Методика складання фінансової звітності (квартальної та річної) підприємства: структура та особливості формування

Для підприємств, що складають та подають фінансову звітність у повному складі і відповідно до НПСБО 1

Звіт про фінансовий стан підприємства (Баланс) відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Метою складання Звіту є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Звіт про фінансовий стан включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. Його елементами, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є: активи; зобов'язання; власний капітал.

Аналіз фінансового стану починається з оцінки майна підприємства. Майно, як категорія активна, піддається кількісному обліку. Весь перелік майна називається власністю і є пасивною категорією.

Інформація про наявні економічні ресурси необхідна для визначення спроможності генерувати грошові кошти та їх еквіваленти у май­бутньому.

Інформація про структуру капіталу необхідна для прогнозування потреб у позиках, розподілу фінансових результатів та потоків грошових коштів, визначення ймовірності залучення фінансів.

Інформація щодо ліквідності та платоспроможності підприємства є корисною для прогнозування спроможності підприємства вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання. Ліквідність свідчить про наявність грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов'язань даного періоду. Наявність грошових коштів упродовж більшого періоду часу для вчасного виконання фінансових зобов'язань свідчить про платоспроможність підприємства.

Під час проходження виробничої практики студенти розглядають: загальні положення НПСБО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”; класифікацію балансів; побудову і зміст діючої форми балансу; визнання статей балансу; характеристику розділів і статей балансу; загальні принципи оцінки статей балансу; узгодженість Плану рахунків зі статтями активу і пасиву балансу; особливості оцінки та відображення в балансі необоротних і оборотних активів, власного капіталу, довгострокових і поточних зобов’язань; підготовку облікових даних для складання балансу, методику і техніку заповнення звітної форми.

Метою складання звіту про сукупний дохід є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності, сукупний дохід підприємства протягом звітного періоду.

Вимоги до складання звіту викладені у НПСБО 1, ПСБО 15, 16, 17 „Податок на прибуток”, 19 „Об’єднання підприємств”, 20 „Консолідована звітність”, 22 „Вплив інфляції”, 24 „Прибуток на акцію”, 25 „Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

Звіт про сукупний дохід – це бухгалтерський документ, у якому підсумовуються доходи і витрати звітного періоду. Він надає інформацію про активність та результативність діяльності за певний проміжок часу; є основою для формування прогнозів відносно подальшої діяльності.

Звіт складається наростаючим підсумком з початку звітного року, має реквізити і коди, аналогічні балансу. Звіт про ФР включається до річної та квартальної звітності.

Звіт складається з наступних розділів:

ü Фінансові результати;

ü Сукупний дохід

ü Елементи операційних витрат;

ü Розрахунок показників прибутковості акцій.

Студенти розглядають: Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”; структуру і зміст форми звіту; наводять перелік доходів і витрат, притаманних досліджуваному підприємству.

Основні пункти, на які слід звернути особливу увагу: джерела даних для складання звіту; узгодженість статей (показників) Звіту про сукупний дохід з Планом рахунків; визначення фінансових результатів за видами діяльності; визначення чистого прибутку (збитку) підприємств; розрахунок величини сукупного доходу; склад і структура елементів операційних витрат; показники прибутковості акцій (для суб’єктів господарювання, що є емітентами цінних паперів).

Звіт про рух грошових коштів поряд з іншими формами звітності дозволяє зацікавленим користувачам інформації оцінити:

1. Оцінити здатність підприємства генерувати майбутні позитивні грошові потоки.

2. Зробити висновки щодо спроможності підприємства погашати свої зобов’язання та сплачувати дивіденди.

3. Пояснити причину існування різниці між прибутком у Звіті про фінансові результати та грошовими надходженнями і платежами.

4. Оцінити грошові та негрошові операції підприємства, що відносяться до інвестиційної та фінансової діяльності.

В першу чергу студенти повинні акцентувати увагу на методі формування Звіту на підприємстві та аргументувати його вибір (за прямим або непрямим методом), а також послідовно розглянути: призначення, структура і зміст Звіту про рух грошових коштів; джерела інформації для складання звіту; порядок визначення даних про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності у разі застосування прямого і непрямого методу; порядок визначення чистого руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності, за умови її здійснення; порядок визначення чистого руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності; ув’язку показників звіту з іншими звітними формами; розкриття інформації про рух грошових коштів у примітках до фінансових звітів.

