П’яте заняття (lectio quinta) третя відміна (declinatio tertia) загальна характеристика третьої відміни

Homo locum ornat, non locus homĭnem Людина прикрашає місце, а не місце – людину

 

Третя відміна – найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представлені іменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatīvus singulāris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення - is. Історично в третій відміні об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний -і. Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи – третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) входять слова з основою на -ĭ, що зазнали впливу приголосної відміни.

Різноманітність закінчень у Nоm. sіпg. пояснюється існуванням двох способів творення цієї відмінкової форми – сигматичного (тобто за допомогою s) й асигматичного (без s).

1. Основи, що закінчуються на - c, - g, -t, -d, утворюють сигматичний номінатив:

Nom. sing.	Gen. sing.	основа
rex lux civĭtas palus	reg-is luc-is civitāt-is palūd-is	reg- (rec + s > rex) luc- (luc + s > lux) civitāt- (civitāt + s > civĭtas) palūd- (palūd + s > palus)

2. Основи на - 1, -r, -n, -s утворюють асигматичний номінатив:

Nom. sing.	Gen. sing.	основа
consul victor flumen flos	consŭl-is victōr-is flumĭn-is flor-is	consŭl- victōr- flumĭn- flor-

Оскільки основа іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називним відмінком однини, то слід запам'ятовувати дві форми – nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris. За формою gеnеtīvus singulāris можна визначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення - is:

Nom. sing	Gen. sing	основа
homo	homĭnis	homĭn-
radix	radīcis	radīc-
regio	regiōnis	regiōn-
tempus	tempŏris	tempŏr-

У словнику іменники третьої відміни записуються за загальним правилом, тобто у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris, але у gеnеtīvus singulāris звичайно вказується не тільки закінчення - is, а й останній склад основи: functio, ōnis, f – функція; latus, ĕris, n – сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris однакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка -is: vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.

Таблиця відмінкових закінчень третьої відміни:

Число	Singulāris	Plurālis
Casus	рід	рід
m	f	n	m	f	n
Nom.	-s (-x) або нульове	-s (-x) або нульове	нульове	-es	-es	-a, -ia
Gen.	-is	-is	-is	-um -ium	-um -ium	-um -ium
Dat.	-i	-i	-i	-ĭbus	-ĭbus	-ĭbus
Acc	-em	-em	=Nom.	-es	-es	-a, -ia
Abl.	-e, -i	-e, -i	-e, -i	-ĭbus	-ĭbus	-ĭbus
Voc.	=Nom.	=Nom	=Nom.	=Nom.	=Nom.	=Nom.

Основа переважної більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і невеликої групи – на голосний. У третій відміні виділяється група іменників, які при відмінюванні майже в усіх відмінках (окрім gеnеtīvus plurālis) мають такі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний і тільки у gеnеtīvus plurālis – як іменники з основою на голосний. Цей різновид третьої відміни називається мішаним.

Отже, третя відміна умовно поділяється на три групи: приголосну, голосну і мішану.

Різницю у відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменників третьої відміни наочно ілюструє таблиця:

Група	Відмінки
Abl. sing	Gen. plur	Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід)
приголосна	-e	-um	-a
голосна	-i	-ium	-ia
мішана	-e	-ium	-a

Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)

До третьої приголосної відміни належать нерівноскладові іменники трьох граматичних родів, основа яких закінчується на один приголосний: auctor, ōris, m – творець; aetas, ātis, f – вік; genus, ĕris, n – рід, вид.

Зразок відмінювання іменників приголосної відміни:

homo, ĭnis, m – людина; lex, legis, f – закон; corpus, ŏris, n – тіло:

Casus	Singulāris	Plurālis
Nom.	homo, lex, corpus	homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Gen.	homĭn-is, leg-is, corpŏr-is	homĭn-um, leg-um, corpŏr-um
Dat.	homĭn-i, leg-i, corpŏr-i	homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Acc.	homĭn-em, leg-em, corpus	homĭn-es, leg-es, corpŏr-a
Abl.	homĭn-e, leg-e, corpŏr-e	homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus
Voc.	homo, lex, corpus	homĭn-es, leg-es, corpŏr-a

Третя голосна відміна (Classis vocālis)

До третьої голосної відміни належать переважно прикметники, невелика кількість іменників жіночого і середнього роду з основою на - ĭ:

1. Прикметники третьої відміни

Прикметники третьої відміни поділяються на три групи. До першої групи належать прикметники з основою на -ri- з трьома родовими закінченнями: -er (m), -is (f), -e (n): celĕber, bris, bre – знаменитий, а, е; acer, acris, acre – гострий, а, е.

