥йн≥ технолог≥њ, €к≥ забезпечують швидке проходженн€ матер≥альних та ≥нформац≥йних поток≥в, дозвол€ють зд≥йснити мон≥торинг ус≥х фаз перем≥щенн€ продукту в≥д первинного джерела до к≥нцевого споживача; розвиваютьс€ галуз≥, €к≥ надають послуги у сфер≥ лог≥стики.

 

 

ћета та завданн€ лог≥стики

ћета лог≥стики Ц це оптим≥зац≥€ циклу в≥дтворенн€ шл€хом комплексного, ор≥Їнтованого на потребу, формуванн€ потоку матер≥ал≥в та ≥нформац≥њ у виробництв≥ та розпод≥л≥ продукц≥њ. Ќайчаст≥ше мету лог≥стичноњ д≥€льност≥ повТ€зують з виконанн€м так званих правил лог≥стики. Ќайб≥льш розповсюдженим п≥дходом Ї вид≥ленн€ Ушести правил лог≥стикиФ, так званого лог≥стичного м≥ксу чи комплексу лог≥стики: продукт-потр≥бний продукт; к≥льк≥сть-у необх≥дн≥й к≥лькост≥; €к≥сть-необх≥дноњ €кост≥; час-необх≥дно доставити у потр≥бний час; м≥сце-у потр≥бне м≥сце; витрати Ц з м≥н≥мальними витратами.

ћета лог≥стичноњ д≥€льност≥ буде реал≥зована, €кщо наведен≥ вище правила виконан≥, тобто забезпечена найкраща ≥ швидка в≥дпов≥дь на ринковий попит при найменших витратах. ѕри цьому необх≥дно п≥дкреслити, що головна мета лог≥стики Ї вираженн€м ≥деальноњ ситуац≥њ, €коњ необх≥дно намагатис€ дос€гти.

√оловна мета лог≥стики конкретизуЇтьс€ в њњ завданн€х, €к≥ за ступенем значимост≥ розд≥л€ють на три групи: глобальн≥; загальн≥; частков≥ (локальн≥). “ому незалежно в≥д виду лог≥стичноњ системи до њњ глобальних завдань в≥днос€ть:

- створенн€ комплексних ≥нтегрованих систем матер≥альних, ≥нформац≥йних, а €кщо можливо, й ≥нших поток≥в;

- стратег≥чне узгодженн€, плануванн€ ≥ контроль за використанн€м лог≥стичних потужностей сфер виробництва й об≥гу;

- пост≥йне вдосконалюванн€ лог≥стичноњ концепц≥њ в рамках обраноњ стратег≥њ в ринковому середовищ≥;

- дос€гненн€ високоњ системноњ гнучкост≥ шл€хом швидкого реагуванн€ на зм≥ни зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х умов функц≥онуванн€.

¬ир≥шенн€ глобальних завдань не може бути реал≥зоване без постановки ≥ вир≥шенн€ загальних завдань. ”мовою життЇздатност≥ лог≥стичних систем ус≥х вид≥в Ї розвТ€занн€ таких загальних завдань:

- зд≥йсненн€ наскр≥зного контролю за потоковими процесами в лог≥стичних системах;

- розробка та удосконалюванн€ способ≥в управл≥нн€ матер≥альними потоками;

- багатовар≥антне прогнозуванн€ обс€г≥в виробництва, перевезень, запас≥в ≥ т.д.;

- стандартизац≥€ вимог до €кост≥ лог≥стичних послуг ≥ окремих операц≥й;

- рац≥ональне формуванн€ господарських звТ€зк≥в;

„астков≥ завданн€ в лог≥стиц≥ мають локальний характер. ¬они б≥льш динам≥чн≥ та р≥зноман≥тн≥:

- оптим≥зац≥€ запас≥в ус≥х вид≥в ≥ на вс≥х етапах товароруху;

- максимальне скороченн€ часу збер≥ганн€ продукц≥њ;

- скороченн€ часу перевезень;

- швидка реакц≥€ на вимоги споживач≥в;

- п≥двищенн€ готовност≥ до постачань;

- зниженн€ витрат у вс≥х ланках лог≥стичного ланцюга;

- рац≥ональний розпод≥л транспортних засоб≥в;

- гарантуванн€ €к≥сного п≥сл€ продажного обслуговуванн€.

 

 

‘ункц≥њ лог≥стики

 

« концептуальних позиц≥й можна вид≥лити так≥ функц≥њ лог≥стики.

—истемоутворююча функц≥€. Ћог≥стика Ї системою ефективних технолог≥й забезпеченн€ процесу управл≥нн€ ресурсами. ” вузькому значенн≥ слова лог≥стика утворюЇ систему управл≥нн€ товарорухом (формуванн€ господарських звТ€зк≥в, орган≥зац≥€ пересуванн€ продукц≥њ через м≥сц€ складуванн€, формуванн€ ≥ регулюванн€ запас≥в продукц≥њ, розвиток ≥ орган≥зац≥€ складського господарства).

≤нтегруюча функц≥€. Ћог≥стика забезпечуЇ синхрон≥зац≥ю процес≥в збуту, збер≥ганн€ ≥ доставки продукц≥њ з ор≥Їнтац≥Їю њх на ринок засоб≥в виробництва ≥ наданн€ посередницьких послуг споживачам. ¬она забезпечуЇ узгодженн€ ≥нтерес≥в лог≥стичних посередник≥в у лог≥стичн≥й систем≥. Ћог≥стика дозвол€Ї зд≥йснити перех≥д в≥д часткових завдань до загальноњ оптим≥зац≥њ.

–егулююча функц≥€. Ћог≥стичне управл≥нн€ матер≥альними ≥ супутн≥ми потоками спр€моване на економ≥ю вс≥х вид≥в ресурс≥в, скороченн€ витрат живоњ й упредметненоњ прац≥ на стику р≥зних орган≥зац≥йно-економ≥чних р≥вн≥в ≥ галузей. ¬ широкому значенн≥ управл≥нський вплив пол€гаЇ в п≥дтримц≥ в≥дпов≥дност≥ повед≥нки частини лог≥стичноњ системи ≥нтересами ц≥лого.

–езультуюча функц≥€. Ћог≥стична д≥€льн≥сть спр€мована на постачанн€ продукц≥њ в необх≥дн≥й к≥лькост≥, у зазначений час ≥ м≥сце з заданою €к≥стю (станом), за м≥н≥мальних витрат. Ћог≥стика прагне охопити вс≥ етапи взаЇмод≥њ ланцюга У постачанн€-виробництво-розпод≥л-споживанн€Ф, ≥накше кажучи, вона Ї алгоритмом перетворенн€ ресурс≥в у постачанн€ готовоњ продукц≥њ в≥дпов≥дно до ≥снуючого попиту.

ƒо основних лог≥стичних функц≥й належать: - постачанн€;- виробництво;- збут.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 455 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1289 - | 1248 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.