Економічний зміст та класифікація звітності. Загальні вимоги до формування та подання звітності

Звітність є завершальним етапом будь-якого виду обліку та характеризує облікові записи, які дають можливість проаналізувати господарську діяльність підприємства. Структура та особливості складання звітності залежать в першу чергу від виду діяльності підприємства, оскільки такі показники, як операційний цикл, цикл руху готівки, характеристика цілей виробництва, оцінка галузевого ризику та інші є індивідуальними (виробничі, торговельні, транспортні та інші підприємства).

Виробнича діяльність. Результатом виробничої діяльності є продукція для продажу. Операційний цикл на таких виробництвах може бути від годин до декількох років. Операційний цикл починається з фінансових інвестицій, зокрема, для придбання матеріалів, які після обробки перетворюються у готову продукцію. Готова продукція реалізується, на підприємстві з'являється готівка і цикл починається знову. Для таких підприємств характерно значна кількість запасів у вигляді матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції. Крім того, такі підприємства є капіталомістки­ми. Постійно необхідні кошти на поповнення, для ремонту, модернізації основних засобів.

Для виробничих підприємств характерно заповнення більшої кількості статей звітності, бо господарські операції можуть бути дуже різні (товарний кредит, бартер, купівля-продаж, давальницька сировина); необхідно проводити перерахунок активів підприємств на момент складання звітності за справедливою вартістю. Статистична звітність має суцільно галузевий напрямок класифікації.

Торгівля. Метою торговельного підприємства є перепродаж продукції підприємств виробничої діяльності як іншим юридичним особам, так і фізичним особам. Торговельні підприємства можна поділити на оптові та роздрібні.

Операційний цикл при оптовій торгівлі починається з придбан­ня запасів товару. Після реалізації товару виникає дебіторська заборгованість, яка після надходження грошових коштів при­зводить до завершення операційного циклу. Основним ризиком є придбання великих партій товарів, які не користуються попитом.

У роздрібній торгівлі операційний цикл починається з використання грошових коштів для придбання товарів, які реалізуються фізичним особам за готівку або в кредит. Дебіторська заборгованість є мінімальною, а гроші використовуються для поповнення товарних запасів. Рівень чистого прибутку нижчий, ніж на виробничих підприємствах, але значним є рівень нестач, крадіжок. Характерною є сезонність товарообігу та доходу.

Будівництво. Будівельні підприємства працюють відповідно до отриманих замовлень. Будівельні роботи підприємство може виконувати самостійно або підрядним способом. Операційний цикл будівельних робіт довгостроковий, тому фактичні витрати зазвичай відрізняються від кошторисів та запланованих витрат. Для проведення робіт замовник надає аванси, які в поточному періоді не будуть повністю освоєнні. Усе це потребує розробки індивідуальних прийомів обліку доходів і витрат на будівель­них підприємствах, які враховуються при складанні фінансової звітності. На будівельних підприємствах значна доля активів приходиться на основні засоби які, як правило, не мають великої цінності при ліквідації підприємства.

Надання послуг для фізичних осіб. До таких підприємств належать підприємства харчування, аудиторські, юридичні фірми, туристичні бюро, ремонтні фірми тощо. Вони не виробля­ють реального продукту, а надають послуги. Операційний цикл таких підприємств починається з надходження замовлення і на виконання таких замовлень великих матеріальних витрат най­частіше не треба, на якість наданих послуг впливає кваліфікація і професійний рівень виконавця. Для таких підприємств характерно зростання дебіторської та кредиторської заборгованостей, які є основною статтею у звітності підприємств, незначна доля необоротних активів та наявність однотипних господарських операцій.

Під час проходження виробничої практики студенти ознайомлюються з поняттям, сутністю і метою звітності підприємств та організацій України, вивчають види, склад та класифікацію звітності суб’єктів гсоподарювання.

Студент знайомиться із існуючими на досліджуваному підприємстві підходами щодо порядку складання звітності, її структурою, вимогами національних (міжнародних стандартів) до складу та елементів звітності, принципами підготовки та якісними характеристиками фінансової звітності, організацією підготовки і подання фінансових звітів, розкриттям інформації у звітності, засобами забезпечення достовірності звітних даних.

В процесі дослідження загальних вимог до формування та підготовки звітності звертається увага студентів на необхідність дослідження етапів підготовки облікових даних для складання звітності (інвентаризація, переоцінка, калькуляція тощо), порядку подання та оприлюднення звітності.