Дегазація, демеркуризація та дезінфекція

Демеркуризація — це комплекс заходів, які спрямовані на зниження кон­центрації парів ртуті в повітрі приміщень до гранично допустимої.

Вона може проводитись двома способами: хіміко-механічним і механічним.

Хіміко-механічний спосіб засновується на механічному зборі кульок металічної ртуті з подальшою обробкою забрудненої поверхні хімічними реагентами і природним випарюванням ртуті з забруднених матеріалів шляхом провітрювання приміщень. Після такого способу обробки приміщення потребує підсиленого провітрювання.

Механічний спосіб засновується на механічному зборі кульок ртуті з поверхні з наступною заміною підлог, нагріванням поверхні для випаровування залишків ртуті, а при необхідності заміною штукатурки або капітальним ремонтом будівлі.

Ці способи можуть застосовуватися комбіновано.

Для демеркуризації використовують:

перманганат калію (марганцівка)— (20 грамів на 10 л). Використовується для демеркуризації будь-якої поверхні. Норма витрати 10л на 5—7 м². Зберігається 2—5 годин;

— хлорне залізо — (2 кг хлорного залізу на 10 л води). Використовується для демеркуризації будь-якої поверхні. Норма витрати 10 л на 7— 8 м². Зберіга­ється 3 доби;

— розчин сірчаної кислоти — (0,5—1 літрів сірчаної кислоти на 10 л води). Використовується для демеркуризації цементних або кам'яних поверхонь. Норма витрати 10 л на 6—10 м². Зберігається 3 доби;

— розчин сірки та перекису водню — (1500 г сірки, 6 л перекису водню). Використовується для демеркуризації будь-якої поверхні де можлива адсорбція парів ртуті. Норма витрати 10 л на 10 м². Не зберігається.

Дезінфекція – комплекс заходів по знешкодженню хвороботворних мікроорганізмів та руйнуванню їх токсинів. Знищення комах і кліщів, які переносять збудників інфекційних захворювань називається дезінсекцією, а знищення гризунів - дератизацією. Дезінфекція може проводитися хімічним, механічним та комбінованими способами.

Хімічний спосіб – знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами – основний спосіб дезінфекції.

Фізичний спосіб дезінфекції - кип’ятінням білизни, посуду та інших речей. Використовуються в основному при кишкових інфекціях.

Механічний спосіб здійснюється тими ж методами, що передбачає видалення зараженого ґрунту або використання настилів.

Дезінфекція може бути газова, волога і термічна. Проводиться після встановлення санепідемстанцією, ветлабораторією зараженості людей, тварин, кормів, території, продуктів харчування, води.

При зараженні бактеріологічними засобами повній санітарній обробці підлягає весь особливий склад, який знаходився у районі зараження, незалежно від того чи використовувалися засоби індивідуального захисту та проводилася часткова санітарна обробка. Повна санітарна обробка у цьому випадку містить у собі знезаражування дезінфікуючими розчинами відкритих частин тіла з наступним миттям людей теплою водою з милом. Одночасно з миттям особового складу обов'язково проводиться повна заміна забрудненого одягу.

Дезінфекція одягу, взуття та індивідуальних засобів захисту здійснюється обробкою пароповітряною або пароформаліновою сумішшю, кип’ятінням, замочуванням у розчинах для дезінфекції (або протиранням ними), пранням.

Дезінфекція шкіряного і гумового взуття при зараженні вегетативними формами мікробів здійснюється шляхом протирання 5% водним розчином фенолу, лізолу, нафтолізолу або 3% водним розчином монохлораміну. Через 1 годину шкіряне взуття промивається водою і після висихання змащуєтьсякремом..

Обробка кип’ятінням використовується для дезінфекції виробів з бавовняних тканин та індивідуальних засобів захисту, виготовлених з гуми і прогумованих тканин. Дезінфекція кип’ятінням проводиться в бучильній установці БУ-4М, дезінфекційних бучильниках і в різних підручних засобах (баках, котлах, бочках тощо).

Дезінфекція одягу та індивідуальних засобів захисту при зараженні вегетативними формами мікробів проводиться замочуванням у 5 %-му водному розчині фенолу, лізолу або нафталізолу (при зараженні вірусом натуральної віспи концентрація збільшується до 8%), 3 %-му розчині монохлораміну або в 2,5 %-му розчині формальдегіду впродовж 1 години.

При зараженні споровими формами мікробів замочування проводиться в 10 %-му розчині формальдегіду впродовж 2 годин.

Для знищення токсинів можна використовувати 10% водні розчини їдкого натрію і сірчистого натрію. /

В умовах мінусових температур використовують дегазаційний розчин № 1 для техніки і транспорту, а шкіри 0,5% (по вазі) розчин монохлораміну Б.

Приміщення і території сильно зрошують дезінфікуючим розчином, а потім проводять механічне очищення. Обробку повторюють тричі з інтервалом в 1 годину. Для дезінфекції застосовують розчин хлорного вапна з вмістом 5%‑го активного хлору, 10%-й розчин їдкого натрію, 4%-й розчин формальдегіду, та інші препарати.

Для газової дезінфекції приміщень застосовують бромистий метил, картос (суміш окису етилену з вуглекислим газом у співвідношенні 1: 9) для знищення спорових і вегетативних форм мікробів, а також хлорпікрин - для знищення вегетативних форм. Перед дезінфекцією приміщення герметизують. Бромистий метил застосовують прямо з балонів, а хлорпікрин з апарату 2-АГ.

Зерно, крупи, концентровані корми, заражені не споровими збудниками, можна знезаражувати пропарюванням, кип’ятінням або методом просмажування.

М’ясо, поверхня якого заражена спорами сибірки, витримують 7 діб у спороцидному розсолі - 15 % -й розчин кухонної солі, 1 % -й - перекису водню і 1%-й - оцтової кислоти. М’ясо, яке заражене поверхнево бактеріальними аерозолями, необхідно варити 2 год., жири, вершкове масло необхідно перетопити, молоко прокип’ятити. Хлібобулочні вироби, крупи, вермішелі просмажити в духовці при температурі 120 °С впродовж 30 хв.

Найбільш простий і доступний спосіб дезінфекції води – кип’ятіння. При зараженні споровидними формами мікробів воду кип’ятять не менше 2 год.

Використання знезаражених продуктів і води можуть дозволити санітарно-епідеміологічна і служба ветеринарної медицини.