До другої групи належать прикметники з двома родовими закінченнями: -is (m,f), -e (n): brevis, e – короткий, а, е; levis, e – легкий, а,е.

До третьої групи входять прикметники з основою на -nt- або -c- з одним родовим закінченням, спільним для трьох родів. Відмінюються як прикметники третьої відміни з основою на -ĭ: ingens, ingentis – величезний, а, е; felix, īcis – щасливий, а, е.

Зразок відмінювання прикметників третьої відміни:

а) з трьома родовими закінченнями: acer (m), acris (f), acre (n)

Числа	Singulāris	Plurālis
Рід	m	f	n	m, f	n
Відмінки
Nom.	аcer	аcr-is	аcr-e	аcr-es	аcr-ia
Gen.	аcr-is	acr-is	acr-is	acr-ium	acr-ium
Dat.	аcr-і	acr-і	acr-і	acr-ĭbus	acr-ĭbus
Acc.	аcr-em	acr-em	acr-e	acr-es	acr-ia
Abl.	аcr-і	acr-і	acr-і	acr-ĭbus	acr-ĭbus
Voc.	аcer	аcr-is	аcr-e	аcr-es	аcr-ia

б) з двома закінченнями: brevis (m, f), breve (n)

Числа	Singulāris	Plurālis
Рід	m, f	n	m, f	n
Відмінки
Nom.	brev-is	brev-e	brev-es	brev-ia
Gen.	brev-is	brev-is	brev-ium	brev-ium
Dat.	brev-і	brev-і	brev-ĭbus	brev-ĭbus
Acc.	brev-em	brev-e	brev-es	brev-ia
Abl.	brev-і	brev-і	brev-ĭbus	brev-ĭbus
Voc.	brev-is	brev-e	brev-es	brev-ia

в) з одним родовим закінченням: ingens (m, f, n), ingentis (Gen. Sing.)

Числа	Singulāris	Plurālis
Рід	m, f	n	m, f	n
Відмінки
Nom.	ingens	ingens	ingent-es	ingent-ia
Gen.	ingent-is	ingent-is	ingent-ium	ingent-ium
Dat.	ingent-і	ingent-і	ingent-ĭbus	ingent-ĭbus
Acc.	ingent-em	ingens	ingent-es	ingent-ia
Abl.	ingent-і	ingent-і	ingent-ĭbus	ingent-ĭbus
Voc.	ingens	ingens	ingent-es	ingent-ia

Із прикметників третьої відміни найпродуктивнішими для європейських мов є прикметники з двома родовими закінченнями на ‑ālis, -ĭlis, ‑bĭlis, -āris.

Наприклад:

criminālis, e – кримінальний, а, е	morālis, e – моральний, а, е
fatālis, e – фатальний, а, е	naturālis, e – натуральний, а, е
formālis, e – формальний, а, е	nominālis, e – номінальний, а, е
fundamentālis, e – фундаментальний, а, е	originālis, e – ориґінальний, а, е
generālis, e – ґенеральний, а, е	personālis, e – персональний, а, е
geniālis, e – ґеніальний, а, е	rationālis, e – раціональний, а, е
intellectuālis, e – інтелектуальний, а, е	mobĭlis, e – рухомий, а, е
legālis, e – леґальний, а, е	stabĭlis, e – постійний, а, е
liberālis, e – ліберальний, а, е	populāris, e – народний, а, е
locālis, e – локальний, а, е	disciplināris, e – дисциплінарний, а, е
manuālis, e – мануальний, а, е	regulāris, e – реґулярний, а, е
memoriālis, e – меморіальний, а, е	civīlis, e – цивільний, а, е

2. Іменники третьої голосної відміни

До голосної відміни належать іменники середнього роду, що в називному відмінку однини закінчуються на - e, -al, -ar. Наприклад: mare, maris, n – море; anĭmal, ālis, n – тварина; exemplar, āris, n – зразок, приклад.

