Словник термінів „ Методи дослідження мікроорганізмів”
| Антиген Антитіло Асоційована культура мікроорганізмів Бактеріологічні методи Бактеріоскопічні методи Бокс мікробіологічний Бурі-Гінса метод Вакцинація Виявлення включень Виявлення ендоспор у бактерій Виявлення джгутиків Виявлення ядерної речовини Гнотобіоти Грама спосіб фарбування Змішана культура мікроорганізмів Імерсія Імунізація Ідентифікація мікроорганізмів Інкубація Комплемент Культивування мікроорганізмів Культивування глибинне Культивування безперервне | Культивування періодичне Культивування поверхневе Культура мікроорганізмів Ліофілізація Мікробіологічний метод Мікроскопічний метод Реакції серологічні Реакція аглютинації Реакція зв’язування компленменту Реакція преципітації Романовського-Гімза метод фарбування Серологічний метод Субстрат Тінкторіальні властивості Ферментація Фіксація препарату Фуксин Циля-Нільсена метод фарбування Чиста культура мікроорганізмів |
А
АСОЦІЙОВАНА КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – сукупність мікроорганізмів декількох видів (найчастіше від 2 до 5) одержана штучно. При отриманні асоційованої культури спочатку на штучному поживному середовищі вирощують кожен вид мікробів окремо, а потім змішують сиру або висушену мікробну біомасу. Асоційовані культури використовують в медичній, харчовій промисловості, сільському господарстві.
АНТИГЕНИ – генетично чужорідні для організму високомолекулярні органічні речовини (білки, білково-ліпідні та білково-полісахаридні комплекси). За певних умов антигени спричиняють специфічну імунну відповідь, проявом якої може бути: синтез антитіл (див. Антитіла), реакції клітинного імунітету, підвищена чутливість, імунологічна толерантність та імунологічна пам'ять. Антигени вступають в специфічну взаємодію з антитілами.
АНТИТІЛА – специфічні білки, які належать до класу імуноглобулінів і синтезуються клітинами імунної системи у відповідь на введення антигену (див. Антигени) в організм. Антитіла надходять в кров або інші тканинні рідини організму і специфічно зв'язуються з відповідними антигенами.
Б
БАКТЕРІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ – методи лабораторної діагностики бактеріальних інфекцій, засновані на виділенні чистої культури збудника шляхом посіву патологічного матеріалу на поживні середовища з наступною ідентифікацією цих культур.
БАКТЕРІОСКОПІЧНІ МЕТОДИ – мікроскопічні методи вивчення морфології та структури мікроорганізмів.
БОКС МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ – ізольоване приміщення для проведення мікробіологічних робіт в умовах, які вимагають особливої стерильності.
БУРІ - ГІНСА МЕТОД – складний спосіб фарбування мікробних клітин (з використанням туші для негативного фарбування). Дозволяє виявити капсули. Крім метода Буррі-Гінса капсули та шари слизу можна виявляти за допомогою методів Дюгіда, Омелянського, Гісса, Антоні, Ольта або люмінісцентним методом.
В
ВАКЦИНАЦІЯ – щеплення, при якому для створення імунітету в організм вводять збудників інфекційних хвороб із зміненими патогенними властивостями (ослаблені мікроорганізми).
Виявлення включень – проводиться за допомогою складнихметодів фарбування, які дозволяють виявляти волютин (методи Леффлера, Мейера, Нейссера, Раскіної, Омелянського), полі-β-оксимасляну кислоту (метод Бурдона), гранульозу та глікоген, що накопичуються в клітинах мікроорганізмів.
Виявлення джгутиків – складні методи фарбування (Леффлера, Грея, Петрука, Шенка, Морозова, Лабінської, Бенін’єтті), які дозволяють помітити джгутики при мікроскопіюванні з імерсією (див. Імерсія).
Виявлення ендоспор у бактерій – проводиться за допомогою складних методів фарбування. Всі методи грунтуються на комбінованій дії барвників і температури з подальшим знебарвленням цитоплазми клітини і її контрастним фарбуванням (методи Пешкова, Дорнера, Шефера-Фултона, Гансена). Крім того, ендоспори можливо виявити і люмінесцентним методом.
