Словотворення іменників першої відміни

Іменники першої відміни утворюються від трьох основ: іменникових, прикметникових та дієслівних.

1. Іменникові основи.

Від основи іменника за допомогою формантів:

а) - ŭla, -cŭla, -ŏla, -ella утворюються іменники із зменшувальним значенням:

lingua, ae, f – язик, мова – lingŭla, ae, f – язичок

forma, ae, f – вид, зовнішність – formŭla, ae, f – формула

pars, partis, f – частина – particŭla, ae, f – частинка

cutis, is, f – шкіра – cuticŭla, ae, f – шкірочка

arteria, ae, f – артерія – arteriŏla, ae, f – артерійка

filia, ae, f – донька – filiŏla, ae, f – донечка

capra, ae, f – коза – capella, ae, f – кізонька;

б) за допомогою форманта - īna утворюються іменники, які означають мистецтво чи заняття: officīna, ae, f – аптека, doctrīna – вчення, наука.

2. Прикметникові основи.

Від основи прикметника за допомогою формантів -ia, -itia утворюються іменники із значенням властивості, прикмети:

concors, concordis – згідний – concordia, ae, f – згода

miser, ĕra, ĕrum – нещасний – miseria, ae, f – нещастя

iners, inertis – бездіяльний – inertia, ae, f – бездіяльність

potens, potentis – сильний – potentia, ae, f – сила

avārus, a, um – жадібний – avaritia, ae, f – жадібність.

3. Дієслівні основи:

а) від основи інфекта із словотвірними формантами - (e)ntia, ‑ (a)ntia утворюються іменники із значенням якості чи стану:

consistĕre – гуснути, застигати – consistentia, ae, f – стан рухомості високов’язких рідин і напівтвердих речовин

differre – розрізняти – differentia, ae, f – різниця

intellegĕre – розуміти – intellegentia, ae, f – розуміння, здатність сприйняття

substāre – існувати – substantia, ae, f – суть, сутність;

б) від основи супіна за допомогою словотвірних формантів ‑ (t)ūra, -(s)ūra утворюються іменники із значенням результату дії:

struo, struxi, structum, ĕre – будувати – structūra, ae, f – структура

metior, mensus sum, īri – виміряти – mensūra, ae, f – міра, вимір.

Новоєвропейські мови, запозичуючи латинські слова першої відміни, засвоїли також словотвірні форманти:

лат. natūra, cultūra, censūra, doctrīna, medicīna;

укр. натура, культура, цензура, доктрина, медицина;

фр. nature, culture, censure, doctrine, medicine;

англ. nature, culture, doctrinе, medicine;

нім. Natur, Kultur, Doktrin, Medizin.

Прийменники (Praepositiōnes)

У латинській мові прийменники вживаються з акузативом, аблативом, акузативом і аблативом, рідко з ґенетивом.

1. Найуживаніші прийменники з акузативом:

ad – до, біля, для; ante – перед, до; apud – в, біля, при; contra – проти, напроти; extra – ззовні, поза, за; infra – нижче, під, після; intra – всередині, протягом; inter – між; ob – перед, внаслідок; praeter – мимо, крім; per – через, крізь; post – після, позаду; trans – через, за, по той бік; supra – вище, над.

2. Найуживаніші прийменники з аблативом:

a (ab) – від; de – з, про, по; pro – попереду, перед, за, замість; sine – без; cum – з; e (ex) – із, з; prae – перед, через.

3. Прийменники з акузативом і аблативом:

in – в, на, до

sub – під

super – над чим, на чому, на що.

На питання де? керують аблативом, на питання куди? – акузативом.

Два прийменники causa, gratia – заради, для, із-за керують ґенетивом і вживаються постпозитивно.

Синтаксис простого поширеного речення

1. Порядок слів у латинській мові такий:

а) підмет (subiectum) стоїть на першому місці;

б) присудок (praedicātum) – переважно на останньому;

в) прямий додаток стоїть тільки в акузативі без прийменника перед присудком;

г) узгоджене означення стоїть переважно після означуваного слова.

2. Дієслово esse (бути) у значенні дієслова-зв’язки не пропускається, за винятком прислів’їв, крилатих висловів, сентенцій.

3. Іменна частина складеного присудка виражається іменником, прикметником, дієприкметником, займенником і стоїть у номінативі, узгоджуючись із підметом.

4. Заперечення при дієсловах не змінює дієслівного керування і побудови речення.

5. У латинському заперечному реченні може бути тільки одне заперечення. Якщо в реченні є два заперечення, то все висловлювання набуває позитивного змісту.

Тексти

1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:

І. De terris Eurōpae

Multae terrae in Eurōpa sunt. Varia est terrārum Eurōpae natūra, nam aliae terrae, ut Hungaria, Niderlandia multaeque aliae terrae, plerumque planae sunt, aliae autem, ut Graecia, Italia, Helvetia, montuōsae. Aliae terrae silvis abundant, aliae silvis fere carent. Nonnullae Eurōpae terrae, ut Britannia, Hibernia, Islandia, in insŭlis sitae sunt, nonnullae, ut Italia, Graecia, Hispania – in paeninsŭlis. Forma Britanniae insŭlae triquetra est.

