Іменникові ознаки ґерундія

Futurum I indicatIvi passIvi

¦Число, ¦ Спряжение ¦

¦ лицо +------------T-----------T---------------T------------T------------+

¦ ¦ I ¦ II ¦ IIIa ¦ IIIб ¦ IV ¦

+-------+------------+-----------+---------------+------------+------------+

¦ 1.¦ornAbor ¦docEbor ¦scribar ¦capiar ¦audiar ¦

¦ ¦меня украсят¦меня научат¦обо мне напишут¦меня возьмут¦меня услышат¦

¦ ¦(меня будут ¦(меня будут¦(обо мне будут ¦(меня будут ¦(меня будут ¦

¦ ¦украшать) ¦учить) ¦писать) ¦брать) ¦слушать) ¦

¦S. 2.¦ornAberis ¦docEberis ¦scribEris ¦capiEris ¦audiEris ¦

¦ 3.¦ornabitur ¦docEbitur ¦scribEtur ¦capiEtur ¦audietur ¦

+-------+------------+-----------+---------------+------------+------------+

¦ 1.¦ornAbimur ¦docEbimur ¦scribEmur ¦capiEmur ¦audiEmur ¦

¦Pl. 2.¦ornAbiminI ¦docEbiminI ¦scribEminI ¦capiEminI ¦audiEminI ¦

¦ 3.¦ornAbuntur ¦docEbuntur ¦scribEntur ¦capiEntur ¦audiEntur ¦

L-------+------------+-----------+---------------+------------+-------------

 

 

14) Ґерундій – віддієслівний іменник, що означає процес дії. Він утворюється додаванням до основи інфекта суфіксів –nd – для дієслів І-ІІ дієвідмін та –end – ІІІ –IV дієвідмін і закінчення –i:

Infinitīvus	Основа інфекта	Gerundium
I laudāre II docēre III legĕre IV audīre	lauda- doce- leg- audi-	lauda-nd-i doce-nd-i leg-end-i audi-end-i

Ґерундій перекладається:

1. неозначеною формою дієслова; ars scribendi – мистецтво писати;

2. віддієслівним іменником: occasio legendi – нагода читання;

3. дієприслівником, якщо виконує функцію ablatīvus modi: docendo discĭmus – навчаючи вчимось.

Ґерундій володіє двома ознаками: іменника та дієслова.

Іменникові ознаки ґерундія

Ґерундій відмінюється за другою відміною середнього роду однини. Він не має називного відмінка. Логічним називним відмінком ґерундія служить infinitīvus praesentis actīvi (неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану). Ґерундій має чотири відмінки: genetīvus, datīvus, accusatīvus, ablatīvus.

Відмінювання ґерундія:

Nom. Gen. Dat. Acc. Abl.

(laudāre) lauda-nd-i lauda-nd-o ad lauda-nd-um lauda-nd-o

(docēre) doce-nd-i doce-nd-o ad doce-nd-um doce-nd-o

(legĕre) leg-end-i leg-end-o ad leg-end-um leg-end-o

(audīre) audi-end-i audi-end-o ad audi-end-um audi-end-o

 

Genetīvus ґерундія вживається як genetīvus obiectīvus:

a) після іменників: ars, artis, f (мистецтво), causa, ae, f (причина), consensio, ōnis, f (згода), consuetūdо, ĭnis, f (звичка), cupidĭtas, ātis, f (бажання), difficultas, ātis, f (труднощі), facultas, ātis, f (можливість), genus, ĕris, n (вид), libīdo, ĭnis, f (пристрасть), metus, us, m (страх), modus, i, m (спосіб), occasio, ōnis, f (випадок), potestas, ātis, f (сила), ratio, ōnis, f (думка), scientia, ae, f (знання), spes, ei, f (сподівання), studium, ii, n (старання), vis, f (сила), voluntas, ātis, f (воля), auctor, ōris, m (засновник), magister, tri, m (вчитель), dux, ducis, m (ватажок), princes, ĭpis, m, f (володар);

б) після прикметників, що керують genetīvus obiectīvus:

avĭdus, a, um – жадібний, а, е cupĭdus, a, um – скупий, а, е insuētus, a, um – незвиклий, а, е studiōsus, a, um – старанний, а, е ignārus, a, um – недосвідчений, а, е perītus, a, um – досвідчений, а, е memor, ŏris – який, а, е пам’ятає immĕmor, ŏris – який, а, е не пам’ятає expers, pertis – непричетний, а, е, позбавлений, а, е plenus, a, um – повний, а, е partĭceрs, cĭpis – який бере участь, причетний, а, е inānis, e – порожній, я, є, даремний, а, е inops, ŏpis – безсилий, а, е, немічний, а, е

Datīvus вживається:

а) для позначення мети після дієслів із значенням „служити”, „давати”, „наділяти”, „посилати” та ін.:

sum, fui, esse – бути; do, dedi, datum, āre – давати; tribuo, ui, ūtum, ĕre – наділяти; mitto, misi,missum, ĕre – посилати; relinquo, reliqui, lictum, ĕre – залишати; dono, āvi, ātum, āre – дарувати;

б) після прикметників, що керують давальним відмінком:

necessarius, a, um – необхідний, а, е utĭlis, e – корисний, а, е nocīvus, a, um – шкідливий, а, е suavis, e – приємний, а, е simĭlis, e – подібний, а, е facĭlis, e – легкий, а, е diffĭcilis, e – важкий, а, е

1. Quisque locum pugnando cepit. – Кожен вибрав місце для бою.

2. Aqua utĭlis bibendo est. – Вода – корисна для пиття.

Accusatīvus ґерундія вживається з прийменником ad і виражає мету, призначення:

а) Homo ad intellegendum et agendum natus est. – Людина народжена для мислення і діяння.

б) Nulla aetas ad perdiscendum sera est. – Жоден вік не є пізнім для навчання.

Ablatīvus ґерундія має значення знаряддя, способу дії і виступає як ablativus instrumenti або modi (орудний знаряддя або способу). Він вживається без прийменника або з прийменником.

Ablativus без прийменника виступає як ablativus instrumenti або modi:

1. Homĭnis mens discendo et cogitando alĭtur. – Людський розум живиться вченням і мисленням.

2. Lycurgi leges laborĭbus erudiunt iuventūtem venando, currendo, esuriendo, sitiendo, algendo,aestuendo. – Закони Лікурга виховують молодь полюванням (полюючи), бігом, голодом, спрагою, холодом, спекою.

Ablativus ґерундія вживається із прийменниками: a (ab), de, e (ex), in, інколи pro.

1. Qui ingenuis studiis atque artĭbus delectantur, ex discendo voluptātem capiunt. – Ті, які захоплюються благородними науками і мистецтвами, отримують задоволення від навчання.

 

15)Прикметники І та ІІ відмін закінчуються на -us (m), -a (f), -um (n) або -er (m), -a (f), -um (n), тобто як іменники відповідних відмін. Наприклад: bonus, -a, -um – добрий, -а, -е; niger, -gra, -grum – чорний, -а, -е;liber, -era, -erum – вільний, -а, -е та інші.

Прикметники прийнято записсувати скорочено: чоловічий рід подається повністю, а жіночий і середній – тільки закінчення.

Прикметники на -er, у яких в непрямих відмінках жіночого та середнього роду «е» випадає, записуються із попередньою перед закінченням буквою.