Виявлення ядерної речовини мікроорганізмів – складні методи фарбування, в результаті яких ядерна речовина клітини забарвлюється у фіолетовий (методи Романовського, Пікарського) або червоно-фіолетовий колір (метод Фьольгена).
Г
ГНОТОБІОТИ – безмікробні дослідні тварини, яких вирощують в стерильних умовах.
ГРАМА СПОСІБ ФАРБУВАННЯ – складний спосіб фарбування, який використовують для диференціації бактерій. Здатність бактерій фарбуватися за Грамом залежить від складу клітинної стінки. Всі бактерії поділяють на дві групи: грампозитивні, які утворюють стійкий комплекс генціанвіолета з клітинними сполуками та грамнегативні, які віддають фарбу під дією сильних розчинників (спирт). Згідно з методикою фарбування існує класичний метод Грама та метод в модифікаціях Синьова, Ніколя, Бьорка, Хукера, Еткінса, Калини.
З
Змішана КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – сукупність мікроорганізмів багатьох видів, які ростуть на природних поживних середовищах і можуть складатись із представників одної або різних морфологічних груп.
I
ІМЕРСІЯ – засіб збільшення оптичних характеристик мікроскопа внаслідок нанесення на мікроскопічний препарат краплі особливої кедрової олії, в яку заглиблюється об’єктив.
ІМУНІЗАЦІЯ – оральне або парентеральне введення антигену в макроорганізм з метою створення специфичної несприятливості мікроорганізму до певної інфекційної хвороби.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – система дослідів (див. Бактеріоскопічні, Бактеріологічні, Серологічні методи). Направлена на визначення виду мікроорганізму. Ідентифікують мікроорганізм, спираючись на виявлені морфологічні, культуральні, біологічні та біохімічні ознаки.
ІНКУБАЦІЯ – культивування мікроорганізмів впродовж певного часу при постійній температурі, вологості, тиску.
К
КОМПЛЕМЕНТ – неспецифічний фактор природної резистентності у тварин і людини. Комплемент являє собою систему білків сироватки крові, здатних до самоорганізації, які опосередковують реакції гуморального імунітету та фагоцитозу. Білки системи комплементу послідовно приєднуються до комплексу антиген-антитіло і викликають лізис чужорідних клітин.
КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – вирощування мікроорганізмів у штучних умовах.
КУЛЬТИВУВАННЯ ГЛИБИННЕ – вирощування мікроорганізмів на рідкому поживному середовищі в спеціальних апаратах (колбах, ферментерах) при постійному перемішуванні.
КУЛЬТИВУВАННЯ БЕЗПЕРЕРВНЕ – вирощування мікроорганізмів у спеціальних апаратах при постійній температурі, рН та інших умовах. Це досягається завдяки постійному надходженню в апарат свіжих поживних речовин і постійному виведенню продуктів обміну.
КУЛЬТИВУВАННЯ ПЕРІОДИЧНЕ – вирощування мікроорганізмів на твердому або рідкому поживному середовищі, на якому накопичення біомаси або необхідного продукту мікробного синтезу відбувається без заміни поживного середовища і без виведення продуктів метаболізму
КУЛЬТИВУВАННЯ ПОВЕРХНЕВЕ – вирощування мікроорганізмів на поверхні твердого або рідкого (без перемішування) живильного середовища.
КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – мікроорганізми, виділені з різноманітних середовищ і вирощені на різноманітних за консистенцією (найчастіше – твердих) субстратах (див. Субстрат).
Л
ЛІОФІЛІЗАЦІЯ – одержання сухих культур мікроорганізмів шляхом висушування їх із замороженого стану (-76°С) в глибокому вакуумі.
М
МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД – виділення із природного матеріалу чистої культури мікроорганізму та вивчення особливостей його розвитку на специфічних поживних середовищах. Найчастіше такий метод застосовується при діагностиці інфекційних хвороб.
МІКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД – вивчення мазків з нативних матеріалів під мікроскопом з метою характеристики морфологічних ознак мікроорганізму (форма, рухливість, розмір, наявність спор, капсул та ін.).
Р
РЕАКЦІЇ СЕРОЛОГІЧНІ – методи визначення невідомого антигену по відомій стандартній сироватці або невідомих антитіл по стандартному антигену (див. Антиген, Антитіла). Суть реакцій полягає в утворенні комплексу між антигеном і антитілом.
РЕАКЦІЯ АГЛЮТИНАЦІЇ – один з типів серологічних реакцій (див. Реакції серологічні). Проявляється в тому, що при змішуванні імунної сироватки з суспензією мікроорганізмів – збудників захворювання, відбувається їх склеювання. Внаслідок цього утворюється характерний осад (аглютинат), а рідина над осадом стає прозорою.
РЕАКЦІЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕМЕНТУ – один з типів серологічних реакцій. Характеризується адсорбцією комплементу на комплексі антиген-антитіло (див. Антиген, Антитіло, Комплемент). Для виявлення адсорбції застосовують індикаторну гемолітичну систему. При наявності вільного, незв’язаного з антигеном комплементу відбувається гемоліз еритроцитів. В такому випадку реакція вважається негативною. Відсутність гемолізу свідчить про позитивну реакцію.
РЕАКЦІЯ ПРЕЦИПІТАЦІЇ – один з типів серологічних реакцій. Проявляється в тому, що при змішуванні колоїдного розчину молекулярних антигенів із специфічними антитілами в реакційному середовищі утворюється комплекс антиген-антитіло, який має назву «смуга преципітації» (див. Антитіло, Антиген).
РОМАНОВСЬКОГО-ГІМЗА МЕТОД ФАРБУВАНЯ – метод, який використовують в клінічних лабораторних дослідженнях для фарбування мазків з метою виявлення певних внутрішніх структур в клітинах мікроорганізмів.
С
СЕРОЛОГІЧНИЙ МЕТОД – виявлення за допомогою специфічних реакцій антитіл, які утворюються в макроорганізмі у відповідь на проникнення збудника хвороби або ідентифікація невідомого антигену за відомою антисироваткою.
СУБСТРАТ– в мікробіології – поживне середовище для розвитку мікроорганізмів.
Т
ТІНКТОРІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ – здатність мікроорганізмів сприймати різні барвники.
Ф
ФЕРМЕНТАЦІЯ – див. Культивування мікроорганізмів.
ФІКСАЦІЯ ПРЕПАРАТУ – спосіб збереження зажиттєвої структури мікробних клітин дією на них фізичних (температура) та хімічних (спирт, ацетон, солі важких металів та ін.) факторів.
Ц
ЦИЛЯ-НІЛЬСЕНА МЕТОД ФАРБУВАННЯ – складний метод фарбування бактерій, який застосовують для виявлення кислотостійких бактерій, клітинна стінка і цитоплазма яких має підвищений вміст жирів, ліпідів та воскових речовин.
Ч
ЧИСТА КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – сукупність мікроорганізмів одного виду, яка вирощена на штучному поживному середовищі.