In terris Eurōpae plurĭmae fabrĭcae et fodīnae sunt, ferriviae atque stratae totam terram dense cooperiunt. Fabrĭcae multas res ad vitam cotidiānam necessarias prodūcunt. Etiam agricultūrae multārum Eurōpae terrārum incŏlae student. Agricŏlae terram magnā cum curā colunt et incŏlas terrārum suārum alunt. In silvis Eurōpae bestiae multae habĭtant et plantae variae crescunt. Silvae materiam multam et variam praebent.

Patria nostra est Ucraīna (Roxolania). In patria nostra silvae multae sunt, quae bestiis et plantis abundant. Ucraīna in Eurōpa sita est. Terrae patriae nostrae finitĭmae sunt Polonia, Hungaria, Dacoromania, Moldovia et cetĕrae. Multis pugnis et multis victoriis Ucraīna clara est. Nota est audacia incolārum Ucraīnae. Patria nostra doctrīna et littĕris egregia est.

ІІ. De luna

Forma lunae rotunda est. Luna terrae propinqua est. Luna et stellae noctu terram illustrant. Luna saepe figūram littĕrae «C» habet. Non semper lunam vidēmus. Umbra terrae interdum lunam obscūrat. Luna plena nautis grata est. Luna et stellae nautis viam monstrant. Nautis stellae multae notae sunt. Dea lunae est Diāna.

2. Перекладіть латинською мовою:

1. Ми любимо свою батьківщину.

2. У лісах нашої батьківщини є багато різних звірів.

3. Історія нашої батьківщини славна багатьма перемогами.

4. Багатство – не в грошах, а в розумі.

5. Зорі вказують дорогу морякам.

Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:

1. Scientia est potentia. – Знання – сила. Слова належать англійському філософові Ф.Бекону (1561-1626), «Новий органон», І, 3: Scientia et potentia humāna in idem coincĭdunt. – Людські знання і сила збігаються в одному і тому ж.

2. Historia magistra vitae est. – Історія – вчителька життя. Ціцерон, «Про оратора», ІІ, 9, 36: Historia vero testis tempŏrum, lux veritātis, vita memoriae, magistra vitae, nuntia vetustātis. – Історія насправді – свідок часів, світло істини, життя пам’яті, учителька життя, вісниця старовини.

3. Ubi concordia, ibi victoria. – Де згода, там – перемога.

4. Aurōra Musis amīca est. – Аврора – подруга муз. (Ранок сприятливий для занять науками і мистецтвами).

5. Experientia est optĭma magistra. – Досвід – найкращий вчитель.

6. Amicitia vitam ornat. – Дружба прикрашає життя.

7. Natūra nihil sine causa gignit. – Природа нічого без причини не народжує.

8. Charta (Epistŭla) non erubescit. – Папір не червоніє. Ціцерон, «Листи до близьких, V, 12, 1: Epistŭla non erubescit. – Лист не червоніє.

9. Mala herba cito crescit. – Погана трава швидко росте.

10. Aquĭla non captat muscas. – Орел не ловить мух.

11. Nemo patriam suam amat, quia magna, sed quia sua est. – Ніхто не любить своєї батьківщини за те, що вона велика, а за те, що вона його.

Лексичний мінімум

Латинські слова

abundo, āvi, ātum, āre (+Abl.) – мати в достатній кількості

agricŏla, ae, m – землероб

agricultūra, ae, f – сільське господарство, землеробство

alius, a, ud – інший, а, е

alo, ui, ĭtum, ĕre – годувати

amīca, ae, f – подруга

amicitia, ae, f – дружба

amo, āvi, ātum, āre – любити

aquĭla, ae, f – орел

audacia, ae, f – сміливість, відвага

Aurōra, ae, f – Аврора, ранкова зірка

autem – а, аж, але

bestia, ae, f – тварина

Britannia, ae, f – Британія

capto, āvi, ātum, āre – ловити, хапати

careo, ui, –, ēre (+Abl.) – не мати, бути позбавленим

causa, ae, f – причина

cetĕrus, a, um – інший, а, е

charta, ae, f – папір, карта (мапа)

cito – швидко

clarus, a, um – славний, а, е

colo, ui, cultum, ĕre – обробляти, шанувати

concordia, ae, f – згода

cooperio, perui, pertum, īre – покривати

cotidiānus, a, um – повсякденний, а, е

cresco, crevi, cretum, ĕre – рости

cum (Abl.) – з

cura, ae, f – турбота

Dacoromania, ae, f – Румунія

dea, ae, f – богиня

dense – густо

Diāna, ae, f – Діана, богиня полювання у Cтародавньому Римі

doctrīna, ae, f – вчення, наука

egregius, a, um – видатний, а, е, відомий, а, е

erubesco, erubui, –, ĕre – червоніти

etiam – навіть, те ж

Eurōpa, ae, f – Европа (Європа)