Зразок відмінювання іменників голосної відміни:

Числa	Singulāris	Plurālis
Відмінки	n	n	n	n	n	n
Nom.	mare	anĭmal	exemplar	mar-ia	animal-ia	exemplar-ia
Gen.	mar-is	animāl-is	exemplār-is	mar-ium	animal-ium	exemplar-ium
Dat.	mar-і	animāl-і	exemplār-і	mar-ĭbus	animal-ĭbus	exemplar-ĭbus
Acc.	mare	anĭmal	exemplar	mar-ia	animal-ia	exemplar-ia
Abl.	mar-і	animāl-і	exemplār-і	mar-ĭbus	animal-ĭbus	exemplar-ĭbus
Voc.	mare	anĭmal	exemplar	mar-ia	animal-ia	exemplar-ia

3. Рівноскладові іменники жіночого роду

1. До третьої голосної відміни належить невелика кількість рівноскладових іменників жіночого роду, які у називному відмінку однини закінчуються на -is:

turris, is, f – вежа, башта puppis, is, f – корма

secūris, is, f – сокира febris, is, f – гарячка

sitis, is, f – спрага tussis, is, f – кашель.

2. За голосною відміною відмінюються також рівноскладові назви міст і річок на - is:

Neapŏlis, is, f – Неаполь; Tibĕris, is, m – Тібр (усі назви річок – чоловічого роду).

3. За голосною відміною відмінюються рівноскладові іменники жіночого роду грецького походження на -sis: basis, is, f – основа; dosis, is, f – доза; prognōsis, is, f – прогноз: analysis, is, f – аналіз та ін.

Знахідний відмінок однини цих іменників закінчується на - im.

Зразок відмінювання іменників:

secūris, is, f; Neapŏlis, is, f; analysis, is, f

Casus	Singulāris	Plurālis
Nom	secūr-is	Neapŏl-is	аnalys-is	secūr-es	analys-es
Gen.	secūr-is	Neapŏl-is	analys-is	secur-ium	analys-ium
Dat.	secūr-i	Neapŏl-i	analys-i	secur-ĭbus	analys-ĭbus
Acc.	secūr-im	Neapŏl-im	analys-im	secūr-es	analys-es
Abl.	secūr-i	Neapŏl-i	analys-i	secur-ĭbus	analys-ĭbus
Voc.	secūr-is	Neapŏl-is	аnalys-is	secūr-es	analys-es

До голосної відміни належить іменник vis, f – сила, могутність із основою в однині на vi-, де -ī – довге. У цьому іменникові відсутні форми родового і давального відмінків однини. Форми множини утворені від називного відмінка однини, що вважається основою, причому ‑ s переходить в -r за законом ротацизму (vises переходить у vires).

Відмінювання іменника vis:

Casus	Singulāris	Plurālis
Nom	vis	vires
Gen.	–	virium
Dat.	–	virĭbus
Acc.	vim	vires
Abl.	vi	virĭbus
Voc.	vis	vires

Третя мішана відміна (Classis mixta)

До третьої мішаної відміни належать:

а) рівноскладові іменники, які в називному відмінку однини закінчуються на - es, -is.

sedes, is, f – житло

clades, is, f – поразка

navis, is, f – корабель

testis, is, m, f – свідок;

б) нерівноскладові іменники, які перед закінченням родового відмінка однини - is мають дві приголосні букви:

urbs, urbis, f – місто

ars, artis, f – мистецтво, ремесло

fons, fontis, m – джерело

os, ossis, n – кістка.

Зразок відмінювання іменників:

civis, is, m, f – громадянин (ка); nubes, is, f – хмара; pars, partis, f – частина; os, ossis, n – кістка

Casus	Singulāris
Nom.	civ-is	nub-es	pars	os
Gen.	civ-is	nub-is	part-is	oss-is
Dat.	civ-i	nub-i	part-i	oss-i
Acc.	civ-em	nub-em	part-em	os
Abl.	civ-e	nub-e	part-e	oss-e
Voc.	civ-is	nub-es	pars	os

 

Casus	Plurālis
Nom.	civ-es	nub-es	part-es	oss-a
Gen.	civ-ium	nub-ium	part-ium	oss-ium
Dat.	civ-ĭbus	nub-ĭbus	part-ĭbus	oss-ĭbus
Acc.	civ-es	nub-es	part-es	oss-a
Abl.	civ-ĭbus	nub-ĭbus	part-ĭbus	oss-ĭbus
Voc.	civ-es	nub-es	part-es	oss-a

Мішана відміна відрізняється від приголосної тільки формою родового відмінка множини на -ium.

Примiтка.

За приголосною відміною, як виняток, відмінюються: а) іменники: pater, tris, m – батько; mater, tris, f – мати; frater, tris, m – брат; iuvĕnis, is, m, f – юнак, дівчина; canis, is, m, f – собака та інші; б) прикметники: dives, ĭtis – багатий, а, е; pauper, ĕris – бідний, а, е; vetus, ĕris – старий, а, е; princeps, ĭpis – перший, а, е; partĭceps, ĭpis – причетний, а, е та інші.