Звіт про власний капітал. Майно підприємства складається із його ресурсів, які є носіями прав власності окремих суб’єктів. Права власників на майно і на участь у прибутках визначаються часткою і формою інвестованих коштів, тому повинні фіксуватися в обліку та відображатися у звітності. Формування капіталу залежить від виду господарського формування. Часто капітал прирівнюють до власності. В момент створення підприємства його стартовий капітал = вартості майна. Поки підприємство ще не має зовнішньої заборгованості А = К.

В процесі діяльності підприємство залучає кошти, утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = 3 + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями: К = А - 3.

Власний капітал (ВК) – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Визнання і оцінка ВК залежить від визнання і оцінки його складових — активів і зобов'язань.

Сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не відображає поточну вартість прав власників фірми. Він є основою для початку господар­ської діяльності.

Оскільки структура власного капіталу неоднорідна і залежить від організаційно-правової форми підприємства, його галузевої приналежності, студенти на даному етапі розглядають: складники власного капіталу підприємства, обраного за базу дослідження; зміст статей Звіту про власний капітал; порядок складання Звіту про власний капітал за колонками та графами. Особлива увага звертається на специфіку формування звітних даних про зміни основних складових власного капіталу та причини цих змін, їх вплив на хід та результати господарської діяльності; необхідність розкриття додаткової аналітичної інформації у примітках до фінансової звітності.

Необхідність приміток зумовлена одним із принципів бухгалтерського обліку – принципу повного висвітлення, відповідно до якого фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, які спроможні вплинути на рішення, що приймаються на їх основі.

Примітки до фінансових звітів – це сукупність показників та пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів а також інша інформація, розкриття якої передбачено ПСБО (МСФЗ).

Особливо актуальні вони для користувачів публічної звітності (підприємств, для яких публікація звітності є обов’язковою).

Студенти мають розглянути: загальні положення П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”; призначення і склад Приміток до фінансових звітів (Примітки щодо виправлення помилок, допущених у фінансових звітах минулих років; Примітки щодо подій після дати балансу).

Якщо базою практики обране підприємство, яке зобов’язане формувати звітність за сегментами, в межах даного пункту необхідно розкрити методику формування такої звітності відповідно до П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами».

Для підприємств, що подають Консолідовану звітність. Звіт матиме ту ж структуру, але з врахуванням наступного:

При проходженні виробничої практики на підприємствах, що формують фінансову звітність у вигляді консолідованого звіту сліду дотримуватися встановленого змісту практики, однак із врахуванням специфіки консолідації фінансових показників. Така звітність формується і подається материнськими підприємствами, що мають дочірні підприємства і зводять власні фінансові показники та показники дочірніх компаній.

Консолідована звітність – це звітність групи підприємств та юридичних осіб, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Група як господарське утворення – це сукупність взаємопов’язаних організацій, які утворюють єдине ціле на основі комерційних або невиробничих відносин. Коли головне підприємство контролює діяльність підлеглих йому підприємств.

Порядок відображення в обліку і звітності придбання інших підприємств, їх злиття регламентується ПСБО 19 «Об’єднання підприємств», формування консолідованої звітності – ПСБО 20 «Консолідована фінансова звітність».

ПСБО 19 визначає можливість контролю головного підприємства, який передбачає:

- переважну частку інвестора у статутному капіталі дочірнього

- право участі в управлінні та визначенні фінансової та господарської політики

- право визначення або заміни членів ради директорів дочірнього підприємства

- право більшості голосів на зборах правління

Консолідована звітність не є звітністю юридично самостійного підприємства. Це інформаційна база для проведення економічного аналізу. Мета її складання – отримання загального уявлення про діяльність корпоративного утворення. Вона призначена для узагальнення показників звітності підприємств однієї галузі. Загальні Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 “Об’єднання підприємств”. Розкриття інформації про об’єднання підприємств у фінансовій звітності. Загальні Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Консолідована фінансова звітність”. Порядок складання консолідованої фінансової звітності. Принципи і процедури консолідації фінансової звітності (висвітлюється тільки тоді, якщо досліджуване підприємство заповнює даний вид звітності).

Для підприємств, що подають Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва (СМП)

Фінансовий звіт СМП формують суб’єкти господарювання, які мають право бути віднесеним до даної категорії. Для визначення можливості формування спрощеної звітності у вигляді Фінансового звіту СМП враховують наступні критерії: величина активів; виручка від продажу; чисельність працюючих.

Не належать до СМП довірчі товариства, страхові компанії, банки, ломбарди, фінансово-кредитні та небанківські фінансові установи, підприємства грального бізнесу, виробники та імпортери підакцизних товарів, пункти обміну валют, підприємства, в статутному фонді яких частка вкладів юридичних осіб-засновників та учасників більша 25%.

