Додаток 1

Словник термінів „ Методи дослідження мікроорганізмів”

 

Антиген Антитіло Асоційована культура мікроорганізмів   Бактеріологічні методи Бактеріоскопічні методи Бокс мікробіологічний Бурі-Гінса метод   Вакцинація Виявлення включень Виявлення ендоспор у бактерій Виявлення джгутиків Виявлення ядерної речовини   Гнотобіоти Грама спосіб фарбування   Змішана культура мікроорганізмів   Імерсія Імунізація Ідентифікація мікроорганізмів Інкубація   Комплемент Культивування мікроорганізмів Культивування глибинне Культивування безперервне

Культивування періодичне Культивування поверхневе Культура мікроорганізмів   Ліофілізація   Мікробіологічний метод Мікроскопічний метод   Реакції серологічні Реакція аглютинації Реакція зв’язування компленменту Реакція преципітації Романовського-Гімза метод фарбування   Серологічний метод Субстрат   Тінкторіальні властивості   Ферментація Фіксація препарату Фуксин   Циля-Нільсена метод фарбування   Чиста культура мікроорганізмів

 

А

АСОЦІЙОВАНА КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – сукупність мікроорганізмів декількох видів (найчастіше від 2 до 5) одержана штучно. При отриманні асоційованої культури спочатку на штучному поживному середовищі вирощують кожен вид мікробів окремо, а потім змішують сиру або висушену мікробну біомасу. Асоційовані культури використовують в медичній, харчовій промисловості, сільському господарстві.

АНТИГЕНИ – генетично чужорідні для організму високомолекулярні органічні речовини (білки, білково-ліпідні та білково-полісахаридні комплекси). За певних умов антигени спричиняють специфічну імунну відповідь, проявом якої може бути: синтез антитіл (див. Антитіла), реакції клітинного імунітету, підвищена чутливість, імунологічна толерантність та імунологічна пам'ять. Антигени вступають в специфічну взаємодію з антитілами.

АНТИТІЛА – специфічні білки, які належать до класу імуноглобулінів і синтезуються клітинами імунної системи у відповідь на введення антигену (див. Антигени) в організм. Антитіла надходять в кров або інші тканинні рідини організму і специфічно зв'язуються з відповідними антигенами.

Б

БАКТЕРІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ – методи лабораторної діагностики бактеріальних інфекцій, засновані на виділенні чистої культури збудника шляхом посіву патологічного матеріалу на поживні середовища з наступною ідентифікацією цих культур.

БАКТЕРІОСКОПІЧНІ МЕТОДИ – мікроскопічні методи вивчення морфології та структури мікроорганізмів.

БОКС МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ – ізольоване приміщення для проведення мікробіологічних робіт в умовах, які вимагають особливої стерильності.

БУРІ - ГІНСА МЕТОД – складний спосіб фарбування мікробних клітин (з використанням туші для негативного фарбування). Дозволяє виявити капсули. Крім метода Буррі-Гінса капсули та шари слизу можна виявляти за допомогою методів Дюгіда, Омелянського, Гісса, Антоні, Ольта або люмінісцентним методом.

В

ВАКЦИНАЦІЯ – щеплення, при якому для створення імунітету в організм вводять збудників інфекційних хвороб із зміненими патогенними властивостями (ослаблені мікроорганізми).

Виявлення включень – проводиться за допомогою складнихметодів фарбування, які дозволяють виявляти волютин (методи Леффлера, Мейера, Нейссера, Раскіної, Омелянського), полі-β-оксимасляну кислоту (метод Бурдона), гранульозу та глікоген, що накопичуються в клітинах мікроорганізмів.

Виявлення джгутиків – складні методи фарбування (Леффлера, Грея, Петрука, Шенка, Морозова, Лабінської, Бенін’єтті), які дозволяють помітити джгутики при мікроскопіюванні з імерсією (див. Імерсія).

