2) адвокат;
3) потерпілий - в справах, які порушуються не інакше, як за його скаргою;
4) голова районної державної адміністрації;
5) жодна з осіб, вказаних вище.
#1
Що є нормативною підставою кваліфікації злочинів:
1) статті лише Особливої частини КК України;
2) норма кримінального закону, яка передбачає вчинене посягання як злочин;
3) вчинене суспільно-небезпечне діяння;
4) діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду;
5) внутрішнє переконання особи, яка проводить кваліфікацію посягання.
#2
За наявності якої стадії вчинення злочину скоєне кваліфікується без посилання на статті розділу Загальної частини КК України "Злочини, його види та стадії":
1) готування до злочину;
2) закінчений замах на злочин;
3) закінчений злочин;
4) незакінчений замах на злочин;
5) виявлення умислу на вчинення злочину.
#3
Злочини, вчинені яким співучасником (співучасником якого виду) слід кваліфікувати з посиланням на відповідну частину ст.27 КК:
1) ініціатором;
2) організатором;
3) причетним до злочину;
4) особою, яка не повідомила про вчинений злочин;
5) жодним із співучасників.
#2
Злочини, вчинені яким співучасником (співучасником якого виду) слід кваліфікувати з посиланням на відповідну частину ст.27 КК:
1) зачинщиком;
2) особою, яка здійснила добровільну відмову від доведення злочину до кінця;
3) активним учасником;
4) особою, яка не повідомила про вчинений злочин;
5) підбурювачем.
#5
В якій відповіді названо один із принципів кримінально-правової кваліфікації:
1) законність;
2) пріоритет прав людини
3) врахування положень міжнародних договорів, укладених або ратифікованих Україною;
4) забезпечення балансу між інтересами потерпілого та особи, дії якої кваліфікуються;
5) однозначність.
#1
В якій відповіді названо один із принципів кримінально-правової кваліфікації:
1) процесуальна самостійність слідчого;
2) забезпечення прав ті інтересів держави;
3) недопустимість подвійного інкримінування одних і тих же діянь;
4) безспірність;
5) одноразовість.
#3
В якій відповіді названо один із принципів кримінально-правової кваліфікації:
1) категоричність;
2) допустимість оскарження рішень, прийнятих щодо кваліфікації;
3) врахування позиції всіх учасників кримінального процесу;
4) частковість кваліфікації;
5) індивідуальність кваліфікації.
#5
В якій відповіді названо один із принципів кримінально-правової кваліфікації:
1) повнота кваліфікації;
2) заборона внесення змін в проведену кваліфікацію;
3) врахування положень загальних принципів міжнародного права;
4) доступність кваліфікації для сприйняття та оцінки;
5) ієрархічність кваліфікації.
#1
Що є фактичною підставою кваліфікації злочинів:
1) кримінально-правова норма;
2) інформація про діяння, здобута законним шляхом;
3) стаття Особливої частини кримінального законодавства України;
4) діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду;
5) покарання, яке передбачене за діяння, що підлягає кваліфікації.
#2
Кримінально-правові норми, одна з яких передбачає весь злочин в цілому, а інша “частину” цього ж злочину це -
1) загальна і спеціальна норми;
2) кілька спеціальних норм;
3) норми про “ціле і частину”;
4) універсальна і виключна норми;
5) норма-правило і норма-виняток (виключна норма).
#3
Співвідношення кримінально-правових норм як “цілого і частини” має місце, якщо:
1) кожна з норм передбачає відповідальність за один і той же злочин;
2) одна з яких передбачає весь злочин в цілому, а інша “частину” цього ж злочину;
3) одна з норм встановлює загальне правило, а інша - виключення з цього ж правила;
4) одна з норм є нормою Загальної частини, а інша відноситься до Особливої частини КК;
5) одна норма є нормою постійної дії, а інша - тимчасовою.
#1
Загальна і спеціальна норми Особливої частини кримінального права мають місце, якщо:
1) в КК є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає частину таких же діянь;
2) положення, які закріплені в статтях Особливої частини не суперечать відповідним положенням Загальної частини КК;
3) санкція однієї статті більш сувора, ніж санкція іншої статті;
4) одна з кримінально-правових норм передбачає весь злочин в цілому, а інша частину цього ж злочину;
5) одна з кримінально-правових норм передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша частину таких же діянь, наділену певною специфікою.
#5
Кримінально-правові норми, одна з яких передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша лише частину таких же діянь - це:
1) норми про “частину і ціле”;
2) норма-припис і норма-узагальнення;
3) загальна і спеціальна норми;
4) конкуренція кримінально-правових норм;
5) колізія кримінально-правових норм.
#3
Між кількома нормами Особливої частини існує співвідношення спеціальних норм, якщо:
1) санкції кожної із цих норм співпадають за видами та розмірами покарання;
2) одна з норм передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша лише частину таких же діянь;
3) є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає певну специфічну частину таких же діянь;
4) вони співпадають за більшістю ознак складу злочину;
5) одна з норм передбачає весь злочин в цілому, а інша “частину” цього ж злочину.
#3
Якщо в КК є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає певну специфічну частину діянь, передбачених загальною нормою, то між останніми існує співвідношення:
1) норм про “ціле і частину”;
2) загальної і спеціальної норм;
3) норми-правила і норми-винятку;
4) кількох спеціальних норм;
5) жодна з відповідей не є правильною.
#4
Злочини, вчинені яким саме співучасником (співучасником якого виду) слід кваліфікувати з посиланням на відповідну частину ст.27 КК:
1) підбурювачем;
2) організатором;
3) причетним до злочину;
4) особою, яка не повідомила про вчинений злочин;