Якщо СМП за результатами звітного періоду не відповідає обмеженням законодавства відносно чисельності та валового доходу, то підприємство з першого дня наступного за звітним періоду перестає вважатися СМП.

На даному етапі необхідно розглянути: Склад суб’єктів малого підприємництва; структуру і зміст Фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва; порядок формування даних для складання балансу за формою № 1-м/ № 1-мс і Звіту про фінансові результати за формою № 2-м/ № 2-мс; алгоритм визначення чистого прибутку (збитку) суб’єкта малого підприємництва (пункт розглядається за умови, якщо досліджуване господарство є СМП).

Фінансова звітність за МСФЗ (стосується ПАТ та інших підприємств, що перейшли на МСФЗ)

При проходженні виробничої практики на підприємствах, що формують фінансову звітність за МСФЗ (ПАТ та ін.) слід дотримуватися встановленого змісту практики, однак із врахуванням специфіки застосування міжнародних стандартів.

Студентам необхідно ознайомитися із МСФЗ та, зокрема, із МСФЗ 1 «Перше застосування міжнародних стандартів фінансової звітності». При першому застосуванні МСФЗ підприємства мають здійснити ряд додаткових заходів і розкрити додаткову інформацію. Цей процес детально регламентований МСФЗ.

Повний комплект звітності за МСФЗ включає (має бути прикріплений в додатках до Звіту з виробничої практики для підприємств, що складають звітність за МСФЗ):

· Звіт про фінансовий стан на кінець звітного періоду

· Звіт про сукупні прибутки та збитки за звітний період (Звіт про сукупний дохід)

· Звіт про зміни у власному капіталі за звітний період

· Звіт про рух грошових коштів за звітний період

· Примітки, що містять короткий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснюючі примітки

· Звіт про фінансовий стан на початок найбільш раннього порівняльного періоду, якщо СГД застосовує облікову політику ретроспективно або здійснює ретроспективний перерахунок статей своїх фінансових звітів або якщо СГД перекласифіковує статті своїх фінансових звітів.

Перший звіт підприємства за МСФЗ містить як мінімум:

· Три звіти про фінансовий стан

· Два звіти про сукупні прибутки та збитки

· Два окремих звіти про прибутки та збитки

· Два звіти про рух грошових коштів

· Два звіти про зімни у власному капіталі

· Два розкриття інформації у вигляді приміток

У підприємств, які вирішили звітувати за МСФЗ є 2 варіанта дій:

1. вести паралельний облік за МСФЗ і за національними стандартами

2. здійснювати трансформацію національної звітності в МСФЗ формат на кожну звітну дату

Перевага першого варіанта в тому, що у менеджерів є можливість отримувати показники МСФЗ-звітності протягом всього періоду, а не лише на звітну дату, тому для більшості великих СГД доцільно проводити трансформацію щомісячно.

Студенти обов’язково мають розглянути трансформаційні таблиці, в яких проводять коригування, що зумовлені наступними факторами:

· рекласифікацією статей фінансової звітності

· різними підходами до визнання та оцінки окремих статей звітності у відповідності до ПСБО

· помилками, допущеними внаслідок порушення вимог ПСБО

Початкові дані в таблиці мають форму оборотно-сальдової відомості. Після розноски початкових даних здійснюються коригувальні проводки, які заносяться в журнал коригувань. Потім проводки розносяться по трансформаційних таблицях (дані таблиці бажано представити у вигляді додатків до Звіту з практики).

 

Податкова звітність

Податкова звітність – це документація, що містить інформацію про розрахунок податкових зобов’язань, на підставі яких здійснюється нарахування та сплата податків, зборів, обов’язкових платежів до бюджету та цільових фондів у встановлені терміни, яка подається платником податків у податкові органи.

Податкова звітність подається підприємствами відповідно до Податкового кодексу України, який визначає перелік податків, належних до сплати бюджету. Для різних підприємств цей перелік різний.

Функції податкової звітності:

· Попереднього контролю правильності нарахування податків та аналізу звітних даних органами ДФС (кабінетний аудит);

· Інформування щодо нарахування податкових зобов’язань

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій декларації, крім випадків, коли згідно із законодавством величину податку нараховує податковий орган.

Студент розглядає під час виробничої практики: склад податкової звітності підприємства, правила та періодичність її подання. Зміст даного підрозділу буде включати характеристику тих форм податкової звітності, які складає підприємство (перелік звітних форм буде залежати від того, які податки та збори сплачує суб’єкт господарської діяльності).