Виявлення ендоспор у бактерій – проводиться за допомогою складних методів фарбування. Всі методи грунтуються на комбінованій дії барвників і температури з подальшим знебарвленням цитоплазми клітини і її контрастним фарбуванням (методи Пешкова, Дорнера, Шефера-Фултона, Гансена). Крім того, ендоспори можливо виявити і люмінесцентним методом.

Виявлення ядерної речовини мікроорганізмів – складні методи фарбування, в результаті яких ядерна речовина клітини забарвлюється у фіолетовий (методи Романовського, Пікарського) або червоно-фіолетовий колір (метод Фьольгена).

Г

ГНОТОБІОТИ – безмікробні дослідні тварини, яких вирощують в стерильних умовах.

ГРАМА СПОСІБ ФАРБУВАННЯ – складний спосіб фарбування, який використовують для диференціації бактерій. Здатність бактерій фарбуватися за Грамом залежить від складу клітинної стінки. Всі бактерії поділяють на дві групи: грампозитивні, які утворюють стійкий комплекс генціанвіолета з клітинними сполуками та грамнегативні, які віддають фарбу під дією сильних розчинників (спирт). Згідно з методикою фарбування існує класичний метод Грама та метод в модифікаціях Синьова, Ніколя, Бьорка, Хукера, Еткінса, Калини.

З

Змішана КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – сукупність мікроорганізмів багатьох видів, які ростуть на природних поживних середовищах і можуть складатись із представників одної або різних морфологічних груп.

I

ІМЕРСІЯ – засіб збільшення оптичних характеристик мікроскопа внаслідок нанесення на мікроскопічний препарат краплі особливої кедрової олії, в яку заглиблюється об’єктив.

ІМУНІЗАЦІЯ – оральне або парентеральне введення антигену в макроорганізм з метою створення специфичної несприятливості мікроорганізму до певної інфекційної хвороби.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – система дослідів (див. Бактеріоскопічні, Бактеріологічні, Серологічні методи). Направлена на визначення виду мікроорганізму. Ідентифікують мікроорганізм, спираючись на виявлені морфологічні, культуральні, біологічні та біохімічні ознаки.

ІНКУБАЦІЯ – культивування мікроорганізмів впродовж певного часу при постійній температурі, вологості, тиску.

К

КОМПЛЕМЕНТ – неспецифічний фактор природної резистентності у тварин і людини. Комплемент являє собою систему білків сироватки крові, здатних до самоорганізації, які опосередковують реакції гуморального імунітету та фагоцитозу. Білки системи комплементу послідовно приєднуються до комплексу антиген-антитіло і викликають лізис чужорідних клітин.

КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ – вирощування мікроорганізмів у штучних умовах.

КУЛЬТИВУВАННЯ ГЛИБИННЕ – вирощування мікроорганізмів на рідкому поживному середовищі в спеціальних апаратах (колбах, ферментерах) при постійному перемішуванні.

КУЛЬТИВУВАННЯ БЕЗПЕРЕРВНЕ – вирощування мікроорганізмів у спеціальних апаратах при постійній температурі, рН та інших умовах. Це досягається завдяки постійному надходженню в апарат свіжих поживних речовин і постійному виведенню продуктів обміну.

КУЛЬТИВУВАННЯ ПЕРІОДИЧНЕ – вирощування мікроорганізмів на твердому або рідкому поживному середовищі, на якому накопичення біомаси або необхідного продукту мікробного синтезу відбувається без заміни поживного середовища і без виведення продуктів метаболізму

КУЛЬТИВУВАННЯ ПОВЕРХНЕВЕ – вирощування мікроорганізмів на поверхні твердого або рідкого (без перемішування) живильного середовища.

КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – мікроорганізми, виділені з різноманітних середовищ і вирощені на різноманітних за консистенцією (найчастіше – твердих) субстратах (див. Субстрат).