experientia, ae, f – досвід

fabrĭca, ae, f – майстерня, фабрика

fere – майже

ferrivia, ae, f – залізниця

figūra, ae, f – фіґура, зображення

finitĭmus, a, um – сусідній, я, є

fodīna, ae, f – рудник

forma, ae, f – вид, форма

gigno, genui, genĭtum, ĕre – творити, народжувати

gratus, a, um – бажаний, а, е, вдячний, а, е

habeo, ui, ĭtum, ēre – мати

habĭto, āvi, ātum, āre – жити, проживати

Helvetia, ae, f – Швейцарія

herba, ae, f – трава

Hibernia, ae, f – Ірландія

historia, ae, f – історія

Hungaria, ae, f – Угорщина

ibi – там

illustro, āvi, ātum, āre – освітлювати

incŏla, ae, m – мешканець, житель

interdum – іноді

littĕrae, ārum, f (Plur.) – наука

luna, ae, f – місяць

magistra, ae, f – учителька

magnus, a, um – великий, а, е

malus, a, um – поганий, а, е

materia, ae, f – сировина, матерія

monstro, āvi, ātum, āre – показувати

montuōsus, a, um – гористий, а, е

multus, a, um – численний, а, е

Musa, ae, f – Муза, покровителька мистецтв

musca, ae, f – муха

nam – бо

natūra, ae, f – природа, натура

nauta, ae, m – моряк

necessarius, a, um – необхідний, а, е

nemo – ніхто

Niderlandia, ae, f – Нідерланди

nihil – ніщо

noctu – вночі

nonnullus, a, um – деякий, а, е

noster, tra, trum – наш, а, е

notus, a, um – відомий, а, е

obscūro, āvi, ātum, āre – затемнювати

optĭmus, a, um – найкращий, а, е

orno, āvi, ātum, āre – прикрашати

paeninsŭla, ae, f – півострів

planta, ae, f – рослина

planus, a, um – плаский, а, е, рівний, а, е

plenus, a, um – повний, а, е

plerumque – переважно, здебільшого

plurĭmus, a, um – численніший, а, е

Polonia, ae, f – Польща

potentia, ae, f – сила

praebeo, ui, ĭtum, ēre (+Dat.) – постачати

prodūco, duxi, ductum, ĕre – виробляти, створювати

propinquus, a, um – близький, а, е

pugna, ae, f – битва

qui, quae, quod – який, а, е

quia – тому що, через те, що

res, rei, f – річ, справа

rotundus, a, um – круглий, а, е

saepe – часто

scientia, ae, f – знання

semper – завжди

silva, ae, f – ліс

sine (Abl.) – без

situs, a, um – розміщений, а, е

stella, ae, f – зірка

strata, ae, f – бруківка

studeo, ui, –, ēre (+Dat.) – займатися, старатися, намагатися

suus, a, um – свій, своя, своє

terra, ae, f – земля, країна

totus, a, um – весь, вся, все

triquetrus, a, um – трикутний, а, е

ubi – де

umbra, ae, f – тінь

ut – як

varius, a, um – різний, а, е

via, ae, f – шлях, дорога

victoria, ae, f – перемога

video, vidi, visum, ēre – бачити

vita, ae, f – життя

Українські слова

багатство – divitiae, ārum, f

батьківщина – patria, ae, f

вказувати – monstro, āvi, ātum, āre

гроші – pecunia, ae, f

дорога – via, ae, f

звір – bestia, ae, f

зірка – stella, ae, f

історія – historia, ae, f

ліс – silva, ae, f

моряк – nauta, ae, m

перемога – victoria, ae, f

планета – stella, ae, f

проживати – habĭto, āvi, ātum, āre

розум – sapientiа, ae, f

Вправи

1. Провідміняйте словосполучення:

а) terra incognĭta (f) – невідома земля;

б) tabŭla rasa (f) – чиста дошка;

в) persōna grata (f) – бажана особа;

г) nostra victoria magna (f) – наша велика перемога.

2. Визначіть відмінкову форму і число іменників та перекладіть їх українською мовою:

pro forma, sine cura, sub terra, in luna, vitae causa, amicārum gratia, per experientias, extra figūram, de terris, contra natūram, apud magistras.

3. Визначіть, з яким відмінком вживаються прийменники:

ad, sub, trans, ob, de, ante, super, post, apud, in, causa.

4. Перекладіть латинською мовою:

в лісах, на батьківщині, на островах, в дорозі, із планет, через знання.

5. Поясніть латинське походження та значення слів:

варіант, терарій, територія, студент, продукція, культура, план, тоталітарний, ілюстрація, ґрація, потенціал, музей, орнамент, нігілізм.

6. Доберіть з української (англійської, німецької, французької та іспанської) мов слова, що утворилися за допомогою латинської флексії -tūra, -sūra. Доповніть ними ряд:

укр.: структура, література,....

анг.: structure, literature, ….

фр.: structure, litterature, ….

нім.: Struktur, Literatur, ….

ісп.: еstructura, literatura, ….