Визначення, предмет і завдання екології

ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ

Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації

спеціальність 5.04010602 «Прикладна екологія»

Частина перша

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ. Курс лекцій для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ ступеня акредитації

Спеціальність 5.04010602 «Прикладна екологія»

 

Укладач: Лестус Людмила Валеріївна, викладач фахових екологічних

дисциплін Миргородського художньо-промислового

коледжу імені М.В. Гоголя Полтавського національного

технічного університету імені Юрія Кондратюка

 

Рецензент: Тараненко Олеся Олександрівна, викладач фахових екологічних

дисциплін Миргородського художньо-промислового

коледжу імені М.В. Гоголя Полтавського національного

технічного університету імені Юрія Кондратюка

 

Курс лекцій з дисципліни «Загальна екологія» призначений для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія» вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Посібник містить питання, які включені в навчальну програму і охоплює весь курс навчальної дисципліни. Виклад питань плану лекцій дозволяє студентам правильно зорієнтуватись у пошуку необхідного навчального матеріалу.

Обсяг навчального матеріалу в посібнику дозволяє використовувати його в якості головного інформаційного джерела. Вказаний перелік рекомендованої літератури дозволяє користувачу звернутися і до першоджерел. Спеціальні умовні позначення літератури дозволять швидко знайти необхідний навчальний матеріал на кожне питання

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….4

РОЗДІЛ І. ЕКОЛОГІЯ ЯК ПРИРОДНИЧА НАУКА

ОСНОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ, ТЕРМІНИ, ЗАКОНИ. РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ МАТЕРІЇ…………………………………………………..10

ЕКОЛОГІЯ – ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ЗАХОДІВ ПО ОХОРОНІ ПРИРОДИ……………………………………………………………………………15

ЕКОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ ЕКОЛОГІЇ………………………………………….16

МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ХАРАКТЕРУ І ОБСЯГІВ АНТРОПОГЕННИХ ЗАБРУДНЕНЬ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ……………………………..18

РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ. АУТЕКОЛОГІЯ

ПОНЯТТЯ СЕРЕДОВИЩЕ. ЗЕМЛЯ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ. ВОДНЕ, ГРУНТОВЕ, ПОВІТРЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ……………………………..26

ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ……………………….38

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………….....52

ВСТУП

План

1. Визначення, предмет і завдання екології.

2. Коротка історія становлення екології як науки.

3. Розділи і тематика екології та зв’язок її з іншими науками

Визначення, предмет і завдання екології

 

Вперше термін „екологія” був запропонований німецьким біологом Е.Геккелем у 1866 р. У дослівному перекладі (oikos – з грецької означає дім) екологія – це наука про „дім”, тобто про природу, що оточує нас. Вона вивчає умови існування живих організмів, їхній взаємозв’язок та їхню взаємодію з довкіллям. Але наприкінці XX ст. зміст екології став дещо ширшим. Та її місце в системі наук змінилося. Екологія виникла як суто біологічна наука, але в наш час вона трансформувалася і стала наукою про структуру та функції природи в цілому, наукою про біосферу, наукою, що вивчає місце людини на нашій планеті, наукою про взаємозв’язки всього живого на нашій планеті між собою та з довкіллям.

Видатний американський вчений Юджин Одум одним з перших почав розглядати екологію не як вузьку біологічну наукову дисципліну, а як міждисциплінарну науку, що досліджує багатокомпонентні та багаторівневі складні системи у природі та суспільстві. Ця якісна зміна у розумінні екології вимагала озброєння її новими методами та зробила високо актуальною для вирішення соціальних і економічних проблем людства.

А ось думка видатного українського вченого-біолога, академіка К.М. Ситника: „Екологія – нещодавно одна з біологічних наук стала міждисциплінарною наукою, проблеми якої набули глобального характеру”.

А російський вчений, академік О.Л. Яншин нещодавно сказав, що ця наука (тобто екологія) стала покаянням людства.

Екологічна діяльність нині є обов’язковою складовою, а здебільшого й одним з головних елементів будь-якої сфери людської діяльності – промислового виробництва, енергетики, сільського та лісового господарства, транспорту, наукових досліджень, культури, релігії, тощо. Усі рішення, пов’язані з використанням природних або людських ресурсів, із втручанням у процеси життєдіяльності біосфери, мають прийматися з урахуванням його найбільших і віддалених наслідків.

Об’єктами науки про довкілля або її галузевих підрозділів залежно від рівня досліджень є різні екологічні системи чи елементи екосистем планети.

Головний предмет досліджень – особливості і розвиток взаємозв’язку між живими організмами, угрупованням різних рангів, живою і неживою компонентами екосистем, а також характер впливу природних та антропогенних факторів на функціонування екосистем і біосфери в цілому.

Основні завдання екології:

- вивчення загального стану сучасної біосфери, умов його формування та причин змін під впливом природних і антропогенних факторів;

- створення наукової основи раціональної експлуатації біологічних ресурсів;

- прогнозування динаміки стану біосфери в часі й просторі;

- розробка (з урахуванням основних екологічних законів) шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства й природи, збереження здатності біосфери до самоочищення, саморегулювання і самовідновлення.

Екологія – це наука про взаємовідносини живих істот між собою та з неорганічною природою, що їх оточує, про зв’язки в системах, яким підпорядковане існування організмів, про структуру і функціонування цих систем.