Л

ЛІОФІЛІЗАЦІЯ – одержання сухих культур мікроорганізмів шляхом висушування їх із замороженого стану (-76°С) в глибокому вакуумі.

М

МІКРОБІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД – виділення із природного матеріалу чистої культури мікроорганізму та вивчення особливостей його розвитку на специфічних поживних середовищах. Найчастіше такий метод застосовується при діагностиці інфекційних хвороб.

МІКРОСКОПІЧНИЙ МЕТОД – вивчення мазків з нативних матеріалів під мікроскопом з метою характеристики морфологічних ознак мікроорганізму (форма, рухливість, розмір, наявність спор, капсул та ін.).

Р

РЕАКЦІЇ СЕРОЛОГІЧНІ – методи визначення невідомого антигену по відомій стандартній сироватці або невідомих антитіл по стандартному антигену (див. Антиген, Антитіла). Суть реакцій полягає в утворенні комплексу між антигеном і антитілом.

РЕАКЦІЯ АГЛЮТИНАЦІЇ – один з типів серологічних реакцій (див. Реакції серологічні). Проявляється в тому, що при змішуванні імунної сироватки з суспензією мікроорганізмів – збудників захворювання, відбувається їх склеювання. Внаслідок цього утворюється характерний осад (аглютинат), а рідина над осадом стає прозорою.

РЕАКЦІЯ ЗВ’ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕМЕНТУ – один з типів серологічних реакцій. Характеризується адсорбцією комплементу на комплексі антиген-антитіло (див. Антиген, Антитіло, Комплемент). Для виявлення адсорбції застосовують індикаторну гемолітичну систему. При наявності вільного, незв’язаного з антигеном комплементу відбувається гемоліз еритроцитів. В такому випадку реакція вважається негативною. Відсутність гемолізу свідчить про позитивну реакцію.

РЕАКЦІЯ ПРЕЦИПІТАЦІЇ – один з типів серологічних реакцій. Проявляється в тому, що при змішуванні колоїдного розчину молекулярних антигенів із специфічними антитілами в реакційному середовищі утворюється комплекс антиген-антитіло, який має назву «смуга преципітації» (див. Антитіло, Антиген).

РОМАНОВСЬКОГО-ГІМЗА МЕТОД ФАРБУВАНЯ – метод, який використовують в клінічних лабораторних дослідженнях для фарбування мазків з метою виявлення певних внутрішніх структур в клітинах мікроорганізмів.

С

СЕРОЛОГІЧНИЙ МЕТОД – виявлення за допомогою специфічних реакцій антитіл, які утворюються в макроорганізмі у відповідь на проникнення збудника хвороби або ідентифікація невідомого антигену за відомою антисироваткою.

СУБСТРАТ– в мікробіології – поживне середовище для розвитку мікроорганізмів.

Т

ТІНКТОРІАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ – здатність мікроорганізмів сприймати різні барвники.

Ф

ФЕРМЕНТАЦІЯ – див. Культивування мікроорганізмів.

ФІКСАЦІЯ ПРЕПАРАТУ – спосіб збереження зажиттєвої структури мікробних клітин дією на них фізичних (температура) та хімічних (спирт, ацетон, солі важких металів та ін.) факторів.

Ц

ЦИЛЯ-НІЛЬСЕНА МЕТОД ФАРБУВАННЯ – складний метод фарбування бактерій, який застосовують для виявлення кислотостійких бактерій, клітинна стінка і цитоплазма яких має підвищений вміст жирів, ліпідів та воскових речовин.

Ч

ЧИСТА КУЛЬТУРА МІКРООРГАНІЗМІВ – сукупність мікроорганізмів одного виду, яка вирощена на штучному поживному середовищі.