Додаток 2. Перелік інфекційних захворювань
| Морфологічна група мікробів | Морфологічні та фізіологічні особливості мікробів | Назва хвороби. |
| Патогенні коки | Стафілококи | Стафілококоз |
| Стрептококи | Мит | |
| Мастит | ||
| Диплококова септицемія | ||
| Патогенні неспороутворюючі палички | Ентеробактерії. | Сальмонельоз |
| Колібактеріоз | ||
| Еризипелотрикс | Бешиха | |
| Лістерії | Лістеріоз | |
| Пастерели | Пастерельоз | |
| Францисели | Туляремія | |
| Йерсінії | Чума | |
| Псевдотуберкульоз | ||
| Псевдо монади | Сап | |
| Меліоїдоз | ||
| Мікобактерії | Туберкульоз | |
| Паратуберкульоз | ||
| Бруцели | Бруцельоз | |
| Гемофільоз | ||
| Патогенні спороутворюючі палички. | Бацили | Сибірка |
| Клостридії. Облігатні анаероби | Ботулізм | |
| Правець | ||
| Емфізематозний карбункул | ||
| Брадзот | ||
| Злоякісний набряк | ||
| Ентеротоксемія | ||
| Патогенні неспороутворюючі палички | Фузобактерії. Облігатні анаероби | Некробактеріоз |
| Патогенні звивисті бактерії | Вібріони | Кампілобактеріоз |
| Спірохети | Лептоспіроз | |
| Патогенні актиноміцети | Актиноміцети | Актиномікоз |
| Патогенні мікоплазми | Мікоплазми. Поліморфні мікроорганізми без клітинної стінки. | Перипневмонія |
| Агалактія | ||
| Респіраторний мікоплазмоз | ||
| Рикетсії | Рикетсії. Плеоморфні мікроорганізми. Облігатні паразити. | Ку-лихоманка |
| Ерліхіоз | ||
| Коудріоз | ||
| Хламідії | Хламідії. Облігатні паразити. | Орнітоз |
| Пситаккоз | ||
| Патогенні гриби | Дерматомікози. | Трихофітія |
| Мікроспорія | ||
| Фавус | ||
| Аспергільоз | ||
| Дріжджові мікози. | Кокцидіомікоз | |
| Кандидомікоз | ||
| Мікотоксикози. | Фузаріотоксикоз | |
| Аспергілотоксикоз | ||
| Стахіоботрикоз | ||
| Дендродохіотоксикоз | ||
| Ерготизм | ||
| Клавіцепстоксикоз |
Додаток 3. Морфологічна характеристика патогенних мікроорганізмів
| Хвороба | Латинська назва збудника | Морфологічна група | Форма клітин | Фарб. за Грамом | Спори | Капсули | Рух |
| Стафілококоз | Staph. Aureus, Staph. Epidermidis | Бактерії, коки | + | – | – | – | |
| Мит | Streptococcus Equi | + | – | – | – | ||
| Мастит | Streptococcus Agalactiae | + | – | – | – | ||
| Диплококова септицемія | Streptococcus Pneumoniae | + | – | + | – | ||
| Колібактеріоз | Escherichia coli | Бактерії, неспоро-утворюючі палички, (ентеробактерії) | – | – | ± | + | |
| Сальмонельоз | Серовари: S. dublin, S.enteritidis, S.typhimurium, S. pullorum, S. typhisuis | – | – | – | + | ||
| Лістеріоз | Listeria monocitogenes (лістерії) | Бактерії, палички, неспоро-утворюючі | + | – | - | + | |
| Бешиха | Erisipelotrix rhisopatiae | + | – | - | - | ||
| Пастерельоз | Pasteurella multocida (пастерели) | – | – | + | – | ||
| Туляремія | Francisella tularensis | – | – | + | – | ||
| Бруцельоз | B.abortus, B.suis, B. canis, B.ovis, B.melitensis (бруцели) | – | – | ± | – | ||
| Сап | Pseudomonas mallei | Бактерії, палички, неспоро-утворюючі (псевдо монади) | – | – | – | – | |
| Меліоїдоз | Pseudomonas pseudomallei | – | – | – | + | ||
| Чума | Yersinia pestis | Бактерії, палички, неспоро-утворюючі (йерсінії) | – | – | ± | – | |
| Псевдо-туберкульоз | Yersinia pseudotubercu-losis | – | – | ± | + | ||
| Туберкульоз | Myc. tuberculosis, Myc. bovis, Myc. Avium | Бактерії, палички, неспоро-утворюючі (мікобактерії) | + | – | – | – | |
| Пара-туберкульоз | Myc. Para-tuberculosis | – | |||||
| Сибірка | Bac. Anthracis | Бактерії, споро-утворюючі палички (бацили) | + | + | + | – | |
