Виготовлення поживних середовищ

Стерилізація середовищ та лабораторного обладнання

Дослідження збудника хвороби неможливе без накопичення його біомаси у вигляді:

· колонії на твердому поживному середовищі;

· завісі, плівки або осаду – в рідкому;

· вогнища запалення – в конкретному органі або органах організму лабораторної тварини, до яких збудник має максимальну пристосованість (тропність).

В перших двох випадках для культивування мікроорганізмів потрібно мати стерильні живильні середовища певного складу та консистенції. Такі середовища можна розділяти за різними ознаками. Найчастіше використовують поділ за складом; за консистенцією; за призначенням для виділення певної кількості видів мікробів (табл.8).

Табл.8. Характеристика живильних середовищ.

Всі живильні середовища повинні відповідати таким вимогам:

Ø мати достатню кількість води та необхідних елементів живлення;

Ø бути вільним від будь-яких мікроорганізмів (стерильним);

Ø бути прозорим (для спостереження за ростом мікроорганізмів);

Ø мати відповідний рівень кислотності. рН середовищ змінюється в залежності від біологічних властивостей досліджуваних мікроорганізмів і коливається в межах 5,0 – 8,5.

Найкращим загусником для поживних середовищ є агар-агар – поліцукор, який виділяють з морських водоростей. Дана речовина розплавляється при температурах вищих 45^о С. Після охолодження середовища полімерна структура відновлюється і середовище загусає. Споживати агар-агар, тобто – розривати зв’язки в полімерних ланцюгах здатні тільки окремі види океанських мікроорганізмів. Патогенні і сапрофітні гетеротрофні мікроби, які співіснують з організмом тварин, не мають ферментів для його розщеплення. Тому тверде середовище і після висіву на нього таких мікроорганізмів, і після їх тривалого культивування не змінює густини. Агарові середовища розливають в чашки Петрі та пробірки („скошений агар”). Вони використовуються при первинному виділенні мікроорганізмів із патологічного матеріалу та при вирощуванні чистої культури збудника.

На відміну від агар-агару желатина – продукт, який отримують при виварці кісток, складається з амінокислот та поліпептидів рідної довжини. Ці речовини здатні вживати різні види гетеротрофних мікробів. Тому в процесі росту багатьох з них желатина розріджується. Середовища з даним загусником розливають тільки в пробірки і використовують при проведенні біохімічних досліджень.

На будь-який біологічний об’єкт (і мікробні клітини в тому числі) діють фактори середовища, які можна поділити на декілька груп. Оптимальними умовами для розвитку мікроба певного виду є такі:

· достатня кількість необхідних поживних речовин,

· відповідний температурний інтервал,

· необхідна кількість кисню;

· певна вологість субстрату, на якому розвивається мікроорганізм;

· рівень опромінення мікробів на середовищі існування не заважає їх росту та розмноженню;

· відсутність токсичних для мікроорганізму речовин.