Додаток 2. Перелік інфекційних захворювань

Морфологічна група мікробів	Морфологічні та фізіологічні особливості мікробів	Назва хвороби.
Патогенні коки	Стафілококи	Стафілококоз
Стрептококи	Мит
Мастит
Диплококова септицемія
Патогенні неспороутворюючі палички	Ентеробактерії.	Сальмонельоз
Колібактеріоз
Еризипелотрикс	Бешиха
Лістерії	Лістеріоз
Пастерели	Пастерельоз
Францисели	Туляремія
Йерсінії	Чума
Псевдотуберкульоз
Псевдо монади	Сап
Меліоїдоз
Мікобактерії	Туберкульоз
Паратуберкульоз
Бруцели	Бруцельоз
	Гемофільоз
Патогенні спороутворюючі палички.	Бацили	Сибірка
Клостридії. Облігатні анаероби	Ботулізм
Правець
Емфізематозний карбункул
Брадзот
Злоякісний набряк
Ентеротоксемія
Патогенні неспороутворюючі палички	Фузобактерії. Облігатні анаероби	Некробактеріоз
Патогенні звивисті бактерії	Вібріони	Кампілобактеріоз
Спірохети	Лептоспіроз
Патогенні актиноміцети	Актиноміцети	Актиномікоз
Патогенні мікоплазми	Мікоплазми. Поліморфні мікроорганізми без клітинної стінки.	Перипневмонія
Агалактія
Респіраторний мікоплазмоз
Рикетсії	Рикетсії. Плеоморфні мікроорганізми. Облігатні паразити.	Ку-лихоманка
Ерліхіоз
Коудріоз
Хламідії	Хламідії. Облігатні паразити.	Орнітоз
Пситаккоз
Патогенні гриби	Дерматомікози.	Трихофітія
Мікроспорія
Фавус
Аспергільоз
Дріжджові мікози.	Кокцидіомікоз
Кандидомікоз
Мікотоксикози.	Фузаріотоксикоз
Аспергілотоксикоз
Стахіоботрикоз
Дендродохіотоксикоз
Ерготизм
Клавіцепстоксикоз