| Ботулізм | Clostridium botulinum | Бактерії, споро-утворюючі палички, облігатні анаероби (бацили або клостридії) | +, в старих культур. _ | + | - | + | |
| Правець | Clostridium tetani | + в старих культур. _ | + | - | + | ||
| Емфізематозн. карбункул | Clostridium chauvoei | + в старих культур. _ | + | - | + | ||
| Брадзот | Clostridium septicum | + | + | ||||
| Злоякісний набряк | Clostridium septicum, С. perfringens, С. novij, C. histoliticum, C. sordrlii | + в старих культур. _ | +, C. histolitic. В організмі – | - | +, нерухома С. perfringens, | ||
| Ентеротоксемія | Clostridium perfringens | + | + | - | - | ||
| Некро-бактеріоз | Fusobacterium necrophorum (фузобактерії) | Бактерії, неспоро-утворюючі палички, обл. Анаероби | - | - | - | - | |
| Кампіло-бактеріоз | Campylobacter fetus, C. coli, C. sputorum | Звивисті бактерії, вібріони | - | - | - | + | |
| Лептоспіроз | Leptospira interrogans (лептоспіри) | Звивисті бактерії, спірохети | - | - | - | - | |
| Актиномікоз | Act. Bovis | Актиноміцети | + | Тільки для розмнож. | - | - | |
| Мікоплазмоз | Mycoplasma gallisepticum, M. Аgalactiae, M. Mycoides | Мікоплазми | метод не використ | - | - | - | |
| Рикетсіоз | Cowdria ruminantium, Coexiella burneti, Erlichia canis | Рикетсії | - | - | - | - | |
| Хламідіоз | Chlamydia psitacci | Хламідії | - | - | - | - | |
| Дермато-мікои | Гриби родів Trichothiton, Microsporium, Achorion, Aspergillus та ін. | Міцелі альні мікроскопічні гриби | метод не використ | Тільки для розмнож. | - | - | |
| Дріжджові мікози | Дріжджи родів Criptococcus, Candida | Безміцеліаьні гриби (дріжджі) | метод не використ | Тільки для розмнож. | - | - | |
| Мікотоксикоз | Гриби родів Claviceps, Stachybotrys, Aspergillus, Fusarium | Мікроскопічні гриби | метод не використ | Тільки для розмнож. | - | - |
Додаток 4
СХЕМА ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
(збудники інфекцій – клітинні мікроорганізми).
| Додаткові методи виявлення збудника |  алергічна проба
| Види патологічного матеріалу
  (прижиттєвий, посмертний)
| Серологічна (ретроспективна) діагностика. Виявлення антитіл в сироватці крові тварин. | ||
| імуноферментний аналіз, полімеразна реакція | |||||
| |||||
Обробка патологічного матеріалу
 (висока або низька температура, антибіотики, кислоти, луги тощо)
| Мікроскопія №2 із агарової культури Вивчають морфологічні ознаки клітин в підозрілій колонії (в багатьох випадках мікроскопія №1 та №2 відрізняються розмірами і виглядом скупчень клітин збудника) | ||||
Мікроскопія №1 із патматеріалу
(нативного або підготованого)
 Виявлення морфологічних ознак збудника
| 
| ||||
| Висів патматеріалу на спеціальні, диференційно-діагностичні або елективні середовища Виявлення колоній із характерними ознаками (колонії збудника, підозрілі колонії) на фоні колоній супутніх мікробів | |||||
| Вивчення біохімічних властивостей збудника Перевіряється здатність до розщеплення цукрів та їх похідних, білків, пептидів, амінокислот, виділення ферментів патогенності + спеціальні реакції | ||||
 Постановка біологічної проби з рідкої чистої культури
 (перевірка патогенності виділеної культури)
| Пересів підозрілої колоній в чисту культуру
 Використовують рідкі та тверді середовища (найчастіше,загального призначення)
| ||||
| |||||
| Вивчення чутливості збудника до антибіотиків | Серологічна ідентифікація збудника (постановка серологічних реакцій з антигенами із чистої культури) |