Додаток 3. Морфологічна характеристика патогенних мікроорганізмів

Хвороба	Латинська назва збудника	Морфологічна група	Форма клітин	Фарб. за Грамом	Спори	Капсули	Рух
Стафілококоз	Staph. Aureus, Staph. Epidermidis	Бактерії, коки		+	–	–	–
Мит	Streptococcus Equi		+	–	–	–
Мастит	Streptococcus Agalactiae		+	–	–	–
Диплококова септицемія	Streptococcus Pneumoniae		+	–	+	–
Колібактеріоз	Escherichia coli	Бактерії, неспоро-утворюючі палички, (ентеробактерії)		–	–	±	+
Сальмонельоз	Серовари: S. dublin, S.enteritidis, S.typhimurium, S. pullorum, S. typhisuis		–	–	–	+
Лістеріоз	Listeria monocitogenes (лістерії)	Бактерії, палички, неспоро-утворюючі		+	–	-	+
Бешиха	Erisipelotrix rhisopatiae		+	–	-	-
Пастерельоз	Pasteurella multocida (пастерели)		–	–	+	–
Туляремія	Francisella tularensis		–	–	+	–
Бруцельоз	B.abortus, B.suis, B. canis, B.ovis, B.melitensis (бруцели)		–	–	±	–
Сап	Pseudomonas mallei	Бактерії, палички, неспоро-утворюючі (псевдо монади)		–	–	–	–
Меліоїдоз	Pseudomonas pseudomallei		–	–	–	+
Чума	Yersinia pestis	Бактерії, палички, неспоро-утворюючі (йерсінії)		–	–	±	–
Псевдо-туберкульоз	Yersinia pseudotubercu-losis		–	–	±	+
Туберкульоз	Myc. tuberculosis, Myc. bovis, Myc. Avium	Бактерії, палички, неспоро-утворюючі (мікобактерії)		+	–	–	–
Пара-туберкульоз	Myc. Para-tuberculosis			–
Сибірка	Bac. Anthracis	Бактерії, споро-утворюючі палички (бацили)		+	+	+	–
Ботулізм	Clostridium botulinum	Бактерії, споро-утворюючі палички, облігатні анаероби (бацили або клостридії)		+, в старих культур. _	+	-	+
Правець	Clostridium tetani		+ в старих культур. _	+	-	+
Емфізематозн. карбункул	Clostridium chauvoei		+ в старих культур. _	+	-	+
Брадзот	Clostridium septicum		+	+
Злоякісний набряк	Clostridium septicum, С. perfringens, С. novij, C. histoliticum, C. sordrlii		+ в старих культур. _	+, C. histolitic. В організмі –	-	+, нерухома С. perfringens,
Ентеротоксемія	Clostridium perfringens		+	+	-	-
Некро-бактеріоз	Fusobacterium necrophorum (фузобактерії)	Бактерії, неспоро-утворюючі палички, обл. Анаероби		-	-	-	-
Кампіло-бактеріоз	Campylobacter fetus, C. coli, C. sputorum	Звивисті бактерії, вібріони		-	-	-	+
Лептоспіроз	Leptospira interrogans (лептоспіри)	Звивисті бактерії, спірохети		-	-	-	-
Актиномікоз	Act. Bovis	Актиноміцети		+	Тільки для розмнож.	-	-
Мікоплазмоз	Mycoplasma gallisepticum, M. Аgalactiae, M. Mycoides	Мікоплазми		метод не використ	-	-	-
Рикетсіоз	Cowdria ruminantium, Coexiella burneti, Erlichia canis	Рикетсії		-	-	-	-
Хламідіоз	Chlamydia psitacci	Хламідії		-	-	-	-
Дермато-мікои	Гриби родів Trichothiton, Microsporium, Achorion, Aspergillus та ін.	Міцелі альні мікроскопічні гриби		метод не використ	Тільки для розмнож.	-	-
Дріжджові мікози	Дріжджи родів Criptococcus, Candida	Безміцеліаьні гриби (дріжджі)		метод не використ	Тільки для розмнож.	-	-
Мікотоксикоз	Гриби родів Claviceps, Stachybotrys, Aspergillus, Fusarium	Мікроскопічні гриби		метод не використ	Тільки для розмнож.	-	-

Додаток 4

СХЕМА ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

(збудники інфекцій – клітинні мікроорганізми).

Додаткові методи виявлення збудника	алергічна проба		Види патологічного матеріалу (прижиттєвий, посмертний)		Серологічна (ретроспективна) діагностика. Виявлення антитіл в сироватці крові тварин.
імуноферментний аналіз, полімеразна реакція
Обробка патологічного матеріалу (висока або низька температура, антибіотики, кислоти, луги тощо)		Мікроскопія №2 із агарової культури Вивчають морфологічні ознаки клітин в підозрілій колонії (в багатьох випадках мікроскопія №1 та №2 відрізняються розмірами і виглядом скупчень клітин збудника)
Мікроскопія №1 із патматеріалу (нативного або підготованого) Виявлення морфологічних ознак збудника
		Висів патматеріалу на спеціальні, диференційно-діагностичні або елективні середовища Виявлення колоній із характерними ознаками (колонії збудника, підозрілі колонії) на фоні колоній супутніх мікробів
		Вивчення біохімічних властивостей збудника Перевіряється здатність до розщеплення цукрів та їх похідних, білків, пептидів, амінокислот, виділення ферментів патогенності + спеціальні реакції
Постановка біологічної проби з рідкої чистої культури (перевірка патогенності виділеної культури)		Пересів підозрілої колоній в чисту культуру Використовують рідкі та тверді середовища (найчастіше,загального призначення)
Вивчення чутливості збудника до антибіотиків		Серологічна ідентифікація збудника (постановка серологічних реакцій з антигенами із чистої культури)